Corea del Sur: El fallido intento de golpe de Estado de Yoon Suk Yeol

Південна Корея: Невдала спроба державного перевороту Юн Сок Йоля

남한: 윤석열의 실패한 쿠데타

 

Indefinite general strike to bring down Yoon! Abolish the institution of the presidency! For a Constituent Assembly controlled by the masses!

 

Statement of the Revolutionary Communist International Tendency (RCIT), jointly issued by the Workers' Revolutionary Party (Preparation Group) [RCIT Section in South Korea] and the International Bureau of the RCIT, 04.11.2024, https://blog.wrpkorea.org/ and www.thecommunists.net

 

 

 

1.           Last night, South Korea’s President Yoon Suk Yeol made a televised address imposing martial law. “To safeguard a liberal South Korea from the threats posed by North Korea’s communist forces and to eliminate anti-state elements plundering people’s freedom and happiness, I hereby declare emergency martial law.” It was, of course, pure phantasy to claim that “North Korea’s communist forces” would pose any serious threat. The real reason was rather that the right-wing conservative President is extremely unpopular (his approval rating has dropped to 19%) and faces a parliament in which the liberal opposition Democratic Party holds the majority of seats. By imposing martial law and suppressing democratic rights, Yoon hoped to strengthen his position.

 

2.           This was evident when the military, following Yoon’s declaration, proclaimed parliamentary activities were suspended and deployed troops to try to block lawmakers from entering the National Assembly. This provoked outrage by the opposition, the trade unions and the popular masses. People swarmed to the National Assembly protesting the imposition of martial law – the first time this has happened for 44 years. Ultimately, parliamentary deputies succeeded in holding a meeting and voted unanimously for lifting the martial law. After six hours, Yoon was forced to retreat and to end the emergency rule.

 

3.           The wrecked President faces now ridicule from all sectors of public opinion. Even the conservative newspaper Chosun Ilbo denounced Yoon’s martial law declaration and called it a “national embarrassment”. Opposition parties and wide sectors of the society call for the impeachment of the President. The KCTU, the largest umbrella labour union called an indefinite general strike until Yoon resigned.

 

4.           The Revolutionary Communist International Tendency (RCIT) and its South Korean section – the Workers' Revolutionary Party (Preparation Group) – strongly denounce Yoon’s attempted coup d’état. In a first reaction, published immediately after Yoon’s televised address, our Korean comrades joined other progressive and workers organisations in calling for mass mobilisations on the streets to stop the coup. (See the appendix below)

 

5.           There is no doubt that the spontaneous popular outrage – combined with the weak position of the discredited President who faces opposition also from a significant sector of the ruling class – forced Yoon to lift the martial law a few hours after its declaration. Clearly, he underestimated the strong democratic sentiment among the working class and even the middle class. We consider the collapse of Youn’s coup as an important democratic victory of the popular masses and a defeat for right-wing and bonapartist forces in South Korea and also globally.

 

6.           It is unlikely that Yoon will politically survive this debacle. His action came completely out of the blue for all sectors of the society and revoked memories to the shameful past of the country which was dominated by bloody military dictatorships from the end of World War II until 1987. However, the main danger now is that the ruling class will organise an orderly transition to a bourgeois successor of Yoon – either an independent figure or a representative of the Democratic Party – and new elections. The bourgeoisie wants to stabilise the situation and pacify the masses as quickly as possible. The task of socialists is exactly the opposite: the masses have made an important experience with the hollow character of the institutions of bourgeois democracy, and we want to encourage their mobilisation in order to promote independent class struggle actions around revolutionary democratic demands.

 

7.           Progressive and workers organisations should not wait for the parliament to impeach the President (which is not guaranteed anyway because it requires a two-thirds majority). Yes, we need an indefinite general strike to bring down Yoon as the KCTU calls for. However, such a strike must not be bureaucratically organised by the union leaders but mobilised and controlled by committees of action of the workers and people in workplaces and neighbourhoods. Public life must be brought to standstill in order to overthrow the wannabe dictator.

 

8.           The failed coup demonstrates once more the undemocratic character of bourgeois democracy. Socialists oppose in principle the institution of the presidency which is, by its very nature, a bonapartist institution serving “as a hidden point of concentration for the forces of militarism and reaction.” (Trotsky) Hence, we propose to progressive and workers organisations to launch a campaign for the abolition of the institution of the presidency.

 

9.           It is clear that the current developments provoke a discussion in broad sectors of the society about the constitution. Socialists need to intervene in this discussion among the politically advanced sectors of the working class and youth with a revolutionary democratic program. They should explain that bourgeois democracy by its very nature is undemocratic as it effectively excludes the masses from making the key decisions in the society. People have to subordinate to bosses in workplaces, universities and schools every day and the maximum in democratic rights is to put a cross on a ballot every few years and to publicly express their views (and even this is often restricted in bourgeois democracy as the global pro-Palestine movement currently experiences). Drawing from such experience, we point to the superiority of direct democracy in a socialist society where the economy and political institutions serve all people.

 

10.         This does not mean that socialists have an indifferent attitude to bourgeois democracy and democratic rights. Yes, we consider socialist democracy as superior to bourgeois democracy. But we also consider bourgeois democracy as preferable to bourgeois dictatorship and we defend each and every single democratic right as an achievement of the masses. In the current situation, the struggle against bonapartism and for democratic rights is certainly a key task for progressive and workers organisations. In our view, socialists should campaign – in addition to the demand for abolition of the presidential institution – for the convocation of a Revolutionary Constituent Assembly. Such an assembly should discuss about a new constitution. To ensure the participation of the masses the deputies of a Constituent Assembly should be elected on the basis of local popular assemblies; they should be recallable by their constituents, and they should receive the salary of a skilled worker. In order to avoid that such an assembly is controlled by the ruling class, it should be convened and controlled by the fighting masses organized in councils of action and armed militias. Naturally, revolutionary deputies within a Constituent Assembly would raise a socialist program. The Workers' Revolutionary Party (Preparation Group) calls activists who share our program to join us in building a revolutionary party fighting for a program of socialist revolution.

 

 

 

We refer readers to our essay “The New Global Wave of Class Struggles and the Slogan of the Constituent Assembly”, 26 November 2019, https://www.thecommunists.net/theory/new-global-wave-of-class-struggles-and-slogan-of-constituent-assembly/

 

 

 

* * * * *

 

 

 

Appendix: Smash Martial Law! Punish Yoon Seok-Yeol!

 

by Workers' Revolutionary Party (Preparation Group), 4 December 2024, https://blog.wrpkorea.org/2024/12/blog-post.html

 

 

 

Smash Martial Law!

 

Punish Yoon Seok-Yeol!

 

Nothing will change with the National Assembly's resolution!

 

Workers and people - come out to the squares in front of the National Assembly and the streets of downtown and shout together!

 

Let's not wait for a 'general strike' and take action right now!

 

 

 

- 무기한 총파업으로 윤석열을 끌어내리자!

 

대통령제 폐지! 대중이 통제하는 헌법제정회의 소집!

 

혁명적 공산주의인터내셔널 동맹 (RCIT) 성명, 노동자혁명당 준비모임 (RCIT 남한 지부) & RCIT 국제사무국 합동 발표, 2024년 11월 4일, https://blog.wrpkorea.org/ & www.thecommunists.net

 

 

 

1. 어젯밤, 대한민국 대통령 윤석열이 계엄령을 선포했다. "북한 공산세력의 위협으로부터 자유 대한민국을 수호하고 우리 국민의 자유와 행복을 약탈하는 파렴치한 종북 반국가세력을 일거에 척결하고 자유 헌정질서를 지키기 위해 비상계엄을 선포한다." 물론, “북한 공산세력의 위협” 운운은 순 판타지 소설이다. 진짜 이유는 오히려 이 우익 대통령이 극도로 인기 없고(당시 지지율 19% 이하), 자유주의 야당 민주당이 과반 의석을 차지하고 있는 의회가 성가셔서다. 윤석열은 비상계엄을 선포하고 민주적 기본권을 억압하여 자기 입지를 강화하고자 했습니다.

 

2. 윤석열의 계엄 선포에 이어 군이 국회활동을 정지시킨다고 선포하고 병력을 배치하여 국회의원의 국회 진입을 막는 것으로 윤석열의 쿠데타 기도라는 것이 분명해졌다. 이는 야당과 노동조합, 인민대중의 분노를 불러일으켰다. 44년 만에 다시 맞는 계엄령에 항의하여 사람들이 국회로 몰려들었다. 국회의원들이 진입하여 비상계엄 해제 요구안을 의결하는 데 성공했다. 6시간 후 윤석열은 후퇴하여 비상계엄을 해제해야 했다.

 

3. 퇴진 압박으로 궁지에 몰린 대통령은 이제 모든 각계 여론으로부터의 조롱에 직면했다. 보수 신문 조선일보도 윤석열의 계엄령 선포를 비난하며 "국가적 망신"이라고 했다. 야당과 시민사회 각계에서 대통령 탄핵을 요구했다. 민주노총은 윤석열이 퇴진할 때까지 무기한 총파업을 선언했다.

 

4. 혁명적 공산주의인터내셔널 동맹 (RCIT)과 남한 지부 노동자혁명당 준비모임은 윤석열의 쿠데타 기도를 강력히 규탄하며, “쿠데타 분쇄! 윤석열 타도!”를 제창한다. 윤석열의 TV 연설 직후 첫 대응으로 우리는 노동자·시민들에게 즉각 국회 앞을 비롯해 도심, 광장으로 집결하여 쿠데타 저지를 위한 행동에 나설 것을 호소했다.

 

5. 자생적인 대중의 분노가 ㅡ 지배계급 상당 부분으로부터도 반대와 불신에 직면한 윤석열의 취약한 입지와 결합되어 ㅡ 비상계엄 선포 후 두 시간 반만에 윤석열이 계엄령을 해제하도록 강제했다는 것은 의심의 여지가 없다. 명백히, 윤석열은 노동자계급과 나아가 중간계급 대중들 속의 강력한 민주주의 정서를 과소평가했다. 우리는 윤석열 쿠데타의 붕괴를 인민대중의 중요한 민주적 승리이자 남한과 나아가 전 세계의 우익 및 보나파르트주의 세력의 패배로 간주한다.

 

6. 현재 가장 큰 위험은 지배계급이 독립적 인물이든 민주당의 대표든 윤석열의 부르주아 승계자에게로 질서 있는 이행을 안착시키고 새로운 선거를 조직하려 한다는 점이다. 부르주아지는 가능한 한 빨리 상황을 안정시키고 대중을 달래 진정시키고자 한다. 사회주의자들의 임무는 이와는 정반대다. 대중은 부르주아민주주의 제도의 공허하고 알맹이 없는 빈껍데기 본질에 대해 중요한 경험을 했다. 이제 우리는 혁명적 민주주의 요구를 중심으로 독립적 계급투쟁 행동을 촉진하기 위해 대중의 결집 동원을 고무하고 힘을 싣고자 한다.

 

7. 진보 단체와 노동자 조직들은 의회가 대통령을 탄핵할 때까지 기다려서는 안 된다. (제적 3분의 2 의결이 필요하기 때문에 어떤 식으로도 탄핵 보장도 되지 않는다). 민주노총도 선언한 대로 윤석열을 끌어내리기 위해서는 무기한 총파업이 필요하다. 그러나 이 총파업은 조합 지도부들의 관료적 조직화에 의해서가 아니라 공장·직장 현장과 지역의 노동자·민중 행동위원회가 조직하고 이끌어야 한다.

 

8. 실패한 쿠데타는 부르주아 민주주의의 비민주적 성격을 다시 한 번 보여준다. 사회주의자들은 원칙적으로 "군국주의 · 반동 세력의 숨겨진 거점" 역할을 하는 보나파르트주의 기관인 대통령제에 반대한다. 따라서 우리는 진보 단체와 노동자 조직들에게 대통령제 폐지를 위한 선전·선동 및 투쟁에 착수할 것을 제안한다.

 

9. 현 사태가 헌법에 대한 사회 각계각층의 논의를 불러일으키고 있는 것은 분명하다. 사회주의자들은 혁명적 민주주의 강령으로 노동자계급 선진층 속에서의 이러한 논의에 개입해 들어가는 것이 필요하다. 부르주아민주주의는 그 본성상 대중을 사회의 주요 결정에서 사실상 배제하기 때문에 비민주적이라는 점을 대중 속에서 설명해야 한다. 공장·직장 현장은 매일이 계엄이다. 민주주의 권리의 최대치는 4,5년에 한 번씩 투표용지에 기표하는 게 다다. 이러한 경험을 바탕으로 경제제도와 정치제도가 만인에게 복무하는 사회주의사회 직접민주주의의 우월성을 선전해야 한다.

 

10. 그렇다고 해서 사회주의자들이 부르주아 민주주의와 민주적 권리에 무관심한 태도를 취한다는 것은 아니다. 우리는 사회주의민주주의가 부르주아민주주의보다 백만 배는 더 민주적이라고 생각한다. 그러나 우리는 또한 부르주아 민주주의가 부르주아 독재보다 우월하다고 생각하며 대중의 투쟁 성과물로서의 민주적 제권리 어느 것 하나도 빼놓지 않고 하나하나를 다 방어한다. 현 상황에서 보나파르트주의에 맞서 민주적 권리를 방어하는 투쟁은 확실히 진보 단체와 노동자 조직들의 주요 임무다. 우리가 보기에 사회주의자들은 대통령제 폐지 요구와 더불어 혁명 헌법제정회의 소집을 위한 선전·선동과 투쟁을 전개해야 한다. 이러한 헌법제정회의가 새로운 헌법에 대해 심의해야 한다. 대중의 헌법제정회의 참여를 보장하기 위해 헌법제정회의 대의원들은 지역 민중공회 기초 위에서 선출되어야 하며, 그들을 선출한 대중에 의해 언제든 소환 가능해야 하며 숙련노동자의 급여가 주어져야 한다. 그러한 헌법제정회의가 지배계급에 의해 통제되는 것을 피하기 위해 이 회의는 노동자 평의회와 민병으로 조직된 투쟁 대중에 의해 소집, 통제돼야 한다. 당연히, 헌법제정회의 내 혁명적 대의원들은 사회주의 강령을 제기할 것이다. 우리 노동자혁명당 준비모임은 우리의 강령을 공유하는 활동가들에게 사회주의혁명 강령을 위해 싸우는 혁명당 건설에 동참할 것을 촉구하는 바다.

 

 

 

¡Huelga general indefinida para derrocar a Yoon! ¡Abolición de la institución de la presidencia! ¡Por una Asamblea Constituyente controlada por las masas!

 

Declaración de la Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (CCRI) publicada conjuntamente por el Partido Revolucionario de los Trabajadores (Grupo de Preparación) [Sección de la CCRI en Corea del Sur] y el Buró Internacional de la CCRI, 04.11.2024, https://blog.wrpkorea.org/ y www.thecommunists.net

 

 

 

1.           Anoche, el presidente de Corea del Sur, Yoon Suk Yeol, pronunció un discurso televisado en el que impuso la ley marcial. “Para salvaguardar a una Corea del Sur liberal de las amenazas que plantean las fuerzas comunistas de Corea del Norte y eliminar a los elementos antiestatales que saquean la libertad y la felicidad del pueblo, declaro por la presente la ley marcial de emergencia”. Por supuesto, era pura fantasía afirmar que “las fuerzas comunistas de Corea del Norte” representan una amenaza seria, la verdadera razón es que el presidente conservador de derecha es extremadamente impopular (su índice de aprobación ha caído al 19%) y se enfrenta a un parlamento en el que el Partido Demócrata, de la oposición liberal, tiene la mayoría de los escaños. Con la ley marcial y la supresión de los derechos democráticos, Yoon esperaba fortalecerse. 

 

2.           Esto se hizo evidente, cuando, tras la declaración de Yoon, los militares anunciaron la suspensión de las actividades parlamentarias y desplegaron tropas para tratar de impedir que los legisladores entraran en la Asamblea Nacional. Esto provocó la indignación de la oposición, los sindicatos y las masas populares, que acudieron en masa a la misma para protestar por la imposición de la ley marcial, la primera vez que esto sucedía en 44 años. Al final, los diputados parlamentarios lograron celebrar una reunión, en la que votaron por unanimidad a favor del levantamiento de la ley marcial. Después de seis horas, Yoon se vio obligado a retirarse y poner fin al estado de emergencia. 

 

3.           El presidente, derrotado, se enfrenta ahora al ridículo de todos los sectores de la opinión pública, incluso del periódico conservador, Chosun Ilbo, que rechazó la declaración de la ley marcial de Yoon y la calificó de “vergüenza nacional”. Los partidos de la oposición y amplios sectores de la sociedad reclaman la destitución del presidente, mientras que la KCTU, el mayor sindicato de trabajadores, convocó una huelga general indefinida hasta que Yoon dimitiera. 

 

4.           Desde la Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (CCRI) y nuestra sección surcoreana –el Partido Revolucionario de los Trabajadores (Grupo de Preparación) – denunciamos enérgicamente el intento de golpe de Estado de Yoon. En una primera reacción, publicada inmediatamente después del discurso televisado de Yoon, nuestros camaradas coreanos se unieron a otras organizaciones progresistas y obreras para llamar a movilizaciones masivas en las calles para detener el golpe. (Véase el apéndice más abajo) 

 

5.           No cabe duda de que la indignación popular espontánea –combinada con la posición débil del desacreditado presidente, que se enfrenta también a la oposición de un sector significativo de la clase dirigente– obligó a Yoon a levantar la ley marcial pocas horas después de su declaración. Es evidente que subestimó el fuerte sentimiento democrático existente entre la clase trabajadora e incluso entre la clase media. Consideramos el fracaso del golpe de Youn como una importante victoria democrática de las masas populares y una derrota para las fuerzas de derecha y bonapartistas en Corea del Sur y también en el mundo. 

 

6.           Es poco probable que Yoon sobreviva políticamente a esta debacle. Su acción fue totalmente inesperada para todos los sectores de la sociedad y evocó recuerdos del pasado vergonzoso del país, que estuvo dominado por sangrientas dictaduras militares desde el final de la Segunda Guerra Mundial hasta 1987. Sin embargo, el principal peligro ahora es que la clase dominante organice una transición ordenada hacia un sucesor burgués de Yoon, ya sea una figura independiente o un representante del Partido Demócrata, en base a nuevas elecciones, ya que ña burguesía quiere estabilizar la situación y pacificar a las masas lo más rápido posible. La tarea de los socialistas es exactamente la opuesta: las masas han hecho una importante experiencia con el carácter vacío e impopular de las instituciones de la democracia burguesa. Por lo tanto, queremos alentar su movilización para promover acciones de lucha de clases independientes en torno a reivindicaciones democráticas revolucionarias y una salida independiente. 

 

7.           Las organizaciones progresistas y obreras no deben esperar a que el parlamento destituya al presidente (algo que de todos modos no está garantizado, ya que se requiere una mayoría de dos tercios). Para lograrlo necesitamos una huelga general indefinida, como pide la KCTU. Sin embargo, esa huelga no debe ser organizada burocráticamente por los líderes sindicales, sino impulsada y controlada por comités de base de los trabajadores y el pueblo, desde sus barrios y lugares de trabajo. La vida pública debe paralizarse para derrocar al dictador en potencia. 

 

8.           El golpe de Estado fallido demuestra una vez más el carácter antidemocrático de la democracia burguesa. Los socialistas nos oponemos en principio a la institución de la presidencia, que es, por su propia naturaleza, una herramienta de carácter bonapartista que sirve “de punto oculto de concentración de las fuerzas del militarismo y de la reacción” (Trotsky). Por ello, proponemos a las organizaciones progresistas y obreras que lleven adelante una campaña por la abolición de esta institución reaccionaria. 

 

9.           Es evidente que los acontecimientos actuales provocan un debate en amplios sectores de la sociedad sobre la constitución. Los socialistas deben intervenir en este debate, volcándonos a los sectores políticamente avanzados de la clase obrera y la juventud, para agitar un programa democrático revolucionario. Allí explicaremos que la democracia burguesa, por su propia naturaleza, es antidemocrática, ya que excluye de hecho a las masas de la toma de decisiones clave en la sociedad. Este régimen significa que el pueblo debe subordinarse a los jefes en sus lugares de trabajo, universidades y escuelas, y que lo único que le garantizan es poner una cruz en una papeleta electoral y expresar públicamente sus opiniones. Incluso esto último, a menudo está restringido en la democracia burguesa, como lo está experimentando actualmente el movimiento mundial pro-Palestina). Basándonos en esa experiencia, señalamos la superioridad de la democracia directa en una sociedad socialista donde la economía y las instituciones políticas sirven a todas las personas. 

 

10.         Esto no significa que, como socialistas, tengamos una actitud indiferente hacia la democracia burguesa y los derechos democráticos. Aunque consideramos que la democracia socialista es superior a la democracia de los capitalistas, también sabemos que este régimen, por más limitado que sea, es preferible a una dictadura lisa y llana, por lo tanto, defendemos los derechos democráticos -cuando estos son atacados- como una conquista de las masas. En la situación actual, la lucha contra el bonapartismo y por los derechos democráticos es sin duda una tarea clave para las organizaciones progresistas y obreras. En ese sentido, consideramos que los socialistas tendrían que hacer campaña, no solo por la abolición de la institución presidencial, sino a favor de la convocatoria de una Asamblea Constituyente Revolucionaria, para discutir la posibilidad de crear una nueva constitución. Para garantizar la participación de las masas, los diputados de esta nueva institución, deben ser elegidos en cientos de asambleas populares locales, ser revocables por sus electores y recibir el salario de un trabajador calificado. Para evitar que dicha asamblea sea controlada por la clase dominante, tiene que ser convocada y controlada por las masas en lucha, organizadas en consejos de acción y milicias armadas. Naturalmente, los diputados revolucionarios en el seno de una Asamblea Constituyente plantearían un programa socialista. Desde el Partido Revolucionario de los Trabajadores (Grupo de Preparación) convocamos a los luchadores que comparten este programa a sumarse a nuestra organización para luchar por el programa de la revolución socialista.

 

 

 

Remitimos a los lectores a nuestro ensayo “La nueva ola global de luchas de clases y el eslogan de la Asamblea Constituyente”, 26 de noviembre de 2019, https://www.thecommunists.net/theory/nueva-ola-mundial-de-luchas-de-clases-y-lema-de-la-asamblea-constituyente/

 

 

 

* * * * *

 

 

 

Apéndice: ¡Aplastemos la ley marcial! ¡Castiguemos a Yoon Seok-Yeol!

 

por el Partido Revolucionario de los Trabajadores (Grupo de Preparación), 4 de diciembre de 2024, https://blog.wrpkorea.org/2024/12/blog-post.html

 

 

 

¡Aplastar la ley marcialI

 

¡Castigo a Yoon Seok-YeolI

 

¡La resolución de la Asamblea Nacional no cambiará nadaI

 

¡Trabajadores y pueblos, salgan a las plazas frente a la Asamblea Nacional y a las calles del centro y griten juntosI

 

¡No esperemos una “huelga general” y actuemos ahora mismo!

 

 

 

За безстроковий всезагальний страйк задля повалення Юна! Скасувати інститут президентства! За Установчі збори, контрольовані масами!

 

Заява Революційної Комуністичної Міжнародної Тенденції (RCIT), спільно видана Робітничою революційною партією (Підготовча група) [Секція RCIT у Південній Кореї] та Міжнародним бюро RCIT, 04.11.2024, https://blog.wrpkorea.org/ та www.thecommunists.net

 

 

 

1. Вчора ввечері президент Південної Кореї Юн Сок Йоль виступив по телебаченню з промовою, в якій запровадив воєнний стан. «Щоб захистити ліберальну Південну Корею від загроз з боку комуністичних сил Північної Кореї і усунути антидержавні елементи, які крадуть свободу і щастя людей, я оголошую надзвичайний воєнний стан». Звичайно, було чистою фантазією стверджувати, що «комуністичні сили Північної Кореї» становитимуть якусь серйозну загрозу. Справжня причина полягала радше в тому, що правоконсервативний президент є вкрай непопулярним (його рейтинг схвалення впав до 19%) і стикається з парламентом, в якому більшість місць має ліберальна опозиційна Демократична партія. Запровадивши воєнний стан і придушивши демократичні права, Юн сподівався зміцнити свої позиції.

 

2. Це стало очевидним, коли військові, після заяви Юна, оголосили про призупинення парламентської діяльності і розгорнули війська, щоб спробувати заблокувати депутатам вхід до Національної асамблеї. Це викликало обурення опозиції, профспілок і народних мас. Люди заполонили Національну асамблею, протестуючи проти запровадження воєнного стану — вперше за 44 роки. Зрештою, депутати парламенту змогли провести засідання та одностайно проголосували за скасування воєнного стану. Через шість годин Юн був змушений відступити і припинити дію надзвичайного стану.

 

3. Президент, зазнавши поразки, наразі стикається з насмішками з боку всіх секторів громадської думки. Навіть консервативна газета «Чосон Ільбо» засудила оголошення президентом воєнного стану і назвала це «національним соромом». Опозиційні партії й широкі верстви населення закликають до імпічменту президента. KCTU, найбільша парасолькова профспілка, оголосила безстроковий всезагальний страйк, доки Юн не піде у відставку.

 

4. Революційна Комуністична Міжнародна Тенденція (RCIT) та її південнокорейська секція, Робітнича Революційна Партія (Підготовча група), рішуче засудили спробу державного перевороту. У своїй першій реакції, опублікованій одразу після телевізійного звернення Юна, наші корейські товариші приєдналися до інших прогресивних і робітничих організацій, закликаючи до масової мобілізації на вулицях, щоб зупинити переворот. (див. додаток нижче)

 

5. Немає сумнівів, що спонтанне народне обурення, у поєднанні зі слабкою позицією дискредитованого президента, який стикається з протидією значної частини керівного класу, змусило Юна скасувати воєнний стан через кілька годин після його оголошення. Очевидно, він недооцінив сильні демократичні настрої серед робітничого і навіть середнього класів. Ми розглядаємо крах перевороту Юна як важливу демократичну перемогу народних мас і поразку правих і бонапартистських сил у Південній Кореї, а також у всьому світі.

 

6. Малоймовірно, що Юн політично переживе цю поразку. Його дії були абсолютно несподіваними для всіх верств суспільства і викликали спогади про ганебне минуле країни, в якій з кінця Другої світової війни до 1987 року панували криваві військові диктатури. Однак головна небезпека зараз полягає в тому, що керівний клас організує планомірний перехід до буржуазного наступника Юна, або незалежного діяча, або представника Демократичної партії, та підготовляє нові вибори. Буржуазія хоче якнайшвидше стабілізувати ситуацію і заспокоїти маси. Завдання соціалістів прямо протилежне: маси отримали важливий досвід, пізнавши порожній характер інститутів буржуазної демократії, і ми хочемо сприяти їхній мобілізації для просування незалежних дій класової боротьби навколо революційно-демократичних вимог.

 

7. Прогресивні та робітничі організації не повинні чекати, поки парламент оголосить імпічмент президенту (що все одно не гарантовано, оскільки для цього потрібна більшість у дві третини голосів). Так, нам потрібен безстроковий всезагальний страйк, щоб скинути Юна, як закликає KCTU. Однак такий страйк має бути не бюрократично організований профспілковими лідерами, а мобілізований і контрольований комітетами дій робітників і людей на робочих місцях і в районах. Громадське життя має бути зупинене для повалення диктатора-самозванця.

 

8. Невдалий переворот ще раз демонструє недемократичний характер буржуазної демократії. Соціалісти принципово виступають проти інституту президентства, який за своєю природою є бонапартистським інститутом і служить «прихованим пунктом зосередження сил мілітаризму і реакції» (Троцький). Тому ми пропонуємо прогресивним і робітничим організаціям розпочати кампанію за скасування інституту президентства.

 

9. Зрозуміло, що нинішні події провокують дискусію в широких верствах населення стосовно Конституції. Соціалісти повинні втрутитися в цю дискусію серед політично просунутих верств робітничого класу та молоді з революційно-демократичною програмою. Соціалісти повинні пояснити, що буржуазна демократія за своєю природою є недемократичною, оскільки фактично усуває маси від прийняття ключових рішень у суспільстві. Люди змушені щодня підкорятися начальству на роботі, в університетах і школах, а максимум демократичних прав — раз на кілька років ставити хрестик у виборчому бюлетені і публічно висловлювати свої погляди (і навіть це часто обмежується в умовах буржуазної демократії, як це зараз відбувається в глобальному пропалестинському русі). Спираючись на цей досвід, ми вказуємо на перевагу прямої демократії в соціалістичному суспільстві, де економіка і політичні інститути служать усім людям.

 

10. Це не означає, що соціалісти байдуже ставляться до буржуазної демократії та демократичних прав. Так, ми вважаємо соціалістичну демократію вищою за буржуазну. Але ми також вважаємо буржуазну демократію кращою за буржуазну диктатуру і захищаємо кожне демократичне право як завоювання народних мас. У нинішній ситуації боротьба проти бонапартизму і за демократичні права, безумовно, є ключовим завданням для прогресивних і робітничих організацій. На нашу думку, соціалісти повинні агітувати, на додачу до вимоги скасування президентського інституту, за скликання Революційних установчих зборів. Такі збори повинні обговорити питання про нову конституцію. Аби забезпечити участь народних мас, депутати Установчих зборів повинні обиратися на основі місцевих народних зборів; вони повинні бути відкликувані своїми виборцями і отримувати заробітну плату кваліфікованого робітника. Щоб уникнути контролю над такими зборами з боку керівного класу, вони повинні скликатися і контролюватися бойовими масами, організованими в ради дій і збройне ополчення. Безперечно, революційні депутати в Установчих зборах висунуть соціалістичну програму. Робітнича Революційна Партія (Підготовча група) закликає активістів, які поділяють нашу програму, приєднатися до нас у створенні революційної партії, що бореться за програму соціалістичної революції.

 

 

 

Відсилаємо читачів до нашого есе «Нова глобальна хвиля класової боротьби і гасло Установчих зборів», 26 листопада 2019 року, https://www.thecommunists.net/theory/new-global-wave-of-class-struggles-and-slogan-of-constituent-assembly/

 

 

 

* * * * *

 

 

 

Додаток: Скасувати воєнний стан! Покарати Юн Сок Йоля!

 

Робітнича Революційна Партія (Підготовча група), 4 грудня 2024 року, https://blog.wrpkorea.org/2024/12/blog-post.html

 

Скасувати воєнний стан!

 

Покарати Юн Сок Йоля!

 

Нічого не зміниться з резолюцією Національної асамблеї!

 

Робітники та громадяни — виходьте на площі перед Національною асамблеєю та на вулиці в центрі міста і протестуйте разом!

 

Не чекаймо на «всезагальний страйк», починаймо діяти прямо зараз!