Siria: ¡El pueblo derrocó la tiranía de Assad!
!سوريا: لقد أسقط الشعب طغيان الأسد
Сирия: народ сверг тиранию Асада!
Сирія: народ повалив тиранію Асада!
Syrie : le peuple a renversé la tyrannie d’Assad !
Síria: O povo derrubou a tirania de Assad!
Syrien: Das Volk hat die Assad-Tyrannei gestürzt!
Siria: il popolo ha rovesciato la tirannia di Assad!
The Glorious Syrian Revolution has won but it is only a first step!
Statement by Michael Pröbsting, International Secretary of the Revolutionary Communist International Tendency (RCIT), 8 December 2024, www.thecommunists.net
1. This is a historic triumph for the Syrian people and the oppressed masses all over the world! After 53 years of blood-thirsty tyranny, the rule of the Assad family has been finally destroyed by the heroic Syrian people. Since March 2011, the popular masses have risen and fought against the overwhelming forces of the regime. Hundreds of thousands were killed in this unequal and gigantic battle and the revolutionary forces suffered many setbacks. But they did not stop resisting and continued to organise and to fight – in the liberated territories of Idlib, in the underground and in the diaspora. Finally, the rebels in Idlib launched a surprise offensive on 27 November, provoking local popular uprisings all over the country and liberated Aleppo, Hama, Daraa, Suweyda, Homs and, finally, Damascus. Assad was forced to flee in panic, and his fate is currently unknown.
2. The Revolutionary Communist International Tendency (RCIT) cheers the victory of the Syrian masses – a struggle which we have unconditionally supported since the very beginning. In the past years, numerous demoralized souls deserted the revolution, proclaimed that it would be “dead” or “hijacked by jihadist forces”. They all ignored the fundamental truth that a revolutionary process is much more than the views of its leadership but reflects the deep desire of the masses for freedom and equality. Look at the masses cheering on the streets and toppling the disgusting statues of Assad all over the country! Look at the thousands of prisoners who can't believe that they can leave the dirty dungeons where they were tortured for so long! Those who stand apart from such struggles are hopeless sectarians who have been taught a bitter lesson by history.
3. The victory of the Glorious Syrian Revolution is a historic event not only for the Syrian people but for the whole Middle East as well as globally. It will inspire the masses in other countries to rebel against their “own”, similarly brutal, tyrants. There is no doubt that General Sisi in Egypt, Mohammed bin Salman in Saudi Arabia, Kais Saied in Tunisia, Khamenei in Iran and all the other reactionary rulers are trembling since the heard the news about Assad’s downfall. Likewise, Putin has lost an important ally in the region and all the Great Powers are looking highly nervous to the revolutionary hotbed in Syria. And while Israel might welcome the weakening of the sphere of influence of its rival Iran, it regrets the loss of a dictator who never fired a single shot against the Zionist state and who guaranteed stability at its northeastern front.
4. While the Syrian Revolution has won an important victory, the road ahead is full of traps and dangers. The biggest danger now is that power will fall into the hands of leaders who are under no control of the popular masses, and who are under pressure from foreign powers. Brothers and sisters, do not trust any leader – neither Jolani nor anyone else! Trust only yourselves, your arms, your power!
5. The most important task now is the creation of popular assemblies in all workplaces, neighborhoods and villages in which the masses can freely discuss and decide about the most important issues. Such assemblies should meet regularly and democratically elect delegates who are accountable and recallable. Such delegates should create regional and national councils. It is such a democratic council of the people which should be the highest decision-making body in the country. All those who want to lead the country must subordinate to the will of such a popular council. Likewise, all armed forces must be an executive arm of such a popular council.
6. Such a popular council must be the basis of a workers and fellahin government which should run the country. Its most important tasks would be the destruction of all institutions of the Assad regime, and the creation of a new, democratic state apparatus based on such popular assemblies. Such a government should be secular and respect the rights of all religious and ethnic groups. It should guarantee the Kurdish people the right to national self-determination. Furthermore, a workers and fellahin governments should expropriate the super-rich elite, nationalize the key sectors of the economy and open the road to a democratic and socialist future.
7. Another important task of the revolution is to regain the full national independence of Syria. All foreign troops – from Russia, Iran, the U.S. and Türkiye – must immediately and unconditionally leave the country! Furthermore, the Syrian revolutionaries – who raised the Palestinian flag alongside the Free Syra flag at the Aleppo Citadel – need to aid the heroic resistance of the Palestinian people by any means necessary. Finally, a free Syria should call the brothers and sisters in the region, who are suffering from similar tyrants and Great Power domination, to rise up and liberate their countries.
Long live the Glorious Syrian Revolution!
For a workers and fellahin government based on popular councils!
For a free Syria, a socialist Syria – a Syria which respects the national and religious rights of all people!
Expel all foreign troops from Syria!
Solidarity with the Palestinian people and their struggle for freedom!
Long live the Arab Revolution!
Unity – Struggle – Victory!
* * * * *
The RCIT has published a number of booklets, statements and articles on the Syrian Revolution since its inception in March 2011 which can be read on a special sub-section on this website: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/.
¡La gloriosa revolución siria ha triunfado, pero es sólo un primer paso!
Por Michael Pröbsting, Secretario Internacional de la Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (RCIT), 8 de diciembre de 2024, www.thecommunists.net
1. ¡Este es un triunfo histórico para el pueblo sirio y las masas oprimidas de todo el mundo! Después de 53 años de tiranía sanguinaria, el heroico pueblo sirio ha destruido finalmente el poder de la familia Assad. Desde marzo de 2011, las masas populares se han levantado y han luchado contra las fuerzas abrumadoras del régimen. Cientos de miles de personas han muerto en esta batalla desigual y gigantesca y las fuerzas revolucionarias han sufrido muchos reveses. Pero no han dejado de resistir y han seguido organizándose y luchando, en los territorios liberados de Idlib, en la clandestinidad y en la diáspora. Finalmente, los rebeldes de Idlib lanzaron una ofensiva sorpresa el 27 de noviembre, provocando levantamientos populares locales en todo el país y liberando Alepo, Hama, Daraa, Suweyda, Homs y, finalmente, Damasco. Assad se vio obligado a huir presa del pánico y su destino es desconocido en la actualidad.
2. La Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (RCIT) celebra la victoria de las masas sirias, una lucha que hemos apoyado incondicionalmente desde el principio. En los últimos años, numerosas almas desmoralizadas han desertado de la revolución, proclamando que estaría “muerta” o “secuestrada por las fuerzas yihadistas”. Todos ignoraron la verdad fundamental de que un proceso revolucionario es mucho más que las opiniones de su liderazgo, sino que refleja el profundo deseo de las masas por la libertad y la igualdad. ¡Miren a las masas vitoreando en las calles y derribando las repugnantes estatuas de Assad en todo el país! ¡Miren a los miles de prisioneros que no pueden creer que puedan salir de las sucias mazmorras donde fueron torturados durante tanto tiempo! Aquellos que se mantienen al margen de tales luchas son sectarios sin esperanzas a quienes la historia les ha enseñado una amarga lección.
3. La victoria de la Gloriosa Revolución Siria es un acontecimiento histórico no sólo para el pueblo sirio, sino para todo Oriente Próximo y el mundo entero. Inspirará a las masas de otros países a rebelarse contra sus “propios” tiranos, igualmente brutales. No hay duda de que el general Sisi en Egipto, Mohammed bin Salman en Arabia Saudita, Kais Saied en Túnez, Jamenei en Irán y todos los demás gobernantes reaccionarios están temblando desde que se enteraron de la noticia de la caída de Assad. Asimismo, Putin ha perdido un importante aliado en la región y todas las grandes potencias miran con gran nerviosismo al foco revolucionario en Siria. Y aunque Israel puede acoger con agrado el debilitamiento de la esfera de influencia de su rival Irán, lamenta la pérdida de un dictador que nunca disparó un solo tiro contra el Estado sionista y que garantizó la estabilidad en su frente nororiental.
4. Aunque la revolución siria ha obtenido una importante victoria, el camino que le queda por delante está lleno de trampas y peligros. El mayor peligro ahora es que el poder caiga en manos de líderes que no están bajo el control de las masas populares y que están bajo la presión de potencias extranjeras. Hermanos y hermanas, no confíen en ningún líder, ni en Jolani ni en nadie más. ¡Confíen sólo en ustedes mismos, en sus armas, en su poder!
5. La tarea más importante ahora es la creación de asambleas populares en todos los lugares de trabajo, barrios y pueblos, en las que las masas puedan discutir y decidir libremente sobre los asuntos más importantes. Estas asambleas deben reunirse periódicamente y elegir democráticamente a delegados que sean responsables y revocables. Estos delegados deben crear consejos regionales y nacionales. Este consejo democrático del pueblo debe ser el máximo órgano de toma de decisiones del país. Todos aquellos que quieran dirigir el país deben subordinarse a la voluntad de este consejo popular. Asimismo, todas las fuerzas armadas deben ser un brazo ejecutivo de este consejo popular.
6. Un consejo popular de este tipo debe ser la base de un gobierno obrero y campesino que debería dirigir el país. Sus tareas más importantes serían la destrucción de todas las instituciones del régimen de Asad y la creación de un nuevo aparato estatal democrático basado en esas asambleas populares. Un gobierno de este tipo debería ser laico y respetar los derechos de todos los grupos religiosos y étnicos. Debería garantizar al pueblo kurdo el derecho a la autodeterminación nacional. Además, un gobierno obrero y campesino debería expropiar a la élite superrica, nacionalizar los sectores clave de la economía y abrir el camino a un futuro democrático y socialista.
7. Otra importante tarea de la revolución es recuperar la independencia nacional plena de Siria. Todas las tropas extranjeras –de Rusia, Irán, Estados Unidos y Turquía– deben abandonar el país de inmediato y sin condiciones. Además, los revolucionarios sirios –que izaron la bandera palestina junto a la bandera de Siria Libre en la ciudadela de Alepo– deben ayudar a la heroica resistencia del pueblo palestino por todos los medios necesarios. Por último, una Siria libre debe llamar a los hermanos y hermanas de la región, que sufren tiranías similares y la dominación de las grandes potencias, a levantarse y liberar sus países.
¡Viva la gloriosa revolución siria
¡Por un gobierno obrero y campesino basado en consejos populares
¡Por una Siria libre, una Siria socialista, una Siria que respete los derechos nacionales y religiosos de todos los pueblos
¡Expulsar todas las tropas extranjeras de Siria
¡Solidaridad con el pueblo palestino y su lucha por la libertad
¡Viva la Revolución Árabe
* * * * *
La CCRI ha publicado una serie de folletos, declaraciones y artículos sobre la Revolución Siria desde su inicio en marzo de 2011, que pueden leerse en una subsección especial en este sitio web: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/ .
Славная сирийская революция победила, но это только первый шаг!
Заявление Михаэля Прёбстинга, международного секретаря Революционной Коммунистической Интернациональной Тенденции (RCIT), 8 декабря 2024 г., www.thecommunists.net
1. Это исторический триумф сирийского народа и угнетенных масс во всем мире! После 53 лет кровожадной тирании правление семьи Асадов было окончательно разрушено героическим сирийским народом. С марта 2011 года народные массы восстали и сражались против превосходящих сил режима. Сотни тысяч были убиты в этой неравной и гигантской битве, а революционные силы потерпели множество неудач. Но они не прекратили сопротивление и продолжали организовываться и сражаться — на освобожденных территориях Идлиба, в подполье и в диаспоре. Наконец, мятежники в Идлибе начали внезапное наступление 27 ноября, спровоцировав местные народные восстания по всей стране и освободили Алеппо, Хаму, Даръа, Эс-Сувейду, Хомс и, наконец, Дамаск. Асад был вынужден бежать в панике, и его судьба в настоящее время неизвестна.
2. Революционная Коммунистическая Интернациональная Тенденция (RCIT) приветствует победу сирийских масс – борьбу которых мы безоговорочно поддерживали с самого начала. В последние годы многочисленные деморализованные души покинули революцию, провозгласили, что она «мертва» или «захвачена джихадистскими силами». Все они проигнорировали основополагающую истину, что революционный процесс – это гораздо больше, чем взгляды его руководства, но он отражает глубокое стремление масс к свободе и равенству. Посмотрите на массы, ликующие на улицах и свергающие отвратительные статуи Асада по всей стране! Посмотрите на тысячи заключенных, которые не могут поверить, что они могут покинуть грязные темницы, где их так долго пытали! Те, кто стоит в стороне от такой борьбы, – безнадежные сектанты, которым история преподала горький урок.
3. Победа Славной сирийской революции является историческим событием не только для сирийского народа, но и для всего Ближнего Востока, а также для всего мира. Она вдохновит массы в других странах на восстание против своих «собственных», столь же жестоких, тиранов. Нет сомнений, что генерал Сиси в Египте, Мухаммед бин Салман в Саудовской Аравии, Кайс Саид в Тунисе, Хаменеи в Иране и все другие реакционные правители дрожат, услышав новости о падении Асада. Точно так же Путин потерял важного союзника в регионе, и все великие державы с большим беспокойством смотрят на революционный очаг в Сирии. И хотя Израиль может приветствовать ослабление сферы влияния своего соперника Ирана, он сожалеет о потере диктатора, который никогда не делал ни единого выстрела против сионистского государства и который гарантировал стабильность на его северо-восточном фронте.
4. Хотя Сирийская революция одержала важную победу, дорога впереди полна ловушек и опасностей. Самая большая опасность сейчас в том, что власть попадет в руки лидеров, которые не находятся под контролем народных масс, а находятся под давлением иностранных держав. Братья и сестры, не доверяйте ни одному лидеру – ни Джолани, ни кому-либо другому! Доверяйте только себе, своему оружию, своей силе!
5. Самая важная задача сейчас — создание народных собраний на всех рабочих местах, в кварталах и деревнях, на которых массы могут свободно обсуждать и принимать решения по самым важным вопросам. Такие собрания должны собираться регулярно и демократическим путем избирать делегатов, которые подотчетны и отзываемы. Такие делегаты должны создавать региональные и национальные советы. Именно такой демократический совет народа должен быть высшим органом принятия решений в стране. Все те, кто хочет руководить страной, должны подчиняться воле такого народного совета. Аналогично, все вооруженные силы должны быть исполнительным органом такого народного совета.
6. Такой народный совет должен стать основой рабочего и феллахского правительства, которое должно управлять страной. Его важнейшими задачами будут уничтожение всех институтов режима Асада и создание нового, демократического государственного аппарата, основанного на таких народных собраниях. Такое правительство должно быть светским и уважать права всех религиозных и этнических групп. Оно должно гарантировать курдскому народу право на национальное самоопределение. Кроме того, рабочее и феллахское правительство должно экспроприировать сверхбогатую элиту, национализировать ключевые секторы экономики и открыть дорогу к демократическому и социалистическому будущему
7. Еще одной важной задачей революции является восстановление полной национальной независимости Сирии. Все иностранные войска – из России, Ирана, США и Турции – должны немедленно и безоговорочно покинуть страну! Более того, сирийские революционеры – которые подняли палестинский флаг рядом с флагом свободной Сирии в цитадели Алеппо – должны помочь героическому сопротивлению палестинского народа любыми необходимыми средствами. Наконец, свободная Сирия должна призвать братьев и сестер в регионе, которые страдают от подобных тиранов и господства великих держав, подняться и освободить свои страны.
Да здравствует Славная Сирийская революция!
За правительство рабочих и феллахов, основанное на народных советах!
За свободную Сирию, социалистическую Сирию – Сирию, которая уважает национальные и религиозные права всех людей!
Изгоните все иностранные войска из Сирии!
Солидарность с палестинским народом и его борьбой за свободу!
Да здравствует Арабская революция!
Единство – Борьба – Победа!
- 위대한 시리아혁명이 승리했다. 그러나 이제 첫 걸음을 띠었을 뿐이다!
미하엘 프뢰브스팅, 혁명적 공산주의인터내셔널 동맹 (RCIT) 국제서기, 2024년 12월 8일, www.thecommunists.net
1. 이것은 시리아 인민과 전 세계 피억압 대중에게 역사적인 승리다! 53년간의 피에 굶주린 폭정 끝에 마침내 아사드 가문의 지배가 시리아 인민에 의해 타도된 것이다. 2011년 3월 이래로 인민대중이 일어나 정권의 압도적인 물리력에 맞서 싸웠다. 이 불평등한 전투에서 노동자·민중 수십만 명이 사망했고 혁명 세력은 많은 후퇴와 정체를 겪었다. 그러나 그들은 저항을 멈추지 않고 계속 조직하고 싸워나갔다. 해방 영토 이들리브에서, 지하 운동과 디아스포라 이주민 거주지에서 저항과 반격의 거점을 세워 싸웠다. 마침내, 이드리브의 반군은 11월 27일 깜짝 공세를 감행하여 전국적으로 각지에서 인민봉기를 이끌어내며 알레포, 하마, 다라, 수웨이다, 홈스, 그리고 마지막으로 다마스쿠스를 해방시켰다. 아사드는 3년 전 아프간 괴뢰정부 수반 가니가 그랬던 것처럼 겁에 질려 국외로 도망쳐야 했다.
2. 혁명적 공산주의인터내셔널 동맹 (RCIT)은 시리아 대중의 승리를 응원한다. 우리가 그 시작 시점부터 조건없이 지지해 온 이 투쟁의 승리를 전폭 환영하는 바다. 지난 몇 년 수많은 사기 저하된 영혼들이 혁명을 버리고 떠나며, 혁명은 "죽었다", "지하드파 세력에 의해 공중 납치됐다"고 선언했다. 그들 모두가 혁명적 과정은 지도부의 견해 그 이상이며, 대중의 자유와 평등에 대한 깊은 열망을 반영한다는 근본 진실을 무시했다. 대중이 거리에 뛰쳐나와 환호하며 온 나라에 세워져 있는 역겨운 아사드 동상을 무너뜨리는 것을 보라! 오랜 동안 고문 당해온 지하감옥을 나갈 수 있을 거라고 생각할 수 없었던 수천 명의 정치수들이 승리를 외치며 나오고 있는 것을 보라! 이 같은 투쟁에 거리를 두고 비난할 거리를 찾는 자들은 역사가 주는 쓰디쓴 교훈을 배우지 않으려는 가망 없는 종파주의자들뿐이다.
3. 영광스러운 시리아혁명의 승리는 시리아 인민에게뿐만 아니라 중동 전역과 전 세계에도 역사적인 사건이다. 시리아혁명은 다른 나라의 대중들이 ‘자’국의 비슷한 독재와 폭군에 맞서 항쟁과 봉기와 혁명으로 일어서도록 고무할 것이다. 이집트의 시시 군사독재, 사우디의 빈 살만, 튀니지의 카이스 사이드, 이란의 하메네이 그리고 그 밖의 모든 반동 지배자들이 아사드 몰락 소식을 들은 이후로 떨고 있다는 것은 의심의 여지가 없다. 또 푸틴은 중동에서 중요한 동맹군을 잃었고 모든 강대국들은 시리아의 이 혁명 온상을 극도로 긴장하며 주시하고 있다. 그리고 이스라엘이 라이벌 이란의 세력권 약화를 환영할 수 있겠지만, 시온주의 국가에 대해 단 한 발도 쏘지 않고 북동부 전선에서 안정을 담보해준 독재자를 잃게 된 것을 이스라엘이 안타깝게 보고 있을 것이라는 것 또한 의심의 여지가 없다.
4. 시리아혁명이 중요한 승리를 거두었지만, 앞에 놓인 길은 함정과 위험이 널려 있다. 지금 최대의 위험은 인민대중의 통제 하에 있지 않은, 외세 열강들의 압력을 받고 있는 지도자들의 손에 권력이 넘어가게 될 것이라는 것이다. 형제자매들은 어떤 지도자도 믿지 않는다. 졸라니도 다른 누구도 믿지 않는다! 오직 나 자신만을, 나의 총만을, 나의 힘만을 오직 믿어야 한다!
5. 지금 가장 중요한 과제는 모든 일터와 지역공동체에서 대중이 가장 중요한 사안들에 대해 자유롭게 토론하고 결정할 수 있는 평의회, 민중공회를 구성하는 것이다. 이러한 평의회, 공회는 선출한 대중에 책임을 지는, 언제든 소환 가능한 대의원/대표자를 상급 단위 평의회, 공회에 파견하여 지역, 전국 평의회를 구성해야 한다. 이와 같이 민주적인 노동자·민중 평의회가 나라의 최고 의사결정 기관이 되어야 한다. 나라를 이끌고자 하는 모든 자는 그러한 인민 평의회의 의지에 따라야 한다. 또, 모든 무장 대오는 그러한 인민평의회의 집행기관 일원으로 속해야 한다.
6. 그러한 노동자·민중평의회가 나라를 운영할 노동자·빈농 정부의 기초가 되어야 한다. 이 노·농정부의 가장 중요한 임무는 아사드 폭압체제의 모든 제도를 분쇄 파괴하고, 그러한 평의회에 기초를 둔 새로운 민주적 국가기구를 구성하는 것이다. 이 새 노동자·민중 정부는 종교 종파주의를 배격하는 세속 정부여야 하며 모든 종교 및 민족·인종 집단의 권리를 존중하는 정부여야 한다. 쿠르드 인민의 민족자결권을 보장하고, 나아가 초부호 엘리트를 몰수 수탈하고, 기간산업을 비롯한 경제 주요 부문을 국유화하며, 민주주의·사회주의 미래로 가는 길을 열어야 한다.
7. 혁명의 또 다른 중요한 과제는 시리아의 완전한 민족 자주독립을 되찾는 것이다. 러시아, 이란, 미국, 튀르키에 등 모든 외국 군대를 즉각 무조건으로 내보내야 한다! 이에 더해 알레포 성벽에 프리 시리아 깃발과 함께 나란히 프리 팔레스타인 깃발을 게양한 시리아 혁명가들은 모든 수단을 동원해 팔레스타인 인민의 영웅적인 저항을 돕는 것이 필요하다. 마지막으로, 해방 시리아는 비슷한 폭군들과 강대국 지배로 고통 받고 있는 중동의 형제자매들에게 떨쳐 일어나 해방투쟁의 길로 나설 것을 호소 촉구해야 한다.
영광스러운 시리아혁명 만세!
노동자·민중평의회에 기반한 노동자·빈농정부 수립!
해방 시리아, 사회주의 시리아! 모든 인민의 민족적·교적 권리를 존중하는 시리아!
시리아에서 모든 외국 군대를 축출하라!
팔레스타인 인민과의 연대! 팔 인민의 자유를 위한 투쟁과의 연대!
아랍혁명 만세!
* * * * *
RCIT는 시리아혁명에 관해 2011년 3월 그 시작 이래로 수많은 책자와 성명, 기사를 발표했다. 다음에서 볼 수 있다. https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/
Славетна Сирійська революція перемогла, але це тільки перший крок!
Заява Міхаеля Прьобстінга, міжнародного секретаря Революційної Комуністичної Міжнародної Тенденції (RCIT), 8 грудня 2024 р., www.thecommunists.net
1. Це історичний тріумф сирійського народу і пригноблених мас у всьому світі! Після 53 років кровожерливого правління тиранія сім'ї Асадів було остаточно зруйновано героїчним сирійським народом. З березня 2011 року народні маси повстали і билися проти переважальних сил режиму. Сотні тисяч було вбито в цій нерівній та величезній битві, а революційні сили зазнали безлічі невдач. Однак вони не припинили опір і продовжували організовуватися і боротися — на звільнених територіях Ідлібу, у підпіллі та в діаспорі. Зрештою, заколотники в Ідлібі розпочали раптовий наступ 27 листопада, спровокувавши народні повстання по всій країні, і звільнили Алеппо, Хаму, Дару, Ес-Сувейду, Хомс та, зрештою, Дамаск. Асад був змушений тікати в паніці, і його доля наразі невідома.
2. Революційна Комуністична Міжнародна Тенденція (RCIT) вітає перемогу сирійських мас, боротьбу яких ми беззастережно підтримували від самого початку. Останніми роками численні деморалізовані люди зрадили революції, проголосили, що вона «мертва» або «захоплена джихадистськими силами». Усі вони проігнорували засадничу істину, що революційний процес — це набагато більше, ніж погляди його керівництва, він відображає глибоке прагнення мас до свободи та рівності. Подивіться на маси, які радіють на вулицях і скидають огидні статуї Асада по всій країні! Подивіться на тисячі ув'язнених, які не можуть повірити, що вони можуть покинути брудні темниці, де їх так довго катували! Ті, хто стоїть осторонь такої боротьби, — безнадійні сектанти, яким історія дала гіркий урок.
3. Перемога славетної Сирійської революції є історичною подією не тільки для сирійського народу, а й для всього Близького Сходу, а також для всього світу. Вона надихне маси в інших країнах на повстання проти своїх власних, настільки ж жорстоких тиранів. Немає сумнівів, що генерал Сісі в Єгипті, Мухаммед ібн Салман у Саудівській Аравії, Каїс Саїд у Тунісі, Хаменеї в Ірані та всі інші реакційні правителі тремтять, почувши новини про падіння Асада. Так само Путін втратив важливого союзника в регіоні, і всі великі держави з великим занепокоєнням дивляться на революційний осередок у Сирії. І хоча Ізраїль може вітати ослаблення сфери впливу свого суперника Ірану, він шкодує про втрату диктатора, який ніколи не робив жодного пострілу проти сіоністської держави і який гарантував стабільність на її північно-східному фронті.
4. Хоча Сирійська революція здобула важливу перемогу, дорога попереду сповнена пасток і небезпек. Найбільша небезпека зараз у тому, що влада потрапить до рук лідерів, які не перебувають під контролем народних мас, а перебувають під тиском іноземних держав. Брати і сестри, не довіряйте жодному лідеру — ні Джолані, ні будь-кому іншому! Довіряйте тільки собі, своїй зброї, своїй силі!
5. Найважливіше завдання зараз — створення народних зібрань на всіх робочих місцях, у кварталах і селах, на яких маси можуть вільно обговорювати й ухвалювати рішення з найважливіших питань. Такі збори повинні збиратися регулярно і демократичним шляхом обирати делегатів, які будуть підзвітними та можуть бути відкликані. Такі делегати мають утворювати регіональні та національні ради. Саме така демократична рада народу має бути вищим органом ухвалення рішень у країні. Усі, хто хочуть керувати країною, мають підкорятися волі такої народної ради. Аналогічно, збройні сили мають бути виконавчим органом такої народної ради.
6. Така народна рада має стати основою робітничого і феласького уряду, який має керувати країною. Найважливішими завданнями цього органу будуть знищення всіх інститутів режиму Асада і створення нового, демократичного державного апарату, заснованого на таких народних зібраннях. Такий уряд має бути світським і поважати права всіх релігійних та етнічних груп. Він має гарантувати курдському народу право на національне самовизначення. Крім того, робітничий і феласький уряд має експропріювати надбагату еліту, націоналізувати ключові сектори економіки і відкрити дорогу до демократичного і соціалістичного майбутнього.
7. Ще одним важливим завданням революції є відновлення повної національної незалежності Сирії. Усі іноземні війська — з Росії, Ірану, США і Туреччини — повинні негайно і безперечно покинути країну! Ба більше, сирійські революціонери, які підняли палестинський прапор поруч із прапором вільної Сирії в Цитаделі Алеппо, повинні допомогти героїчному опору палестинського народу будь-якими необхідними засобами. Врешті, вільна Сирія повинна закликати братів і сестер у регіоні, які страждають від подібних тиранів і панування великих держав, піднятися і звільнити свої країни.
Хай живе славетна Сирійська революція!
За уряд робітників і фелахів, заснований на народних радах!
За вільну Сирію, соціалістичну Сирію — Сирію, яка поважає національні та релігійні права всіх людей!
Вигнати всі іноземні війська з Сирії!
Солідарність із палестинським народом і його боротьбою за свободу!
Хай живе Арабська революція!
Єдність — Боротьба — Перемога!
La glorieuse révolution syrienne a triomphé, mais ce n’est qu’un premier pas !
Par Michael Pröbsting, secrétaire international du Courant Communiste Révolutionnaire Internationale (CCRI/RCIT), 8 décembre 2024,www.thecommunists.net
1. C’est une victoire historique pour le peuple syrien et les masses opprimées du monde entier ! Après 53 ans de tyrannie sanguinaire, l’héroïque peuple syrien a finalement détruit le pouvoir de la famille Assad. Depuis mars 2011, les masses populaires se sont soulevées et ont lutté contre les forces écrasantes du régime. Des centaines de milliers de personnes sont mortes dans cette bataille gigantesque et inégale et les forces révolutionnaires ont essuyé de nombreux revers. Mais ils n’ont pas cessé de résister et ont continué à s’organiser et à combattre, dans les territoires libérés d’Idlib, dans la clandestinité et en diaspora. Finalement, les rebelles d’Idlib ont lancé une offensive surprise le 27 novembre, déclenchant des soulèvements populaires locaux à travers le pays et libérant Alep, Hama, Daraa, Suweyda, Homs et enfin Damas. Assad a été contraint de fuir paniqué et son sort est actuellement inconnu.
2. Le Courant communiste révolutionnaire international (CCRI) célèbre la victoire des masses syriennes, une lutte que nous soutenons sans condition depuis le début. Ces dernières années, de nombreuses âmes démoralisées ont abandonné la révolution, la proclamant « morte » ou « détournée par les forces djihadistes ». Tous ont ignoré la vérité fondamentale selon laquelle un processus révolutionnaire est bien plus que les opinions de ses dirigeants, mais reflète le profond désir des masses de liberté et d’égalité. Regardez les masses applaudir dans les rues et démolir les statues dégoûtantes d’Assad à travers le pays ! Regardez les milliers de prisonniers qui n'arrivent pas à croire qu'ils pourront un jour sortir des cachots sales où ils ont été torturés pendant si longtemps ! Ceux qui restent à l’écart de ces luttes sont des sectaires désespérés à qui l’histoire a enseigné une amère leçon.
3. La victoire de la glorieuse révolution syrienne est un événement historique non seulement pour le peuple syrien, mais pour tout le Moyen-Orient et le monde entier. Cela incitera les masses des autres pays à se soulever contre leurs « propres » tyrans tout aussi brutaux. Il ne fait aucun doute que le général Sissi en Égypte, Mohammed ben Salmane en Arabie Saoudite, Kais Saied en Tunisie, Khamenei en Iran et tous les autres dirigeants réactionnaires tremblent depuis qu’ils ont appris la chute d’Assad. De même, Poutine a perdu un allié important dans la région et toutes les grandes puissances regardent avec une grande nervosité l’orientation révolutionnaire en Syrie. Et même si Israël se félicite de l’affaiblissement de la sphère d’influence de son rival iranien, il déplore la perte d’un dictateur qui n’a jamais tiré un seul coup de feu sur l’État sioniste et qui a assuré la stabilité sur son front nord-est.
4. Bien que la révolution syrienne ait remporté une victoire importante, le chemin à parcourir est semé d’embûches et de dangers. Le plus grand danger aujourd’hui est que le pouvoir tombe entre les mains de dirigeants qui ne sont pas sous le contrôle des masses populaires et qui subissent la pression de puissances étrangères. Frères et sœurs, ne faites confiance à aucun leader, ni à Jolani ni à personne d’autre. N'ayez confiance qu'en vous-mêmes, en vos armes, en votre pouvoir !
5. La tâche la plus importante à l'heure actuelle est la création d'assemblées populaires dans tous les lieux de travail, quartiers et villes, dans lesquelles les masses peuvent librement discuter et décider des questions les plus importantes. Ces assemblées doivent se réunir périodiquement et élire démocratiquement des délégués responsables et révocables. Ces délégués doivent créer des conseils régionaux et nationaux. Ce conseil populaire démocratique doit être la plus haute instance décisionnelle du pays. Tous ceux qui veulent gouverner le pays doivent se soumettre à la volonté de ce conseil populaire. De même, toutes les forces armées doivent être l’organe exécutif de ce conseil populaire.
6. Un conseil populaire de ce type doit être la base d'un gouvernement ouvrier et paysan qui gouvernera le pays. Ses tâches les plus importantes seraient la destruction de toutes les institutions du régime d’Assad et la création d’un nouvel appareil d’État démocratique basé sur ces assemblées populaires. Un tel gouvernement devrait être laïc et respecter les droits de tous les groupes religieux et ethniques. Elle devrait garantir au peuple kurde le droit à l’autodétermination nationale. En outre, un gouvernement ouvrier et paysan devrait exproprier l’élite très riche, nationaliser les secteurs clés de l’économie et ouvrir la voie à un avenir démocratique et socialiste.
7. Une autre tâche importante de la révolution est de retrouver la pleine indépendance nationale de la Syrie. Toutes les troupes étrangères – russes, iraniennes, américaines et turques – doivent quitter le pays immédiatement et sans condition. En outre, les révolutionnaires syriens – qui ont hissé le drapeau palestinien aux côtés du drapeau de la Syrie libre dans la citadelle d’Alep – doivent aider la résistance héroïque du peuple palestinien par tous les moyens nécessaires. Enfin, une Syrie libre doit appeler ses frères et sœurs de la région, qui souffrent des mêmes tyrannies et de la domination des grandes puissances, à se soulever et à libérer leur pays.
Vive la glorieuse révolution syrienne
Pour un gouvernement ouvrier et paysan basé sur des conseils populaires !
Pour une Syrie libre, une Syrie socialiste, une Syrie qui respecte les droits nationaux et religieux de tous !
Expulsez toutes les troupes étrangères de Syrie !
Solidarité avec le peuple palestinien et sa lutte pour la liberté
Vive la révolution arabe
* * * * *
Le CCRI a publié une série de brochures, de déclarations et d'articles sur la révolution syrienne depuis sa création en mars 2011, qui peuvent être lus dans une sous-section spéciale de ce site :https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/
A gloriosa revolução Síria triunfou, mas é apenas um primeiro passo!
Por Michael Pröbsting, Secretário Internacional da Corrente Comunista Revolucionária Internacional (CCRI/RCIT), 8 de dezembro de 2024,www.thecommunists.net
1. Esta é uma vitória histórica para o povo sírio e para as massas oprimidas em todo o mundo! Após 53 anos de tirania sanguinária, o heróico povo sírio destruiu finalmente o poder da família Assad. Desde Março de 2011, as massas populares levantaram-se e lutaram contra as esmagadoras forças do regime. Centenas de milhares de pessoas morreram nesta batalha gigantesca e desigual e as forças revolucionárias sofreram muitos reveses. Mas não deixaram de resistir e continuaram a organizar-se e a lutar, nos territórios libertados de Idlib, na clandestinidade e na diáspora. Finalmente, os rebeldes de Idlib lançaram uma ofensiva surpresa em 27 de Novembro, desencadeando revoltas populares locais em todo o país e libertando Aleppo, Hama, Daraa, Suweyda, Homs e, finalmente, Damasco. Assad foi forçado a fugir em pânico e o seu destino é atualmente desconhecido.
2. A Corrente Comunista Revolucionária Internacional (CCRI) celebra a vitória das massas sírias, uma luta que apoiamos incondicionalmente desde o início. Nos últimos anos, numerosas almas desmoralizadas abandonaram a revolução, proclamando que esta estaria “morta” ou “sequestrada pelas forças jihadistas”. Todos ignoraram a verdade fundamental de que um processo revolucionário é muito mais do que as opiniões da sua liderança, mas reflete o desejo profundo das massas por liberdade e igualdade. Vejam as massas aplaudindo nas ruas e derrubando as estátuas repugnantes de Assad por todo o país! Veja os milhares de prisioneiros que não conseguem acreditar que conseguirão sair das masmorras sujas onde foram torturados por tanto tempo! Aqueles que permanecem afastados de tais lutas são sectários desesperados a quem a história ensinou uma lição amarga.
3. A vitória da Gloriosa Revolução Síria é um acontecimento histórico não só para o povo sírio, mas para todo o Oriente Médio e para todo o mundo. Irá inspirar as massas de outros países a rebelarem-se contra os seus “próprios” tiranos igualmente brutais. Não há dúvida de que o General Sisi no Egipto, Mohammed bin Salman na Arábia Saudita, Kais Saied na Tunísia, Khamenei no Irã e todos os outros governantes reacionários estão a tremer desde que ouviram a notícia da queda de Assad. Da mesma forma, Putin perdeu um aliado importante na região e todas as grandes potências olham com grande nervosismo para o foco revolucionário na Síria. E embora Israel possa saudar o enfraquecimento da esfera de influência do rival Irã, lamenta a perda de um ditador que nunca disparou um único tiro contra o Estado sionista e que garantiu a estabilidade na sua frente nordeste.
4. Embora a revolução síria tenha obtido uma vitória importante, o caminho a seguir está cheio de armadilhas e perigos. O maior perigo agora é que o poder caia nas mãos de líderes que não estão sob o controle das massas populares e que estão sob pressão de potências estrangeiras. Irmãos e irmãs, não confiem em nenhum líder, nem Jolani nem qualquer outra pessoa. Confiem apenas em vocês mesmos, nas suas armas, no seu poder!
5. A tarefa mais importante agora é a criação de assembleias populares em todos os locais de trabalho, bairros e cidades, nas quais as massas possam discutir e decidir livremente sobre as questões mais importantes. Estas assembleias devem reunir-se periodicamente e eleger democraticamente delegados responsáveis e revogáveis. Esses delegados devem criar conselhos regionais e nacionais. Este conselho popular democrático deve ser o órgão máximo de decisão do país. Todos aqueles que querem governar o país devem subordinar-se à vontade deste conselho popular. Da mesma forma, todas as forças armadas devem ser um braço executivo deste conselho popular.
6. Um conselho popular deste tipo deve ser a base de um governo operário e camponês que deverá governar o país. As suas tarefas mais importantes seriam a destruição de todas as instituições do regime de Assad e a criação de um novo aparelho estatal democrático baseado nestas assembleias populares. Um tal governo deveria ser laico e respeitar os direitos de todos os grupos religiosos e étnicos. Deveria garantir ao povo curdo o direito à autodeterminação nacional. Além disso, um governo operário e camponês deveria expropriar a elite super-rica, nacionalizar setores-chave da economia e abrir o caminho para um futuro democrático e socialista.
7. Outra tarefa importante da revolução é recuperar a plena independência nacional da Síria. Todas as tropas estrangeiras – da Rússia, do Irã, dos Estados Unidos e da Turquia – devem deixar o país imediata e incondicionalmente. Além disso, os revolucionários sírios – que hastearam a bandeira palestiniana ao lado da bandeira da Síria Livre na cidadela de Aleppo – devem ajudar a resistência heróica do povo palestiniano por todos os meios necessários. Finalmente, uma Síria livre deve apelar aos irmãos e irmãs da região, que sofrem de tiranias semelhantes e a domçao das grandes potências, a se levantar e libertar os seus países.
Viva a gloriosa revolução síria
Por um governo operário e camponês baseado em conselhos populares!
Por uma Síria livre, uma Síria socialista, uma Síria que respeite os direitos nacionais e religiosos de todos os povos!
Expulsar todas as tropas estrangeiras da Síria!
Solidariedade com o povo palestiniano e a sua luta pela liberdade
Viva a Revolução Árabe
* * * * *
A CCRI publicou uma série de panfletos, declarações e artigos sobre a Revolução Síria desde a sua criação em Março de 2011, que podem ser lidos numa subsecção especial deste website: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/
Die glorreiche syrische Revolution hat gesiegt, aber es ist nur ein erster Schritt!
Erklärung von Michael Pröbsting, Internationaler Sekretär der Revolutionary Communist International Tendency (RCIT), 8. Dezember 2024, www.thecommunists.net
1. Dies ist ein historischer Triumph für das syrische Volk und die unterdrückten Massen auf der ganzen Welt! Nach 53 Jahren blutrünstiger Tyrannei wurde die Herrschaft der Familie Assad vom heldenhaften syrischen Volk endgültig zerstört. Seit März 2011 erhoben sich die Volksmassen und kämpften gegen die Übermacht des Regimes. Hunderttausende wurden im Laufe dieses ungleichen und gigantischen Kampfes getötet und die revolutionären Kräfte erlitten viele Rückschläge. Doch sie hörten nicht auf, Widerstand zu leisten und organisierten und kämpften weiter – in den befreiten Gebieten von Idlib, im Untergrund und in der Diaspora. Schließlich starteten die Rebellen in Idlib am 27. November eine Überraschungsoffensive, lösten lokale Volksaufstände im ganzen Land aus und befreiten Aleppo, Hama, Daraa, Suweyda, Homs und schließlich Damaskus. Assad musste in Panik fliehen, sein Schicksal ist derzeit unbekannt.
2. Die Revolutionär-Kommunistische Internationale Tendenz (RCIT) bejubelt den Sieg der syrischen Massen – einen Kampf, den wir von Anfang an bedingungslos unterstützt haben. In den vergangenen Jahren verließen zahlreiche demoralisierte Seelen die Revolution und verkündeten, diese sei „tot“ oder „von dschihadistischen Kräften gekapert“. Sie alle ignorierten die grundlegende Wahrheit, dass ein revolutionärer Prozess viel mehr ist als die Ansichten ihrer Führung, und vielmehr den tiefen Wunsch der Massen nach Freiheit und Gleichheit widerspiegelt. Schaut Euch die Massen an, die auf den Straßen jubeln und die abscheulichen Assad-Statuen im ganzen Land stürzen! Schaut Euch die Tausenden von Gefangenen an, die nicht glauben können, dass sie die schmutzigen Kerker verlassen können, in denen sie so lange gefoltert wurden! Diejenigen, die sich von solchen Kämpfen distanzieren, sind hoffnungslose Sektierer, denen die Geschichte eine bittere Lektion erteilt hat.
3. Der Sieg der glorreichen syrischen Revolution ist ein historisches Ereignis nicht nur für das syrische Volk, sondern für den gesamten Nahen Osten und weltweit. Es wird die Massen in anderen Ländern dazu inspirieren, gegen ihre „eigenen“, ähnlich brutalen Tyrannen zu rebellieren. Es besteht kein Zweifel, dass General Sisi in Ägypten, Mohammed bin Salman in Saudi-Arabien, Kais Saied in Tunesien, Khamenei im Iran und alle anderen reaktionären Herrscher zittern, seit sie die Nachricht vom Sturz Assads gehört haben. Ebenso hat Putin einen wichtigen Verbündeten in der Region verloren und alle Großmächte sind angesichts der revolutionären Brutstätte in Syrien äußerst nervös. Und während Israel die Schwächung des Einflussbereichs seines Rivalen Iran begrüßen mag, bedauert es den Verlust eines Diktators, der nie einen einzigen Schuss gegen den zionistischen Staat abgefeuert hat und der für Stabilität an seiner Nordostfront gesorgt hat.
4. Obwohl die syrische Revolution einen wichtigen Sieg errungen hat, ist der Weg, der vor uns liegt, voller Fallen und Gefahren. Die größte Gefahr besteht jetzt darin, dass die Macht in die Hände von Führern fällt, die nicht unter der Kontrolle der Volksmassen stehen und unter dem Druck ausländischer Mächte stehen. Brüder und Schwestern vertraut keinem Anführer – weder Jolani noch sonst jemandem! Vertrau nur euch selbst, euren Waffen, eurer Kraft!
5. Die wichtigste Aufgabe ist jetzt die Schaffung von Volksversammlungen in allen Betrieben, Vierteln und Dörfern, in denen die Massen frei über die wichtigsten Fragen diskutieren und entscheiden können. Solche Versammlungen sollten regelmäßig zusammentreten und demokratisch gewählte Delegierte rechenschaftspflichtig und abwählbar sein. Solche Delegierte sollten regionale und nationale Räte bilden. Es ist ein solcher demokratischer Volksrat, der das höchste Entscheidungsgremium im Land sein sollte. Alle, die das Land führen wollen, müssen sich dem Willen eines solchen Volksrates unterordnen. Ebenso müssen alle Streitkräfte ein ausführender Arm eines solchen Volksrats sein.
6. Ein solcher Volksrat muss die Grundlage einer Arbeiter- und Fellachenregierung sein, die das Land regieren sollte. Ihre wichtigste Aufgabe wäre die Zerstörung aller Institutionen des Assad-Regimes und die Schaffung eines neuen, demokratischen Staatsapparats auf der Grundlage solcher Volksversammlungen. Eine solche Regierung sollte säkular sein und die Rechte aller religiösen und ethnischen Gruppen respektieren. Es soll dem kurdischen Volk das Recht auf nationale Selbstbestimmung garantieren. Darüber hinaus sollten Arbeiter- und Fellachenregierungen die superreiche Elite enteignen, die Schlüsselsektoren der Wirtschaft verstaatlichen und den Weg in eine demokratische und sozialistische Zukunft ebnen.
7. Eine weitere wichtige Aufgabe der Revolution ist die Wiedererlangung der vollständigen nationalen Unabhängigkeit Syriens. Alle ausländischen Truppen – aus Russland, dem Iran, den USA und Türkiye – müssen das Land sofort und bedingungslos verlassen! Darüber hinaus müssen die syrischen Revolutionärinnen und Revolutionäre – die auf der Zitadelle von Aleppo neben der Flagge des Freien Syrien auch die palästinensische Flagge gehisst haben – den heldenhaften Widerstand des palästinensischen Volkes mit allen erforderlichen Mitteln unterstützen. Schließlich sollte ein freies Syrien die Brüder und Schwestern in der Region, die unter ähnlichen Tyrannen und der Herrschaft der Großmächte leiden, dazu aufrufen, sich zu erheben und ihre Länder zu befreien.
Es lebe die glorreiche syrische Revolution!
Für eine auf Volksräten basierende Arbeiter- und Fellachenregierung!
Für ein freies Syrien, ein sozialistisches Syrien – ein Syrien, das die nationalen und religiösen Rechte aller Menschen respektiert!
Vertreibung aller ausländischen Truppen aus Syrien!
Solidarität mit dem palästinensischen Volk und seinem Kampf für Freiheit!
Es lebe die Arabische Revolution!
Einheit – Kampf – Sieg!
* * * * *
Die RCIT hat seit ihrer Gründung im März 2011 eine Reihe von Broschüren, Stellungnahmen und Artikeln über die syrische Revolution veröffentlicht, die in einem speziellen Unterabschnitt auf dieser Website gelesen werden können: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa- und-naher-osten/sammlung-von-artikeln-zur-syrischen-revolution/.
La gloriosa rivoluzione siriana ha trionfato, ma è solo il primo passo!
Di Michael Pröbsting, Segretario Internazionale della Tendenza Comunista Rivoluzionaria Internazionale (CCRI/RCIT), 8 dicembre 2024,www.thecommunists.net
1. Questa è una vittoria storica per il popolo siriano e per le masse oppresse di tutto il mondo! Dopo 53 anni di tirannia sanguinaria, l’eroico popolo siriano ha finalmente distrutto il potere della famiglia Assad. Dal marzo 2011, le masse popolari si sono ribellate e hanno combattuto contro le forze schiaccianti del regime. Centinaia di migliaia di persone morirono in questa battaglia gigantesca e impari e le forze rivoluzionarie subirono molte sconfitte. Ma non hanno smesso di resistere e hanno continuato a organizzarsi e combattere, nei territori liberati di Idlib, nella clandestinità e nella diaspora. Infine, i ribelli di Idlib hanno lanciato un’offensiva a sorpresa il 27 novembre, innescando rivolte popolari locali in tutto il paese e liberando Aleppo, Hama, Daraa, Suweyda, Homs e, infine, Damasco. Assad è stato costretto a fuggire in panico e la sua sorte è attualmente sconosciuta.
2. La Tendenza Comunista Rivoluzionaria Internazionale (TCRI) celebra la vittoria delle masse siriane, una lotta che abbiamo sostenuto incondizionatamente fin dall’inizio. Negli ultimi anni, numerose anime demoralizzate hanno abbandonato la rivoluzione, proclamandola “morta” o “sequestrata dalle forze jihadiste”. Tutti ignoravano la verità fondamentale secondo cui un processo rivoluzionario è molto più delle opinioni della sua leadership, ma riflette il profondo desiderio delle masse per la libertà e l’uguaglianza. Guardate le masse che esultano nelle strade e abbattono le disgustose statue di Assad in tutto il paese! Guardate le migliaia di prigionieri che non riescono a credere che riusciranno mai a uscire dalle sporche segrete dove sono stati torturati per così tanto tempo! Coloro che rimangono lontani da tali lotte sono settari disperati ai quali la storia ha insegnato un’amara lezione.
3. La vittoria della gloriosa rivoluzione siriana è un evento storico non solo per il popolo siriano, ma per l'intero Medio Oriente e il mondo intero. Ispirerà le masse di altri paesi a insorgere contro i loro “propri” tiranni altrettanto brutali. Non c'è dubbio che il generale Sisi in Egitto, Mohammed bin Salman in Arabia Saudita, Kais Saied in Tunisia, Khamenei in Iran e tutti gli altri governanti reazionari hanno tremato non appena hanno appreso la notizia della caduta di Assad. Allo stesso modo, Putin ha perso un importante alleato nella regione e tutte le grandi potenze guardano con grande nervosismo al focus rivoluzionario in Siria. E mentre Israele può accogliere con favore l’indebolimento della sfera di influenza del rivale Iran, piange la perdita di un dittatore che non ha mai sparato un solo colpo allo stato sionista e che ha assicurato la stabilità sul suo fronte nord-orientale.
4. Sebbene la rivoluzione siriana abbia ottenuto un’importante vittoria, il percorso da seguire è pieno di insidie e pericoli. Il pericolo più grande ora è che il potere cada nelle mani di leader che non sono sotto il controllo delle masse popolari e che sono sotto la pressione di potenze straniere. Fratelli e sorelle, non fidatevi di nessun leader, né di Jolani né di nessun altro. Confidate solo in voi stessi, nelle vostre armi, nel vostro potere!
5. Il compito più importante ora è la creazione di assemblee popolari in tutti i luoghi di lavoro, quartieri e città, in cui le masse possano discutere e decidere liberamente sulle questioni più importanti. Queste assemblee devono riunirsi periodicamente ed eleggere democraticamente i delegati responsabili e revocabili. Questi delegati devono creare consigli regionali e nazionali. Questo consiglio popolare democratico deve essere il massimo organo decisionale del paese. Tutti coloro che vogliono governare il Paese devono sottomettersi alla volontà di questo consiglio popolare. Allo stesso modo, tutte le forze armate devono essere un braccio esecutivo di questo consiglio popolare.
6. Un consiglio popolare di questo tipo deve essere la base di un governo operaio e contadino che governerà il paese. I suoi compiti più importanti sarebbero la distruzione di tutte le istituzioni del regime di Assad e la creazione di un nuovo apparato statale democratico basato su queste assemblee popolari. Un tale governo dovrebbe essere laico e rispettare i diritti di tutti i gruppi religiosi ed etnici. Dovrebbe garantire al popolo curdo il diritto all’autodeterminazione nazionale. Inoltre, un governo operaio e contadino dovrebbe espropriare l’élite dei super ricchi, nazionalizzare i settori chiave dell’economia e aprire la strada a un futuro democratico e socialista.
7. Un altro compito importante della rivoluzione è riconquistare la piena indipendenza nazionale della Siria. Tutte le truppe straniere – provenienti da Russia, Iran, Stati Uniti e Turchia – devono lasciare il paese immediatamente e incondizionatamente. Inoltre, i rivoluzionari siriani – che hanno issato la bandiera palestinese accanto a quella della Siria Libera nella cittadella di Aleppo – devono aiutare l’eroica resistenza del popolo palestinese con ogni mezzo necessario. Infine, una Siria libera deve invitare i fratelli e le sorelle della regione, che soffrono di simili tirannie e dominazioni da parte di grandi potenze, a sollevarsi e a liberare i loro paesi.
Lunga vita alla gloriosa rivoluzione siriana
Per un governo operaio e contadino basato sui consigli popolari!
Per una Siria libera, una Siria socialista, una Siria che rispetti i diritti nazionali e religiosi di tutti i popoli!
Espellere tutte le truppe straniere dalla Siria!
Solidarietà al popolo palestinese e alla sua lotta per la libertà
Viva la Rivoluzione Araba
* * * * *
Il CCRI ha pubblicato una serie di opuscoli, dichiarazioni e articoli sulla rivoluzione siriana dalla sua creazione nel marzo 2011, che possono essere letti in una sottosezione speciale di questo sito: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/
لقد انتصرت الثورة السورية المجيدة، لكنها مجرد خطوة أولى!
بيان لمايكل بروبستينج، السكرتير الدولي للتيار الأممي الشيوعي الثوري (RCIT)، 8 ديسمبر 2024، www.thecommunists.net
1. هذا انتصار تاريخي للشعب السوري والجماهير المضطهدة في جميع أنحاء العالم! بعد 53 عاماً من الاستبداد المتعطش للدماء، تم القضاء على حكم عائلة الأسد أخيراً على يد الشعب السوري البطل. منذ مارس 2011، انتفضت الجماهير وناضلت ضد السلطة الساحقة للنظام. وقُتل مئات الآلاف في هذا النضال غير المتكافئ والعملاق، وعانت القوى الثورية من انتكاسات عديدة. لكنهم لم يتوقفوا عن المقاومة واستمروا في التنظيم والقتال – في مناطق إدلب المحررة، تحت الأرض وفي الشتات.
1. أخيرًا، في 27 تشرين الثاني (نوفمبر)، شن المتمردون في إدلب هجومًا مفاجئًا، مما أدى إلى انتفاضات شعبية محلية في جميع أنحاء البلاد وحرروا حلب وحماة ودرعا والسويداء وحمص وأخيراً دمشق. واضطر الأسد إلى الفرار مذعوراً، ومصيره مجهول حالياً.
2. يحتفل التيار الشيوعي الثوري العالمي (RCIT) بانتصار الجماهير السورية، وهو النضال الذي دعمناه دون قيد أو شرط منذ البداية. وفي السنوات الأخيرة، تركت العديد من النفوس المحبطة الثورة، معلنة أنها "ماتت" أو "اختطفتها القوى الجهادية". لقد تجاهلوا جميعًا الحقيقة الأساسية المتمثلة في أن العملية الثورية هي أكثر بكثير من مجرد آراء قيادتها، بل إنها تعكس رغبة الجماهير العميقة في الحرية والمساواة. انظر إلى الحشود التي تهتف في الشوارع وتسقط تماثيل الأسد البشعة في كل أنحاء البلاد! انظر إلى آلاف السجناء الذين لا يصدقون أنهم يستطيعون مغادرة الزنزانات القذرة حيث تعرضوا للتعذيب لفترة طويلة! والذين ينأون بأنفسهم عن مثل هذه الصراعات هم طوائف يائسة لقنهم التاريخ درسا مريرا.
3.انتصار الثورة السورية المجيدة حدث تاريخي
ليس فقط للشعب السوري، بل لمنطقة الشرق الأوسط بأكملها وفي جميع أنحاء العالم. وسوف يلهم الجماهير في البلدان الأخرى للتمرد ضد طغاةهم الوحشيين على نحو مماثل. لا شك أن الجنرال السيسي في مصر، ومحمد بن سلمان في السعودية، وقيس سعيد في تونس، وخامنئي في إيران، وكل الحكام الرجعيين الآخرين، يرتعدون منذ سمعوا خبر سقوط الأسد. وبالمثل، فقد بوتين حليفاً رئيسياً في المنطقة، وجميع القوى الكبرى تشعر بتوتر شديد بشأن معقل الثورة في سوريا. وبينما قد ترحب إسرائيل بإضعاف مجال نفوذ منافستها إيران، فإنها تأسف لخسارة دكتاتور لم يطلق رصاصة واحدة ضد الدولة الصهيونية والذي وفر الاستقرار على جبهتها الشمالية الشرقية.
4. رغم أن الثورة السورية حققت انتصاراً مهماً، إلا أن الطريق أمامها مليء بالمزالق والمخاطر. الخطر الأكبر الآن هو أن السلطة سوف تقع في أيدي القادة الذين لا يخضعون لسيطرة الجماهير الشعبية ويتعرضون لضغوط من القوى الأجنبية. الإخوة والأخوات لا يثقون بأي زعيم، لا الجولاني ولا أي شخص آخر! ثق فقط بنفسك، بأسلحتك، بقوتك!
5. إن المهمة الأهم الآن هي إنشاء مجالس شعبية في كافة المصانع والأحياء والقرى حيث يمكن للجماهير أن تناقش بحرية وتقرر القضايا الأكثر أهمية. ويجب أن تجتمع مثل هذه المجالس بانتظام، وينبغي أن يكون المندوبون المنتخبون ديمقراطياً خاضعين للمساءلة وغير قابلين للاختيار. ويجب أن يشكل هؤلاء المندوبون مجالس إقليمية ووطنية. إن مجلس الشعب الديمقراطي هو الذي ينبغي أن يكون أعلى هيئة لصنع القرار في البلاد. وعلى كل من يريد قيادة البلاد أن يخضع لإرادة مجلس الشعب هذا. كما يجب أن تكون كافة القوات المسلحة ذراعاً تنفيذياً لمجلس الشعب هذا.
6. يجب أن يكون مثل هذا المجلس الشعبي أساساً لحكومة عمالية وفلاحية تحكم البلاد. وستكون مهمتهم الأكثر أهمية هي تدمير جميع مؤسسات نظام الأسد وإنشاء جهاز دولة ديمقراطي جديد يعتمد على مثل هذه التجمعات الشعبية. ويجب أن تكون مثل هذه الحكومة علمانية وتحترم حقوق جميع الجماعات الدينية والعرقية. ويهدف إلى ضمان حق الشعب الكردي في تقرير المصير الوطني. علاوة على ذلك، يجب على حكومات العمال والفلاحين مصادرة أملاك النخبة فاحشة الثراء، وتأميم القطاعات الرئيسية للاقتصاد، وتمهيد الطريق لمستقبل ديمقراطي واشتراكي.
7. مهمة أخرى مهمة للثورة هي استعادة الاستقلال الوطني الكامل لسوريا. يجب على جميع القوات الأجنبية - من روسيا وإيران والولايات المتحدة وتركيا - مغادرة البلاد فورًا ودون قيد أو شرط! علاوة على ذلك، يجب على الثوار السوريين - الذين رفعوا العلم الفلسطيني إلى جانب علم سوريا الحرة على قلعة حلب - أن يدعموا المقاومة البطولية للشعب الفلسطيني بكل الوسائل اللازمة. وأخيرا، ينبغي لسوريا الحرة أن تدعو الإخوة والأخوات في المنطقة الذين يعانون من طغاة مماثلين وحكم القوى العظمى إلى الانتفاض وتحرير بلدانهم.
عاشت الثورة السورية المجيدة!
من أجل حكومة عمالية وفلاحية على أساس مجالس الشعب!
من أجل سوريا حرة، سوريا اشتراكية - سوريا تحترم الحقوق الوطنية والدينية لجميع الناس!
طرد كافة القوات الأجنبية من سوريا!
تضامنا مع الشعب الفلسطيني ونضاله من أجل الحرية!
عاشت الثورة العربية!
الوحدة – القتال – النصر!
* * * * *
نشرت RCIT عددًا من الكتيبات والبيانات والمقالات حول الثورة السورية منذ تأسيسها في مارس 2011، والتي يمكن قراءتها في قسم فرعي خاص على هذا الموقع: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/.