Конференция российских и украинских социалистов в третью годовщину путинского вторжения

Asamblea de socialistas rusos y ucranianos en el tercer aniversario de la invasión de Putin a Ucrania

Зустріч російських та українських соціалістів до 3-ї річниці путінського вторгнення

Assembleia dos Socialistas Russos e Ucranianos no 3º Aniversário da Invasão de Putin

Assemblée des socialistes russes et ukrainiens à l'occasion du 3e anniversaire de l'invasion de l'Ukraine par Poutine

 

Report from a meeting of representatives of left-wing groups in Paris on 24 February

 

By the RCIT Media Team, 25 February 2025, www.thecommunists.net

 

 

 

The Union of Post-Soviet Left (PSL) and the "Peace Below" initiative – two Russian anti-war groups – organized a meeting on the 3rd anniversary of Putin’s invasion of the Ukraine. The meeting, titled "Obscene Peace" vs. "War to Victory", was held in Paris as it is not possible to organize such gatherings in Russia given the extremely repressive conditions of the bonapartist dictatorship in that country. Hence, only left-wing activists who are living in exile could attend.

 

The assembly was a kind of follow-up meeting of the “Forum of Anti-War Left Emigration” which took place in Cologne (Germany) in November last year and in which the two above-mentioned initiatives also played a central role. [1] About 20 activists participated in the meeting, mostly representatives of left-wing forces. The Revolutionary Communist International Tendency (RCIT) was resent with a Russian as well as a Ukrainian comrade, Dmitry Kovalev and Petro Silin, who represented КОММУНИСТИЧЕСКАЯ ТЕНДЕНЦИЯ (Communist Tendency) and СПАЛАХ (Spark), our respective sections in these countries.

 

Comrade Dmitry also represented the “Left for Peace without Annexations”, a group of Russian socialists who take a consistent revolutionary defeatist position against Russian imperialism and for the defence of Ukraine. Last year, this group published an Open Letter which has been signed by numerous activists (many of them living inside Russia). [2] Comrades also distributed the RCIT statement on the 3rd anniversary of the Ukraine War) as well as greetings from the group “Left for Peace without Annexations” (see below). ^[3]

 

Similar to the conference in Cologne, the debate centred on the issue if socialists should simply take an anti-war position or if they should defend Ukraine against Russian imperialism. It is noteworthy that the PSL has shifted away from its petty-bourgeois pacifism – a position of calling for an end of the war as soon as possible and under any circumstances (which means not taking a clear position against Russia’s annexations of Ukrainian territories in the east and south of the country). The reason for such a shift is obviously that such a position would put them now in the same camp as Trump and would them make look as traitor of the Ukrainian people. However, their position now is very confused: on one hand, they do no longer denounce arms deliveries to Ukraine; but, on the other hand, they still do not agree to support the resistance against Russian imperialism but rather look for excuses why not to fight Russian imperialism.

 

In contrast, our comrades stated that socialists must side with Ukraine’s war of national defence against Putin’s invasion and support its right to get weapons from wherever possible (including from Western countries). This is even more relevant today as American and Russian imperialism seem to join forces in imposing a dreadful ceasefire agreement on Ukraine and in partitioning the country’s resources among themselves. Naturally, the RCIT opposes any sellout of the country to imperialist powers. [4] While we unconditionally support Ukraine’s national liberation struggle, we lend no political support to the bourgeois and pro-NATO government of Volodymyr O. Zelensky. The RCIT opposes siding with any Great Power in the inter-imperialist rivalry. The concrete configuration of this rivalry is currently undergoing a certain process of transformation as Washington has become determined to sellout Ukraine and to strike a deal with the Kremlin. ^[5]

 

A rather humoresque contribution to the debate was made by a representative of the Marxist Platform of Ukraine who stubbornly claimed that "the proletariat does not care if the country is dominated by the Ukrainian, American or Russian bourgeoisie". When our comrade Dmitry asked them if it the working class should care if Ukraine will have the dreadful peace with $500 billion of minerals belonging to U.S. imperialism or not, they literally replied “We don't care. Now the task of communists is to read books and develop theory.” A number of participants could not but laugh about such nonsense.

 

While the main political differences which divide the left in Russia and Ukraine remain in place, there has been a noteworthy shift among some socialists. Many leftists have been confused by the “united front” of Western imperialism which supported (lukewarmly) Ukraine against their Russian rival. Limiting imperialism to the Western Great Powers, they did believe that anti-imperialism equals anti-Americanism. As a consequence, these comrades refused to side with Ukraine against the aggressor.

 

However, the recent split between the U.S. and European powers and the Trump-Putin rapprochement have destroyed the myth that Ukraine would fight against the occupiers because it is a proxy of Washington. As a result, some socialists feel now more comfortable with supporting Ukraine – obviously a positive, albeit only instinctive and insufficient, step forward. ^[6]

 

The RCIT will continue to advocate the program of revolutionary defeatism against Russian imperialism and the defence of Ukraine. We will work jointly with other socialists in building a strong pro-defeatist camp of Russian socialists (without ignoring the differences among these forces).

 

 

 

Appendix

 

An Appeal to Left-Wing Russian Emigrants

 

From the group “Left for Peace without Annexations”, 24.02.2025

 

 

 

Three years ago, a large-scale phase of the war began, which has been going on since 2014. The first 8 years were a vile hybrid war of Russia against Ukraine, and the last three years were an open, monstrous, cruel meat grinder.

 

Ukraine suffered an unfair blow from its neighbour. Ordinary Ukrainians, workers lost their homes, jobs, lives, and were forced to flee the war.

 

The heroic Ukrainian people have been resisting the Russian invasion for three years with insufficient international solidarity and weak assistance from Western countries.

 

Now, at the end of the third year of the war, the right-wing anti-communist US President Trump is promoting the idea of peace at the expense of Ukraine. He blames Ukraine for starting the war and, it seems, would like to divide up Ukraine with Putin, or at least its natural resources. So, contrary to the opinion of some, the imperialists are tired and would like to end the war, finally depriving Ukraine and the Ukrainian people of sovereignty.

 

Will we support such a deal? Revolutionary defeatists, who are in Russia, are against such a deal!

 

It will be monstrously unfair to the Ukrainians, it will lead to the triumph of imperialism and the inevitability of many wars of conquest. Concerning Russia such a deal, if it takes place, will probably result in new wars, so Putin does not have to stop the military machine and not to return the soldiers. And the impunity of the annexation of parts of Ukraine will untie the hands of all imperialists, including the Russian Federation.

 

Do we want to maintain the occupation of the Ukrainian regions? No! "The people who forge chains for others - forge them for themselves" - Russians, living under a dictatorship, already understand the meaning of this phrase. Imperialism, along with wars abroad, is waging an internal war against everything progressive, depriving the peoples of a healthy perspective.

 

Do we want new wars of conquest from Russia? No!

 

Imperialism, revanchism, Russia's desire to subjugate neighbouring peoples again is destroying relations between Russians and their neighbours (Ukrainians, Kazakhs, Belarusians, Armenians, Georgians, Moldovans, etc.), pushing back the prospects of socialist internationalism. This is a disgrace for those Russians who do not fight against their imperialism, allowing aggression and revanchism against neighbouring oppressed peoples!

 

Now the most important condition for the struggle is the action of civil society in the countries of Europe and America, pressure from workers on the governments of Western imperialist countries so that they do not reduce aid to Ukraine, but on the contrary, expand it!

 

The leftists in Europe should agitate for precisely this! The left also needs to demand that Western countries provide assistance to Ukraine for free or at a minimal cost. Expanding aid from the EU, even in the context of a temporary suspension of support from the US, would allow Ukraine to continue its resistance to Russian imperialism, would allow the Ukrainian people to win in the long term!

 

The left defeatists inside Russia – communists, socialists, social democrats, anarchists – can only speak out in support of the right of Ukrainians to resist and for the defeat of "their" imperialism! We also call on the Russian left emigration to do the same. And let this year of war be the last for Russia's imperial aggression!

 

 

 

 

 

Репортаж со встречи представителей левых групп в Париже 24 февраля

 

Команда RCIT Media, 25 февраля 2025 г., www.thecommunists.net

 

 

 

Союз Постсоветских Левых (PSL) и инициатива «Мир внизу» — две российские антивоенные группы — организовали встречу, посвященную третьей годовщине вторжения Путина в Украину. Встреча под названием «Похабный мир» vs «Война до победы» прошла в Париже, поскольку в России невозможно организовать подобные собрания, учитывая крайне репрессивные условия бонапартистской диктатуры в этой стране. Поэтому на ней смогли присутствовать только левые активисты, живущие в изгнании.

 

Ассамблея была своего рода продолжением «Форума антивоенной левой эмиграции», который состоялся в Кельне (Германия) в ноябре прошлого года и на котором две вышеупомянутые инициативы также сыграли центральную роль. Во встрече приняли участие около 20 активистов, в основном представители левых сил. Революционная Коммунистическая Интернациональная Тенденция (RCIT) была представлена русским и украинским товарищами Дмитрием Ковалевым и Петром Силиным, которые представляли Коммунистическую Тенденцию и Спалах, наши соответствующие секции в этих странах.

 

Товарищ Дмитрий также представлял «Левых за мир без аннексий», группу российских социалистов, которые занимают последовательную революционно-пораженческую позицию против российского империализма и за защиту Украины. В прошлом году эта группа опубликовала Открытое письмо, которое подписали многочисленные активисты (многие из которых живут в России). Товарищи распространили заявление RCIT по случаю 3-й годовщины войны в Украине, а также приветствия от группы «Левых за мир без аннексий» (см. ниже).

 

Подобно конференции в Кельне, дебаты были сосредоточены на вопросе, должны ли социалисты просто занять антивоенную пацифистскую позицию или же им следует защищать Украину от российского империализма. Примечательно, что PSL отошла от своего мелкобуржуазного пацифизма — позиции призыва к скорейшему прекращению войны, независимо от обстоятельств и условий (что означает не занимать четкой позиции против аннексий Россией украинских территорий на востоке и юге страны). Причина такого сдвига, очевидно, в том, что такая позиция поставила бы их теперь в один лагерь с Трампом и выставила бы предателями украинского народа. Однако их позиция сейчас очень запутанная: с одной стороны, они больше не осуждают поставки оружия на Украину; но, с другой стороны, они по-прежнему не согласны поддерживать сопротивление российскому империализму, а ищут оправдания, почему им не стоит бороться с российским империализмом.

 

Напротив, наши товарищи заявили, что социалисты должны встать на сторону борьбы Украины за национальную оборону против вторжения Путина и поддержать ее право получать оружие откуда это возможно (в том числе из западных стран). Это еще более актуально сегодня, когда американский и российский империализм, похоже, объединяют усилия, чтобы навязать Украине ужасное соглашение о прекращении огня и разделить ресурсы страны между собой. Естественно, RCIT выступает против любой продажи страны империалистическим державам. Хотя мы безоговорочно поддерживаем национально-освободительную борьбу Украины, мы не оказываем никакой политической поддержки буржуазному и пронатовскому правительству Владимира Зеленского. RCIT выступает против принятия стороны любой великой державы в межимпериалистическом соперничестве. Конкретная конфигурация этого соперничества в настоящее время претерпевает определенный процесс трансформации, поскольку Вашингтон решил продать Украину и заключить сделку с Кремлем.

 

Довольно карикатурный вклад в дискуссию внëс представитель Марксистской Платформы Украины, который упорно утверждал, что «пролетариату все равно, находится ли страна под властью украинской, американской или русской буржуазии».

 

Когда наш товарищ Дмитрий спросил их, должен ли рабочий класс беспокоиться о том, будет ли у Украины ужасный мир с 500 миллиардами долларов полезных ископаемых, принадлежащих американскому империализму, или нет, они буквально ответили: «Нам все равно. Сегодня задача коммунистов — читать книги и разрабатывать теории». Ряд участников не могли не посмеяться над такой ерундой.

 

Хотя основные политические разногласия, разделяющие левых в России и в Украине, остаются на месте, среди некоторых социалистов произошел заметный сдвиг. Многие левые были сбиты с толку «единым фронтом» западного империализма, который поддерживал (вяло) Украину против их российского соперника. Ограничивая империализм западными великими державами, они действительно считали, что антиимпериализм равен антиамериканизму. В результате эти товарищи отказались встать на сторону Украины против агрессора. Однако недавний раскол между США и европейскими державами и сближение Трампа и Путина разрушили миф о том, что Украина борется против оккупантов, потому что она является доверенным лицом Вашингтона. В результате некоторые социалисты теперь чувствуют себя более комфортно, поддерживая Украину — это очевидно, позитивный, хотя и инстинктивный и недостаточный шаг вперед.

 

RCIT продолжит отстаивать программу революционного пораженчества против российского империализма и в защиту Украины. Мы будем работать совместно с другими социалистами над созданием сильного пораженческого лагеря российских социалистов (не игнорируя разногласий между этими силами).

 

 

 

* * * * *

 

 

 

Обращение к левым-россиянам эмигрантам

 

От группы “Левые за мир без аннексий”, 24.02.2025

 

 

 

Три года назад началась масштабная фаза войны, длящейся с 2014-го года. Первые 8 лет это была подлая гибридная война России против Украины, а последние три года открытая чудовищная своей жестокостью мясорубка.

 

Украина испытала несправедливый удар от соседа. Простые украинцы, трудящиеся лишились домов, работы, жизни, были вынуждены бежать от войны.

 

Героический украинский народ три года сопротивляется российскому вторжению при недостаточной международной солидарности, слабой помощи стран Запада.

 

Сейчас, на излёте третьего года войны, правый антикоммунистической президент США Трамп продвигает идею мира за счёт Украины. Он обвиняет Украину в начале войны и, похоже, хотел бы поделить Украину с Путиным, ну, или как минимум, её природные богатства. Итак, вопреки одному из мнений, империалисты устали и хотели бы закончить войну, окончательно лишив Украину, украинский народ суверенитета.

 

Поддержим ли мы такую сделку?

 

Революционные пораженцы, находящиеся в России против такой сделки!

 

Она будет чудовищно несправедлива в отношении украинцев, она приведёт к торжеству империализма и неизбежности многих захватнических войн. В т.ч. и Россия, в случае такой сделки, вероятно начнёт новую войну, чтобы не останавливать военную машину и не возвращать солдат. Да и безнаказанность аннексии частей Украины развяжет руки всем империалистам, включая и РФ.

 

Хотим ли мы сохранения оккупации украинских регионов?

 

Нет! "Народ, кующий цепи для других - куёт их для себя" - россияне, живущие в условиях диктатуры, уже осознают смысл этой фразы. Империализм вместе с внешней войной ведёт и внутреннюю против всего прогрессивного, лишая народы здоровой перспективы.

 

Хотим ли мы новых захватнических войн со стороны России?

 

Нет!

 

Империализм, реваншизм, желание России опять подчинить соседние народы рушит отношения между россиянами и соседями (украинцами, казахами, белорусами, армянами, грузинами, молдаванами и т.д.), отодвигает перспективы социалистического интернационализма. Это покрывает позором головы россиян, которые не борются против своего империализма, допуская агрессию и реваншизм в отношении соседних угнетённых народов!

 

Сейчас важнейшим условием борьбы является выступление гражданского общества в странах Европы и Америки, давление трудящихся на правительства западных империалистических стран, чтобы они не сокращали помощь Украине, а наоборот расширили бы её!

 

Левые, находящиеся в Европе, должны агитировать именно за это! Левым также нужно требовать, чтобы западные страны оказывали помощь Украине бесплатно или за минимальную цену. Расширение помощи от ЕС, даже в условиях временной приостановки поддержки от США, позволило бы Украине продолжать своё сопротивление российскому империализму, позволило бы в перспективе украинскому народу победить!

 

"Внутрироссийские" левые пораженцы-коммунисты, -социалисты, -социал-демократы, -анархисты могут выступать лишь в поддержку права украинцев на сопротивление и за поражение "своего" империализма! К этому же мы призываем и российскую левую эмиграцию. И пусть этот год войны станет последним для имперской агрессии России!

 

 

 

 

 

 

Informe de una reunión de representantes de grupos de izquierda en París el 24 de febrero

 

Por el equipo de medios de comunicación de la RCIT, 25 de febrero de 2025, www.thecommunists.net

 

 

 

La Unión de la Izquierda Postsoviética (PSL) y la iniciativa "Paz abajo" -dos grupos rusos contra la guerra- organizaron una reunión en el tercer aniversario de la invasión de Putin a Ucrania. La reunión, titulada "Paz obscena" versus "Guerra hasta la victoria", se celebró en París, ya que no es posible organizar este tipo de reuniones en Rusia dadas las condiciones extremadamente represivas de la dictadura bonapartista en ese país. Por lo tanto, solo pudieron asistir activistas de izquierda que viven en el exilio.

 

La asamblea fue una especie de reunión de seguimiento del “Foro de la emigración de izquierdas contra la guerra” que tuvo lugar en Colonia (Alemania) en noviembre del año pasado y en el que las dos iniciativas mencionadas también jugaron un papel central. ^[1] En la reunión participaron unos 20 activistas, en su mayoría representantes de fuerzas de izquierda. La Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (CCRI) estaba resentida con un camarada ruso y otro ucraniano, Dmitry Kovalev y Petro Silin, que representaban a КОММУНИСТИЧЕСКАЯ ТЕНДЕНЦИЯ (Tendencia Comunista) y СПАЛАХ (Chispa), nuestras respectivas secciones en estos países.

 

El camarada Dmitry también representaba a la “Izquierda por la Paz sin Anexiones”, un grupo de socialistas rusos que tomaron una posición derrotista revolucionaria consecuente contra el imperialismo ruso y en defensa de Ucrania. El año pasado, este grupo publicó una Carta Abierta firmada por numerosos activistas (muchos de ellos residentes en Rusia). ^[2] Los compañeros también distribuyeron la declaración de la CCRI sobre el tercer aniversario de la guerra de Ucrania, así como los saludos del grupo “Izquierda por la Paz sin Anexiones” (ver más abajo). ^[3]

 

Al igual que en la conferencia de Colonia, el debate se centró en la cuestión de si los socialistas deberían simplemente adoptar una posición contra la guerra o si deberían defender a Ucrania contra el imperialismo ruso. Cabe destacar que el PSL se ha alejado de su pacifismo pequeñoburgués, una posición que exige el fin de la guerra lo antes posible y bajo cualquier circunstancia (lo que significa no tomar una posición clara contra las anexiones rusas de territorios ucranianos en el este y el sur del país). La razón de tal cambio es, obviamente, que esa posición los pondría ahora en el mismo bando que Trump y los haría parecer traidores al pueblo ucraniano. Sin embargo, su posición ahora es muy confusa: por un lado, ya no denuncian los envíos de armas a Ucrania; pero, por otro lado, todavía no están de acuerdo en apoyar la resistencia contra el imperialismo ruso, sino que más bien buscan excusas para no luchar contra el imperialismo ruso.

 

En cambio, nuestros camaradas afirmaron que los socialistas deben ponerse del lado de la guerra de defensa nacional de Ucrania contra la invasión de Putin y apoyar su derecho a obtener armas de donde sea posible (incluso de los países occidentales). Esto es aún más relevante hoy en día, cuando el imperialismo estadounidense y ruso parecen unir fuerzas para imponer un terrible acuerdo de alto el fuego en Ucrania y repartirse los recursos del país entre ellos. Naturalmente, la CCRI se opone a cualquier venta del país a las potencias imperialistas. ^[4] Si bien apoyamos incondicionalmente la lucha de liberación nacional de Ucrania, no prestamos ningún apoyo político al gobierno burgués y pro-OTAN de Volodymyr O. Zelensky. La CCRI se opone a ponerse del lado de cualquier gran potencia en la rivalidad interimperialista. La configuración concreta de esta rivalidad está experimentando actualmente un cierto proceso de transformación, ya que Washington se ha decidido a vender a Ucrania y a llegar a un acuerdo con el Kremlin. ^[5]

 

Un representante de la Plataforma Marxista de Ucrania hizo una contribución bastante humorística al debate, afirmando obstinadamente que "al proletariado no le importa si el país está dominado por la burguesía ucraniana, estadounidense o rusa". Cuando nuestro camarada Dmitry les preguntó si a la clase obrera le debería importar si Ucrania tendrá o no la terrible paz con 500 mil millones de dólares en minerales pertenecientes al imperialismo estadounidense, literalmente respondieron: "No nos importa. Ahora la tarea de los comunistas es leer libros y desarrollar teoría". Varios participantes no pudieron evitar reírse de semejante tontería.

 

Si bien las principales diferencias políticas que dividen a la izquierda en Rusia y Ucrania siguen vigentes, ha habido un cambio notable entre algunos socialistas. Muchos izquierdistas se han sentido confundidos por el "frente único" del imperialismo occidental que apoyó (tibiamente) a Ucrania contra su rival ruso. Limitando el imperialismo a las grandes potencias occidentales, creían que el antiimperialismo es igual al antiamericanismo. Como consecuencia de ello, estos camaradas se negaron a ponerse del lado de Ucrania contra el agresor.

 

Sin embargo, la reciente ruptura entre los Estados Unidos y las potencias europeas y el acercamiento entre Trump y Putin han destruido el mito de que Ucrania lucharía contra los ocupantes porque es un representante de Washington. Como resultado, algunos socialistas se sienten ahora más cómodos apoyando a Ucrania, lo que obviamente es un paso adelante positivo, aunque solo instintivo e insuficiente. ^[6]

 

La CCRI seguirá abogando por el programa del derrotismo revolucionario contra el imperialismo ruso y la defensa de Ucrania. Trabajaremos conjuntamente con otros socialistas para construir un fuerte campo pro-derrotista de socialistas rusos (sin ignorar las diferencias entre estas fuerzas).

 

 

 

Apéndice

 

Llamamiento a los emigrantes rusos de izquierda

 

Del grupo “La izquierda por la paz sin anexiones”, 24.02.2025

 

 

 

Hace tres años comenzó una fase a gran escala de la guerra, que se ha prolongado desde 2014. Los primeros ocho años fueron una vil guerra híbrida de Rusia contra Ucrania, y los últimos tres años fueron una abierta, monstruosa y cruel picadora de carne.

 

Ucrania sufrió un golpe injusto de su vecino. Los ucranianos comunes, los trabajadores, perdieron sus hogares, sus trabajos, sus vidas y se vieron obligados a huir de la guerra.

 

El heroico pueblo ucraniano ha estado resistiendo a la invasión rusa durante tres años con una solidaridad internacional insuficiente y una débil ayuda de los países occidentales.

 

Ahora, al final del tercer año de la guerra, el presidente estadounidense anticomunista de derecha Trump está promoviendo la idea de la paz a expensas de Ucrania. Culpa a Ucrania de iniciar la guerra y, al parecer, le gustaría dividir Ucrania con Putin, o al menos sus recursos naturales. Así pues, contrariamente a la opinión de algunos, los imperialistas están cansados y quisieran poner fin a la guerra, privando definitivamente a Ucrania y al pueblo ucraniano de la soberanía.

 

¿Apoyaremos un acuerdo de este tipo? Los derrotistas revolucionarios, que están en Rusia, están en contra de un acuerdo de este tipo.

 

Será monstruosamente injusto para los ucranianos, conducirá al triunfo del imperialismo y a la inevitabilidad de muchas guerras de conquista. En lo que respecta a Rusia, un acuerdo de este tipo, si se lleva a cabo, probablemente provocará nuevas guerras, por lo que Putin no tendrá que detener la maquinaria militar y no devolver a los soldados. Y la impunidad de la anexión de partes de Ucrania desatará las manos de todos los imperialistas, incluida la Federación Rusa.

 

¿Queremos mantener la ocupación de las regiones ucranianas? ¡No! "El pueblo que forja cadenas para otros, las forja para sí mismo": los rusos, que viven bajo una dictadura, ya entienden el significado de esta frase. El imperialismo, junto con las guerras en el extranjero, está librando una guerra interna contra todo lo progresista, privando a los pueblos de una perspectiva saludable.

 

¿Queremos nuevas guerras de conquista por parte de Rusia? ¡No!

 

El imperialismo, el revanchismo, el deseo de Rusia de volver a subyugar a los pueblos vecinos está destruyendo las relaciones entre los rusos y sus vecinos (ucranianos, kazajos, bielorrusos, armenios, georgianos, moldavos, etc.), haciendo retroceder las perspectivas del internacionalismo socialista. ¡Es una vergüenza para aquellos rusos que no luchan contra su imperialismo, permitiendo la agresión y el revanchismo contra los pueblos vecinos oprimidos!

 

Ahora la condición más importante para la lucha es la acción de la sociedad civil en los países de Europa y América, la presión de los trabajadores sobre los gobiernos de los países imperialistas occidentales para que no reduzcan la ayuda a Ucrania, sino que, por el contrario, la amplíen.

 

¡Los izquierdistas en Europa deberían hacer campaña precisamente por esto! La izquierda también debe exigir que los países occidentales proporcionen ayuda a Ucrania de forma gratuita o a un coste mínimo. La ampliación de la ayuda de la UE, incluso en el contexto de una suspensión temporal del apoyo de los EE.UU., permitiría a Ucrania continuar su resistencia al imperialismo ruso, permitiría al pueblo ucraniano ganar a largo plazo.

 

Los derrotistas de izquierda dentro de Rusia –comunistas, socialistas, socialdemócratas, anarquistas– sólo pueden hablar en apoyo del derecho de los ucranianos a resistir y por la derrota de "su" imperialismo. También llamamos a la emigración de izquierda rusa a hacer lo mismo. ¡Y que este año de guerra sea el último de la agresión imperial de Rusia!

 

 

 

 

 

 

Репортаж із зустрічі представників лівих груп у Парижі 24 лютого

 

Медіа-команда РКМТ (RCIT), 25 лютого 2025 року, www.thecommunists.net

 

 

 

Союз пострадянських лівих (СПЛ) та ініціатива «Мир знизу», дві російські антивоєнні групи, організували зустріч, присвячену 3-й річниці вторгнення Путіна в Україну. Зустріч під назвою «Непристойний мир» проти «Війни до перемоги» відбулася в Парижі, оскільки організувати подібні зібрання в Росії неможливо через надзвичайно репресивні умови бонапартистської диктатури в цій країні. Тому в ньому могли взяти участь лише ліві активісти, які живуть у вигнанні.

 

Зустріч стала своєрідним продовженням «Форуму антивоєнної лівої еміграції», який відбувся в Кельні (Німеччина) в листопаді минулого року і в якому дві вищезгадані ініціативи також відігравали центральну роль. [1] У зустрічі взяли участь близько 20 активістів, переважно представники лівих сил. Революційну комуністичну міжнародну тенденцію (РКМТ) представляли російський, а також український товариші Дмитро Ковальов та Петро Борщовик, які представляли Комуністичну тенденцію і Спалах, наші секції в цих країнах відповідно.

 

Товариш Дмитро також представляв «Лівих за мир без анексій», групу російських соціалістів, які займають послідовну революційну поразницьку позицію проти російського імперіалізму та виступають на захист України. Минулого року ця група опублікувала Відкритий лист, який підписали численні активісти (багато з них живуть в Росії). [2] Товариші також розповсюдили заяву РКМТ до 3-ї річниці війни в Україні та привітання від групи «Ліві за мир без анексій» (див. Нижче). [3]

 

Як і на конференції в Кельні, дебати точилися навколо питання, чи повинні соціалісти просто займати антивоєнну позицію, чи вони повинні захищати Україну від російського імперіалізму. Прикметно, що СПЛ відійшла від свого дрібнобуржуазного пацифізму — позиції закликів до якнайшвидшого припинення війни за будь-яких обставин, що означає відмову від чіткої позиції проти анексії Росією українських територій на сході та півдні країни. Причина такої зміни, очевидно, полягає в тому, що така позиція поставила б їх в один табір з Трампом і виставила би їх у ролі зрадників українського народу. Однак їхня позиція нині дуже заплутана: з одного боку, вони більше не засуджують постачання зброї в Україну, але, з іншого боку, вони все ще не згодні підтримувати опір проти російського імперіалізму, а шукають виправдання для відмови боротися з російським імперіалізмом.

 

На противагу цьому, наші товариші заявили, що соціалісти повинні стати на бік України у національно-оборонній війні проти путінського вторгнення і підтримати її право отримувати зброю звідусіль, звідки це тільки можливо (в тому числі із західних країн). Це ще більш актуально сьогодні, коли американський і російський імперіалізм, схоже, об'єднали зусилля, щоб нав'язати Україні жахливу угоду про припинення вогню і розділити між собою ресурси країни. Звичайно, РКМТ виступає проти будь-якого продажу країни імперіалістичним державам. [4] Беззастережно підтримуючи національно-визвольну боротьбу України, ми не надаємо жодної політичної підтримки буржуазному і пронатовському уряду Володимира Зеленського. РКМТ виступає проти того, щоб ставати на бік будь-якої великої держави в міжімперіалістичному суперництві. Конкретна конфігурація цього суперництва в даний час зазнає певної трансформації, оскільки Вашингтон став рішуче налаштований продати Україну і укласти угоду з Кремлем. [5]

 

Досить комічний внесок у дебати вніс представник Марксистської платформи України (МПУ), який вперто стверджував, що «пролетаріату все одно, чи буде в країні панувати українська, американська або російська буржуазія». Коли наш товариш Дмитро запитав їх, чи не все одно робітничому класу, чи буде в Україні жахливий мир з корисними копалинами на 500 млрд доларів, що належать американському імперіалізму, чи ні, вони буквально відповіли: «Нам все одно. Зараз завдання комуністів — читати книжки і розвивати теорію». Деякі з учасників не могли втриматися від сміху, почувши такі нісенітниці.

 

Хоча основні політичні розбіжності, які розділяють лівих в Росії та Україні, залишаються на місці, серед деяких соціалістів відбулися помітні зміни. Багатьох лівих збив з пантелику «єдиний фронт» західного імперіалізму, який підтримав (хоч і прохолодно) Україну проти їхнього російського суперника. Обмежуючи імперіалізм західними великими державами, вони вважали, що антиімперіалізм дорівнює антиамериканізму. Як наслідок, ці товариші відмовилися стати на бік України проти агресора.

 

Однак нещодавній розкол між США та європейськими державами і зближення Трампа з Путіним зруйнували міф про те, що Україна буде боротися проти окупантів, бо вона є маріонеткою Вашингтона. Як наслідок, деякі соціалісти відчувають себе комфортніше, підтримуючи Україну — очевидно, це позитивний, хоча й інстинктивний та недостатній крок уперед. [6]

 

РКМТ продовжуватиме відстоювати програму революційного поразництва проти російського імперіалізму та за захист України. Ми будемо працювати разом з іншими соціалістами над створенням сильного пропоразницького табору російських соціалістів (не ігноруючи відмінностей між цими силами).

 

 

 

Додаток

 

Звернення до лівих російських емігрантів

 

Від групи «Ліві за мир без анексій», 24.02.2025

 

Три роки тому розпочалася масштабна фаза війни, яка триває з 2014 року. Перші 8 років це була підла гібридна війна Росії проти України, а останні три роки — відкрита, жахлива, жорстока м'ясорубка.

 

Україна зазнала несправедливого удару від свого сусіда. Прості українці, трудящі втратили свої домівки, роботу, життя, були змушені тікати від війни.

 

Героїчний український народ три роки чинить опір російському вторгненню за недостатньої міжнародної солідарності та слабкої допомоги з боку західних країн.

 

Зараз, наприкінці третього року війни, правий антикомуністичний президент США Трамп просуває ідею миру за рахунок України. Він звинувачує Україну у розв'язанні війни і, схоже, хотів би поділити Україну з Путіним, або принаймні її природні ресурси. Отже, всупереч думці декого, імперіалісти втомилися і хотіли б закінчити війну, остаточно позбавивши Україну і український народ суверенітету.

 

Чи підтримаємо ми таку угоду? Революційні поразники, які знаходяться в Росії, проти такої угоди!

 

Це буде страшенно несправедливо по відношенню до українців, призведе до тріумфу імперіалізму і неминучості багатьох загарбницьких воєн. Щодо Росії така угода, якщо вона відбудеться, ймовірно, призведе до нових воєн, тому Путіну не доведеться зупиняти військову машину і повертати солдатів. А безкарність анексії частини України розв'яже руки всім імперіалістам, в тому числі і Російській Федерації.

 

Чи хочемо ми зберегти окупацію українських регіонів? Ні! «Народ, який кує кайдани для інших — кує їх для себе» — росіяни, які живуть в умовах диктатури, вже розуміють значення цієї фрази. Імперіалізм, поряд з війнами за кордоном, веде внутрішню війну проти всього прогресивного, позбавляючи народи здорової перспективи.

 

Чи хочемо ми нових загарбницьких війн з боку Росії? Ні!

 

Імперіалізм, реваншизм, прагнення Росії знову підкорити сусідні народи руйнує відносини між росіянами та їхніми сусідами (українцями, казахами, білорусами, вірменами, грузинами, молдаванами та ін.), відсуває перспективи соціалістичного інтернаціоналізму. Це ганьба для тих росіян, які не борються проти свого імперіалізму, дозволяючи тим самим агресію і реваншизм проти сусідніх пригноблених народів!

 

Зараз найважливішою умовою боротьби є дії громадянського суспільства в країнах Європи та Америки, тиск трудящих на уряди західних імперіалістичних країн з тим, щоб вони не скорочували допомогу Україні, а навпаки, розширювали її!

 

Саме за це повинні агітувати ліві в Європі! Ліві також повинні вимагати, щоб західні країни надавали допомогу Україні безкоштовно або за мінімальну плату. Розширення допомоги з боку ЄС, навіть в умовах тимчасового призупинення підтримки з боку США, дозволило б Україні продовжити свій опір російському імперіалізму, дозволило б українському народу перемогти в довгостроковій перспективі!

 

Ліві поразники всередині Росії — комуністи, соціалісти, соціал-демократи, анархісти — повинні виступати на підтримку права українців на опір і за поразку «свого власного» імперіалізму! Ми також закликаємо до цього російську ліву еміграцію. І нехай цей рік війни стане останнім для російської імперіалістичної агресії!

 

 

 

 

 

1) Див. про це наш звіт «Конференція російських соціалістів проти війни Путіна в Україні». Короткий звіт з «Форуму антивоєнної лівої еміграції» 2/3 листопада, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/russian-anti-war-left-emigration-forum-2-3-11-2024/

 

2) Див. їхній документ «Відкритий лист російських соціалістів до Форуму антивоєнної лівої еміграції», https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/russian-anti-war-left-emigration-forum-2-3-11-2024/#anker_7

 

3) RCIT: До 3-ї річниці війни в Україні. Захистіть Україну від вторгнення Путіна! США і Західна Європа: Руки геть від ресурсів України! За робітничий уряд! 21 лютого 2025 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/towards-the-3rd-anniversary-of-the-ukraine-war/

 

4) Див. про це, наприклад, Завіса впала. Експлуатуючи російське вторгнення, американський імперіалізм намагається пограбувати ресурси України, 17 лютого 2025 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/u-s-tries-to-plunder-ukraine-s-resources/

 

5) Див. про це, наприклад, Міхаель Прьобстінг: Як соціалісти в Європі можуть продовжувати підтримувати Україну в умовах зближення Трампа і Путіна? (Питання та відповіді), 24 лютого 2025 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/how-can-socialists-in-europe-continue-supporting-ukraine-in-face-of-trump-putin-rapprochement/

 

6) Див. про це, наприклад: Міхаель Прьобстінг: Зближення Трампа і Путіна сигналізує про кінець «трансатлантичного партнерства». Про занепад американського (екс)гегемона, глибоку кризу європейського імперіалізму та наслідки для соціалістичної тактики, 21 лютого 2025 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/trump-putin-rapprochement-signals-end-of-trans-atlantic-partnership/

 

 

Relatório de uma reunião de representantes de grupos de esquerda em Paris em 24 de fevereiro

 

Informe da equipe de Mídia da CCRI, 25 de fevereiro de 2025, www.thecommunists.net

 

 

 

A União da Esquerda Pós-Soviética (PSL) e a iniciativa "Paz Abaixo" – dois grupos russos anti-guerra – organizaram uma reunião no 3º aniversário da invasão da Ucrânia por Putin. A reunião, intitulada "Paz Obscena" vs. "Guerra para a Vitória", foi realizada em Paris, pois não é possível organizar tais encontros na Rússia, dadas as condições extremamente repressivas da ditadura bonapartista naquele país. Portanto, apenas ativistas de esquerda que vivem no exílio puderam comparecer.

 

A assembleia foi uma espécie de reunião de acompanhamento do “Fórum da Emigração de Esquerda Antiguerra” que ocorreu em Colônia (Alemanha) em novembro do ano passado e no qual as duas iniciativas acima mencionadas também desempenharam um papel central. [1] Cerca de 20 ativistas participaram da reunião, a maioria representantes de forças de esquerda. A Corrente Comunista Revolucionária Internacional (CCRI/RCIT) foi representada por um camarada russo e um ucraniano, Dmitry Kovalev e Petro Silin, que representavam КОММУНИСТИЧЕСКАЯ ТЕНДЕНЦИЯ (Tendência Comunista) e СПАЛАХ (Spark), nossas respectivas seções nesses países.

 

O camarada Dmitry também representou a “Esquerda pela Paz sem Anexações”, um grupo de socialistas russos que assumem uma posição derrotista revolucionária consistente contra o imperialismo russo e pela defesa da Ucrânia. No ano passado, este grupo publicou uma Carta Aberta que foi assinada por vários ativistas (muitos deles vivendo dentro da Rússia). [2] Os camaradas também distribuíram a declaração da CCRI sobre o 3º aniversário da Guerra da Ucrânia), bem como saudações do grupo “Esquerda pela Paz sem Anexações” (veja abaixo). [3]

 

Semelhante à conferência em Colônia, o debate centrou-se na questão se os socialistas deveriam simplesmente tomar uma posição anti-guerra ou se deveriam defender a Ucrânia contra o imperialismo russo. É digno de nota que o PSL se afastou de seu pacifismo pequeno-burguês – uma posição de pedir o fim da guerra o mais rápido possível e sob quaisquer circunstâncias (o que significa não tomar uma posição clara contra as anexações russas de territórios ucranianos no leste e sul do país). A razão para tal mudança é obviamente que tal posição os colocaria agora no mesmo campo que Trump e os faria parecer traidores do povo ucraniano. No entanto, sua posição agora é muito confusa: por um lado, eles não denunciam mais as entregas de armas à Ucrânia; mas, por outro lado, eles ainda não concordam em apoiar a resistência contra o imperialismo russo, mas sim procuram desculpas para não lutar contra o imperialismo russo.

 

Em contraste, nossos camaradas declararam que os socialistas devem ficar do lado da guerra de defesa nacional da Ucrânia contra a invasão de Putin e apoiar seu direito de obter armas de onde for possível (incluindo de países ocidentais). Isso é ainda mais relevante hoje, já que o imperialismo americano e russo parecem unir forças para impor um terrível acordo de cessar-fogo à Ucrânia e dividir os recursos do país entre si. Naturalmente, a CCRI se opõe a qualquer venda do país a potências imperialistas. [4] Embora apoiemos incondicionalmente a luta de libertação nacional da Ucrânia, não damos nenhum apoio político ao governo burguês e pró-OTAN de Volodymyr O. Zelensky. A CCRI se opõe a ficar do lado de qualquer Grande Potência na rivalidade interimperialista. A configuração concreta dessa rivalidade está atualmente passando por um certo processo de transformação, já que Washington se tornou determinado a vender a Ucrânia e fechar um acordo com o Kremlin. [5]

 

Uma contribuição um tanto humorística ao debate foi feita por um representante da Plataforma Marxista da Ucrânia que teimosamente afirmou que "o proletariado não se importa se o país é dominado pela burguesia ucraniana, americana ou russa". Quando nosso camarada Dmitry perguntou a eles se a classe trabalhadora deveria se importar se a Ucrânia terá a terrível paz com US$ 500 bilhões em minerais pertencentes ao imperialismo dos EUA ou não, eles literalmente responderam "Nós não nos importamos. Agora a tarefa dos comunistas é ler livros e desenvolver teoria." Vários participantes não conseguiram deixar de rir sobre tal absurdo.

 

Embora as principais diferenças políticas que dividem a esquerda na Rússia e na Ucrânia permaneçam, houve uma mudança notável entre alguns socialistas. Muitos esquerdistas ficaram confusos com a “frente unida” do imperialismo ocidental que apoiou (mornamente) a Ucrânia contra seu rival russo. Limitando o imperialismo às Grandes Potências Ocidentais, eles acreditavam que anti-imperialismo é igual a antiamericanismo. Como consequência, esses camaradas se recusaram a ficar do lado da Ucrânia contra o agressor.

 

No entanto, a recente divisão entre os EUA e as potências europeias e a reaproximação Trump-Putin destruíram o mito de que a Ucrânia lutaria contra os ocupantes porque é um representante de Washington. Como resultado, alguns socialistas sentem-se agora mais confortáveis em apoiar a Ucrânia – obviamente um passo positivo, embora apenas instintivo e insuficiente. [6]

 

A CCRI continuará a defender o programa de derrotismo revolucionário contra o imperialismo russo e a defesa da Ucrânia. Trabalharemos em conjunto com outros socialistas na construção de um forte campo pró-derrotista de socialistas russos (sem ignorar as diferenças entre essas forças).

 

 

 

Apêndice

 

Um Apelo aos Emigrantes Russos de Esquerda

 

Do grupo “Esquerda pela Paz sem Anexações”, 24.02.2025

 

 

 

Três anos atrás, uma fase de grande escala da guerra começou, que vem acontecendo desde 2014. Os primeiros 8 anos foram uma guerra híbrida vil da Rússia contra a Ucrânia, e os últimos três anos foram um moedor de carne aberto, monstruoso e cruel.

 

A Ucrânia sofreu um golpe injusto de seu vizinho. Ucranianos comuns, trabalhadores perderam suas casas, empregos, vidas e foram forçados a fugir da guerra.

 

O heróico povo ucraniano tem resistido à invasão russa por três anos com solidariedade internacional insuficiente e assistência fraca dos países ocidentais.

 

Agora, no final do terceiro ano da guerra, o presidente anticomunista de direita dos EUA, Trump, está promovendo a ideia de paz às custas da Ucrânia. Ele culpa a Ucrânia por começar a guerra e, ao que parece, gostaria de dividir a Ucrânia com Putin, ou pelo menos seus recursos naturais. Então, ao contrário da opinião de alguns, os imperialistas estão cansados e gostariam de acabar com a guerra, finalmente privando a Ucrânia e o povo ucraniano da soberania.

 

Apoiaremos tal acordo? Os derrotistas revolucionários, que estão na Rússia, são contra tal acordo!

 

Será monstruosamente injusto para os ucranianos, levará ao triunfo do imperialismo e à inevitabilidade de muitas guerras de conquista. Em relação à Rússia, tal acordo, se ocorrer, provavelmente resultará em novas guerras, então Putin não precisa parar a máquina militar e não devolver os soldados. E a impunidade da anexação de partes da Ucrânia vai desamarrar as mãos de todos os imperialistas, incluindo a Federação Russa.

 

Queremos manter a ocupação das regiões ucranianas? Não! "As pessoas que forjam correntes para os outros - as forjam para si mesmas" - os russos, vivendo sob uma ditadura, já entendem o significado desta frase. O imperialismo, junto com as guerras no exterior, está travando uma guerra interna contra tudo o que é progressivo, privando os povos de uma perspectiva saudável.

 

Queremos novas guerras de conquista da Rússia? Não!

 

Imperialismo, revanchismo, o desejo da Rússia de subjugar os povos vizinhos novamente está destruindo as relações entre os russos e seus vizinhos (ucranianos, cazaques, bielorrussos, armênios, georgianos, moldavos, etc.), empurrando para trás as perspectivas do internacionalismo socialista. Isso é uma vergonha para os russos que não lutam contra seu imperialismo, permitindo a agressão e o revanchismo contra os povos oprimidos vizinhos!

 

Agora, a condição mais importante para a luta é a ação da sociedade civil nos países da Europa e América, pressão dos trabalhadores sobre os governos dos países imperialistas ocidentais para que eles não reduzam a ajuda à Ucrânia, mas, pelo contrário, a expandam!

 

Os esquerdistas na Europa devem agitar precisamente para isso! A esquerda também precisa exigir que os países ocidentais forneçam assistência à Ucrânia de graça ou a um custo mínimo. Expandir a ajuda da UE, mesmo no contexto de uma suspensão temporária do apoio dos EUA, permitiria à Ucrânia continuar sua resistência ao imperialismo russo, permitiria ao povo ucraniano vencer a longo prazo!

 

Os derrotistas de esquerda dentro da Rússia – comunistas, socialistas, social-democratas, anarquistas – só podem falar em apoio ao direito dos ucranianos de resistir e pela derrota do "seu" imperialismo! Também pedimos à emigração de esquerda russa que faça o mesmo. E que este ano de guerra seja o último para a agressão imperial da Rússia!

 

 

 

 

 

[1] Ver sobre este nosso relatório Conferência dos Socialistas Russos contra a Guerra de Putin na Ucrânia. Um breve relatório do "Fórum de Emigração de Esquerda Anti-Guerra" em 2/3 de novembro de https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/russian-anti-war-left-emigration-forum-2-3-11-2024/

 

[4] Ver, por exemplo, À Mascara caiu. Explorando a invasão da Rússia, imperialismo norte-americano tenta saquear os recursos da Ucrânia, 17 de fevereiro de 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/u-s-tries-to-plunder-ukraine-s-resources/#anker_1

 

[5] Ver, por exemplo, Michael Pröbsting: How Can Socialists in Europe Continue Supporting Ukraine in Face of the Trump-Putin Approaching? (Perguntas e respostas), 24 de fevereiro de 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/how-can-socialists-in-europe-continue-supporting-ukraine-in-face-of-trump-putin-rapprochement/#anker_2

 

[6] Ver, por exemplo, Michael Pröbsting: Trump-Putin Rapprochement Signals End of "Trans-Atlantic Partnership". Sobre o declínio da (ex-)hegemonia norte-americana, a profunda crise do imperialismo europeu e as consequências para a tática socialista, 21 de fevereiro de 2025, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/trump-putin-rapprochement-signals-end-of-trans-atlantic-partnership/#anker_1

 

 

Compte rendu d'une réunion de représentants des groupes de gauche à Paris le 24 février

 

Rapport de l'équipe média du CCRI, 25 février 2025, www.thecommunists.net

 

 

 

L'Union de la gauche post-soviétique (PSL) et l'initiative « Peace Down » – deux groupes russes antiguerre – ont organisé une réunion à l'occasion du 3e anniversaire de l'invasion de l'Ukraine par Poutine. La réunion intitulée « Paix obscène » vs. « Guerre pour la victoire » a eu lieu à Paris, car il n'est pas possible d'organiser de telles réunions en Russie, compte tenu des conditions extrêmement répressives de la dictature bonapartiste dans ce pays. Seuls les militants de gauche vivant en exil ont pu y assister.

 

L’assemblée était une sorte de réunion de suivi du « Forum de l’émigration de gauche anti-guerre » qui a eu lieu à Cologne (Allemagne) en novembre de l’année dernière et dans lequel les deux initiatives mentionnées ci-dessus ont également joué un rôle central. [1] Environ 20 militants ont assisté à la réunion, la plupart d’entre eux étant des représentants des forces de gauche. Le Courant Communiste Révolutionnaire Internationale (CCRI) était représenté par un camarade russe et un camarade ukrainien, Dmitry Kovalev et Petro Silin, qui représentaient КОММУНИСТИЧЕСКАЯ ТЕНДЕНЦИЯ (Tendance Communiste) et СПАЛАХ (Spark), nos sections respectives dans ces pays.

 

Le camarade Dmitry représentait également la « Gauche pour la paix sans annexions », un groupe de socialistes russes qui adoptent une position défaitiste révolutionnaire cohérente contre l’impérialisme russe et pour la défense de l’Ukraine. L’année dernière, ce groupe a publié une lettre ouverte signée par plusieurs militants (dont beaucoup vivent en Russie). [2] Les camarades ont également distribué la déclaration du CCRI à l’occasion du 3e anniversaire de la guerre d’Ukraine, ainsi que les salutations du groupe « Gauche pour la paix sans annexions » (voir ci-dessous). [3]

 

Similaire à la conférence  de Cologne, le débat s’est centré sur la question de savoir si les socialistes devaient simplement adopter une position anti-guerre ou s’ils devaient défendre l’Ukraine contre l’impérialisme russe. Il est à noter que le PSL s’est éloigné de son pacifisme petit-bourgeois – une position qui appelle à la fin de la guerre le plus tôt possible et quelles que soient les circonstances (ce qui signifie ne pas prendre position clairement contre les annexions russes des territoires ukrainiens à l’est et au sud du pays). La raison d’un tel changement est évidemment qu’une telle position les placerait désormais sur le même terrain que Trump et les ferait passer pour des traîtres au peuple ukrainien. Mais leur position est désormais très confuse : d’un côté, ils ne dénoncent plus les livraisons d’armes à l’Ukraine ; mais d’un autre côté, ils ne sont toujours pas d’accord pour soutenir la résistance contre l’impérialisme russe, mais cherchent plutôt des excuses pour ne pas lutter contre l’impérialisme russe.

 

En revanche, nos camarades ont déclaré que les socialistes devraient se ranger du côté de la guerre de défense nationale de l’Ukraine contre l’invasion de Poutine et soutenir son droit à obtenir des armes partout où cela est possible (y compris des pays occidentaux). C'est encore plus pertinent aujourd'hui, alors que les impérialismes américain et russe semblent unir leurs forces pour imposer un terrible accord de cessez-le-feu à l'Ukraine et se partager les ressources du pays. Naturellement, le CCRI s’oppose à toute vente du pays aux puissances impérialistes. [4] Bien que nous soutenions inconditionnellement la lutte de libération nationale de l’Ukraine, nous n’apportons aucun soutien politique au gouvernement bourgeois et pro-OTAN de Volodymyr O. Zelensky. Le CCRI s’oppose à tout soutien aux côtés d’une grande puissance dans une rivalité inter-impérialiste. La configuration concrète de cette rivalité subit actuellement un certain processus de transformation, Washington étant déterminé à vendre l’Ukraine et à conclure un accord avec le Kremlin. [5]

 

Une contribution quelque peu humoristique au débat a été apportée par un représentant de la Plateforme marxiste d'Ukraine qui a déclaré avec obstination que « le prolétariat ne se soucie pas de savoir si le pays est dominé par la bourgeoisie ukrainienne, américaine ou russe ». Quand notre camarade Dmitry leur a demandé si la classe ouvrière devait se soucier de savoir si l'Ukraine connaîtrait cette terrible paix avec 500 milliards de dollars de minéraux appartenant à l'impérialisme américain ou non, ils ont littéralement répondu : « Nous nous en fichons. Maintenant, la tâche des communistes est de lire des livres et de développer des théories. » Plusieurs participants n’ont pu s’empêcher de rire devant une telle absurdité.

 

Bien que les différences politiques fondamentales qui divisent la gauche en Russie et en Ukraine demeurent, on constate un changement notable parmi certains socialistes. De nombreux gauchistes ont été déconcertés par le « front uni » de l’impérialisme occidental qui a soutenu (tiédemment) l’Ukraine contre son rival russe. Limitant l’impérialisme aux grandes puissances occidentales, ils estimaient que l’anti-impérialisme équivalait à l’anti-américanisme. En conséquence, ces camarades ont refusé de se ranger du côté de l’Ukraine contre l’agresseur.

 

Cependant, la récente scission entre les États-Unis et les puissances européennes et le rapprochement Trump-Poutine ont brisé le mythe selon lequel l’Ukraine combattrait les occupants parce qu’elle est un mandataire de Washington. En conséquence, certains socialistes se sentent désormais plus à l’aise pour soutenir l’Ukraine – une démarche évidemment positive, même si elle n’est qu’instinctive et insuffisante. [6]

 

Le CCRI continuera à défendre le programme de défaitisme révolutionnaire contre l’impérialisme russe et la défense de l’Ukraine. Nous travaillerons avec d’autres socialistes pour construire un camp pro-défaitiste fort de socialistes russes (sans ignorer les différences entre ces forces).

 

 

 

Appendice

 

Appel aux émigrés russes de gauche

 

Du groupe « Gauche pour la paix sans annexions », 24.02.2025

 

 

 

Il y a trois ans, une phase à grande échelle de la guerre a commencé, qui dure depuis 2014. Les huit premières années ont été une vile guerre hybride de la Russie contre l'Ukraine, et les trois dernières années ont été un hachoir à viande ouvert, monstrueux et cruel.

 

L’Ukraine a subi un coup injuste de la part de son voisin. Les Ukrainiens ordinaires, les travailleurs, ont perdu leur maison, leur emploi, leur vie et ont été contraints de fuir la guerre.

 

L’héroïque peuple ukrainien a résisté pendant trois ans à l’invasion russe, avec une solidarité internationale insuffisante et une aide faible des pays occidentaux.

 

Aujourd’hui, à la fin de la troisième année de guerre, le président américain d’extrême droite anticommuniste Trump promeut l’idée de la paix aux dépens de l’Ukraine. Il accuse l’Ukraine d’avoir déclenché la guerre et souhaiterait apparemment partager l’Ukraine avec Poutine, ou au moins ses ressources naturelles. Ainsi, contrairement à l’opinion de certains, les impérialistes sont fatigués et voudraient mettre fin à la guerre, privant définitivement l’Ukraine et le peuple ukrainien de leur souveraineté.

 

Allons-nous soutenir un tel accord ? Les défaitistes révolutionnaires qui sont en Russie sont contre un tel accord !

 

Ce serait monstrueusement injuste pour les Ukrainiens, cela conduirait au triomphe de l’impérialisme et à l’inévitabilité de nombreuses guerres de conquête. Quant à la Russie, un tel accord, s’il a lieu, entraînera très probablement de nouvelles guerres, donc Poutine n’a pas besoin d’arrêter la machine militaire et de ne pas renvoyer les soldats. Et l’impunité de l’annexion de certaines parties de l’Ukraine déliera les mains de tous les impérialistes, y compris de la Fédération de Russie.

 

Voulons-nous maintenir l’occupation des régions ukrainiennes ? Non! « Les gens qui forgent des chaînes pour les autres – les forgent pour eux-mêmes » – les Russes, vivant sous une dictature, comprennent déjà le sens de cette phrase. L’impérialisme, tout comme les guerres à l’étranger, mène une guerre interne contre tout ce qui est progressiste, privant le peuple d’une perspective saine.

 

Voulons-nous de nouvelles guerres de conquête de la Russie ? Non!

 

L'impérialisme, le revanchisme, le désir de la Russie de soumettre à nouveau les peuples voisins détruisent les relations entre les Russes et leurs voisins (Ukrainiens, Kazakhs, Biélorusses, Arméniens, Géorgiens, Moldaves, etc.), repoussant les perspectives de l'internationalisme socialiste. C’est une honte pour les Russes qui ne luttent pas contre leur impérialisme, permettant l’agression et la vengeance contre les peuples opprimés voisins !

 

Maintenant, la condition la plus importante pour la lutte est l’action de la société civile dans les pays d’Europe et d’Amérique, la pression des travailleurs sur les gouvernements des pays impérialistes occidentaux pour qu’ils ne réduisent pas l’aide à l’Ukraine, mais, au contraire, l’augmentent !

 

Les gauchistes en Europe doivent s’agiter précisément pour cela ! La gauche doit également exiger que les pays occidentaux fournissent une aide à l’Ukraine gratuitement ou à un coût minime. L’élargissement de l’aide de l’UE, même dans le contexte d’une suspension temporaire du soutien américain, permettrait à l’Ukraine de poursuivre sa résistance à l’impérialisme russe et permettrait au peuple ukrainien de gagner à long terme !

 

Les défaitistes de gauche en Russie – communistes, socialistes, sociaux-démocrates, anarchistes – ne peuvent que parler en faveur du droit des Ukrainiens à résister et de la défaite de « leur » impérialisme ! Nous appelons également l’émigration de gauche russe à faire de même. Et que cette année de guerre soit la dernière de l’agression impériale de la Russie !

 

 

 

 

 

[1] Voir sur notre rapport Conférence des socialistes russes contre la guerre de Poutine en Ukraine. Un bref compte-rendu du « Forum anti-guerre de la gauche émigration » des 2 et 3 novembre https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/russian-anti-war-left-emigration-forum-2-3-11-2024/

 

[2] Voir leur document « Lettre ouverte des socialistes russes au Forum d’émigration de gauche anti-guerre », https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/russian-anti-war-left-emigration-forum-2-3-11-2024/#anker_28

 

[3] CCRI/RCIT : Vers le 3e anniversaire de la guerre en Ukraine. Défendez l’Ukraine contre l’invasion de Poutine ! États-Unis et Europe occidentale : Ne touchez pas aux ressources de l’Ukraine ! Pour un gouvernement ouvrier ! 21 février 2025,

 

https://www.thecommunists.net/worldwide/global/towards-the-3rd-anniversary-of-the-ukraine-war/

 

[4] Voir, par exemple, The Shroud Has Fallen. Exploitant l’invasion de la Russie, l’impérialisme américain tente de piller les ressources de l’Ukraine, 17 février 2025 https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/u-s-tries-to-plunder-ukraine-s-resources/#anker_

 

[5] Voir, par exemple, Michael Pröbsting : Comment les socialistes en Europe peuvent-ils continuer à soutenir l’Ukraine face à l’approche Trump-Poutine ? (Q&R), 24 février 2025 https://www.thecommunists.net/worldwide/global/how-can-socialists-in-europe-continue-supporting-ukraine-in-face-of-trump-putin-rapprochement/#anker_2

 

[6] Voir, par exemple, Michael Pröbsting : Le rapprochement Trump-Poutine signale la fin du « partenariat transatlantique ». Sur le déclin de l’hégémonie américaine, la crise profonde de l’impérialisme européen et les conséquences pour la tactique socialiste, 21 février 2025 https://www.thecommunists.net/worldwide/global/trump-putin-rapprochement-signals-end-of-trans-atlantic-partnership/#anker