Guerra de Ucrania: ¿Qué ofrece Estados Unidos en sus negociaciones secretas con Rusia?

Война в Украине: что предлагают США на своих секретных переговорах с Россией?

Війна в Україні: що пропонують США на своїх секретних переговорах із Росією?

미제-러제 간 비밀협상에서 미제가 내놓은 것은 무엇인가?

 

Both imperialist camps want to pacify the war and impose a deal which would be a disaster for the Ukrainian people

 

By Michael Pröbsting, Revolutionary Communist International Tendency (RCIT), 31 July 2023, www.thecommunists.net

 

 

 

A few weeks ago, we reported about secret negotiations between the U.S. and Russia with the goal to pacify the Ukraine War. The two camps hope to strike a deal Powers and impose it on the Ukrainian people. These negotiations involve, from the Russian side, Foreign Minister Sergey Lavrov and other leading foreign policy experts close to Putin; the U.S. negotiation team side, which is closely coordinating with the Biden Administration, includes former high-ranking diplomats and experts like Richard Haass, Charles Kupchan, Thomas Graham and others. [1]

 

Some days ago, the Moscow Times published an article in which “a former U.S. official directly involved in the talks” reports about the current state of these secret negotiations. The Moscow Times is an independent, reputable English- and Russian-speaking online newsletter with long-standing relations with leading Western publications like the International Herald Tribune. It has been banned from publishing in Russia after the beginning of Putin’s invasion of the Ukraine. [2]

 

For these reasons, there is no reason to doubt the accuracy of the newspaper’s report. Of course, one has to be clear about the character of such revelations. If an official agrees to speak to the media on condition of anonymity, he or she usually does not only provide some insider information (which can be later denied if necessary) but also attempts to create an impression in public (by presenting the other side as weaker or more insecure as it is). Still, such insider reports can be useful to get a better picture.

 

According to this participant of the U.S. negotiation team, “meetings between the U.S. and officials in the Kremlin have been taking place at least twice a month.” He stressed that the American side takes Russia seriously as a Great Power and wants to find a modus vivendi. “It was here that we made clear that the U.S. was prepared to work constructively with Russian national security concerns. (…) An attempt to isolate and cripple Russia to the point of humiliation or collapse would make negotiating almost impossible.”

 

The American negotiator expounded the policy which is the majority point of view of the ruling class: that Washington’s policy (for the foreseeable future) is not to destroy its Eastern rival (since this is an impossible goal). The White House rather wants to weaken Russia but, at the same time, engage it in global relations as a Great Power rival and partner. “In fact, we emphasized that the U.S. needs, and will continue to need, a strong enough Russia to create stability along its periphery. The U.S. wants a Russia with strategic autonomy in order for the U.S. to advance diplomatic opportunities in Central Asia. We in the U.S. have to recognize that total victory in Europe could harm our interests in other areas of the world. Russian power is not necessarily a bad thing.” ^[3]

 

By recognizing Russia as an important Great Power, the White House hopes to weaken the Kremlin’s strategic alliance with China – the most important imperialist rival of the U.S. In order to achieve this, the Biden Administration must be ready to make certain concession since “suffering a humiliating defeat is not an option for these [Russian, Ed.] guys.”

 

To advance the institutionalisation of such bargaining policy between the Great Powers, Washington proposes the creation of several negotiation channels with the one between the U.S. and Russia as the most important “as these are the only two countries powerful enough to negotiate security in Europe”. “We suggested setting up a number of diplomatic channels in order to satisfy the desires of all the parties involved. There firstly needs to be a serious U.S.-Russia channel, as these are the only two countries powerful enough to negotiate security in Europe. There must of course be a channel between Ukraine and Russia, another between Russia and the EU; and one between Russia and the Global South.“

 

The official is aware that such an approach might provoke resentment among the Ukraine as well as European governments. Hence, he diplomatically adds: “This does not mean we are abandoning Ukraine or Europe. Rather, we want to find ways of guaranteeing Ukraine’s independence while bringing Russia back as a more creative player in European security.”

 

However, as we have warned for some time, the White House is fully prepared to accept Russia’s occupation of Ukrainian territory in order to pacify the war. The Moscow Times reports: “During the discussions, it became evident that Ukraine’s chances of regaining its occupied territories were extremely slim. Crimea remains a particularly contentious issue, as Ukraine asserts its intent to reclaim the region which Russia annexed in 2014. “If Russia thought it might lose Crimea,” the ex-official said, “it would almost certainly resort to [using] tactical nuclear weapons.” He noted that Washington had also offered to help conduct fair referendums in the Russian-occupied territories of Donetsk, Luhansk, Kherson and Zaporizhzhia, in which residents would vote on whether they wished to be part of Ukraine or Russia. Russia apparently declined this offer.”

 

Michael McFaul, a former U.S. Ambassador to Russia who leans rather to the hard-core cold warriors, commented in outrage about such concessions concerning Ukrainian territory “that is a Putin position!” [4] However, as a former diplomat McFaul should be accustomed to the thoroughly hypocritical and cynical nature of bourgeois diplomacy!

 

Despite such concessions, the Kremlin – according to the “former U.S. official” – seems currently reluctant to strike a deal with Washington. “The problem was less with the Russian elite as a whole than it was with Putin specifically, he explained. “Putin is the major block to all progress,” he said. “The U.S. administration has made at least one attempt to speak with the Kremlin but Putin himself refused.”

 

 

 

The Kissinger line

 

 

 

The approach of the U.S. negotiation team shows that the White House has adopted the Kissinger line. As we did already explain somewhere else, Henry Kissinger – the “wise old man” of U.S. imperialism – has repeatedly argued for a foreign policy which recognises Russia as an important Great Power and takes its interest into account. With such an approach, Washington would try to deescalate the tensions with Moscow and to pacify the Ukraine War. In order to achieve this, the U.S. would work hard to force the Ukraine that it accepts Russia’s occupation of the Southern and Eastern parts of its territories.

 

Such Kissinger line is not motivated by any Russophilia but rather by the realistic recognition that the U.S: is no longer the hegemonic power in the world. [5] Hence it must make compromises and try to divide its rivals. Hence, the “wise old man” of U.S. imperialism suggests to pull Moscow away from its alliance with China by making important concessions. [6]

 

The Moscow Times interview with the “former U.S. official” about the ongoing secret negotiations between the U.S. and Russia strongly confirms the RCIT’s analysis of the interests of Western powers and, in particular, of the U.S. in the Ukraine War. We did already warn in November 2022 “that the Ukrainian liberation struggle is threatened by a Great Power deal aimed at the pacification of the war. Such a deal would mean, at least temporary, the consolidation of the Russian occupation of significant parts of the Ukraine’s territory. In other words, the Ukrainian people face the danger of a sell-out by Western imperialism. Washington and Brussels might push for such a pacification of the war before it destabilises the imperialist world order too much and provokes mass unrests or even revolutionary crises in Russia, Europe or in other parts of the world.” ^[7]

 

As part of such an approach, the U.S. tries to fully subordinate the Ukraine so that it serves Western goals as a subordinated agent. Washington wants the Ukraine to fight against Russia if it has an interest in escalating tensions with Moscow; and if is interested in a “grand bargain” with Putin, Washington wants the Ukraine to shut up and restrain. This is the purpose of Biden’s policy of limited support for Kyiv via weapons deliveries, offering some kind of relationship with NATO and, at the same time, trying to impose a policy of territorial concessions. ^[8]

 

 

 

The Ukraine must break with Western imperialism!

 

 

 

Washington’s approach in the ongoing secret negotiations with Russia demonstrates that U.S. imperialism is no friend of the Ukraine but rather a Great Power bully which does not hesitate to exchange the national interests of the Ukraine for some concessions from Putin in global politics.

 

Hence, we reiterate that the Ukrainian people must resist any subordination to the plans of U.S. imperialism. Such subordination would disable the Ukrainian people to oppose a Great Power deal which would leave a substantial part of Ukrainian territory in the hands of the Russian occupiers.

 

Furthermore, the decisive issue in the Ukraine’s just war of national defence against Russia is not how many long-range missiles it possesses. It is rather if the Ukraine and its supporters can undermine the Putin regime by appealing to the Russian workers and the oppressed nations. The Prigozhin coup has demonstrated how fragile the regime has become – in fact, as the RCIT explained somewhere else, it has entered a period of its death agony. [9]

 

It is well known that – as Clausewitz said – “war is the continuation of politics.” Hence, the outcome of a war is determined much more by politics than by weapons. Zelensky’s reactionary policy is a decisive obstacle for the victory of the Ukrainian people against Russian imperialism. His neoliberal reforms attack the working class at home in order to increase the profits of domestic and foreign capitalist oligarchs. And his pro-NATO orientation weakens global support for Ukraine’s resistance as large sectors of the international working class and oppressed despise Western imperialism. In particular, the more the Ukraine appears as an agent of NATO, the easier it will become for the Putin regime to present its war as a defence struggle against its Western rivals. In contrast, the Ukraine must appeal to the people in Russia and break them away from the Bonapartist regime.

 

In order to expel the invaders and to gain full national self-determination, the Ukraine must be independent of the interests of any Great Power! This will be possible only if the workers and popular masses replace the pro-NATO Zelensky regime by a workers and popular government! ^[10]

 

The RCIT calls socialists in the Ukraine, in Russia and globally to unite on an internationalist and anti-imperialist program. For a Popular War to defend the Ukraine against Putin’s invasion! No subordination of Ukraine to NATO and EU! Against Russian and against NATO imperialism!

 

 

Ambos campos imperialistas quieren pacificar la guerra e imponer un trato que sería un desastre para el pueblo ucraniano.

 

Por Michael Pröbsting, Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (CCRI), 31 de julio de 2023, www.thecommunists.net

 

 

 

Hace unas semanas, informamos sobre negociaciones secretas entre EE. UU. y Rusia con el objetivo de pacificar la Guerra de Ucrania. Los dos bandos esperan llegar a un acuerdo Potencias e imponerlo al pueblo ucraniano. Estas negociaciones involucran, por parte rusa, al Ministro de Relaciones Exteriores Sergey Lavrov y otros destacados expertos en política exterior cercanos a Putin; el lado del equipo de negociación de EE. UU., que se coordina de cerca con la Administración Biden, incluye ex diplomáticos y expertos de alto rango como Richard Haass, Charles Kupchan, Thomas Graham y otros. ^[1]

 

Hace unos días, el Moscow Times publicó un artículo en el que “un exfuncionario estadounidense directamente involucrado en las conversaciones” informa sobre el estado actual de estas negociaciones secretas. El Moscow Times es un boletín en línea independiente y de buena reputación en inglés y ruso con relaciones duraderas con las principales publicaciones occidentales como el International Herald Tribune. Se ha prohibido su publicación en Rusia después del comienzo de la invasión de Ucrania por parte de Putin.^[2]

 

Por estas razones, no hay razón para dudar de la exactitud del informe del periódico. Por supuesto, uno tiene que tener claro el carácter de tales revelaciones. Si un funcionario accede a hablar con los medios bajo condición de anonimato, por lo general no solo brinda información interna (que luego se puede negar si es necesario) sino que también intenta crear una impresión en público (presentando a la otra parte como más débil o más inseguro como es). Aun así, estos informes internos pueden ser útiles para obtener una mejor imagen.

 

Según este participante del equipo de negociación de EE. UU., “las reuniones entre los EE. UU. y los funcionarios del Kremlin se han estado realizando al menos dos veces al mes”. Hizo hincapié en que la parte estadounidense toma en serio a Rusia como una gran potencia y quiere encontrar un modus vivendi. “Fue aquí donde dejamos en claro que Estados Unidos estaba preparado para trabajar constructivamente con las preocupaciones de seguridad nacional de Rusia. (…) Un intento de aislar y paralizar a Rusia hasta el punto de la humillación o el colapso haría que la negociación sea casi imposible”.

 

El negociador estadounidense expuso la política que es el punto de vista mayoritario de la clase dominante: que la política de Washington (para el futuro previsible) es no destruir a su rival del Este (ya que es una meta imposible). La Casa Blanca más bien quiere debilitar a Rusia, pero, al mismo tiempo, involucrarla en relaciones globales como rival y socio de una gran potencia. “De hecho, enfatizamos que Estados Unidos necesita, y seguirá necesitando, una Rusia lo suficientemente fuerte para crear estabilidad en su periferia. EE. UU. quiere una Rusia con autonomía estratégica para que EE. UU. avance en las oportunidades diplomáticas en Asia Central. Nosotros en los EE. UU. tenemos que reconocer que la victoria total en Europa podría dañar nuestros intereses en otras áreas del mundo. El poder ruso no es necesariamente algo malo”. ^[3]

 

Al reconocer a Rusia como una Gran Potencia importante, la Casa Blanca espera debilitar la alianza estratégica del Kremlin con China, el rival imperialista más importante de EE. UU. Para lograrlo, la Administración Biden debe estar lista para hacer ciertas concesiones ya que “sufren Una derrota humillante no es una opción para estos muchachos [en ruso, ed.]”.

 

Para avanzar en la institucionalización de esta política de negociación entre las Grandes Potencias, Washington propone la creación de varios canales de negociación, siendo el más importante el que existe entre EE. UU. y Rusia “ya que estos son los dos únicos países lo suficientemente poderosos para negociar la seguridad en Europa”. “Sugerimos establecer una serie de canales diplomáticos para satisfacer los deseos de todas las partes involucradas. En primer lugar, debe haber un canal serio entre EE. UU. y Rusia, ya que estos son los únicos dos países lo suficientemente poderosos como para negociar la seguridad en Europa. Por supuesto, debe haber un canal entre Ucrania y Rusia, otro entre Rusia y la UE; y uno entre Rusia y el Sur Global.”

 

El funcionario es consciente de que tal enfoque podría provocar resentimiento entre Ucrania y los gobiernos europeos. Por lo tanto, agrega diplomáticamente: “Esto no significa que estemos abandonando Ucrania o Europa. Más bien, queremos encontrar formas de garantizar la independencia de Ucrania y traer de vuelta a Rusia como un jugador más creativo en la seguridad europea”.

 

Sin embargo, como hemos advertido durante algún tiempo, la Casa Blanca está totalmente preparada para aceptar la ocupación del territorio ucraniano por parte de Rusia para pacificar la guerra. El Moscow Times informa: “Durante las discusiones, se hizo evidente que las posibilidades de Ucrania de recuperar sus territorios ocupados eran extremadamente escasas. Crimea sigue siendo un tema particularmente polémico, ya que Ucrania afirma su intención de recuperar la región que Rusia anexó en 2014. “Si Rusia pensara que podría perder Crimea”, dijo el exfuncionario, “es casi seguro que recurriría al [uso] de armas nucleares tácticas”. armas.” Señaló que Washington también se había ofrecido a ayudar a realizar referéndums justos en los territorios ocupados por Rusia de Donetsk, Luhansk, Kherson y Zaporizhzhia, en los que los residentes votarían si deseaban ser parte de Ucrania o Rusia. Rusia aparentemente rechazó esta oferta”.

 

Michael McFaul, un exembajador de EE. UU. en Rusia que se inclina más bien por los guerreros fríos e incondicionales, comentó con indignación sobre tales concesiones con respecto al territorio ucraniano "¡esa es una posición de Putin!" ^[4] Sin embargo, como exdiplomático, McFaul debería estar acostumbrado a la naturaleza completamente hipócrita y cínica de la diplomacia burguesa.

 

A pesar de tales concesiones, el Kremlin, según el "ex funcionario estadounidense", parece actualmente reacio a llegar a un acuerdo con Washington. “El problema era menos con la élite rusa en su conjunto que con Putin específicamente, explicó. “Putin es el principal obstáculo para todo progreso”, dijo. “La administración estadounidense ha hecho al menos un intento de hablar con el Kremlin, pero el propio Putin se negó”.

 

 

 

La línea de Kissinger

 

 

 

El enfoque del equipo negociador estadounidense muestra que la Casa Blanca ha adoptado la línea Kissinger. Como ya explicamos en otro lugar, Henry Kissinger, el "viejo sabio" del imperialismo estadounidense, ha abogado repetidamente por una política exterior que reconozca a Rusia como una gran potencia importante y tenga en cuenta sus intereses. Con tal enfoque, Washington intentaría desescalar las tensiones con Moscú y pacificar la Guerra de Ucrania. Para lograr esto, EE. UU. trabajaría duro para obligar a Ucrania a aceptar la ocupación rusa de las partes sur y este de sus territorios.

 

Tal línea de Kissinger no está motivada por ninguna rusofilia, sino más bien por el reconocimiento realista de que EE. UU. ya no es la potencia hegemónica en el mundo. ^[5] Por lo tanto, debe hacer concesiones y tratar de dividir a sus rivales. Por lo tanto, el “viejo sabio” del imperialismo estadounidense sugiere sacar a Moscú de su alianza con China haciendo importantes concesiones.

 

La entrevista del Moscow Times con el “ex funcionario estadounidense” sobre las negociaciones secretas en curso entre los EE. UU. y Rusia confirma firmemente el análisis de la CCRI sobre los intereses de las potencias occidentales y, en particular, de los EE. UU. en la Guerra de Ucrania. Ya advertimos en noviembre de 2022 “que la lucha de liberación de Ucrania está amenazada por un acuerdo de Gran Potencia destinado a la pacificación de la guerra. Tal acuerdo significaría, al menos temporalmente, la consolidación de la ocupación rusa de partes significativas del territorio de Ucrania. En otras palabras, el pueblo ucraniano enfrenta el peligro de ser vendido por el imperialismo occidental. Washington y Bruselas podrían impulsar tal pacificación de la guerra antes de que desestabilice demasiado el orden mundial imperialista y provoque disturbios masivos o incluso crisis revolucionarias en Rusia, Europa o en otras partes del mundo”. ^[6]

 

Como parte de tal enfoque, EE. UU. trata de subordinar completamente a Ucrania para que sirva a los objetivos occidentales como un agente subordinado. Washington quiere que Ucrania luche contra Rusia si tiene interés en escalar las tensiones con Moscú; y si está interesado en un “gran trato” con Putin, Washington quiere que Ucrania se calle y se contenga. Este es el propósito de la política de Biden de apoyo limitado a Kiev a través de entregas de armas, ofreciendo algún tipo de relación con la OTAN y, al mismo tiempo, tratando de imponer una política de concesiones territoriales. ^[7]

 

 

 

¡Ucrania debe romper con el imperialismo occidental!

 

 

 

El enfoque de Washington en las negociaciones secretas en curso con Rusia demuestra que el imperialismo estadounidense no es amigo de Ucrania, sino más bien un matón de la Gran Potencia que no duda en cambiar los intereses nacionales de Ucrania por algunas concesiones de Putin en la política global. ^[8]

 

Por lo tanto, reiteramos que el pueblo ucraniano debe resistir cualquier subordinación a los planes del imperialismo estadounidense. Tal subordinación impediría que el pueblo ucraniano se opusiera a un acuerdo de Gran Potencia que dejaría una parte sustancial del territorio ucraniano en manos de los ocupantes rusos.

 

Además, el tema decisivo en la justa guerra de defensa nacional de Ucrania contra Rusia no es cuántos misiles de largo alcance posee. Es más bien si Ucrania y sus partidarios pueden socavar el régimen de Putin apelando a los trabajadores rusos y las naciones oprimidas. El golpe de Prigozhin ha demostrado cuán frágil se ha vuelto el régimen; de hecho, como explicó la CCRI en otro lugar, ha entrado en un período de agonía. ^[9]

 

Es bien sabido que, como decía Clausewitz, “la guerra es la continuación de la política”. Por lo tanto, el resultado de una guerra está mucho más determinado por la política que por las armas. La política reaccionaria de Zelensky es un obstáculo decisivo para la victoria del pueblo ucraniano contra el imperialismo ruso. Sus reformas neoliberales atacan a la clase trabajadora en casa para aumentar las ganancias de los oligarcas capitalistas nacionales y extranjeros. Y su orientación a favor de la OTAN debilita el apoyo global a la resistencia de Ucrania, ya que grandes sectores de la clase obrera internacional y los oprimidos desprecian el imperialismo occidental. En particular, cuanto más aparezca Ucrania como agente de la OTAN, más fácil será para el régimen de Putin presentar su guerra como una lucha de defensa contra sus rivales occidentales. Por el contrario, Ucrania debe apelar al pueblo de Rusia y separarlo del régimen bonapartista.

 

¡Para expulsar a los invasores y obtener la plena autodeterminación nacional, Ucrania debe ser independiente de los intereses de cualquier Gran Potencia! ¡Esto sólo será posible si las masas obreras y populares reemplazan el régimen pro-OTAN de Zelensky por un gobierno obrero y popular! ^[10]

 

La CCRI llama a los socialistas de Ucrania, Rusia y el resto del mundo a unirse en un programa internacionalista y antiimperialista. ¡Por una Guerra Popular para defender a Ucrania de la invasión de Putin! ¡Ninguna subordinación de Ucrania a la OTAN y la UE! ¡Contra Rusia y contra el imperialismo de la OTAN!

 

 

 

 

 

 

Оба империалистических лагеря хотят умиротворить войну и навязать сделку, которая стала бы катастрофой для украинского народа

 

Михаэль Прёбстинг, Революционная Коммунистическая Интернациональная Тенденция (RCIT), 31 июля 2023 года, www.thecommunists.net

 

 

 

Несколько недель назад мы сообщали о секретных переговорах между США и Россией с целью прекращения войны в Украине. Два лагеря надеются заключить сделку с державами и навязать ее украинскому народу. В этих переговорах с российской стороны участвуют министр иностранных дел Сергей Лавров и другие ведущие эксперты по внешней политике, близкие к Путину; в американскую переговорную группу, которая тесно координирует свои действия с администрацией Байдена, входят бывшие высокопоставленные дипломаты и эксперты, такие как Ричард Хаас, Чарльз Купчан, Томас Грэм и другие. [1]

 

Несколько дней назад Moscow Times опубликовала статью, в которой “бывший американский чиновник, непосредственно участвовавший в переговорах”, сообщает о текущем состоянии этих секретных переговоров. Moscow Times - независимый, авторитетный англо- и русскоязычный онлайн-информационный бюллетень, имеющий давние отношения с ведущими западными изданиями, такими как International Herald Tribune. Публикация журнала в России была запрещена после начала вторжения Путина в Украину. [2]

 

По этим причинам нет оснований сомневаться в точности сообщения газеты. Конечно, нужно четко представлять характер таких разоблачений. Если чиновник соглашается выступить перед СМИ на условиях анонимности, он или она обычно не только предоставляет некоторую инсайдерскую информацию (которую позже при необходимости можно опровергнуть), но и пытается создать впечатление на публику (представляя другую сторону более слабой или неуверенной в себе). Тем не менее, такие инсайдерские отчеты могут быть полезны для получения более полной картины.

 

По словам этого участника американской переговорной группы, “встречи между США и официальными лицами в Кремле происходили по меньшей мере два раза в месяц.” Он подчеркнул, что американская сторона серьезно относится к России как к Великой державе и хочет найти modus vivendi. “Именно здесь мы ясно дали понять, что США готовы конструктивно работать с российскими проблемами национальной безопасности. (...) Попытка изолировать и парализовать Россию до унижения или краха сделала бы переговоры практически невозможными.”

 

Американский переговорщик изложил политику, которая является точкой зрения большинства правящего класса: политика Вашингтона (в обозримом будущем) заключается не в уничтожении своего восточного соперника (поскольку это недостижимая цель). Белый дом скорее хочет ослабить Россию, но в то же время вовлечь ее в глобальные отношения в качестве конкурента и партнера Великой державы. “Фактически, мы подчеркивали, что США нуждаются и будут продолжать нуждаться в достаточно сильной России, чтобы создать стабильность на своей периферии. США хотят, чтобы Россия имела стратегическую автономию, чтобы США могли продвигать дипломатические интересы в Центральной Азии. Мы в США должны признать, что полная победа в Европе может нанести ущерб нашим интересам в других регионах мира. Российская власть не обязательно плохая вещь.” [3]

 

Признавая Россию важной великой державой, Белый дом надеется ослабить стратегический союз Кремля с Китаем – самым серьёзным империалистическим соперником США. Чтобы достичь этого, администрация Байдена должна быть готова пойти на определенные уступки, поскольку “потерпеть унизительное поражение - это не вариант для этих [русских, прим. ред.] парней”.

 

Чтобы продвинуть институционализацию такой переговорной политики между великими державами, Вашингтон предлагает создать несколько переговорных каналов, причем наиболее важным является канал между США и Россией, “поскольку это единственные две страны, достаточно могущественные, чтобы вести переговоры о безопасности в Европе”. “Мы предложили установить ряд дипломатических каналов, чтобы удовлетворить желания всех вовлеченных сторон. Во-первых, должен быть серьезный американо-российский канал, поскольку это единственные две страны, достаточно могущественные, чтобы вести переговоры о безопасности в Европе. Конечно, должен быть канал между Украиной и Россией, другой - между Россией и ЕС; и один - между Россией и Глобальным Югом.“

 

Чиновник осознает, что такой подход может вызвать недовольство Украины, а также европейских правительств. Поэтому он дипломатично добавляет: “Это не означает, что мы отказываемся от Украины или Европы. Скорее, мы хотим найти способы гарантировать независимость Украины, одновременно вернув Россию в качестве более творческого игрока в сфере европейской безопасности.”

 

Однако, как мы уже некоторое время предупреждали, Белый дом полностью готов согласиться с оккупацией Россией украинской территории, чтобы умиротворить войну. Moscow Times сообщает: “В ходе дискуссий стало очевидно, что шансы Украины вернуть свои оккупированные территории были чрезвычайно невелики. Крым остается особенно спорным вопросом, поскольку Украина заявляет о своем намерении вернуть регион, который Россия аннексировала в 2014 году. “Если бы Россия думала, что может потерять Крым, - сказал экс-чиновник, - она почти наверняка прибегла бы к [использованию] тактического ядерного оружия”. Он отметил, что Вашингтон также предложил помочь провести честные референдумы на оккупированных Россией территориях Донецка, Луганска, Херсона и Запорожья, на которых жители проголосуют за то, хотят ли они быть частью Украины или России. Россия, по-видимому, отклонила это предложение.”

 

Майкл Макфол, бывший посол США в России, который скорее склоняется к убежденным воинам холодной войны, возмущенно прокомментировал такие уступки в отношении украинской территории: “это позиция Путина!” [4] Однако, как бывший дипломат Макфол должен быть знаком с насквозь лицемерной и циничной природой буржуазной дипломатии!

 

Несмотря на такие уступки, Кремль – по словам “бывшего американского чиновника” – в настоящее время, похоже, неохотно идет на сделку с Вашингтоном. “Проблема была не столько с российской элитой в целом, сколько с Путиным в частности, - объяснил он. “Путин - главный блок на пути ко всему прогрессу”, - сказал он. “Администрация США предприняла по крайней мере одну попытку поговорить с Кремлем, но сам Путин отказался.”

 

 

 

Линия Киссинджера

 

 

 

Подход американской переговорной группы показывает, что Белый дом принял линию Киссинджера. Как мы уже объясняли где-то в другом месте, Генри Киссинджер – “мудрый старик” американского империализма – неоднократно выступал за внешнюю политику, которая признает Россию важной великой державой и учитывает ее интересы. При таком подходе Вашингтон попытался бы снизить напряженность в отношениях с Москвой и умиротворить войну в Украине. Чтобы достичь этого, США будут упорно трудиться, чтобы заставить Украину согласиться с оккупацией Россией южной и восточной частей своих территорий.

 

Такая линия Киссинджера мотивирована не какой-либо русофилией, а скорее реалистичным признанием того, что США больше не являются державой-гегемоном в мире. [5] Следовательно, они должны идти на компромиссы и пытаться разделить своих соперников. Следовательно, “мудрый старик” американского империализма предлагает оторвать Москву от ее союза с Китаем, пойдя на важные уступки. [6]

 

Интервью Moscow Times с “бывшим американским чиновником” о продолжающихся секретных переговорах между США и Россией решительно подтверждает анализ RCIT интересов западных держав и, в частности, США в войне на Украине. В ноябре 2022 года мы уже предупреждали, "что освободительной борьбе Украины угрожает сделка великих держав, направленная на примирение. Такая сделка означала бы, по крайней мере временно, закрепление российской оккупации значительной части территории Украины. Другими словами, украинский народ сталкивается с опасностью распродажи со стороны западного империализма. Вашингтон и Брюссель могли бы настаивать на таком прекращении войны, прежде чем это слишком сильно дестабилизирует империалистический мировой порядок и спровоцирует массовые волнения или даже революционные кризисы в России, Европе или в других частях мира.” [7]

 

В рамках такого подхода США пытаются полностью подчинить Украину, чтобы она служила целям Запада в качестве подчиненного агента. Вашингтон хочет, чтобы Украина воевала против России, если она заинтересована в эскалации напряженности в отношениях с Москвой; и если она заинтересована в “большой сделке” с Путиным, Вашингтон хочет, чтобы Украина заткнулась и сдерживалась. Это цель политики Байдена по ограниченной поддержке Киева посредством поставок оружия, предлагая какие-то отношения с НАТО и, в то же время, пытаясь навязать политику территориальных уступок. [8]

 

 

 

Украина должна порвать с западным империализмом!

 

 

 

Подход Вашингтона на продолжающихся секретных переговорах с Россией демонстрирует, что американский империализм не друг Украине, а скорее великодержавный хулиган, который без колебаний променяет национальные интересы Украины на некоторые уступки от Путина в глобальной политике.

 

Следовательно, мы повторяем, что украинский народ должен противостоять любому подчинению планам американского империализма. Такое подчинение лишило бы украинский народ возможности выступать против великодержавной сделки, которая оставила бы значительную часть украинской территории в руках российских оккупантов.

 

Более того, решающий вопрос в справедливой войне Украины за национальную оборону против России заключается не в том, сколько у нее ракет большой дальности. Скорее всего, Украина и ее сторонники смогут подорвать режим Путина, обратившись к российским рабочим и угнетенным нациям. Переворот Пригожина продемонстрировал, насколько хрупким стал режим – фактически, как объяснял RCIT в другом месте, он вступил в период своей предсмертной агонии. [9]

 

Хорошо известно, что, как сказал Клаузевиц, “война - это продолжение политики.” Следовательно, исход войны определяется гораздо больше политикой, чем оружием. Реакционная политика Зеленского является решающим препятствием для победы украинского народа над российским империализмом. Его неолиберальные реформы направлены против рабочего класса внутри страны, чтобы увеличить прибыли отечественных и зарубежных капиталистических олигархов. А его пронатовская ориентация ослабляет глобальную поддержку сопротивления Украины, поскольку большие слои международного рабочего класса и угнетенных презирают западный империализм. В частности, чем больше Украина будет выглядеть как агент НАТО, тем легче путинскому режиму будет представлять свою войну как оборонительную борьбу против своих западных соперников. В отличие от этого, Украина должна обратиться к народу в России и оторвать его от бонапартистского режима.

 

Чтобы изгнать захватчиков и обрести полное национальное самоопределение, Украина должна быть независимой от интересов любой великой державы! Это будет возможно только в том случае, если рабочие и народные массы заменят пронатовский режим Зеленского на правительство рабочие и народные! [10]

 

RCIT призывает социалистов в Украине, в России и во всем мире объединиться для реализации интернационалистической и антиимпериалистической программы. За народную войны в защиту Украины от вторжения Путина! Никакого подчинения Украины НАТО и ЕС! Против российского и натовского империализма!

 

 

 

[1] Михаэль Перебстинг: Война в Украине: начались секретные переговоры между США и Россией. Министр иностранных дел России Сергей Лавров встретился с бывшими дипломатами США, чтобы обсудить урегулирование конфликта, 8 июля 2023 года, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/ukraine-war-secret-negotiations-between-u-s-and-russia-have-started/

 

[2] Кэмерон Мэнли: Бывший чиновник США делится подробностями секретной дипломатии ‘Пути 1.5’ с Москвой, Moscow Times, 27 июля 2023 г., https://www.themoscowtimes.com/2023/07/26/former-us-official-shares-details-of-secret-track-15-diplomacy-with-moscow-a81972. Все цитаты об этой встрече взяты из этой статьи, если не указано иное.

 

[3] RCIT опубликовал многочисленные документы о капитализме в России и его превращении в империалистическую державу. Наиболее важными из них являются несколько брошюр Михаэлем Прёбстингом: Особенности российского империализма. Исследование российских монополий, вывоза капитала и сверхэксплуатации в свете марксистской теории, август 2021, https://www.thecommunists.net/theory/the-peculiar-features-of-russian-imperialism/#anker_13; см. того же автора: Ленинская теория империализма и возвышения России как великой державы. О понимании и непонимании современного межимпериалистического соперничества в свете ленинской теории империализма. Еще один ответ нашим критикам, отрицающим империалистический характер России, август 2014 года, http://www.thecommunists.net/theory/imperialism-theory-and-russia/; Россия как великая империалистическая держава. Формирование российского монополистического капитала и его империи - ответ нашим критикам, 18 марта 2014 года, http://www.thecommunists.net/theory/imperialist-russia/; "Империализм" против марксистского анализа империализма: Продолжение дискуссии с аргентинским экономистом Клаудио Кацем о соперничестве великих держав, российском империализме и украинской войне, 3 марта 2023 года, https://links.org.au/empire-ism-vs-marxist-analysis-imperialism-continuing-debate-argentinian-economist-claudio-katz; Россия: Империалистическая держава или "негегемонистская империя в зачаточном состоянии"? Ответ аргентинскому экономисту Клаудио Кацу, в: New Politics, 11 August 2022, at https://newpol.org/russia-an-imperialist-power-or-a-non-hegemonic-empire-in-gestation-a-reply-to-the-argentinean-economist-claudio-katz-an-essay-with-8-tables/; Russian Imperialism and Its Monopolies, in: New Politics Vol. XVIII No. 4, Whole Number 72, Winter 2022, https://newpol.org/issue_post/russian-imperialism-and-its-monopolies/; Еще раз о русском империализме (ответ критикам). Опровержение теории, утверждающей, что Россия не является империалистическим государством, а скорее "сопоставима с Бразилией и Ираном", 30 марта 2022 года, https://www.thecommunists.net/theory/once-again-on-russian-imperialism-reply-to-critics/. Смотрите различные другие документы RCIT по этому вопросу на специальной подстранице на веб-сайте RCIT: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/.

 

[4] Майкл Макфол: негативные последствия дипломатии по направлению 1.5 для прекращения войны в Украине, 29 июля 2023 года, https://michaelmcfaul.substack.com/p/the-negative-consequences-of-track

 

[5] RCIT неоднократно сталкивался с межимпериалистическим соперничеством великих держав. Смотрите, например, RCIT: Мировые перспективы 2021-22: вступление в дореволюционную глобальную ситуацию, 22 августа 2021, https://www.thecommunists.net/theory/world-perspectives-2021-22/; смотрите также нашу книгу Михаэля Пребстинга "Антиимпериализм в эпоху соперничества великих держав". Факторы, стоящие за усиливающимся соперничеством между США, Китаем, Россией, ЕС и Японией. Критика анализа левых и очерк марксистской перспективы, Книги RCIT, Вена, 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/; смотрите также следующие работы того же автора: “Действительно хорошая ссора”. Американо-китайская встреча на Аляске: межимпериалистическая холодная война продолжается, 23 марта 2021 года, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/us-china-alaska-meeting-shows-continuation-of-inter-imperialist-cold-war/; Слуги двух хозяев. Сталинизм и новая холодная война между империалистическими великими державами Востока и Запада, 10 июля 2021 года, https://www.thecommunists.net/theory/servants-of-two-masters-stalinism-and-new-cold-war/; дополнительные работы по этому вопросу смотрите на этих подстраницах: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/ и https://www.thecommunists.net/worldwide/global/collection-of-articles-on-the-global-trade-war/.

 

[6] Смотрите, например, Михэаль Пребстинг: Киссинджер о соперничестве великих держав и войне в Украине. Заметки о замечательном интервью с “мудрым стариком” американского империализма, 22 мая 2023 года, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/kissinger-on-great-power-rivalry-and-ukraine-war/

 

[7] Смотрите об этом, в частности, RCIT: Война в Украине: освобождение западной Херсонщины и опасность сделки между империалистами. Полное освобождение Украины! За победу над русским империализмом! Никакой поддержки натовскому империализму! 15 ноября 2022 г., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/ukraine-war-liberation-of-kherson-danger-of-great-power-deal/#anker_3; На пути к поворотному моменту в украинской войне? Задачи социалистов в свете возможных направлений развития войны национальной обороны в сочетании с межимпериалистическим великодержавным соперничеством, 11 марта 2023 г., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/towards-a-turning-point-in-the-ukraine-war/#anker_3

 

[8] Смотрите об этом, например, RCIT: Інтеграція до НАТО: імперіалістична пастка для українського народу! За Народну війну, щоб захистити Україну від путінського вторгнення! Жодного підпорядкування України НАТО та ЄС! Проти російського та проти НАТОвського імперіалізму! 19 червня 2023 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/nato-integration-is-imperialist-trap-for-ukraine/#anker_7; Міхаель Пребстінг: Війна в Україні: які результати Вільнюського саміту НАТО? Про суперечливий процес зближення України та НАТО і, водночас, розходження інтересів західних держав та Києва, 13 липня 2023 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/what-are-the-results-of-the-nato-vilnius-summit/#anker_2; Міхаель Пребстинг: Чи стане Україна "Ізраїлем" для НАТО у Східній Європі? "Wall Street Journal" повідомляє про плани західних урядів змінити свої відносини з Україною на липневому саміті НАТО, 29 травня 2023 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/is-ukraine-about-to-become-nato-s-israel-in-eastern-europe/#anker_6

 

[9] Смотрите в этом RCIT: Предсмертная агония путинского режима и перспективы классовой борьбы. О задачах социалистов в предстоящий период кризиса бонапартистского режима и его империалистической войны против украинского народа, 6 июля 2023 года, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/russia-death-agony-of-putin-regime/#anker_4

 

[10] Мы отсылаем читателей к специальной странице на нашем веб-сайте, где собраны более 200 документов RCIT о войне в Украине и текущем конфликте Россия-НАТО: https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/. В частности, мы ссылаемся на Манифест RCIT: Война в Украине: поворотный момент всемирно-исторического значения. Социалисты должны объединить революционную защиту Украины от вторжения Путина с международной борьбой против российского империализма, а также империализма НАТО и ЕС, 1 марта 2022 года, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/manifesto-ukraine-war-a-turning-point-of-world-historic-significance/#anker_6; смотрите также: Манифест к первой годовщине войны в Украине. Победа героическому украинскому народу! Победите российский империализм! Никакой поддержки империализму НАТО! 10 февраля 2023 года, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/manifesto-on-first-anniversary-of-ukraine-war/#anker_7

 

 

 

 

Обидва імперіалістичні табори хочуть умиротворити війну і нав'язати угоду, яка стала б катастрофою для українського народу

 

Міхаель Прьобстінг, Революційна комуністична мiжнародна тенденція (RCIT), 31 липня 2023 року, www.thecommunists.net

 

 

 

Кілька тижнів тому ми повідомляли про секретні переговори між США та Росією з метою припинення війни в Україні. Два табори сподіваються укласти угоду з державами і нав'язати її українському народу. У цих переговорах з російського боку беруть участь міністр закордонних справ Сергій Лавров та інші провідні експерти з питань зовнішньої політики, близькі до Путіна; до американської переговорної групи, яка тісно координує свої дії з адміністрацією Байдена, входять колишні високопоставлені дипломати та експерти, такі як Річард Хаас, Чарльз Купчан, Томас Грем та інші. [1]

 

Кілька днів тому Moscow Times опублікувала статтю, в якій "колишній американський чиновник, який безпосередньо брав участь у переговорах", повідомляє про поточний стан цих секретних переговорів. Moscow Times - незалежний, авторитетний англо- та російськомовний онлайн-інформаційний бюлетень, що має давні відносини з провідними західними виданнями, такими як International Herald Tribune. Публікація журналу в Росії була заборонена після початку вторгнення Путіна в Україну. [2]

 

З цих причин немає підстав сумніватися в точності повідомлення газети. Звичайно, потрібно чітко уявляти характер таких викриттів. Якщо чиновник погоджується виступити перед ЗМІ на умовах анонімності, він або вона зазвичай не тільки надає деяку інсайдерську інформацію (яку пізніше за потреби можна спростувати), а й намагається справити враження на публіку (представляючи іншу сторону слабшою або невпевненою в собі). Проте такі інсайдерські звіти можуть бути корисними для отримання повнішої картини.

 

За словами цього учасника американської переговорної групи, "зустрічі між США та офіційними особами в Кремлі відбувалися щонайменше двічі на місяць." Він підкреслив, що американська сторона серйозно ставиться до Росії як до Великої держави та хоче знайти modus vivendi. "Саме тут ми ясно дали зрозуміти, що США готові конструктивно працювати з російськими проблемами національної безпеки. (...) Спроба ізолювати та паралізувати Росію до приниження або краху зробила б переговори практично неможливими."

 

Американський парламентер виклав політику, яка є точкою зору більшості правлячого класу: політика Вашингтона (в осяжному майбутньому) полягає не у знищенні свого східного суперника (оскільки це недосяжна мета). Білий дім скоріше хоче послабити Росію, але водночас залучити її в глобальні відносини як конкурента та партнера Великої держави. "Фактично, ми підкреслювали, що США потребують і будуть продовжувати потребувати досить сильної Росії, щоб створити стабільність на своїй периферії. США хочуть, щоб Росія мала стратегічну автономію, щоб США могли просувати дипломатичні інтереси в Центральній Азії. Ми в США повинні визнати, що повна перемога в Європі може завдати шкоди нашим інтересам в інших регіонах світу. Російська влада не обов'язково погана річ." [3]

 

Визнаючи Росію важливою великою державою, Білий дім сподівається послабити стратегічний союз Кремля з Китаєм - найсерйознішим імперіалістичним суперником США. Щоб досягти цього, адміністрація Байдена має бути готова піти на певні поступки, оскільки "зазнати принизливої поразки - це не варіант для цих [росіян, прим. ред.] хлопців".

 

Щоб просунути інституціоналізацію такої переговорної політики між великими державами, Вашингтон пропонує створити кілька переговорних каналів, причому найбільш важливим є канал між США та Росією, "оскільки це єдині дві країни, досить могутні, щоб вести переговори про безпеку в Європі". "Ми запропонували встановити низку дипломатичних каналів, щоб задовольнити бажання всіх залучених сторін. По-перше, має бути серйозний американо-російський канал, оскільки це єдині дві країни, достатньо могутні, щоб вести переговори про безпеку в Європі. Звичайно, має бути канал між Україною та Росією, інший - між Росією та ЄС; і один - між Росією та Глобальним Півднем."

 

Чиновник усвідомлює, що такий підхід може викликати невдоволення України, а також європейських урядів. Тому він дипломатично додає: "Це не означає, що ми відмовляємося від України чи Європи. Скоріше, ми хочемо знайти способи гарантувати незалежність України, одночасно повернувши Росію як більш творчого гравця у сфері європейської безпеки."

 

Однак, як ми вже деякий час попереджали, Білий дім повністю готовий погодитися з окупацією Росією української території, щоб умиротворити війну. Moscow Times повідомляє: "Під час дискусій стало очевидно, що шанси України повернути свої окуповані території були надзвичайно невеликі. Крим залишається особливо спірним питанням, оскільки Україна заявляє про свій намір повернути регіон, який Росія анексувала 2014 року. "Якби Росія думала, що може втратити Крим, - сказав екс-чиновник, - вона майже напевно вдалася б до [використання] тактичної ядерної зброї". Він зазначив, що Вашингтон також запропонував допомогти провести чесні референдуми на окупованих Росією територіях Донецька, Луганська, Херсона та Запоріжжя, на яких мешканці проголосують за те, чи хочуть вони бути частиною України або Росії. Росія, мабуть, відхилила цю пропозицію."

 

Майкл Макфол, колишній посол США в Росії, який скоріше схиляється до переконаних воїнів холодної війни, обурено прокоментував такі поступки щодо української території: "це позиція Путіна!" [4] Однак, як колишній дипломат Макфол мав би бути обізнаним із наскрізь лицемірною та цинічною природою буржуазної дипломатії!

 

Незважаючи на такі поступки, Кремль - за словами "колишнього американського чиновника" - нині, схоже, неохоче йде на угоду з Вашингтоном. "Проблема була не стільки з російською елітою загалом, скільки з Путіним зокрема, - пояснив він. "Путін - головний блок на шляху до всього прогресу", - сказав він. "Адміністрація США зробила принаймні одну спробу поговорити з Кремлем, але сам Путін відмовився."

 

 

 

Лінія Кіссінджера

 

 

 

Підхід американської переговорної групи показує, що Білий дім прийняв лінію Кіссінджера. Як ми вже пояснювали десь в іншому місці, Генрі Кіссінджер - "мудрий старий" американського імперіалізму - неодноразово виступав за зовнішню політику, яка визнає Росію важливою великою державою та враховує її інтереси. За такого підходу Вашингтон спробував би знизити напруженість у відносинах із Москвою та умиротворити війну в Україні. Щоб досягти цього, США будуть наполегливо працювати, щоб змусити Україну погодитися з окупацією Росією південної та східної частин своїх територій.

 

Така лінія Кіссінджера мотивована не будь-якою русофілією, а радше реалістичним визнанням того, що США більше не є державою-гегемоном у світі. [5] Отже, вони повинні йти на компроміси і намагатися розділити своїх суперників. Отже, "мудрий старий" американського імперіалізму пропонує відірвати Москву від її союзу з Китаєм, пішовши на важливі поступки. [6]

 

Інтерв'ю Moscow Times з "колишнім американським чиновником" про секретні переговори між США та Росією, які тривають, рішуче підтверджує аналіз RCIT інтересів західних держав і, зокрема, США у війні в Україні. У листопаді 2022 року ми вже попереджали, "що визвольній боротьбі України загрожує угода великих держав, спрямована на примирення. Така угода означала б, принаймні тимчасово, закріплення російської окупації значної частини території України. Іншими словами, український народ стикається з небезпекою розпродажу з боку західного імперіалізму. Вашингтон і Брюссель могли б наполягати на такому припиненні війни, перш ніж це надто сильно дестабілізує імперіалістичний світовий порядок та спровокує масові заворушення або навіть революційні кризи в Росії, Європі або в інших частинах світу." [7]

 

У рамках такого підходу США намагаються повністю підпорядкувати Україну, щоб вона служила цілям Заходу як підлеглий агент. Вашингтон хоче, щоб Україна воювала проти Росії, якщо вона зацікавлена в ескалації напруженості у відносинах з Москвою; і якщо вона зацікавлена у "великій угоді" з Путіним, Вашингтон хоче, щоб Україна замовкла та стримувалася. Це мета політики Байдена щодо обмеженої підтримки Києва за допомогою поставок зброї, пропонуючи якісь відносини з НАТО і, водночас, намагаючись нав'язати політику територіальних поступок. [8]

 

 

 

Україна повинна порвати із західним імперіалізмом!

 

 

 

Підхід Вашингтона на секретних переговорах з Росією, що тривають, демонструє, що американський імперіалізм не друг Україні, а скоріше великодержавний хуліган, який без вагань проміняє національні інтереси України на деякі поступки від Путіна в глобальній політиці.

 

Отже, ми повторюємо, що український народ має протистояти будь-якому підпорядкуванню планам американського імперіалізму. Таке підпорядкування позбавило б український народ можливості виступати проти великодержавної угоди, яка залишила б значну частину української території в руках російських окупантів.

 

Ба більше, вирішальне питання у справедливій війні України за національну оборону проти Росії полягає не в тому, скільки в неї ракет великої дальності. Найімовірніше, Україна та її прихильники зможуть підірвати режим Путіна, звернувшись до російських робітників та пригноблених націй. Переворот Пригожина продемонстрував, наскільки крихким став режим - фактично, як пояснював RCIT в іншому місці, він вступив у період своєї передсмертної агонії. [9]

 

Добре відомо, що, як сказав Клаузевіц, "війна - це продовження політики." Отже, результат війни визначається набагато більше політикою, ніж зброєю. Реакційна політика Зеленського є вирішальною перешкодою для перемоги українського народу над російським імперіалізмом. Його неоліберальні реформи спрямовані проти робітничого класу всередині країни, щоб збільшити прибутки вітчизняних та зарубіжних капіталістичних олігархів. А його пронатовська орієнтація послаблює глобальну підтримку опору України, оскільки великі верстви міжнародного робітничого класу і пригноблених зневажають західний імперіалізм. Зокрема, чим більше Україна виглядатиме як агент НАТО, тим легше путінському режиму буде представляти свою війну як оборонну боротьбу проти своїх західних суперників. На відміну від цього, Україна має звернутися до народу в Росії та відірвати його від бонапартистського режиму.

 

Щоб вигнати загарбників і знайти повне національне самовизначення, Україна повинна бути незалежною від інтересів будь-якої великої держави! Це буде можливо тільки в тому випадку, якщо робітничі та народні маси замінять пронатовський режим Зеленського на уряд робітничий та народний! [10]

 

RCIT закликає соціалістів в Україні, в Росії та в усьому світі об'єднатися для реалізації інтернаціоналістичної та антиімперіалістичної програми. За народну війни на захист України від вторгнення Путіна! Ніякого підпорядкування України НАТО та ЄС! Проти російського та натовського імперіалізму!

 

 

 

[1] Міхаель Прьобстінг: Війна в Україні: почалися секретні переговори між США та Росією. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся з колишніми дипломатами США, щоб обговорити врегулювання конфлікту, 8 липня 2023 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/ukraine-war-secret-negotiations-between-u-s-and-russia-have-started/

 

[2] Кемерон Менлі: Колишній чиновник США ділиться подробицями секретної дипломатії 'Шляху 1.5' з Москвою, Moscow Times, 27 липня 2023 р., https://www.themoscowtimes.com/2023/07/26/former-us-official-shares-details-of-secret-track-15-diplomacy-with-moscow-a81972. Усі цитати про цю зустріч узяті з цієї статті, якщо не вказано інше.

 

[3] RCIT опублікував численні документи про капіталізм у Росії та його перетворення на імперіалістичну державу. Найважливішими з них є кілька брошур Міхаеля Прьобстінга: Особливості російського імперіалізму. Дослідження російських монополій, вивезення капіталу і надексплуатації у світлі марксистської теорії, серпень 2021, https://www.thecommunists.net/theory/the-peculiar-features-of-russian-imperialism/#anker_13; див. того ж автора: Ленінська теорія імперіалізму і піднесення Росії як великої держави. Про розуміння і нерозуміння сучасного міжімперіалістичного суперництва у світлі ленінської теорії імперіалізму. Ще одна відповідь нашим критикам, які заперечують імперіалістичний характер Росії, серпень 2014 року, http://www.thecommunists.net/theory/imperialism-theory-and-russia/; Росія як велика імперіалістична держава. Формування російського монополістичного капіталу та його імперії - відповідь нашим критикам, 18 березня 2014 року, http://www.thecommunists.net/theory/imperialist-russia/; "Імперіалізм" проти марксистського аналізу імперіалізму: Продовження дискусії з аргентинським економістом Клаудіо Кацем про суперництво великих держав, російський імперіалізм та українську війну, 3 березня 2023 року, https://links.org.au/empire-ism-vs-marxist-analysis-imperialism-continuing-debate-argentinian-economist-claudio-katz; Росія: Імперіалістична держава чи "негегемоністична імперія в зародковому стані"? Відповідь аргентинському економісту Клаудіо Кацу, в: New Politics, 11 August 2022, at https://newpol.org/russia-an-imperialist-power-or-a-non-hegemonic-empire-in-gestation-a-reply-to-the-argentinean-economist-claudio-katz-an-essay-with-8-tables/; Russian Imperialism and Its Monopolies, in: New Politics Vol. XVIII No. 4, Whole Number 72, Winter 2022, https://newpol.org/issue_post/russian-imperialism-and-its-monopolies/; Ще раз про російський імперіалізм (відповідь критикам). Спростування теорії, яка стверджує, що Росія не є імперіалістичною державою, а скоріше "порівнянна з Бразилією та Іраном", 30 березня 2022 року, https://www.thecommunists.net/theory/once-again-on-russian-imperialism-reply-to-critics/. Дивіться різні інші документи RCIT з цього питання на спеціальній підсторінці на веб-сайті RCIT: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/.

 

[4] Майкл Макфол: негативні наслідки дипломатії за напрямом 1.5 для припинення війни в Україні, 29 липня 2023 року, https://michaelmcfaul.substack.com/p/the-negative-consequences-of-track

 

[5] RCIT неодноразово стикався з міжімперіалістичним суперництвом великих держав. Дивіться, наприклад, RCIT: Світові перспективи 2021-22: вступ у дореволюційну глобальну ситуацію, 22 серпня 2021 року, https://www.thecommunists.net/theory/world-perspectives-2021-22/; дивіться також нашу книгу Міхаеля Прьобстінга "Антиімперіалізм в епоху суперництва великих держав". Фактори, що стоять за посиленням суперництва між США, Китаєм, Росією, ЄС та Японією. Критика аналізу лівих та нарис марксистської перспективи, Книги RCIT, Відень, 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/; дивіться також такі праці того самого автора: "Дійсно хороша сварка". Американо-китайська зустріч на Алясці: міжімперіалістична холодна війна триває, 23 березня 2021 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/us-china-alaska-meeting-shows-continuation-of-inter-imperialist-cold-war/; Слуги двох господарів. Сталінізм та нова холодна війна між імперіалістичними великими державами Сходу та Заходу, 10 липня 2021 року, https://www.thecommunists.net/theory/servants-of-two-masters-stalinism-and-new-cold-war/; додаткові роботи з цього питання дивіться на цих підсторінках: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/ та https://www.thecommunists.net/worldwide/global/collection-of-articles-on-the-global-trade-war/

 

[6] Дивіться, наприклад, Міхеаль Прьобстінг: Кіссінджер про суперництво великих держав та війну в Україні. Нотатки про чудове інтерв'ю з "мудрим старим" американського імперіалізму, 22 травня 2023 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/kissinger-on-great-power-rivalry-and-ukraine-war/

 

[7] Дивіться про це, зокрема, RCIT: Війна в Україні: визволення західної Херсонщини та небезпека угоди між імперіалістами. За повне визволення України! За перемогу над російським імперіалізмом! Ніякої підтримки натовському імперіалізму! 15 листопада 2022 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/ukraine-war-liberation-of-kherson-danger-of-great-power-deal/#anker_3; На шляху до поворотного моменту в українській війні? Завдання соціалістів у світлі можливих напрямів розвитку війни національної оборони в поєднанні з міжімперіалістичним великодержавним суперництвом, 11 березня 2023 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/towards-a-turning-point-in-the-ukraine-war/#anker_3

 

[8] Дивіться про це, наприклад, RCIT: Інтеграція до НАТО: імперіалістична пастка для українського народу! За Народну війну, щоб захистити Україну від путінського вторгнення! Жодного підпорядкування України НАТО та ЄС! Проти російського та проти НАТОвського імперіалізму! 19 червня 2023 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/nato-integration-is-imperialist-trap-for-ukraine/#anker_7; Міхаель Прьобстінг: Війна в Україні: які результати Вільнюського саміту НАТО? Про суперечливий процес зближення України та НАТО і, водночас, розходження інтересів західних держав та Києва, 13 липня 2023 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/what-are-the-results-of-the-nato-vilnius-summit/#anker_4; Міхаель Прьобстінг: Чи стане Україна "Ізраїлем" для НАТО у Східній Європі? "Wall Street Journal" повідомляє про плани західних урядів змінити свої відносини з Україною на липневому саміті НАТО, 29 травня 2023 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/is-ukraine-about-to-become-nato-s-israel-in-eastern-europe/#anker_6

 

[9] Дивіться в цьому RCIT: Передсмертна агонія путінського режиму та перспективи класової боротьби. Про завдання соціалістів у майбутній період кризи бонапартистського режиму та його імперіалістичної війни проти українського народу, 6 липня 2023 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/russia-death-agony-of-putin-regime/#anker_7

 

[10] Ми відсилаємо читачів до спеціальної сторінки на нашому вебсайті, де зібрані всі документи RCIT щодо війни в Україні та поточного конфлікту Росія-НАТО: https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/. Зокрема, ми посилаємось на Маніфест РКМТ: Війна в Україні: переломний момент всесвітньо-історичного значення. Соціалісти мають поєднати революційну оборону від вторгнення Путіна до України з міжнародною боротьбою проти російського імперіалізму, а також імперіалізму НАТО та ЄС., 1 березня 2022 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/manifesto-ukraine-war-a-turning-point-of-world-historic-significance/#anker_9; Маніфест до перших роковин війни в Україні. Перемоги героїчному українському народу! За перемогу над російським імперіалізмом! Жодної підтримки НАТОвському імперіалізму! 10 лютого 2023, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/manifesto-on-first-anniversary-of-ukraine-war/#anker_7

 

 

 

- 양 제국주의 진영이 우크라이나 인민에게 재앙적인 강화(講和) 거래안을 강제하려 한다

 

미하엘 프뢰브스팅, 혁명적 공산주의인터내셔널 동맹 (RCIT) 국제서기, 2023년 8월 5일, www.thecommunists.net

 

 

 

 

 

몇 주 전, 우리는 미국과 러시아 간에 우크라이나 전쟁 정전 강화(講和)를 목적으로 한 비밀 협상에 대해 보고한 바 있다. 양 진영은 주고받는 협상을 통해 합의안을 도출하고 그것을 우크라이나 인민에게 강제하겠다는 계획이다. 이 협상 테이블에는, 러시아 측에서는 세르게이 라브로프 외무장관을 비롯하여 푸틴 대통령의 외교 자문 그룹을 이루고 있는 대외정책 전문가들이, 미국 측에서는 바이든 정부와 긴밀히 조율하고 있는 리처드 하스, 찰스 쿱찬, 토마스 그레이엄 등 전직 고위 외교관과 전문가들이 참여했다.[1]

 

며칠 전, 모스크바 타임스는 "회담에 직접 참가한 전직 미국 관리"가 이 비밀 협상의 현황에 대해 보고하는 기사를 실었다. 모스크바 타임스는 인터내셔널 헤럴드 트리뷴과 같은 서방의 주요 신문과 오랜 관계를 맺고 있는 저명한 독립 온라인 뉴스레터다. (러시아어와 영어 공용). 푸틴의 우크라이나 침공 직후 모스크바 타임스는 러시아에서 발행이 금지되었다.[2]

 

이러한 이유들로 봐서, 이 신문의 보도 정확성을 의심할 이유는 없다. 물론, 그러한 폭로 기사의 성격에 대해서는 분명히 하지 않으면 안 된다. 만약 관계자가 익명을 전제로 언론에 말하는 것이라면, 그는 보통 내부자 정보를 제공할 뿐만 아니라 (이러한 정보는 나중에 부인할 수도 있다) 청중들이 어떤 인상을 가지게 만들려고 시도한다. (상대편을 더 취약하게 또는 더 불안정하게 보이도록 함으로써). 그럼에도, 그러한 내부자 보도는 좀 더 정확한 그림을 얻는 데 유용할 수 있다.

 

미국 협상팀의 이 ‘관계자’에 따르면, "미국과 러시아 관리들 간의 회담은 한 달에 최소 두 번 이상 열렸다." 그는 미국 측이 러시아를 강대국으로 진지하게 받아들이고 잠정협정을 찾고자 한다고 강조했다. "여기서 우리는 미국이 러시아의 국가안보 문제에 건설적으로 노력할 준비가 되어 있다는 것을 분명히 했다... 굴욕 또는 붕괴 지점으로까지 러시아를 고립시키고 무력하게 만드는 시도는 협상을 거의 불가능하게 만들 것이다."

 

이 미국 협상팀 관계자는 지배계급 다수파의 정책을 조목조목 상술한다. 미국의 정책 (예견 가능한 미래에 대한 정책)은 러시아를 파괴하는 것이 아니라는 것 (이것은 불가능한 목표이므로), 백악관은 러시아를 약화시키기를 원하지만, 동시에 러시아를 책임 있는 강대국으로서 국제 관계에 미국의 경쟁 파트너로서 참여시키기를 원한다는 것. "실제로, 미국은 러시아가 자신의 주변부 전역에서 안정을 만들어낼 수 있을 만큼 강한 러시아로 존재하는 것을 필요로 하고 있고, 앞으로도 그럴 것이라고 우리는 강조했다. 미국은 중앙아시아에서 미국이 외교적 기회를 증진시킬 수 있도록 전략적 자율성을 가진 러시아를 원한다. 우리 미국은 유럽에서의 완전한 승리가 세계 다른 지역에서의 우리의 이익을 해칠 수 있다는 점을 인식해야 한다. 러시아의 힘이 반드시 나쁜 일은 아니다."[3]

 

미국은 러시아를 중요한 강대국으로 인정하는 것을 통해 러시아와 중국 ㅡ 미국의 최대 제국주의 라이벌인 중국 ㅡ 간의 전략적 동맹관계를 약화시키길 희망한다. 이를 이뤄내기 위해서는, 바이든 정부로선 일정한 양보를 할 태세가 되어 있어야 한다. 러시아로서는 "굴욕적인 패배를 당하는 것은 옵션이 아니기" 때문이다.

 

이러한 강대국 간 교섭 정책의 제도화를 추진하기 위해, 워싱턴은 몇 개의 협상 채널 신설을 제안한다. 그 중 미국과 러시아 간의 채널이 가장 중요한데, 왜냐하면 “유럽의 안보를 놓고 협상할 수 있을 만큼 강력한 두 나라는 미국과 러시아밖에 없기” 때문이다. "우리는 모든 관련 당사국들의 바람을 충족시키기 위해 다수의 외교 채널을 설치할 것을 제안했다. 먼저 진지한 미-러 채널이 있어야 한다. 유럽 안보를 협상할 수 있을 만큼 강력한 유일한 나라들이기 때문이다. 물론 우크라이나와 러시아 사이에도 채널이 있어야 한다. 또 러시아와 EU 사이에, 그리고 러시아와 남반구 (글로벌 사우스) 사이에도 또 다른 채널이 있어야 한다."

 

이 미국 협상팀 관리는 이러한 접근법이 우크라이나 정부뿐만 아니라 유럽 정부들 사이에서도 분노를 일으킬 수 있다는 것을 알고 있다. 그래서 그는 외교적으로 다음과 같이 덧붙인다. "이것은 우리가 우크라이나나 유럽을 포기한다는 것을 뜻하지 않는다. 그것이 아니라, 러시아를 유럽 안보에서 보다 창조적인 플레이어로 돌아오게 하면서 우크라이나의 독립을 보장하는 길을 찾고자 하는 것이 우리의 접근방식이다."

 

그러나 우리가 한동안 경고했듯이, 백악관은 정전 강화(講和)를 위해 러시아의 우크라이나 영토 점령을 받아들일 만반의 준비가 되어 있다. 모스크바 타임스는 다음과 같이 전한다. "토론 과정에서, 우크라이나가 점령당한 영토를 되찾을 가능성이 극히 희박하다는 것이 명백해졌다. 우크라이나가 2014년에 러시아에 병합된 지역을 되찾겠다는 의지를 밀고 감에 따라 크림반도는 특히 논쟁적인 문제로 남아 있다. 협상팀의 전직 관리는 이렇게 말했다. ‘만약 러시아가 크림반도를 잃을 수도 있다고 생각하면, 거의 확실히 전술 핵무기에 의존할 것이다.’ 그에 의하면 워싱턴도 도네츠크, 루한스크, 헤르손, 자포리자 등 러시아 점령 영토에서 주민들이 우크라이나에 속할지, 러시아에 속할지를 투표하는 공정한 주민총투표 실시에 대해 돕겠다고 제안했다. 러시아가 이 제안을 거절한 것으로 보인다."

 

강경 냉전 워리어들에게 기대고 있는 전 러시아 주재 미국 대사 마이클 맥폴은 그러한 우크라이나 영토 할양에 대해 격분하여 "그것은 푸틴의 입장이다!"라고 평했다.[4] 그러나 외교관으로서 맥폴은 부르주아 외교의 철저히 위선적이고 냉소적인 본질에 익숙해져야 할 것이다!

 

이러한 영토 양보에도 불구하고, 크렘린은 ㅡ ‘미 협상팀의 전직 관리’에 따르면 ㅡ 현재 워싱턴과 거래를 맺길 꺼리는 것으로 보인다. “문제는 러시아 엘리트 전체에 있기보다 푸틴에게 있다. 푸틴이 모든 진전의 주 장애물이다”고 그는 말했다. “미 행정부는 크렘린과 적어도 한 차례 대화 시도를 했지만 푸틴 자신이 거부했다.”

 

 

 

키신저 노선

 

 

 

미 협상팀의 접근방식은 백악관이 키신저 노선을 채택했다는 것을 보여준다, 우리가 이미 다른 기사에서 설명했듯이 미 제국주의의 원로 모사 헨리 키신저는 러시아를 중요한 강대국으로 인정하고 러시아의 이익을 고려하는 대외정책을 거듭 촉구해왔다. 이러한 접근법으로 미국은 러시아와의 긴장을 완화하고 우크라이나 전쟁 정전강화 방향을 모색할 수 있을 것이다. 이를 위해서는 미국이 우크라이나에게 현재 남부 및 동부 영토에 대한 러시아의 점령을 받아들이도록 강제하는 데 힘을 기울여야 할 것이다.

 

이러한 키신저 노선은 무슨 친러시아 경향에 의한 것이 아니라, 미국이 더 이상 세계의 패권국이 아니라는 현실적 인식에 의한 것이다.[5] 미국은 타협을 시도해야 하며 동시에 라이벌들을 분열시키려고 해야 한다. 그리하여 미 제국주의 원로 모사는 미국이 중요한 양보를 해서 러시아를 중국과의 동맹관계에서 멀어지게 할 것을 제안한다.[6]

 

현재 진행 중인 미-러 간 비밀협상에 대한 모스크바 타임스의 '협상팀 전직 관리'와의 인터뷰 내용은 우크라이나 전쟁에서 서방 열강, 특히 미국의 이익에 대한 RCIT의 평가분석을 강력하게 확인시켜준다. 우리는 이미 2022년 11월에 다음과 같이 경고했다. “우크라이나 해방 투쟁이 정전 강화를 목표로 하는 강대국 거래에 의해 위협받고 있다. 그러한 거래는 우크라이나 영토에 대한 러시아 점령의 공고화 ㅡ 적어도 일시적으로라도 ㅡ 를 의미할 것이다. 즉 우크라이나 인민이 서방 제국주의에 의해 팔아넘겨질 위험에 직면해 있는 것이다. 미국과 EU는 전쟁이 제국주의 세계질서를 너무 불안정화하기 전에, 그리고 러시아나 유럽에서 또는 세계의 다른 지역에서 대규모 소요 사태나 심지어 혁명적 사태를 촉발하기 전에 그러한 강화를 추진하고자 할 것이다.”[7]

 

그러한 접근방식의 일환으로, 미국은 우크라이나가 하수인으로서 서방의 목표에 복무하도록 우크라이나를 완전하게 종속시키려고 한다. 워싱턴은 모스크바와 긴장을 고조시키는 것이 이익일 경우는 우크라이나가 러시아에 맞서 싸워주기를 원하고, 반대로 푸틴과의 "그랜드 바겐"이 이익일 경우는 우크라이나가 입 다물고 싸움을 억제하길 원한다. 이것이 현재 우크라이나에서 바이든 정책의 목적이다. 무기 전달을 통해 키이우를 제한적으로 지원하고, 나토에 ‘가까이 두는’ 등 (나토 가입은 아직 시킬 수 없지만) 나토와의 모종의 관계를 키이우에 제공하면서 동시에 영토 할양을 강요하려는 정책 말이다.[8]

 

 

 

서방 제국주의와 단절하고 인민전쟁으로 나아가야 한다!

 

 

 

현재 진행 중인 러시아와의 비밀 협상에서 미국의 접근태도는 미국이 우크라이나의 “우방”이 아니라 강대국 양아치라는 것을, 즉 세계정치에서 몇 가지 푸틴의 양보와 우크라이나의 민족적 권리를 주저 없이 맞바꾸는 뚜쟁이 조폭이라는 것을 보여준다.

 

우크라이나 인민은 미 제국주의의 플랜에 종속되는 어떠한 것에도 저항해야 한다는 것을 우리는 재차 강조하는 바다. 그러한 종속은 우크라이나 인민이 우크라이나 영토의 상당 부분을 러시아 점령군의 손에 넘기는 강대국 거래에 반대할 수 없게 만들 것이다.

 

더욱이, 우크라이나의 항러 민족방위 정의전에서 결정적인 것은 우크라이나가 얼마나 많은 장거리 미사일을 보유하느냐가 아니다. 결정적인 문제는 러시아의 노동자들과 피억압 민족들에게 호소함으로써 푸틴 정권을 국내로부터 무너뜨릴 수 있느냐다. 프리고진 쿠데타는 정권이 얼마나 취약해졌는지 보여주었다. (RCIT가 다른 문서에서 설명했듯이, 실제로 푸틴 정권은 사멸의 진통기에 들어갔다). [9]

 

레닌이 즐겨 인용한 클라우제비츠의 말처럼, "전쟁은 정치의 계속이다." 전쟁의 결과가 무기보다 훨씬 더 정치에 의해 결정되는 이유다. 젤렌스키의 반동 정책은 러시아 제국주의에 맞서 우크라이나 인민이 승리하는 데 결정적인 장애물이다. 젤렌스키 정부는 신자유주의 개혁으로 내외 자본가 올리가르히의 이윤을 증대시켜주기 위해 노동자계급을 공격한다. 그리고 젤렌스키의 친나토 지향은 서방 제국주의를 증오하는 국제 노동자계급·피억압인민의 우크라이나 저항에 대한 지지를 약화시킨다. 특히, 우크라이나가 젤렌스키 정권으로 인해 나토의 하수인으로 보일수록 푸틴 정권이 자신의 전쟁을 서방 열강들에 맞선 방어 투쟁으로 포장하는 것이 더 쉬워질 것이다. 러시아의 인민에게 호소하고 러시아 인민이 보나파르트주의 정권에게서 떨어져 나오도록 해야 한다.

 

침략자들을 내몰고 완전한 민족자결을 얻기 위해서는 어느 강대국 이익과도 독립적으로 싸워야 한다! 노동자·민중이 친나토 젤렌스키 정권을 노동자·민중 정부로 대체해야만 하는 이유다.[10]

 

RCIT는 우크라이나의 사회주의자들, 러시아의 사회주의자들, 그리고 전 세계의 사회주의자들에게 국제주의·반제국주의 강령에 입각해 통일 단결할 것을 촉구한다. 푸틴의 침략에 맞서 우크라이나 방어를 위한 인민전쟁으로 나아가자! 우크라이나의 나토·EU 종속 반대! 러시아 제국주의와 서방 제국주의 모두에 맞서자!

 

 

 

-----------------------------------------

 

[1] 미하엘 프뢰브스팅, <미제와 러제 간의 비밀협상이 시작됐다 - 우크라이나 영토 상당 부분을 러시아 점령군의 손에 쥐어주는 강대국 ‘정전평화’ 거래>, 2023년 7월 8일, https://blog.wrpkorea.org/2023/07/blog-post_9.html

 

[2] Cameron Manley: Former U.S. Official Shares Details of Secret ‘Track 1.5’ Diplomacy With Moscow, Moscow Times, July 27, 2023, https://www.themoscowtimes.com/2023/07/26/former-us-official-shares-details-of-secret-track-15-diplomacy-with-moscow-a81972. 이 회담에 관한 인용문은 다른 언급이 없는 한 모두 이 기사에서 인용한 것이다.

 

[3] 우리는 러시아 자본주의와 러시아의 제국주의 강대국 부상에 대한 많은 문서를 발표했다. 다음을 보라. Michael Pröbsting: The Peculiar Features of Russian Imperialism. A Study of Russia’s Monopolies, Capital Export and Super-Exploitation in the Light of Marxist Theory, 10 August 2021, https://www.thecommunists.net/theory/the-peculiar-features-of-russian-imperialism/; 노동자혁명당(준), <레닌 제국주의론 관점에서 본 러시아 제국주의의 특색>, 2021년 10월, https://blog.wrpkorea.org/2022/05/blog-post_61.html; Michael Pröbsting: Lenin’s Theory of Imperialism and the Rise of Russia as a Great Power. On the Understanding and Misunderstanding of Today’s Inter-Imperialist Rivalry in the Light of Lenin’s Theory of Imperialism. Another Reply to Our Critics Who Deny Russia’s Imperialist Character, August 2014, http://www.thecommunists.net/theory/imperialism-theory-and-russia/; Russia as a Great Imperialist Power. The formation of Russian Monopoly Capital and its Empire – A Reply to our Critics, 18 March 2014 (이 팜플렛에는 우리의 러시아 제국주의 성격규정을 처음으로 정립한 2001년 문서가 포함되어 있다), http://www.thecommunists.net/theory/imperialist-russia/; 같은 저자의 다음 논문들도 보라. 'Empire-ism' vs a Marxist analysis of imperialism: Continuing the debate with Argentinian economist Claudio Katz on Great Power rivalry, Russian imperialism and the Ukraine War, 3 March 2023, https://links.org.au/empire-ism-vs-marxist-analysis-imperialism-continuing-debate-argentinian-economist-claudio-katz; <러시아: 제국주의 열강인가, 반주변부 국가인가? - 아르헨티나 경제학자 카츠 클라우디오 논문에 대한 답변>, 2022년 8월 11일, https://blog.wrpkorea.org/2022/12/blog-post_11.html; Russian Imperialism and Its Monopolies, in: New Politics Vol. XVIII No. 4, Whole Number 72, Winter 2022, https://newpol.org/issue_post/russian-imperialism-and-its-monopolies/; Once Again on Russian Imperialism (Reply to Critics). A rebuttal of a theory which claims that Russia is not an imperialist state but would be rather “comparable to Brazil and Iran”, 30 March 2022, https://www.thecommunists.net/theory/once-again-on-russian-imperialism-reply-to-critics/. 이 문제에 관한 여러 다른 RCIT 문서들이 다음의 RCIT 웹사이트 상의 별도 하위 페이지에 있다. https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/.

 

[4] Michael McFaul: The Negative Consequences of Track 1.5 Diplomacy to End the War in Ukraine, July 29, 2023, https://michaelmcfaul.substack.com/p/the-negative-consequences-of-track

 

[5] RCIT는 강대국들의 제국주의 상호 패권경쟁을 여러 차례 다루었다. 예를 들어 다음을 보라. <세계 정세전망 2021-22년: 준 혁명적 세계정세 진입> https://blog.wrpkorea.org/2022/05/2021-22.html; 다음 책도 보라. 미하엘 프뢰브스팅, <<강대국 패권쟁투 시대에 반제국주의>> https://blog.wrpkorea.org/2022/06/blog-post_9.html; 다음 두 팜플렛도 보라. 미하엘 프뢰브스팅, <제국주의 간 냉전은 어떻게 바이든 하에서도 계속되고 있나> https://blog.wrpkorea.org/2022/05/blog-post_10.html; <두 주인을 섬기는 시종 - 스탈린주의와 제국주의 신냉전>, https://blog.wrpkorea.org/2022/05/blog-post_24.html; 이 문제에 관한 더 많은 문서들을 다음 링크로 들어가서 볼 수 있다. https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/ 및 https://www.thecommunists.net/worldwide/global/collection-of-articles-on-the-global-trade-war/.

 

[6] 이에 대해서는 다음을 보라. Michael Pröbsting: Kissinger on Great Power Rivalry and Ukraine War. Notes on a remarkable interview with a “wise old man” of U.S. imperialism, 22 May 2023, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/kissinger-on-great-power-rivalry-and-ukraine-war/

 

[7] 이에 대해서는 다음을 보라. RCIT, <헤르손 해방과 강대국 거래 위험: 우크라이나 해방투쟁이 강대국들의 강화(講和) 거래에 의해 위협받고 있다 - 우크라이나의 완전한 해방! 러시아 제국주의에 패배를! 나토 제국주의 지지 반대!>, 2022년 11월 15일, https://blog.wrpkorea.org/2022/11/blog-post_16.html; Towards a Turning Point in the Ukraine War? The tasks of socialists in the light of possible lines of development of the war of national defence in combination with the inter-imperialist Great Power rivalry, 11 March 2023, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/towards-a-turning-point-in-the-ukraine-war/.

 

[8] 이에 대해서는 다음을 보라. RCIT, <나토 편입: 우크라 인민에게 제국주의 덫이다 - 푸틴의 침략에 맞서 우크라이나 방어를 위한 인민전쟁으로 나아가자! 우크라이나의 나토·EU 종속 반대! 러시아 제국주의와 서방 제국주의 모두에 맞서자!>, 2023년 6월 19일, https://blog.wrpkorea.org/2023/06/blog-post_22.html; Michael Pröbsting: Ukraine War: What Are the Results of the NATO Vilnius Summit? On the contradictory process of NATO-Ukraine rapprochement and, at the same time, diverging interests between Western powers and Kyiv, 13 July 2023, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/what-are-the-results-of-the-nato-vilnius-summit/; 같은 저자, Is Ukraine About to Become NATO’s “Israel” in Eastern Europe? The “Wall Street Journal” reports about plans of Western governments to transform their relationship with the Ukraine at the NATO Summit in July, 29 May 2023, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/is-ukraine-about-to-become-nato-s-israel-in-eastern-europe/

 

[9] 이에 대해서는 다음을 보라. RCIT, <푸틴 정권의 단말마와 계급투쟁 전망 - 이 보나파르트주의 정권의 위기와 이 정권의 제국주의 전쟁에서 사회주의자의 임무>, 2023년 7월 6일, https://blog.wrpkorea.org/2023/07/blog-post_21.html

 

[10] 우크라이나 전쟁과 현 나토-러시아 분쟁에 관한 모든 RCIT 문서가 다음의 우리 웹사이트 특별 페이지에 수록되어 있다. https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/. 특히 다음 문서를 보라. < [RCIT 선언] 우크라이나 전쟁: 세계사적 의의를 갖는 전환점에서 사회주의자들의 임무>, 2022년 3월 1일, https://blog.wrpkorea.org/2022/05/rcit.html; 다음도 보라. 우크라이나 전쟁 1주년에 즈음한 RCIT 격문 - 영웅적인 우크라이나 인민에게 승리를! 러시아 제국주의에게 패배를! 나토 제국주의를 지지해선 안 된다!>, 2023년 2월 10일, https://blog.wrpkorea.org/2023/02/1-rcit.html; RCIT: Towards a Turning Point in the Ukraine War? The tasks of socialists in the light of possible lines of development of the war of national defence in combination with the inter-imperialist Great Power rivalry, 11 March 2023, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/towards-a-turning-point-in-the-ukraine-war/