El gran disruptor

Der große Störenfried

Великий разрушитель

O grande disruptor

Великий руйнівник

 

Some thoughts on Trump’s victory at the U.S. Presidential elections and its global consequences

 

By Michael Pröbsting, Revolutionary Communist International Tendency (RCIT), 7 November 2024, www.thecommunists.net

 

 

 

The clear electoral victory of Trump and the Republicans at the Presidential and Congress elections represents not so much a vote for them but rather a vote against the Biden/Harris Administration and the Democrats. In fact, Trump got even 1.6 million votes less than he did at the last election in 2020 when he had lost against Biden. But this time, the Democratic candidate got 13.2 million less than four years before!

 

Such a loss is not surprising since Harris represented the continuity of the bitter reality of American capitalism. The Vice-President even explicitly said in the ABC talk show “The View”, when asked what she would have done differently from Biden: “Not a thing that comes to mind”. Hence, it is only logical that millions of workers and oppressed refused to vote again for a candidate who is committed to neoliberal misery, warmongering and unconditionally support for the terrorist state of Israel and its genocide in Gaza. [1]

 

Of course, things will definitely not get better with Trump – a reactionary right-wing populist. Like all populists, he promises manna from heaven and some desperate people believe him. In fact, he will attack the few remaining remnants of the welfare state and try to deport as many migrants as possible. Likewise, the Republicans are committed supporters of the Zionist state.

 

It is the long-held viewpoint of Marxists that the Democrats as well as the Republican represent two factions of the U.S. monopoly bourgeoisie and that class-conscious workers can not vote for either of these parties. This is why the RCIT and many socialists opposed Harris as well as Trump at the Presidential election. [2]

 

 

 

Deep crisis of U.S. capitalism

 

 

 

However, it would be mistaken to imagine that things will stay as they are. Quite the opposite, we can expect massive increase in turmoil and instability – both in the U.S. as well as globally. Why? Because U.S. capitalism is in deep crisis. It can not continue to operate as it has done in the past decades. It was the absolute hegemon of the capitalist world since 1945. But with the rise of Chinese and Russian imperialism – economically, politically and military – it can no longer dominate the world at will. On key conflicts in world politics – like Israel’s genocide against the Palestinian people – Washington is rather isolated (see the votes in the UN General Assembly).

 

Domestically, the U.S. suffers from decades of de-industrialization and historically low rates of net-investment. Its public debt is at record heights (121.4% of GDP) and could be sustained until now only because of the dominating role of the U.S. dollar in the global currency market. However, the position of the U.S. dollar has already declined in the past two decades and this process will accelerate given the efforts of BRICS+ states to push alternative currencies. [3]

 

As a result, America’s ruling class is deeply divided how to deal with such decline. The dominating faction – represented by the Democrats and Republicans like Cheney – want to keep U.S. hegemony by continuing the strategic alliance with other Western imperialist states (like Europe, Japan and Australia) and a policy of globalization led by these powers.

 

Trump and the minority of the ruling class takes the decline of the U.S. into account and rather favor a policy of “America first”, i.e. economic protectionism and ad-hoc collaboration with selected states instead of long-term alliances. Domestically, such a policy is accompanied by chauvinism and authoritarianism.

 

Naturally, we don’t know the details of Trump’s policy when he will take over in January next year – the mad man might not even know it himself at the moment. But he has consistently indicated that wants to accelerate the attacks on migrants and women. Likewise, we can expect that he will substantially raise tariffs and intensify the trade war with China – a policy which will likely increase inflation and eat away wages.

 

Furthermore, Trump has promised – and his supporters in Congress have implemented this line repeatedly – to cut financial and military support for Ukraine. Such a turn in U.S. policy would help Putin to consolidate the subjugation of Ukraine (respectively parts of it in the south and east). Likewise, the new President is an ardent supporter of the Zionist state and an arch-enemy of Iran. At the same time, his isolationist policy compels him to reduce the long-term presence of U.S. troops abroad and to refrain from engaging in large military interventions. During his first term in 2017-20, he tried to withdraw troops from Iraq, Syria and Somalia. Trump’s choice of JD Vance as Vice President indicates that he remains committed to such a non-interventionist policy.

 

 

 

Inner contradictions

 

 

 

It is difficult to make exact predictions about Trump’s policy and its consequences. One thing is clear, however: like the position of U.S. imperialism, Trump’s policy will be riven with inner contradictions. He wants to promote the re-industrialization of the U.S. but, at the same time, reduce state expenditure and public investment. He wants to help U.S. corporations increasing their profits but, at the same time, obstruct them from engaging in the Chinese market – the world's second largest economy.

 

He supports Israel but wants to reduce the U.S. military presence in the region. Remember, Saudi Arabia started to turn away from Washington and to reengage with Iran (and China) when Trump refused to attack Teheran after its devastating drones attack against Saudi Aramco, the country's state-owned oil company, in September 2019.

 

Objectively, Trump acts as a Great Disruptor. He severely undermined the NATO alliance during his first term and provoked much resentment among the ruling class of Western Europe. Likewise, he provoked the South Korean ally by courting Kim Jong-un.

 

The same is true for domestic politics. In his first term, the old and new President paralysed, to a certain degree, the country by engaging in permanent conflict with various sectors of the U.S. state apparatus (which in its majority has been hostile to his policy). In the end, Trump’s policy of chauvinism and authoritarianism resulted in the unprecedented George Floyd Uprising in May-July 2020 – provoking a pre-revolutionary situation in the U.S. [4]

 

 

 

Time for struggle!

 

 

 

Those leftists who shamefully got on the Democrat’s bandwagon are deeply demoralized after Harris’ defeat. However, authentic socialists don’t share such a sentiment. We are aware that the Trump Administration will launch massive attacks against migrants, workers and women. So is life in the period of declining capitalism. The ruling class can not but attack the oppressed masses in the hope to delay the collapse of its system.

 

The key task now is to advance the independent struggle and independent organizing of the workers and oppressed. The millions who turned away from the Democrats in protest against their pro-billionaire and pro-Israel policy, the workers and unionists who have been engaged in important strikes in the recent past and who oppose the capitulationist policy of the pro-Democrat trade union bureaucrats, the youth and migrants active in the pro-Palestine solidarity movement – one of the largest anti-imperialist movements in modern times – these are the forces on which a mass movement in defense against the coming attacks of the Trump Administration can be built.

 

It will be crucial to resist the foreseeable attempts of the Democratic party to hijack such protest movements. Against this, revolutionaries need to advocate the building of an independent party of the workers and oppressed – a party which helps the masses to fight for their social and democratic rights independent of any faction of the bourgeoisie.

 

As we wrote in our election statement, “such a struggle must take place, first and foremost, on the streets, at the workplaces and in the neighborhoods. For this it is urgent to build popular assemblies and committees of action in workplaces, neighborhoods, schools and universities. Likewise, it is necessary to build armed self-defense committees in order to defend the workers and oppressed against the enemy in blue and to drive the police and right-wing agitators out of the neighborhoods. Revolutionaries advocate a program of struggle for such a party, aiming towards the creation of a workers government which expropriates the super-rich and nationalizes the key sectors of the economy under workers control in order to open the road to socialism.”

 

The RCIT considers such a program as crucial for the struggles ahead and we call revolutionary activists to unite on such a basis.

 

 

Algunas reflexiones sobre la victoria de Trump en las elecciones presidenciales de Estados Unidos y sus consecuencias globales

 

Por Michael Pröbsting, Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (CCRI), 7 de noviembre de 2024, www.thecommunists.net

 

 

 

La clara victoria electoral de Trump y los republicanos en las elecciones presidenciales y al Congreso no representa tanto un voto a favor de ellos, sino más bien un voto en contra de la administración Biden/Harris y los demócratas. De hecho, Trump obtuvo incluso 1,6 millones de votos menos que en las últimas elecciones de 2020, cuando perdió contra Biden. Pero esta vez, el candidato demócrata obtuvo 13,2 millones menos que cuatro años antes.

 

Semejante pérdida no es sorprendente, ya que Harris representa la continuidad de la amarga realidad del capitalismo estadounidense. La vicepresidenta incluso dijo explícitamente en el programa de entrevistas de la ABC “The View”, cuando se le preguntó qué habría hecho de manera diferente a Biden: “No se me ocurre nada”. Por lo tanto, es lógico que millones de trabajadores y oprimidos se nieguen a votar de nuevo por un candidato comprometido con la miseria neoliberal, la guerra y el apoyo incondicional al Estado terrorista de Israel y su genocidio en Gaza. ^[1]

 

Por supuesto, las cosas definitivamente no mejorarán con Trump, un populista reaccionario de derecha. Como todos los populistas, promete maná del cielo y algunas personas desesperadas le creen. De hecho, atacará los pocos restos que quedan del estado de bienestar e intentará deportar a tantos inmigrantes como sea posible. Del mismo modo, los republicanos son partidarios comprometidos del estado sionista.

 

El punto de vista de larga data de los marxistas es que tanto los demócratas como los republicanos representan dos facciones de la burguesía monopolista estadounidense y que los trabajadores con conciencia de clase no pueden votar por ninguno de estos partidos. Es por eso que la CCRI y muchos socialistas se opusieron a Harris y a Trump en las elecciones presidenciales. ^[2]

 

 

 

La profunda crisis del capitalismo estadounidense

 

 

 

Sin embargo, sería un error pensar que las cosas se mantendrán como están. Por el contrario, podemos esperar un aumento masivo de la agitación y la inestabilidad, tanto en Estados Unidos como en el resto del mundo. ¿Por qué? Porque el capitalismo estadounidense está en una profunda crisis. No puede seguir funcionando como lo ha hecho en las últimas décadas. Fue la potencia hegemónica absoluta del mundo capitalista desde 1945, pero con el ascenso del imperialismo chino y ruso –económica, política y militarmente– ya no puede dominar el mundo a voluntad. En conflictos clave de la política mundial –como el genocidio de Israel contra el pueblo palestino– Washington está bastante aislado (véanse las votaciones en la Asamblea General de la ONU).

 

En el plano interno, Estados Unidos sufre décadas de desindustrialización y tasas de inversión neta históricamente bajas. Su deuda pública ha alcanzado niveles récord (121,4% del PIB) y hasta ahora sólo se ha podido mantener gracias al papel dominante del dólar estadounidense en el mercado cambiario mundial. Sin embargo, la posición del dólar estadounidense ya ha disminuido en las últimas dos décadas y este proceso se acelerará dados los esfuerzos de los estados BRICS+ por impulsar monedas alternativas. ^[3]

 

Como resultado, la clase dirigente de Estados Unidos está profundamente dividida sobre cómo abordar tal declive. La facción dominante, representada por los demócratas y republicanos como Cheney, quiere mantener la hegemonía estadounidense mediante la continuación de la alianza estratégica con otros estados imperialistas occidentales (como Europa, Japón y Australia) y una política de globalización liderada por estas potencias.

 

Trump y la minoría de la clase dirigente tienen en cuenta el declive de Estados Unidos y prefieren una política de “Estados Unidos primero”, es decir, proteccionismo económico y colaboración ad hoc con estados seleccionados en lugar de alianzas a largo plazo. En el ámbito interno, esa política va acompañada de chovinismo y autoritarismo. Naturalmente, no conocemos los detalles de la política de Trump cuando asuma el poder en enero del año que viene (es posible que ni siquiera él mismo lo sepa en este momento), pero ha indicado constantemente que quiere acelerar los ataques contra los inmigrantes y las mujeres. Asimismo, podemos esperar que aumente sustancialmente los aranceles e intensifique la guerra comercial con China, una política que probablemente aumentará la inflación y reducirá los salarios.

 

Además, Trump ha prometido (y sus partidarios en el Congreso han aplicado esta línea repetidamente) recortar el apoyo financiero y militar a Ucrania. Semejante giro en la política estadounidense ayudaría a Putin a consolidar la subyugación de Ucrania (respectivamente, partes de ella en el sur y el este). Asimismo, el nuevo presidente es un ardiente partidario del estado sionista y un archienemigo de Irán. Al mismo tiempo, su política aislacionista lo obliga a reducir la presencia a largo plazo de tropas estadounidenses en el extranjero y a abstenerse de participar en grandes intervenciones militares. Durante su primer mandato, en 2017-20, intentó retirar tropas de Irak, Siria y Somalia. La elección de JD Vance como vicepresidente por parte de Trump indica que sigue comprometido con esa política no intervencionista.

 

 

 

Contradicciones internas

 

 

 

Es difícil hacer predicciones exactas sobre la política de Trump y sus consecuencias. Sin embargo, una cosa está clara: al igual que la posición del imperialismo estadounidense, la política de Trump estará plagada de contradicciones internas. Quiere promover la reindustrialización de Estados Unidos, pero, al mismo tiempo, reducir el gasto estatal y la inversión pública. Quiere ayudar a las corporaciones estadounidenses a aumentar sus ganancias, pero, al mismo tiempo, impedirles participar en el mercado chino, la segunda economía más grande del mundo.

 

Apoya a Israel, pero quiere reducir la presencia militar estadounidense en la región. Recordemos que Arabia Saudita comenzó a alejarse de Washington y a volver a comprometerse con Irán (y China) cuando Trump se negó a atacar a Teherán después de su devastador ataque con drones contra Saudi Aramco, la compañía petrolera estatal del país, en septiembre de 2019.

 

Objetivamente, Trump actúa como un Gran Disruptor. Socavó severamente la alianza de la OTAN durante su primer mandato y provocó mucho resentimiento entre la clase dominante de Europa Occidental. De la misma manera, provocó al aliado surcoreano al cortejar a Kim Jong-Un.

 

Lo mismo ocurre con la política interna. En su primer mandato, el viejo y el nuevo presidente paralizaron, en cierta medida, al país al enzarzarse en un conflicto permanente con varios sectores del aparato estatal estadounidense (que en su mayoría ha sido hostil a su política). Al final, la política de chovinismo y autoritarismo de Trump resultó en el levantamiento sin precedentes de George Floyd en mayo-julio de 2020, provocando una situación prerrevolucionaria en Estados Unidos. ^[4]

 

 

 

¡Es hora de luchar!

 

 

 

Los izquierdistas que se subieron vergonzosamente al carro de los demócratas están profundamente desmoralizados tras la derrota de Harris. Sin embargo, los auténticos socialistas no comparten ese sentimiento. Somos conscientes de que la Administración Trump lanzará ataques masivos contra los migrantes, los trabajadores y las mujeres. Así es la vida en el período del capitalismo en declive. La clase dominante no puede dejar de atacar a las masas oprimidas con la esperanza de retrasar el colapso de su sistema.

 

La tarea clave ahora es promover la lucha independiente y la organización independiente de los trabajadores y los oprimidos. Los millones de personas que se alejaron de los demócratas en protesta por su política pro-millonaria y pro-Israel, los trabajadores y sindicalistas que han participado en huelgas importantes en el pasado reciente y que se oponen a la política capitulacionista de los burócratas sindicales pro-demócratas, los jóvenes y los migrantes activos en el movimiento de solidaridad pro-Palestina -uno de los movimientos antiimperialistas más grandes de los tiempos modernos- son las fuerzas sobre las que se puede construir un movimiento de masas en defensa de los próximos ataques de la Administración Trump. Será crucial resistir los previsibles intentos del Partido Demócrata de secuestrar estos movimientos de protesta. Frente a esto, los revolucionarios deben abogar por la construcción de un partido independiente de los trabajadores y los oprimidos, un partido que ayude a las masas a luchar por sus derechos sociales y democráticos independientemente de cualquier facción de la burguesía.

 

Como escribimos en nuestra declaración electoral, “Esta lucha debe tener lugar, ante todo, en las calles, en los lugares de trabajo y en los barrios. Para ello es urgente construir asambleas populares y comités de acción en los lugares de trabajo, barrios, escuelas y universidades. Asimismo, es necesario construir comités armados de autodefensa para defender a los trabajadores y oprimidos contra el enemigo azul y expulsar a la policía y a los agitadores de derecha de los barrios. Los revolucionarios abogan por un programa de lucha para dicho partido, apuntando a la creación de un gobierno obrero que expropie a los súper ricos y nacionalice los sectores clave de la economía bajo control obrero para abrir el camino al socialismo”.

 

La CCRI considera que este programa es crucial para las luchas futuras y llamamos a los activistas revolucionarios a unirse sobre esa base.

 

 

 

 

Einige Gedanken zu Trumps Sieg bei den US-Präsidentschaftswahlen und seinen globalen Folgen

 

Von Michael Pröbsting, Revolutionär-Kommunistische Internationale Tendenz (RCIT), 7. November 2024, www.thecommunists.net

 

 

 

Der klare Wahlsieg von Trump und den Republikanern bei den Präsidentschafts- und Kongresswahlen stellt weniger eine Stimme für diese dar, als vielmehr eine Stimme gegen die Biden/Harris-Regierung und die Demokraten. Tatsächlich erhielt Trump sogar 1,6 Millionen Stimmen weniger als bei der letzten Wahl im Jahr 2020, als er gegen Biden verloren hatte. Aber dieses Mal bekam die demokratische Kandidatin 13,2 Millionen weniger als vier Jahre zuvor!

 

Ein solcher Verlust ist nicht überraschend, da Harris die Kontinuität der bitteren Realität des amerikanischen Kapitalismus darstellte. Die Vizepräsidentin sagte sogar in der ABC-Talkshow „The View“ ausdrücklich, als sie gefragt wurde, was sie anders gemacht hätte als Biden: „Mir fällt nichts ein.“ Daher ist es nur logisch, dass Millionen Arbeiterinnen, Arbeiter und Unterdrückte sich weigerten, erneut für eine Kandidatin zu stimmen, die sich neoliberalem Elend, Kriegstreiberei und der bedingungslosen Unterstützung des Terrorstaats Israel und seines Völkermords in Gaza verschrieben hat. (1)

 

Natürlich wird es mit Trump – einem reaktionären Rechtspopulisten – definitiv nicht besser. Wie alle Populisten verspricht er Manna vom Himmel und einige verzweifelte Menschen glauben ihm. Tatsächlich wird er die wenigen verbliebenen Überreste des Wohlfahrtsstaates angreifen und versuchen, so viele Migrantinnen und Migranten wie möglich abzuschieben. Ebenso sind die Republikaner überzeugte Unterstützer des zionistischen Staates.

 

Es ist die seit langem vertretene Ansicht von Marxisten, dass die Demokraten wie auch die Republikaner zwei Fraktionen der US-Monopolbourgeoisie darstellen und dass klassenbewusste Arbeiterinnen und Arbeiter keine dieser Parteien wählen können. Aus diesem Grund haben sich die RCIT und viele Sozialisten bei der Präsidentschaftswahl sowohl gegen Harris als auch gegen Trump gestellt. (2)

 

 

 

Tiefe Krise des US-Kapitalismus

 

 

 

Es wäre jedoch ein Irrtum anzunehmen, dass alles so bleiben wird, wie es ist. Im Gegenteil, wir können mit einer massiven Zunahme von Unruhen und Instabilität rechnen – sowohl in den USA als auch weltweit. Warum? Weil der US-Kapitalismus in einer tiefen Krise steckt. Er kann nicht so weitermachen wie in den vergangenen Jahrzehnten. Seit 1945 war er der absolute Hegemon der kapitalistischen Welt. Aber mit dem Aufstieg des chinesischen und russischen Imperialismus – wirtschaftlich, politisch und militärisch – kann er die Welt nicht mehr nach Belieben beherrschen. In zentralen Konflikten der Weltpolitik – wie dem Völkermord Israels am palästinensischen Volk – ist Washington ziemlich isoliert (siehe die Abstimmungen in der UN-Generalversammlung).

 

Im Inland leiden die USA unter Jahrzehnten der Deindustrialisierung und historisch niedrigen Nettoinvestitionsraten. Die Staatsverschuldung hat ein Rekordhoch erreicht (121,4 % des BIP) und konnte bisher nur dank der dominierenden Rolle des US-Dollars auf dem globalen Devisenmarkt aufrechterhalten werden. Die Position des US-Dollars hat jedoch in den letzten zwei Jahrzehnten bereits abgenommen, und dieser Prozess wird sich angesichts der Bemühungen der BRICS+-Staaten, alternative Währungen zu fördern, beschleunigen. (3)

 

Infolgedessen ist die herrschende Klasse Amerikas zutiefst gespalten, wie sie mit diesem Niedergang umgehen soll. Die dominierende Fraktion – vertreten durch die Demokraten und Republikaner wie Cheney – möchte die US-Hegemonie aufrechterhalten, indem sie die strategische Allianz mit anderen westlichen imperialistischen Staaten (wie Europa, Japan und Australien) und eine von diesen Mächten angeführte Globalisierungspolitik fortsetzt.

 

Trump und die Minderheit der herrschenden Klasse tragen dem Niedergang der USA Rechnung und bevorzugen eine Politik des „America first“, also wirtschaftlichen Protektionismus und Ad-hoc-Zusammenarbeit mit ausgewählten Staaten anstelle langfristiger Allianzen. Innenpolitisch geht eine solche Politik mit Chauvinismus und Autoritarismus einher.

 

Natürlich kennen wir die Einzelheiten von Trumps Politik nicht, wenn er im Januar nächsten Jahres die Macht übernimmt – der Verrückte weiß sie im Moment vielleicht noch nicht einmal selbst. Aber er hat immer wieder angedeutet, dass er die Angriffe auf Migranten und Frauen beschleunigen will. Ebenso können wir erwarten, dass er die Zölle deutlich erhöhen und den Handelskrieg mit China verschärfen wird – eine Politik, die wahrscheinlich die Inflation erhöhen und die Löhne auffressen wird.

 

Darüber hinaus hat Trump versprochen – und seine Anhänger im Kongress haben diese Linie wiederholt umgesetzt –, die finanzielle und militärische Unterstützung für die Ukraine zu kürzen. Eine solche Wende in der US-Politik würde Putin helfen, die Unterwerfung der Ukraine (bzw. von Teilen davon im Süden und Osten) zu festigen. Ebenso ist der neue Präsident ein glühender Anhänger des zionistischen Staates und ein Erzfeind des Iran.

 

Gleichzeitig zwingt ihn seine isolationistische Politik dazu, die langfristige Präsenz der US-Truppen im Ausland zu reduzieren und auf große militärische Interventionen zu verzichten. Während seiner ersten Amtszeit 2017–20 versuchte er, Truppen aus dem Irak, Syrien und Somalia abzuziehen. Trumps Wahl von JD Vance zum Vizepräsidenten zeigt, dass er einer solchen nicht-interventionistischen Politik weiterhin verpflichtet bleibt.

 

 

 

Innere Widersprüche

 

 

 

Es ist schwierig, genaue Vorhersagen über Trumps Politik und ihre Folgen zu treffen. Eines ist jedoch klar: Wie die Position des US-Imperialismus wird auch Trumps Politik von inneren Widersprüchen durchzogen sein. Er will die Reindustrialisierung der USA fördern, gleichzeitig aber Staatsausgaben und öffentliche Investitionen reduzieren. Er will US-Unternehmen dabei helfen, ihre Gewinne zu steigern, sie gleichzeitig aber daran hindern, auf dem chinesischen Markt – der zweitgrößten Volkswirtschaft der Welt – Fuß zu fassen.

 

Er unterstützt Israel, will aber die US-Militärpräsenz in der Region reduzieren. Man erinnere sich, dass Saudi-Arabien begann, sich von Washington abzuwenden und sich wieder mit dem Iran (und China) auszusöhnen, als Trump sich weigerte, Teheran nach dessen verheerendem Drohnenangriff auf Saudi Aramco, das staatliche Ölunternehmen des Landes, im September 2019 anzugreifen.

 

Objektiv betrachtet fungiert Trump als großer Störenfried. Während seiner ersten Amtszeit untergrub er die NATO massiv und provozierte damit großen Unmut unter der herrschenden Klasse Westeuropas. Ebenso provozierte er die südkoreanischen Verbündeten, indem er Kim Jong-un den Hof machte.

 

Dasselbe gilt für die Innenpolitik. In seiner ersten Amtszeit lähmte der alte und neue Präsident das Land bis zu einem gewissen Grad, indem er sich in einen permanenten Konflikt mit verschiedenen Sektoren des US-Staatsapparats begab (der seiner Politik in seiner Mehrheit feindlich gegenüberstand). Am Ende führte Trumps Politik des Chauvinismus und Autoritarismus im Mai-Juli 2020 zum beispiellosen George-Floyd-Aufstand – und provozierte eine vorrevolutionäre Situation in den USA. (4)

 

 

 

Zeit für den Kampf!

 

 

 

Jene Linken, die beschämenderweise auf den Zug der Demokraten aufgesprungen sind, sind nach Harris‘ Niederlage zutiefst demoralisiert. Echte Sozialistinnen und Sozialisten teilen dieses Gefühl jedoch nicht. Wir sind uns bewusst, dass die Trump-Administration massive Angriffe gegen Migranten, Arbeiteren und Frauen starten wird. So ist das Leben in der Zeit des Niedergangs des Kapitalismus. Die herrschende Klasse kann nicht anders, als die unterdrückten Massen anzugreifen, in der Hoffnung, den Zusammenbruch ihres Systems zu verzögern.

 

Die Schlüsselaufgabe besteht jetzt darin, den unabhängigen Kampf und die unabhängige Organisation der Arbeiter und Unterdrückten voranzutreiben. Die Millionen, die sich aus Protest gegen die pro-Milliardärs- und pro-Israel-Politik der Demokraten von ihnen abgewandt haben; die Arbeiterinnen und Gewerkschafterinnen, die sich in der jüngsten Vergangenheit an wichtigen Streiks beteiligt haben und die Kapitulanten-Politik der pro-demokratischen Gewerkschaftsbürokraten ablehnen; die Jugendlichen und Migranten, die in der pro-palästinensischen Solidaritätsbewegung aktiv sind – einer der größten antiimperialistischen Bewegungen der jüngeren Vergangenheit –, das sind die Kräfte, auf denen eine Massenbewegung zur Verteidigung gegen die kommenden Angriffe der Trump-Administration aufgebaut werden kann.

 

Es wird entscheidend sein, den vorhersehbaren Versuchen der Demokratischen Partei zu widerstehen, solche Protestbewegungen zu kapern. Dagegen müssen Revolutionärinnen und Revolutionäre den Aufbau einer unabhängigen Partei der Arbeiter_Innen und Unterdrückten vorantreiben – einer Partei, die den Massen hilft für ihre sozialen und demokratischen Rechte zu kämpfen, unabhängig von jeder Fraktion der Bourgeoisie.

 

Wie wir in unserem Wahlaufruf schrieben, „muss ein solcher Kampf in erster Linie auf den Straßen, an den Arbeitsplätzen und in den Stadtteilen stattfinden. Dafür ist es dringend erforderlich, Volksversammlungen und Aktionskomitees in den Betrieben, Stadtteilen, in Schulen und Universitäten aufzubauen. Ebenso ist es notwendig, bewaffnete Selbstverteidigungskomitees aufzubauen, um die Arbeiter und Unterdrückten gegen den Feind in Blau zu verteidigen und die Polizei und die rechten Agitatoren aus den Stadtteilen zu vertreiben. Revolutionärinnen und Revolutionäre befürworten ein Kampfprogramm für eine solche Partei, das auf die Schaffung einer Arbeiterregierung abzielt, die die Superreichen enteignet und die Schlüsselsektoren der Wirtschaft unter Arbeiterkontrolle verstaatlicht, um den Weg zum Sozialismus zu ebnen.“

 

Die RCIT erachtet ein solches Programm als entscheidend für die bevorstehenden Kämpfe und wir rufen revolutionäre Aktivistinnen und Aktivisten dazu auf, sich auf einer solchen Grundlage zu vereinen.

 

 

 

Fußnoten

 

1) Wir verweisen die Leser auf spezielle Seiten unserer Website, auf denen die RCIT-Dokumente zum Gaza-Krieg 2023-24 zusammengestellt sind: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023/ und https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023-24-part-2/

 

2) RCIT: US-Wahlen: Weder Trump noch Harris! Arbeiter und Unterdrückte brauchen eine unabhängige Kampfpartei! 14. Oktober 2024, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/u-s-election-neither-trump-nor-harris/

 

3) Siehe hierzu z.B. Michael Pröbsting: The U.S. Dollar Today and the Pound Sterling before 1914. A historical comparison of the role of currencies in the uneven process of decline of hegemonic imperialist powers, 26 June 2024, https://www.thecommunists.net/theory/u-s-dollar-today-and-pound-sterling-before-1914/; vom selben Autor: Interimperialist rivalry and the specter of de-dollarization: On the decline of the US Dollar since the start of the Ukraine War, LINKS, 12. Mai 2023, https://links.org.au/inter-imperialist-rivalry-and-specter-de-dollarization-decline-us-dollar-start-ukraine-war

 

4) Eine Zusammenstellung von RCIT-Dokumenten zum Volksaufstand nach der Ermordung von George Floyd finden Sie unter https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/articles-on-uprising-after-murder-of-george-floyd/.

 

Некоторые мысли о победе Трампа на выборах президента США и ее глобальных последствиях

 

Михаэль Пребстинг, Революционная коммунистическая интернациональная тенденция (RCIT) , 7 ноября 2024 г., www.thecommunists.net

 

 

 

Явная электоральная победа Трампа и республиканцев на выборах президента и Конгресса представляет собой не столько голосование за них, сколько голосование против администрации Байдена/Харрис и демократов. Фактически, Трамп получил даже на 1,6 миллиона голосов меньше, чем на последних выборах в 2020 году, когда он проиграл Байдену. Но на этот раз кандидат от Демократической партии получил на 13,2 миллиона меньше, чем четыре года назад!

 

Такая потеря неудивительна, поскольку Харрис представляла собой продолжение горькой реальности американского капитализма. Вице-президент даже прямо сказала в ток-шоу ABC «Взгляд», когда ее спросили, что бы она сделала иначе, чем Байден: «Ничего такого, что приходит на ум». Поэтому вполне логично, что миллионы рабочих и угнетенных отказались снова голосовать за кандидата, который привержен неолиберальным страданиям, разжиганию войны и безоговорочной поддержке террористического государства Израиль и его геноцида в секторе Газа. [1]

 

Конечно, с Трампом – реакционным правым популистом – дела точно не улучшатся. Как и все популисты, он обещает манну небесную, и некоторые отчаявшиеся люди ему верят. Фактически, он нападет на немногие остатки государства всеобщего благосостояния и попытается депортировать как можно больше мигрантов. Точно так же республиканцы являются убежденными сторонниками сионистского государства.

 

Марксисты давно придерживаются точки зрения, что демократы, как и республиканцы, представляют две фракции монополистической буржуазии США и что сознательные рабочие не могут голосовать ни за одну из этих партий. Вот почему RCIT и многие социалисты выступили против Харрис, а также Трампа на президентских выборах. [2]

 

 

 

Глубокий кризис капитализма США

 

 

 

Однако было бы ошибкой полагать, что все останется так, как есть. Напротив, мы можем ожидать масштабного роста беспорядков и нестабильности – как в США, так и во всем мире. Почему? Потому что американский капитализм находится в глубоком кризисе. Он не может продолжать работать так, как делал это в последние десятилетия. Америка была абсолютным гегемоном капиталистического мира с 1945 года. Но с ростом китайского и российского империализма – в экономическом, политическом и военном отношении – она больше не может доминировать в мире по своему желанию. В ключевых конфликтах мировой политики – таких как геноцид Израиля против палестинского народа – Вашингтон довольно изолирован (см. результаты голосования в Генеральной Ассамблее ООН).

 

Внутри страны США страдают от десятилетий деиндустриализации и исторически низких показателей чистых инвестиций. Ее государственный долг находится на рекордной высоте (121,4% ВВП) и может поддерживаться до сих пор только благодаря доминирующей роли доллара США на мировом валютном рынке. Однако позиции доллара США уже снизились за последние два десятилетия, и этот процесс ускорится, учитывая усилия стран БРИКС+ по продвижению альтернативных валют. [3]

 

В результате правящий класс Америки глубоко разделен в том, как бороться с таким упадком. Доминирующая фракция, представленная демократами и республиканцами, такими как Чейни, хочет сохранить гегемонию США, продолжая стратегический союз с другими западными империалистическими образованиями(такими как Европа, Япония и Австралия) и политику глобализации, проводимую этими державами.

 

Трамп и меньшинство правящего класса принимают во внимание упадок США и скорее отдают предпочтение политике «Америка прежде всего», то есть экономическому протекционизму и специальному сотрудничеству с отдельными государствами вместо долгосрочных союзов. Внутри страны такая политика сопровождается шовинизмом и авторитаризмом.

 

Естественно, мы не знаем подробностей политики Трампа, когда он вступит в должность в январе следующего года – сумасшедший, возможно, даже сам этого не знает. Но он постоянно заявлял, что хочет ускорить нападения на мигрантов и женщин. Точно так же мы можем ожидать, что он существенно поднимет тарифы и усилит торговую войну с Китаем – политику, которая, вероятно, увеличит инфляцию и съест заработную плату.
Более того, Трамп пообещал – и его сторонники в Конгрессе неоднократно проводили эту линию – сократить финансовую и военную поддержку Украины. Подобный поворот в политике США помог бы Путину закрепить подчинение Украины (соответственно ее частей на юге и востоке). Точно так же новый президент является ярым сторонником сионистского государства и заклятым врагом Ирана. В то же время его изоляционистская политика вынуждает его сокращать долгосрочное присутствие американских войск за границей и воздерживаться от крупных военных интервенций. Во время своего первого срока в 2017–2020 годах он пытался вывести войска из Ирака, Сирии и Сомали. Избрание Трампом Дж. Д. Вэнса вице-президентом указывает на то, что он по-прежнему привержен такой политике невмешательства.

 

 

 

Внутренние противоречия

 

 

 

Трудно делать точные прогнозы относительно политики Трампа и еë последствий. Однако ясно одно: как и позиция американского империализма, политика Трампа будет расколота внутренними противоречиями. Он хочет способствовать реиндустриализации США, но в то же время сократить государственные расходы и государственные инвестиции. Он хочет помочь американским корпорациям, увеличив их прибыль, но в то же время помешать им выйти на китайский рынок – вторую по величине экономику мира.

 

Он поддерживает Израиль, но хочет сократить военное присутствие США в регионе. Помните, Саудовская Аравия начала отворачиваться от Вашингтона и восстанавливать отношения с Ираном (и Китаем), когда Трамп отказался атаковать Тегеран после разрушительной атаки беспилотников на Saudi Aramco, государственную нефтяную компанию страны, в сентябре 2019 года.

 

Объективно Трамп действует как великий разрушитель. Он серьезно подорвал альянс НАТО во время своего первого срока и вызвал большое негодование среди правящего класса Западной Европы. Точно так же он спровоцировал южнокорейского союзника, ухаживая за Ким Чен Ыном.

 

То же самое справедливо и для внутренней политики. В свой первый срок старый и новый президент в определенной степени парализовал страну, вступая в постоянный конфликт с различными секторами государственного аппарата США (которые в своем большинстве были враждебны его политике). В конечном итоге политика шовинизма и авторитаризма Трампа привела к беспрецедентному восстанию, связанному с убийством Джорджа Флойда в мае-июле 2020 года, спровоцировавшем предреволюционную ситуацию в США. [4]

 

 

 

Время борьбы!

 

 

 

Те левые, которые позорно присоединились к демократам, глубоко деморализованы после поражения Харрис. Однако настоящие социалисты не разделяют такого мнения. Мы знаем, что администрация Трампа начнет массированные нападения на мигрантов, рабочих и женщин. Такова жизнь в период упадка капитализма. Правящий класс не может не нападать на угнетенные массы в надежде отсрочить крах своей системы.

 

Ключевой задачей теперь является продвижение самостоятельной борьбы и самостоятельной организации рабочих и угнетённых. Миллионы людей, которые отвернулись от демократов в знак протеста против их промиллиардерской и произраильской политики, рабочие и профсоюзные деятели, которые в недавнем прошлом участвовали в важных забастовках и которые выступают против капитулянтской политики продемократических профсоюзных бюрократов, молодежь и мигранты, активные в пропалестинском движении солидарности – одном из крупнейших антиимпериалистических движений современности – это те силы, на которых может быть основано массовое движение в защиту от предстоящих нападок администрации Трампа.

 

Крайне важно будет противостоять предсказуемым попыткам Демократической партии перехватить такие протестные движения. Поэтому революционерам необходимо выступать за построение независимой партии рабочих и угнетенных – партии, которая помогает массам бороться за свои социальные и демократические права, независимость от любой фракции буржуазии.

 

Как мы писали в нашем предвыборном заявлении, «такая борьба должна происходить, прежде всего, на улицах, на рабочих местах и в районах проживания». Для этого необходимо срочно создавать народные собрания и комитеты действия на рабочих местах, в районах, школах и университетах. Точно так же необходимо создать вооруженные комитеты самообороны , чтобы защитить рабочих и угнетенных от врага в синем и изгнать полицию и правых агитаторов из кварталов. Революционеры выступают за программу борьбы за такую партию, направленную на создание рабочего правительства, которое экспроприирует сверхбогатых и национализирует ключевые секторы экономики и передаст их рабочим, чтобы открыть дорогу к социализму».

 

RCIT считает такую программу решающей для предстоящей борьбы, и мы призываем революционных активистов объединиться на такой основе.

 

 

 

[1] We refer readers to special pages on our website where the RCIT documents on the 2023 Gaza War are compiled: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023/ and https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023-24-part-2/

 

[2] RCIT: U.S. Elections: Neither Trump Nor Harris! Workers and oppressed need an independent combat party! 14 October 2024, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/u-s-election-neither-trump-nor-harris/

 

[3] See on this e.g. Michael Pröbsting: The U.S. Dollar Today and the Pound Sterling before 1914. A historical comparison of the role of currencies in the uneven process of decline of hegemonic imperialist powers, 26 June 2024, https://www.thecommunists.net/theory/u-s-dollar-today-and-pound-sterling-before-1914/; by the same author: Inter-imperialist rivalry and the specter of de-dollarization: On the decline of the US Dollar since the start of the Ukraine War, LINKS, 12 May, 2023, https://links.org.au/inter-imperialist-rivalry-and-specter-de-dollarization-decline-us-dollar-start-ukraine-war

 

[4] See on the compilation of RCIT Documents on the popular uprising after the murder of George Floyd, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/articles-on-uprising-after-murder-of-george-floyd/.

 

 

 

Algumas reflexões sobre a vitória de Trump nas eleições presidenciais dos EUA e suas consequências globais

 

Por Michael Pröbsting, Corrente Comunista Revolucionária Internacional (CCRI), 7 de novembro de 2024,www.thecommunists.net

 

 

 

A clara vitória eleitoral de Trump e dos Republicanos nas eleições presidenciais e para o Congresso não representa tanto um voto a favor deles, mas sim um voto contra a administração Biden/Harris e os Democratas. Na verdade, Trump obteve  menos 1,6 milhões de votos do que nas últimas eleições de 2020, quando perdeu para Biden. Mas desta vez, o candidato democrata obteve menos 13,2 milhões do que quatro anos antes.

 

Tal perda não é surpreendente, uma vez que Harris representa a continuidade da amarga realidade do capitalismo americano. A vice-presidente chegou a dizer explicitamente no talk show “The View” da ABC, quando questionada sobre o que ela teria feito diferente de Biden: “Não consigo pensar em nada”. Portanto, é lógico que milhões de trabalhadores e oprimidos se recusem a votar novamente num candidato comprometido com a miséria neoliberal, a guerra e o apoio incondicional ao terrorista Estado de Israel e ao seu genocídio em Gaza. [1]

 

É claro que as coisas definitivamente não irão melhorar sob Trump, um populista reacionário de direita. Como todos os populistas, ele promete o maná do céu e algumas pessoas desesperadas acreditam nele. Na verdade, ele atacará os poucos remanescentes do Estado de Bem Estar Social e tentará deportar o maior número possível de imigrantes. Da mesma forma, os republicanos são apoiantes fortemente comprometidos com o estado sionista.

 

A visão de longa data dos marxistas é que tanto os democratas como os republicanos representam duas facções da burguesia monopolista americana e que os trabalhadores com consciência de classe não podem votar em nenhum destes partidos. É por isso que a CCRI e muitos socialistas se opuseram a Harris e Trump nas eleições presidenciais. [2]

 

 

 

A profunda crise do capitalismo americano

 

 

 

No entanto, seria um erro pensar que as coisas permanecerão como estão. Em vez disso, podemos esperar um aumento em grande escala da agitação e da instabilidade, tanto nos Estados Unidos como em todo o mundo. Por que? Porque o capitalismo americano está numa crise profunda. Não pode continuar a funcionar como tem funcionado nas últimas décadas. Foi a potência hegemónica absoluta do mundo capitalista desde 1945, mas com a ascensão do imperialismo Chinês e Russo – econômica, política e militarmente – já não pode dominar o mundo à vontade. Nos principais conflitos da política mundial – como o genocídio de Israel contra o povo palestiniano – Washington está bastante isolado (ver as votações na Assembleia Geral da ONU).

 

Internamente, os Estados Unidos sofrem de décadas de desindustrialização e de taxas de investimento líquido historicamente baixas. A sua dívida pública atingiu níveis recordes (121,4% do PIB) e até agora só foi mantida graças ao papel dominante do dólar americano no mercado cambial global. No entanto, a posição do dólar americano já diminuiu nas últimas duas décadas e este processo irá acelerar dados os esforços dos estados BRICS+ para impulsionar moedas alternativas.^[3]

 

Como resultado, a clase dominante dos EUA está profundamente dividida sobre como lidar com tal declínio. A facção dominante, representada por Democratas e Republicanos como Cheney, quer manter a hegemonia americana através da continuação da aliança estratégica com outros estados imperialistas ocidentais (como a Europa, o Japão e a Austrália) e uma política de globalização liderada por estas potências.

 

Trump e a minoria da classe dominante têm em conta o declínio dos Estados Unidos e preferem uma política “América em primeiro lugar”, isto é, proteccionismo económico e colaboração específica  com estados selecionados em vez de alianças de longo prazo. Internamente, esta política é acompanhada de chauvinismo e autoritarismo. Naturalmente, não conhecemos os detalhes da política de Trump quando ele tomar posse em Janeiro do próximo ano (ele próprio pode nem saber disso nesta altura), mas ele tem indicado consistentemente que quer acelerar os ataques aos imigrantes e às mulheres. Da mesma forma, podemos esperar que aumente substancialmente as tarifas e agrave a guerra comercial com a China, uma política que provavelmente aumentará a inflação e reduzirá os salários.

 

Além disso, Trump prometeu (e os seus apoiantes no Congresso seguiram repetidamente esta linha) cortar o apoio financeiro e militar à Ucrânia. Uma tal viragem na política americana ajudaria Putin a consolidar a sua subjugação da Ucrânia (respectivamente, partes dela no sul e no leste). Da mesma forma, o novo presidente é um fervoroso defensor do Estado sionista e um arquiinimigo do Irã. Ao mesmo tempo, a sua política isolacionista obriga-o a reduzir a presença a longo prazo de tropas dos EUA no estrangeiro e a abster-se de participar em grandes intervenções militares. Durante o seu primeiro mandato, em 2017-20, tentou retirar as tropas do Iraque, Síria e Somália. A escolha de JD Vance por Trump como vice-presidente indica que ele continua empenhado nessa política não intervencionista.

 

 

 

Contradições internas

 

 

 

É difícil fazer previsões exactas sobre as políticas de Trump e as suas consequências. Contudo, uma coisa é clara: tal como a posição do imperialismo norte-americano, a política de Trump estará repleta de contradições internas. Quer promover a reindustrialização dos Estados Unidos, mas, ao mesmo tempo, reduzir os gastos do Estado e o investimento público. Ele quer ajudar as empresas americanas a aumentar os seus lucros, mas ao mesmo tempo impedi-las de participar no mercado chinês, a segunda maior economia do mundo.

 

Ele apoia Israel, mas quer reduzir a presença militar dos EUA na região. Recorde-se que a Arábia Saudita começou a distanciar-se de Washington e a reaproximar-se do Irã (e da China) quando Trump se recusou a atacar Teerã após o seu devastador ataque com drones à Saudi Aramco, a empresa petrolífera estatal do país, em Setembro de 2019.

 

Objetivamente, Trump atua como um Grande Disruptor. Ele minou gravemente a aliança da OTAN durante o seu primeiro mandato e causou muito ressentimento entre a classe dominante da Europa Ocidental. Da mesma forma, provocou o aliado sul-coreano ao cortejar Kim Jong-Un.

 

O mesmo vale para a política interna. Nos seus primeiros mandatos, os antigos e os novos presidentes paralisaram o país, até certo ponto, ao envolverem-se em conflitos permanentes com vários setores do aparelho de Estado americano (a maioria dos quais têm sido hostis às suas políticas). No final, a política de chauvinismo e autoritarismo de Trump resultou na revolta sem precedentes do caso George Floyd em Maio-Julho de 2020, causando uma situação pré-revolucionária nos Estados Unidos.^[4]

 

 

 

É hora de lutar!

 

 

 

Os esquerdistas que vergonhosamente aderiram ao movimento dos democratas estão profundamente desmoralizados após a derrota de Harris. Contudo, os verdadeiros socialistas não partilham desse sentimento. Estamos cientes de que a Administração Trump lançará ataques massivos contra migrantes, trabalhadores e mulheres. Assim é a vida no período de declínio do capitalismo. A classe dominante não pode parar de atacar as massas oprimidas na esperança de atrasar o colapso do seu sistema.

 

A principal tarefa agora é promover a luta independente e a organização independente dos trabalhadores e dos oprimidos. Os milhões de pessoas que se afastaram dos Democratas em protesto contra as suas políticas pró-milionárias e pró-Israel, os trabalhadores e membros dos sindicatos que participaram em grandes greves no passado recente e que se opõem à política capitulacionista dos burocratas pró-sindicais -Os democratas, os jovens e os migrantes activos no movimento de solidariedade pró-Palestina - um dos maiores movimentos anti-imperialistas dos tempos modernos - são as forças sobre as quais um movimento de massas pode ser construído em defesa dos próximos ataques da administração Trump. Será crucial resistir às previsíveis tentativas do Partido Democrata de sequestrar estes movimentos de protesto. Perante isto, os revolucionários devem defender a construção de um partido independente dos trabalhadores e dos oprimidos, um partido que ajude as massas a lutar pelos seus direitos sociais e democráticos independentemente de qualquer facção da burguesia.

 

Como escrevemos na nossa declaração eleitoral: “Esta luta deve acontecer, antes de mais nada, nas ruas, nos locais de trabalho e nos bairros. Para conseguir isto, é urgente construir assembleias populares e comités de ação nos locais de trabalho, bairros, escolas e universidades. Da mesma forma, é necessário construir comitês armados de autodefesa para defender os trabalhadores e oprimidos contra o inimigo azul e expulsar a polícia e os agitadores de direita dos bairros. Os revolucionários defendem um programa de luta para o referido partido, visando a criação de um governo operário que expropria os super-ricos e nacionaliza sectores-chave da economia sob o controlo dos trabalhadores para abrir o caminho ao socialismo.”

 

A CCRI considera este programa crucial para as lutas futuras e apelamos aos activistas revolucionários para que se unam nesta base.

 

 

 

 

 

[1] Encaminhamos os leitores para as páginas especiais do nosso site onde estão compilados os documentos do CCRI sobre a guerra de Gaza de 2023:https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023/ehttps://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023-24-part-2/

 

[2] CCRI: Eleições nos Estados Unidos: Nem Trump nem Harris! Os trabalhadores e os oprimidos precisam de um partido de combate independente!, 14 de outubro de 2024! https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/u-s-election-neither-trump-nor-harris/#anker_1

 

[3] Veja mais sobre isso em Michael Pröbsitng: O dólar americano hoje e a libra esterlina antes de 1914. Uma comparação histórica do papel das moedas no processo desigual de declínio das potências imperialistas hegemônicas, 26 de junho de 2024,https://www.thecommunists.net/theory/us-dollar-today-and-pound-sterling-before-1914/#anker_1; do mesmo autor: Rivalidade interimperialista e o espectro da desdolarização: Sobre o declínio do dólar americano desde o início da Guerra da Ucrânia, LINKS, 12 de maio de 2023,https://links.org.au/inter-imperialist-rivalry-and-specter-de-dollarization-decline-us-dollar-start-ukraine-war

 

[4] Veja a compilação de documentos do CCRI sobre a revolta popular após o assassinato de George Floyd,https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/articles-on-uprising-after-murder-of-george-floyd/

 

 

 

Міхаель Прьобстінг, Революційна комуністична міжнародна тенденція (RCIT), 07.11.2024

 

 

 

Переконлива перемога Трампа та республіканців на президентських виборах і виборах до Конгресу є не стільки результатом голосування за них, скільки голосуванням проти адміністрації Байдена/Гарріс та демократів. Фактично, Трамп навіть отримав на 1,6 мільйона голосів менше, ніж на минулих виборах у 2020 році, коли він програв Байдену. Але кандидат від демократів отримав цього разу аж на 13,2 мільйона голосів менше, ніж чотири роки тому!

 

Такий програш не є дивним, адже Гарріс уособлювала тяглість гіркої реальності американського капіталізму. На питання у ток-шоу ABC «The View» про те, що би віце-президентка зробила інакше, ніж Байден, Гарріс прямо відповіла: «Нічого не спадає на думку». Отже, цілком логічно, що мільйони трудящих і пригноблених відмовилися знову голосувати за кандидатку, віддану неоліберальним злидням, розпалюванню війни і беззастережній підтримці терористичної держави Ізраїль і геноциду у Секторі Газа. [1]

 

Звичайно, що справи не покращаться й за Трампа — реакційного правого популіста. Зі звичайною популістською риторикою він обіцяє манну небесну, а хтось йому навіть вірить. Насправді ж він атакуватиме нечисленні залишки соціальної держави і намагатиметься депортувати якомога більше нелегальних мігрантів. Республіканці, так само як і демократи, є відданими прихильниками сіоністської держави.

 

Згідно з марксистською думкою, демократи і республіканці являють собою дві фракції американської монополістичної буржуазії, а робітники з класовою свідомістю не можуть голосувати за жодну з цих партій. Саме тому RCIT, як і багато соціалістів виступили проти Гарріс і Трампа на президентських виборах. [2]

 

 

 

Глибока криза американського капіталізму

 

 

 

Однак було би помилкою вважати, що все залишиться так, як є. Навпаки, ми можемо очікувати масове зростання неспокою та нестабільності як у США, так і в усьому світі. Чому? Бо американський капіталізм перебуває у глибокій кризі. Він не може продовжувати діяти так, як він діяв протягом останніх десятиліть. Американський капіталізм був абсолютним гегемоном капіталістичного світу з 1945 року. Але зі зростанням китайського і російського імперіалізму, — економічного, політичного і військового, — він більше не може домінувати у світі за бажанням. Щодо ключових конфліктів у світовій політиці, таких як геноцид Ізраїлю проти палестинського народу, Вашингтон досить ізольований (див. голосування в Генеральній Асамблеї ООН).

 

Сама держава страждає від десятиліть деіндустріалізації та історично низьких темпів чистих інвестицій. Державний борг США перебуває на рекордно високому рівні (121,4 % ВВП) і дотепер міг утримуватися лише завдяки домінуючій ролі долара США на світовому валютному ринку. Однак за останні два десятиліття позиції долара США вже погіршилися, і цей процес прискориться, враховуючи зусилля країн БРІКС+, спрямовані на витіснення альтернативних валют. [3]

 

Як наслідок, американський правлячий клас перебуває у стані глибокого розколу щодо того, що робити з таким занепадом. Домінуюча фракція, представлена демократами і республіканцями на кшталт Чейні, прагне зберегти гегемонію США, продовжуючи стратегічний альянс з іншими західними імперіалістичними силами (такими як Європа, Японія і Австралія) і політику глобалізації під проводом цих держав.

 

Трамп і меншість правлячого класу беруть до уваги занепад США і віддають перевагу політиці «Америка понад усе», тобто економічному протекціонізму та ситуативній співпраці з окремими державами замість довгострокових альянсів. Усередині країни така політика супроводжується шовінізмом та авторитаризмом.

 

Звісно, ми не знаємо деталей курсу Трампа, коли він прийде до влади у січні наступного року; цей божевільний може й сам цього не знати. Але він послідовно вказує на те, що хоче посилити напади на мігрантів і жінок. Так само можна очікувати, що він суттєво підвищить тарифи та посилить торговельну війну з Китаєм. Це політика, яка, ймовірно, призведе до зростання інфляції та зменшення заробітних плат.

 

Крім того, Трамп пообіцяв скоротити фінансову та військову підтримку України, а його прихильники в Конгресі вже неодноразово реалізовували цю лінію. Такий поворот у політиці США допоможе Путіну остаточно закріпити підкорені частини України на сході та півдні. Новий президент також є палким прихильником сіоністської держави і запеклим ворогом Ірану. Водночас його ізоляціоністська політика змушує скорочувати довгострокову присутність американських військ за кордоном і утримуватися від участі у великих військових інтервенціях. Під час свого першого терміну він намагався вивести американські війська з Іраку, Сирії та Сомалі. Вибір Джей Ді Венса на посаду віце-президента вказує на те, що Трамп залишається відданим такій політиці невтручання.

 

 

 

Внутрішні протиріччя

 

 

 

Важко робити точні прогнози щодо політики Трампа та її наслідків. Однак ясно одне: як і позиція американського імперіалізму, політика Трампа буде роздиратися внутрішніми протиріччями. Він хоче сприяти реіндустріалізації США, але в той самий час скоротити державні витрати і державні інвестиції. Він хоче допомогти американським корпораціям збільшити свої прибутки, але одночасно перешкоджає їхньому виходу на китайський ринок — другу за величиною економіку світу.

 

Він підтримує Ізраїль, але хоче зменшити військову присутність США закордоном. Пам'ятайте, Саудівська Аравія почала відвертатися від Вашингтона і відновлювати відносини з Іраном і Китаєм, коли Трамп відмовився атакувати Тегеран після руйнівної атаки безпілотників на державну нафтову компанію Саудівської Аравії Saudi Aramco у вересні 2019 року.

 

Об'єктивно, Трамп діє як Великий руйнівник. Він суттєво послабив НАТО під час свого першого терміну і викликав велике обурення серед правлячого класу Західної Європи. Так само він спровокував південнокорейського союзника, заграючи з Кім Чен Ином.

 

Те саме стосується і внутрішньої політики. У свій перший термін Трамп певною мірою паралізував країну, вступаючи у перманентний конфлікт з різними секторами державного апарату США, який переважно був вороже налаштований до політики президента. Зрештою, політика шовінізму та авторитаризму Трампа призвела до безпрецедентних протестів у травні-липні 2020 року через убивство Джорджа Флойда, що врешті привело до передреволюційної ситуації. [4]

 

 

 

Час боротьби!

 

 

 

Ті ліві, які ганебно пристали на бік демократів, глибоко деморалізовані після поразки Гарріс. Однак справжні соціалісти не поділяють таких настроїв. Ми знаємо, що адміністрація Трампа розпочне масові атаки на мігрантів, робітників та жінок. Таким є життя в період занепаду капіталізму. Правлячий клас не може не нападати на пригноблені маси у надії відстрочити крах своєї системи.

 

Ключовим завданням зараз є просування незалежної боротьби і незалежної організації робітників і пригноблених. Мільйони людей, які відвернулися від демократів на знак протесту проти їхньої політики підтримки мільярдерів та Ізраїлю, робітники та профспілкові діячі, які брали участь у страйках в недавньому минулому і виступають проти капітулянтської політики продемократичних профспілкових бюрократів, молодь та мігранти, які беруть активну участь у русі солідарності з Палестиною (одному з найбільших антиімперіалістичних рухів сучасності) — ось ті сили, на яких може бути побудований масовий рух на захист від прийдешніх атак адміністрації Трампа.

 

Вкрай важливо буде протистояти передбачуваним спробам Демократичної партії захопити такі протестні рухи. Революціонерам необхідно виступати за створення незалежної партії трудящих і пригноблених — партії, яка допоможе масам боротися за свої соціальні та демократичні права незалежно від будь-якої фракції буржуазії.

 

Як ми писали у нашій передвиборчій програмі, така боротьба повинна відбуватися, в першу чергу, на вулицях, робочих місцях і в житлових кварталах. Для цього необхідно терміново створювати народні асамблеї та комітети дії на робочих місцях, у кварталах, школах та університетах. Так само необхідно створювати збройні комітети самооборони, щоб захищати трудящих і пригноблених від “ворога в блакитному” і виганяти поліцію і правих агітаторів з районів. Революціонери виступають за програму боротьби за таку партію, метою якої є створення робітничого уряду, який експропріює надбагатих і націоналізує ключові сектори економіки під контролем робітників, щоб відкрити шлях до соціалізму.

 

РКІТ вважає таку програму вирішальною для майбутньої боротьби і ми закликаємо революційних активістів об'єднуватися на такій основі.

 

 

 

[1] We refer readers to special pages on our website where the RCIT documents on the 2023 Gaza War are compiled: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023/ and https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-gaza-uprising-2023-24-part-2/

 

[2] RCIT: U.S. Elections: Neither Trump Nor Harris! Workers and oppressed need an independent combat party! 14 October 2024, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/u-s-election-neither-trump-nor-harris/

 

[3] See on this e.g. Michael Pröbsting: The U.S. Dollar Today and the Pound Sterling before 1914. A historical comparison of the role of currencies in the uneven process of decline of hegemonic imperialist powers, 26 June 2024, https://www.thecommunists.net/theory/u-s-dollar-today-and-pound-sterling-before-1914/; by the same author: Inter-imperialist rivalry and the specter of de-dollarization: On the decline of the US Dollar since the start of the Ukraine War, LINKS, 12 May, 2023, https://links.org.au/inter-imperialist-rivalry-and-specter-de-dollarization-decline-us-dollar-start-ukraine-war

 

[4] See on the compilation of RCIT Documents on the popular uprising after the murder of George Floyd, https://www.thecommunists.net/worldwide/north-america/articles-on-uprising-after-murder-of-george-floyd/.