La lucha de los revolucionarios en el corazón imperialista contra las guerras de su “propia” clase dominante

A Luta dos Revolucionários nas Terras Imperialistas contra as Guerras de sua "Própria" Classe Governamental

Борьба революционеров в империалистических страних против войн их "собственного" правящего класса

Боротьба революціонерів в імперіалістичних країнах проти воєн їхнього "власного" правлячого класу

Der Kampf von Revolutionären in imperialistischen Kernländern gegen Kriege ihrer "eigenen" herrschenden Klasse

Examples from the history of the RCIT and its predecessor organisation in the last four decades

An Essay (with Pictures & Videos) by Michael Pröbsting, International Secretary of the Revolutionary Communist International Tendency (RCIT), 2 September 2022, www.thecommunists.net

Contents

Introduction

The Malvinas War 1982: British Imperialism against Argentina

The Iraq War 1991

The Afghanistan War 2001 and the ensuing period of Western occupation

The Iraq War 2003 and the ensuing period of U.S.-led occupation

The Palestinian Liberation Struggle against the Zionist Apartheid State and the four Gaza Wars (2008/09, 2012, 2014 and 2021)

Mali 2013: French imperialism intervenes

State repression against Muslim migrants and Islamophobia in Western Europe

Russia’s wars against Chechnya in 1994-96 and 1999-2009 and the ensuing period of occupation

Russia’s military intervention against the Syrian Revolution since 2015

Putin's invasion of the Ukraine since 24 February 2022

Conclusions

Appendix: Visual Documentation of RCIT Activities against Imperialist Wars in the Past Decades

* * * * *

Introduction

We are living in an era which is marked by imperialist conflicts and wars – both against oppressed nations as well as between Great Powers. The most important examples of the former are Putin’s invasion of the Ukraine, the American occupation wars in Iraq and Afghanistan until recently or the ongoing Russian military intervention in Syria. The accelerating tensions and the danger of full-blown wars between NATO and Russia or  between the U.S. and China are examples for the latter. [1]

As we can see in the current Ukraine War – and as it was repeatedly the case in the past century – these two types of wars can often be intermixed. Large sectors of the reformist and centrist left have been utterly confused by these developments. Many deny the imperialist character of some of these Great Powers (Russia [2] and China [3]), others do not recognize the consequences from such an analysis. Not a few groups limit themselves to repeat the well-known slogan against imperialist war – “The Main Enemy is at Home!” – and refrain from any clear position about the wars and conflicts outside of their country. [4] The result of all this is that their positions are marked by failure to defend oppressed nations against imperialist aggression (e.g. the Ukraine against Russia), by social-imperialist deviations or by pacifist propaganda. [5]

At this place we will not repeat our analysis of the Ukraine War or the crisis on the Taiwan Strait. Neither do we intend to outline again our critique of the social-imperialist and opportunist left. For both, we refer our readers to the literature in the respective footnotes. Instead, we want to provide here an overview of the RCIT’s struggle (resp. its predecessor organisation) in the imperialist heartlands against the wars waged by its “own” ruling class in the past four decades.

We will show that, in contrast to the revisionist left, our comrades living in imperialist heartlands took a clear and principled stance of revolutionary defeatism against their “own” ruling class. They have stood for the defence of the semi-colonial country under attack and advocated the defeat of the imperialist aggressors. Naturally, our defence of the oppressed people did not include any political support for the (petty-)bourgeois leaderships at the top of these struggles.

Furthermore, the RCIT (resp. its predecessor organisation) has been able to oppose both their “own” ruling class as well as that of other Great Powers. Our struggle against imperialist aggression has never been motivated by bourgeois geopoliticism, i.e. vulgar Anti-Americanism or Russophobia, but rather by the Marxist principles of anti-imperialism.

For reasons of convenience, we will limit ourselves in each case of our historic examples to briefly summarize our position (with references to more extensive elaborations) and to give a few examples of our practical intervention. We will also present exemplary visual documentation in the appendix to this essay (in case of wars before 2003, this is possible only to a limited degree for technical reasons). Again, for reasons of convenience, we have to limit ourselves to only one or two examples in each case.

The Malvinas War 1982: British Imperialism against Argentina

In the war between semi-colonial Argentina and British imperialism on the Malvinas islands in 1982, our predecessor organization – the then-revolutionary British group Workers Power – called for the defeat of British imperialism and the victory of Argentina. Our comrades stated in their paper on the front page: “Britain's war against Argentina demands only one response, "The main enemy is at home". We recognise absolutely the right of Argentine to repossess the Malvinas. We condemn the imperialist adventure of Britain in the South Atlantic, we are unequivocally for its failure, that is, for the defeat of British imperialism.” [6]

Our comrades participated in anti-war protests and advocated such an unambiguous anti-imperialist line. In contrast, the British left-reformists and centrists – nearly without exception – completely failed this historic test and refused to defend Argentina against the British aggressor. The CWI – led by Ted Grant and Peter Taaffe – took a particularly shameful position. These capitulators to social-imperialism – from which Alan Woods’ IMT and the ISA would later split without breaking with the programmatic method – explicitly opposed even to raise demands like “stop the war” or “withdrawal of the fleet”! ^[7]

The Iraq War 1991

Our movement took the same intransigent anti-imperialist position during the first Gulf War in 1991 when nearly all imperialist powers – with the consent of the Gorbachev regime of the Stalinist USSR – assembled to attack Iraq. From the very first moment, we called for the defence of Iraq and advocated the defeat of the unholy alliance of the imperialist Great Powers. At the same time, we lent no political support to the Saddam Hussein regime – a bourgeois military dictatorship.

We argued in our publications: “A victory for Iraq would be a blow to imperialism. It would weaken their world rule and sabotage their plans for a new, oppressive world order. That is why it is the duty of working-class internationalists to do everything in their power to bring about the victory of Iraq in this war.” [8]

Armed with such an anti-imperialist program, we threw ourselves in the anti-war movement already in autumn 1990 when the U.S. and its allies began to assemble their forces in the Gulf region. When the first bombs fell, the cover of our British section’s paper stated in big letters “Defend Iraq – Defeat Imperialism!”. [9] Our Austrian section did the same. In both countries we played an active role in the anti-war movement. In Austria, we initiated a united front – with other socialists and progressive Arab nationalists – which became the left wing within the anti-war movement and organized its own rallies.

In contrast to the revolutionary Marxists, the Stalinists as well as many centrists in the Western heartlands failed to advocate the military victory of Iraq. Many limited themselves to demand the end of the war and to call for peace – instead of advocating the call for the defeat of the imperialist beast. ^[10]

The Afghanistan War 2001 and the ensuing period of Western occupation

Likewise, when the Western imperialists assembled their forces to invade Afghanistan in autumn 2001, we took from the very beginning an unambiguous position in defence of this semi-colonial country and for the defeat of the Great Powers. Naturally, we lent no political support for the reactionary Taliban forces. Like in the previous wars, we stated in our leaflets and on the cover of our papers “Defend Afghanistan – Defeat Imperialism!” [11]

We argued in our publications: “We have to be clear that in this war we want to see the imperialist coalition defeated, and that means supporting all Afghan military resistance against imperialism, including Taliban resistance.”

We participated in the anti-war movement in Western Europe. However, we were nearly alone in advocating the military defence of Taliban-led Afghanistan and faced a series of reactionary attacks by reformist and centrist forces which accommodated to the social-imperialist and Islamophobic pressure.

However, in Austria we succeed in building links with groups of young migrants – mostly from Turkey – and jointly intervened at anti-war demonstrations (to the annoyance of the Western opportunists). Clearly, our line of intransigent anti-imperialism appealed much more to these layers, related to the lowest strata of the working class, than to the Western left which is traditionally infested by arrogant imperialist prejudices of the academic middle class and the labor aristocracy. ^[12]

Later, after the U.S. and its allies occupied the country, we supported the growing guerrilla struggle and called for the expulsion of the Yankee invaders and their European allies. [13]

The Iraq War 2003 and the ensuing period of U.S.-led occupation

The U.S.-led war against Iraq in 2003 as well as the ensuing occupation played a major role in the work of the RCIT’s predecessor organization at that time. Again, our comrades in the European imperialist countries advocated the defeat of the Yankee aggressors and the military defence of Iraq.

The headline of our paper in Britain stated: “Beat Back US/UK Attack – We Say Victory to Iraq!”. Our Austrian comrades argued in their publications, shortly before the beginning of the war: “The anti-war movement which needs to be built, must not take a neutral stance but has to take side. Taking side for the victims of imperialism, for the oppressed and exploited, taking side for those who stand in the way for the profit greedy U.S. corporations. This is why we call for the immediate withdrawal of all imperialist troops from the Middle East and for the immediate end of sanctions. If the war starts, we will take the side of the semi-colonial country. For the defeat of imperialism and for the victory of Iraq!“ [14]

We intervened in the anti-war movement on the basis of such tactics. Our practical work had a focus on youth work and in Austria we played a central role in organizing school student strikes against the war. When the U.S.-led invasion started on 20 March 2003 we helped to organize such a strike in Vienna which brought several thousand youth on the streets. We worked towards building an alliance with other left-wing forces as well as migrant groups which organized a series of rallies and demonstrations in the coming years.

Our most important activity in this regard was the initiating of mass protests against the visit of then U.S. President George W. Bush in Austria on 21 June 2006. On that day, we led a mass school student strike in Vienna in the morning with thousands of youths participating, and in the evening about 20,000 people demonstrated on the streets. (See pictures and video in the appendix)

Our consistent anti-imperialist line provoked a massive polarization within the anti-war movement in Austria since the reformist and most centrist forces opposed our line of defending Iraq. Within the broad united front which organised the protests against the visit of Bush, our left-wing alliance which took an anti-imperialist stance insisted that speakers at the broad united front demonstration must also include supporters of the defence of Iraq (including the author of these lines). This was unacceptable for the reformists and, consequently, the movement split in two parts. As a result, we had a joint demonstration on that day but with two separate rallies at the beginning and the end.

The Palestinian Liberation Struggle against the Zionist Apartheid State and the four Gaza Wars (2008/09, 2012, 2014 and 2021)

And on the same basis of Marxist anti-imperialism, we supported the Hezbollah-led resistance against the Israeli invasion of Lebanon in 2006 as well as the Hamas-led resistance in Gaza in the four wars (2008/09, 2012, 2014 and 2021). Despite our political criticism of petty-bourgeois Islamism, we stood for the unconditional defence of the Palestinian (as well as the Lebanese) people against the Zionist state. ^[15]

Our comrades in Occupied Palestine – the International Socialist League (ISL) which joined the RCIT in spring 2013 – have a long record of advocating a defeatist position against the Israeli state and for supporting the national liberation struggle of the Palestinian people. Comrade Yossi Schwartz – a long-time leader of the ISL and a Jewish Anti-Zionist since more than five decades – was already three times in prison because of his anti-Zionist activities. Long before the ISL comrades met the RCIT, they took such an anti-imperialist stance and broke with forces which accommodated to Zionism (like e.g. the IMT of Alan Woods). [16]

In an article published at the beginning of the fourth Gaza War in May 2021, our comrade Yossi Schwartz called for: “Victory to the Palestinian struggle! Military defeat for Israel! For the full renewal of the Arab revolution!” [17]

Our comrades in the imperialist European Union – a long-time supporter of the Zionist Apartheid state – defended the same line of unconditional support for the Palestinian people. In Austria, we have collaborated over many years with Muslim and Arab migrant communities and jointly organized numerous demonstrations. [18] Our work in Austria attracted quiet a lot of attention in the media. [19] In the appendix we present a few links to videos from speeches of RCIT comrades at such mobilisations.

The close relation of the European imperialist states and Israel has resulted in repeated attempts of persecution of anti-Zionist activists. Among those have been several RCIT comrades, including the author of these lines. [20]

Such extraordinary pressure from the imperialist state apparatus has resulted in an opportunistic capitulation of large sectors of the reformist and centrist left. While they usually oppose, more or less, the oppression of the Palestinian people in words, they refuse to side with Islamist Hamas which happens to be the strongest force among the Palestinians, and which has played the leading role in all Gaza Wars. As a result, these capitulators to Zionism do not call for the military defence of Gaza and even denounce consistent anti-Zionist like our Austrian section as “antisemitic”! There have been even cases where this scum (in particular the so-called “Anti-Germans”) tried to physically attack our movement. In one case, they attacked our May Day demonstration in Vienna in 2016. [21] On other occasions, they tried to assault our Medina Gunić – a female leader of the RCIT – as well as other comrades! The same argument was used by the Stalinist “Communist” Party of Austria for expelling us from their annual fete. ^[22]

Mali 2013: French imperialism intervenes

Based on its anti-imperialist program, the RCIT also opposed the military intervention of French imperialism in Mali when an Islamist-led insurgency threated its proxy government in January 2013. We called for the defeat of the European invaders and denounced the French Communist Party which failed to oppose this intervention.

In a statement, published at that time, we said: “The RCIT calls the international workers movement to mobilize against the imperialist intervention in Mali! We call for the defeat of the imperialist troops and the allied Mali government army! In the tradition of the Communist International in Lenin’s time and Trotsky’s Fourth International we support the military struggle of the colonial people against the imperialist forces and their allies without supporting in any way the politics of the Islamists and bourgeois nationalists. Let’s transform Mali into another Afghanistan for imperialism!” [23]

In Austria, our comrades initiated a united front with other organisations which organized a small rally in front of the French embassy in January 2013. In our speech, we called for the defeat of French imperialism and the military victory of the resistance. (See the video in the appendix) [24]

State repression against Muslim migrants and Islamophobia in Western Europe

We also want to briefly mention our struggle against state repression against Muslim migrants and Islamophobia in Western Europe. While such does not represent imperialist war in itself, Islamophobia has been closely related to the military intervention of Great Powers in Muslim countries in the past two decades (e.g. Afghanistan, Iraq, Syria, Libya, Chechnya, Mali, Somalia).

The RCIT has always defended the democratic rights of Muslim migrants. While we do not support individual terrorist actions, we emphasise that such actions are the result of the systematic oppression of Muslim minorities as well as the imperialist crusade in Muslim countries. When a global movement of boycott against imperialist France emerged in the Muslim world in autumn 2020 as a result of the obscene support of the Macron government for the racist Charlie Hebdo caricatures, we immediately stated our support.

“The RCIT strongly welcomes the mass protests and the popular boycott movement against imperialist and Islamophobic France. Macron must be taught a lesson! It is important to build a broad international solidarity movement of workers and popular organizations – Muslim and non-Muslim. Such a campaign should organize an effective support for the brothers and sisters in France and other European countries who currently face conditions of harsh repression by the state and the media. Such a movement should also organize an effective campaign to boycott French products. It should also organize mass actions against the imperialist aggression of Paris in the Eastern Mediterranean as well as in North and West Africa. In addition, it should state its support for the Chechen people who experience a horrible regime of occupation by Russian imperialism. Finally, socialists in France should try to link anti-racist activities with protests against the anti-democratic repression by the Macron government (under the pretext of COVID-19) as well as with protests against neo-liberal attacks (e.g. with the Yellow Vests movement)” [25]

Our Austrian section has a long-standing reputation of defending Muslim migrants against such reactionary attacks and our activities have been reported repeatedly in various international media. [26]

Russia’s wars against Chechnya in 1994-96 and 1999-2009 and the ensuing period of occupation

As we said at the beginning of this essay, our struggle against the wars of the U.S. and its European allies has never been driven by vulgar Anti-Americanism but rather by the Marxist principles of anti-imperialism. Hence, the comrades in Europe did oppose not only the wars of the Western Great Powers but also those waged by Russian imperialism. ^[27]

When Russia invaded Chechnya twice (in 1994-96 and in 1999-2009), we unconditionally supported the heroic Chechen people and called for their victory. [28] In an “Open Letter to the Chechen People”, the RCIT stated: “We send you our warmest greetings in the name of the RCIT. We strongly condemn Russian imperialism! We support your struggle for freedom and national self-determination! (…) In our opinion, the Chechen people can only be free if no imperialist Great Power (neither Russia, nor the U.S. or the EU) dominates the Caucasus and no group of rich exploiters rules over you. We think that the future of freedom is closely connected with the struggle for international equality of people and socialism.”

Consequently, our comrades in Austria have collaborated closely with the Chechen migrant community since a number of years and repeatedly spoke at their solidarity rallies. (See pictures and videos in the appendix) [29] Likewise, our comrades in Russia take the same position of unconditional defence of liberation struggle of the Chechen people. [30]

Russia’s military intervention against the Syrian Revolution since 2015

The RCIT has taken the same approach since the beginning of Russia’s military intervention in Syria. We have supported the liberation struggle of the Syrian people against the Assad tyranny as well as against its master Putin. [31]

Our line can be summarised in the following excerpt of one of our statements published shortly after the beginning of the Russian military intervention in 2015: “Socialists both in Syria and internationally should rally to support the Syrian Revolution and the struggle of the rebels against Assad as well as against the reactionary Salafist-Takfiri Daesh. The RCIT supports the rebels’ resistance both against all imperialists, the Russians as well as the US, British and French. At the same time socialists have to fight against the political agenda of the rebels’ leadership. It is vital to support all steps to strengthen local self-governing structures. It is crucial to build local councils and militias in order to break the hold of the petty-bourgeois militaristic Islamist and secular factions over the revolution. This is the only perspective to advance in the struggle for a workers’ and fellahin republic in Syria and a socialist federation in the Middle East. In any possible confrontation between Russian and Western military forces, revolutionaries must support neither side but oppose both, since both are reactionary imperialists and enemies of the Syrian Revolution.” [32]

Our Austrian comrades established close links with the Syrian migrant community since the beginning of the revolutionary process in March 2011. Since then, we have participated in numerous solidarity activities and spoke at their rallies. (See pictures and videos in the appendix) [33]

Putin's invasion of the Ukraine since 24 February 2022

Since we have documented the RCIT’s stance on the Ukraine War in our publications in much detail in the past months, we will limit ourselves at this place only to a few words. ^[34] It is such principles of internationalism and anti-imperialism which have led the RCIT to oppose all imperialist powers – both in West as well as in East. It is on this basis that we defend the Ukrainian people against Putin’s invasion since the very beginning while opposing both NATO as well as Russian imperialism.

It is on such a programmatic basis that we (co-)organised three solidarity convoys – together with a Chechen migrant organisation in Austria resp. together with the International Labour Network for Solidarity and Struggles – in bringing humanitarian aid to the Ukrainian people. We also participated with two delegates in an international conference held in Lviv (Ukraine) on May Day this year. (See pictures and videos in the appendix) [35]

Based on such principles of consistent internationalism and anti-imperialism the RCIT has been able to massively expand its collaboration with Marxists in Russia since the beginning of the war. As a result of this work, we could recently fuse with the comrades of “Socialist Tendency”. [36]

Our comrades in Russia have followed the same principled approach of consistent internationalism and anti-imperialism which the RCIT comrades in Western Europe and Occupied Palestine have pursued in the past decades. Russian revolutionaries, like their Western comrades, take the side of the oppressed people attacked by “their” imperialism and advocate the defeat of “their” ruling class. [37]

Conclusions

In this essay we have we have elaborated the stance of revolutionaries based in imperialist countries to reactionary wars waged by their “own” ruling class against oppressed peoples. We have demonstrated this on the basis of the experience of the RCIT (resp. its predecessor organisation) and its attitude in the most important imperialist wars of the past four decades – the Malvinas War 1982, the Iraq Wars in 1991 and 2003 (and the ensuing period of occupation), the Afghanistan War in 2001 (and the ensuing period of occupation), the Palestinian liberation struggle against the Zionist Apartheid State and the four Gaza Wars (2008/09, 2012, 2014 and 2021), France’s military intervention in Mali in 2013 and the state repression against Muslim migrants in Western Europe.

We have furthermore shown, based on the RCIT’s experience, that revolutionaries in Western Europe do not oppose only their “own” imperialism but also other Great Powers waging reactionary wars of aggression against oppressed peoples. As examples for such we used our struggle against the reactionary wars of Russian imperialism (Chechnya 1994-96 and 1999-2009, Syria since 2015 and the current Ukraine War). We are proud that our comrades in Russia share the same approach of consistently opposing their “own” imperialist bourgeoisie as well as those in Western countries.

In our struggle against imperialist wars the RCIT comrades in Western Europe combined theory and practice, words and deeds. We advocated our analysis and tactics through all forms of propaganda and agitation. At the same time, we also intervened in anti-war movements, helped to build united fronts with other forces and established, wherever possible, close collaboration with organisations of migrants from the regions under imperialist attack.

In all these conflicts and wars, our policy was based on the Marxist principles of internationalism and anti-imperialism. These principles can be briefly summarised in the following:

1.           In a reactionary war of an imperialist power against an oppressed people, revolutionaries advocate the military defeat of the former and the victory of the latter. From such a stance follows that we also support all forms of practical aid for the oppressed people in such a war (including weapons).

2.           Revolutionaries in imperialist countries must not lend any support to their “own” ruling class and their military, political, economic or ideological war efforts. At the same time, they have to equally oppose any other imperialist power and their wars of aggression. Hence, we do not lend any support to the policy of a Great Power even if it tactically sides with an oppressed people (in the hope of advancing their sphere of influence at the cost of its rival).

3.           Our support for the liberation wars of oppressed peoples does not include any political support for the non-revolutionary leadership which usually is at the top of such struggles (often these are petty-bourgeois or bourgeois nationalist and/or Islamist forces). We advocate the creation of organs of self-organisation and self-government like workers and popular councils and militias.

4.           Our consistent defence of oppressed peoples against imperialist aggression constitutes an essential part of our struggle for socialism. It is impossible to move towards socialism without opposing all forms of national oppression and imperialist super-exploitation. It is impossible to move towards socialism without weakening and eventually defeating the imperialist powers. It is impossible to move towards socialism without utilizing each and every conflict which could help advancing the struggle of the working class and the oppressed peoples.

5.           These principles of internationalism and anti-imperialism have put the RCIT comrades in the imperialist heartlands in complete contrast to most reformist and centrist forces in the imperialist heartlands over the past decades. Hardly any of these opportunists has gone beyond pacifist opposition to wars or the abstract denunciation of imperialist aggression. Hardly any of them has dared to advocate the victory of the military struggle of the oppressed peoples and the defeat of the Great Powers. Hardly any of these has been able – or even willing – to approach the migrant organisations of the oppressed peoples and jointly work with them. The wide gulf between Marxism and opportunism is not limited to the world of theory and program – it equally exists in the practical struggle.

To summarise our principles in a few words: With the liberation struggle of the oppressed people – always! With the (petty-)bourgeois leadership of the oppressed people – sometimes, when they confront the imperialist aggressor! With any of the Great Powers – never!

Appendix: Visual Documentation of RCIT Activities against Imperialist Wars in the Past Decades

Selection of Cover Pages of the Paper of Workers Power (Britain) during Imperialist Wars

Selection of Cover Pages of the Paper of ArbeiterInnenstandpunkt (Austria) during Imperialist Wars

Protests against the Iraq War 2003 and the ensuing period of U.S.-led occupation

Demonstrations in Solidarity with the Palestinean Liberation Struggle

Protest against French Military Intervention in Mali (January 2013)

Down with the Oppression of Muslim Migrants in Europe - No to Islamophobia!

Solidarity with the Chechen People against Russian Oppression

Solidarity with the Syrian People against Russia's Military Intervention

Solidarity with the Ukrainian People against Putin's Invasion

Ejemplos de la historia de la CCRI y su organización predecesora en las últimas cuatro décadas

Un ensayo (con imágenes y videos) de Michael Pröbsting, secretario internacional de la Corriente Comunista Revolucionaria Internacional (CCRI), 2 de septiembre de 2022, www.thecommunists.net

Contenido

Introducción

La Guerra de las Malvinas 1982: Imperialismo Británico contra Argentina

La guerra de Irak 1991

La guerra de Afganistán de 2001 y el período subsiguiente de ocupación occidental

La guerra de Irak de 2003 y el período subsiguiente de ocupación liderada por Estados Unidos

La lucha de liberación palestina contra el Estado sionista del apartheid y las cuatro guerras de Gaza (2008/2009, 2012, 2014 y 2021)

Malí 2013: interviene el imperialismo francés

Represión estatal contra los inmigrantes musulmanes e islamofobia en Europa Occidental

Las guerras de Rusia contra Chechenia en 1994-96 y 1999-2009 y el subsiguiente período de ocupación

La intervención militar de Rusia contra la revolución siria desde 2015

La invasión de Putin a Ucrania desde el 24 de febrero de 2022

Conclusiones

Apéndice: Documentación visual de las actividades de la CCRI contra las guerras imperialistas en las últimas décadas

* * * * *

Introducción

Vivimos en una era marcada por conflictos y guerras imperialistas, tanto contra naciones oprimidas como entre grandes potencias. Los ejemplos más importantes de lo primero son la invasión de Putin a Ucrania, las guerras de ocupación estadounidense en Irak y Afganistán hasta hace poco o la actual intervención militar rusa en Siria. Las crecientes tensiones y el peligro de guerras en toda regla entre la OTAN y Rusia o entre EE. UU. y China son ejemplos de esto último. ^[1]

Como podemos ver en la Guerra de Ucrania actual, y como sucedió repetidamente en el siglo pasado, estos dos tipos de guerras a menudo pueden entremezclarse. Amplios sectores de la izquierda reformista y centrista se han sentido completamente confundidos por estos acontecimientos. Muchos niegan el carácter imperialista de algunas de estas Grandes Potencias (Rusia ^[2] y China ^[3]), otros no reconocen las consecuencias de tal análisis. No pocos grupos se limitan a repetir la conocida consigna contra la guerra imperialista: “¡El enemigo principal está en casa!” – y abstenerse de cualquier posición clara sobre las guerras y conflictos fuera de su país. ^[4] El resultado de todo esto es que sus posiciones están marcadas por la falta de defensa de las naciones oprimidas contra la agresión imperialista (por ejemplo, Ucrania contra Rusia), por las desviaciones socialimperialistas o por la propaganda pacifista. ^[5]

En este lugar no repetiremos nuestro análisis de la Guerra de Ucrania o la crisis del Estrecho de Taiwán. Tampoco pretendemos volver a esbozar nuestra crítica a la izquierda socialimperialista y oportunista. Para ambos, remitimos a nuestros lectores a la literatura en las respectivas notas al pie. En su lugar, queremos ofrecer aquí una visión general de la lucha de la CCRI (y su organización predecesora) en el corazón imperialista contra las guerras libradas por su “propia” clase dominante en las últimas cuatro décadas.

Mostraremos que, en contraste con la izquierda revisionista, nuestros camaradas que viven en el corazón del imperialismo adoptaron una postura clara y de principios de derrotismo revolucionario contra su “propia” clase dominante. Han defendido la defensa del país semicolonial atacado y propugnado la derrota de los agresores imperialistas. Naturalmente, nuestra defensa del pueblo oprimido no incluía ningún apoyo político a las direcciones (pequeño) burguesas en la cúspide de estas luchas.

Además, la CCRI (y su organización predecesora) ha podido oponerse tanto a su “propia” clase dominante como a la de otras grandes potencias. Nuestra lucha contra la agresión imperialista nunca ha estado motivada por el geopoliticismo burgués, es decir, el vulgar antiamericanismo o la rusofobia, sino por los principios marxistas del antiimperialismo.

Por razones convenientes, nos limitaremos en cada caso de nuestros ejemplos históricos a resumir brevemente nuestra posición (con referencias a elaboraciones más extensas) y a dar algunos ejemplos de nuestra intervención práctica. También presentaremos documentación visual ejemplar en el apéndice de este ensayo (en el caso de guerras anteriores a 2003, esto es posible solo de forma limitada por razones técnicas). Nuevamente, por razones de conveniencia, debemos limitarnos a uno o dos ejemplos en cada caso.

La Guerra de las Malvinas 1982: Imperialismo Británico contra Argentina

En la guerra entre la Argentina semicolonial y el imperialismo británico en las islas Malvinas en 1982, nuestra organización predecesora, el entonces revolucionario grupo británico Workers Power, llamó a la derrota del imperialismo británico y la victoria de Argentina. Nuestros camaradas afirmaron en su periódico de primera plana: “La guerra de Gran Bretaña contra Argentina exige una sola respuesta: "El principal enemigo está en casa". Reconocemos absolutamente el derecho de Argentina a recuperar Malvinas. Condenamos la aventura imperialista de Gran Bretaña en el Atlántico Sur, estamos inequívocamente por su fracaso, es decir, por la derrota del imperialismo británico.” ^[6]

Nuestros camaradas participaron en protestas contra la guerra y defendieron una línea antiimperialista tan inequívoca. En contraste, los reformistas de izquierda y centristas británicos, casi sin excepción, fallaron por completo en esta prueba histórica y se negaron a defender a Argentina contra el agresor británico. El CWI, dirigido por Ted Grant y Peter Taaffe, tomó una posición particularmente vergonzosa. ¡Estos capituladores ante el socialimperialismo – del que luego se separarían la IMT de Alan Woods y la ISA sin romper con el método programático – se opusieron explícitamente incluso a plantear demandas como “cese de la guerra” o “retirada de la flota”! ^[7]

La guerra de Irak 1991

Nuestro movimiento adoptó la misma posición antiimperialista intransigente durante la primera Guerra del Golfo en 1991, cuando casi todas las potencias imperialistas, con el consentimiento del régimen de Gorbachov de la URSS estalinista, se reunieron para atacar Irak. Desde el primer momento llamamos a la defensa de Irak y propugnamos la derrota de la impía alianza de las grandes potencias imperialistas. Al mismo tiempo, no prestamos apoyo político al régimen de Saddam Hussein, una dictadura militar burguesa.

Argumentamos en nuestras publicaciones: “Una victoria de Irak sería un golpe al imperialismo. Debilitaría su dominio mundial y sabotearía sus planes para un nuevo orden mundial opresivo. Por eso es el deber de los internacionalistas de la clase trabajadora hacer todo lo que esté a su alcance para lograr la victoria de Irak en esta guerra.” ^[8]

Armados con un programa antiimperialista de este tipo, nos lanzamos al movimiento contra la guerra ya en el otoño de 1990 cuando Estados Unidos y sus aliados comenzaron a reunir sus fuerzas en la región del Golfo. Cuando cayeron las primeras bombas, la portada del periódico de nuestra sección británica decía en letras grandes: “¡Defendamos Irak – Derrotemos al imperialismo!”. ^[9] Nuestra sección austriaca hizo lo mismo. En ambos países jugamos un papel activo en el movimiento contra la guerra. En Austria, iniciamos un frente único, con otros socialistas y nacionalistas árabes progresistas, que se convirtió en el ala izquierda dentro del movimiento contra la guerra y organizó sus propias manifestaciones.

A diferencia de los marxistas revolucionarios, los estalinistas, así como muchos centristas del corazón de Occidente, no defendieron la victoria militar de Irak. Muchos se limitaron a exigir el fin de la guerra y llamar a la paz, en lugar de abogar por el llamado a la derrota de la bestia imperialista. ^[10]

La guerra de Afganistán de 2001 y el período subsiguiente de ocupación occidental

Asimismo, cuando los imperialistas occidentales reunieron sus fuerzas para invadir Afganistán en el otoño de 2001, asumimos desde el principio una posición inequívoca en defensa de este país semicolonial y por la derrota de las Grandes Potencias. Naturalmente, no prestamos apoyo político a las fuerzas reaccionarias de los talibanes. Como en las guerras anteriores, decíamos en nuestros folletos y en la portada de nuestros periódicos “¡Defendamos Afganistán – Derrotemos al imperialismo!” ^[11]

Argumentamos en nuestras publicaciones: “Tenemos que tener claro que en esta guerra queremos ver derrotada a la coalición imperialista, y eso significa apoyar toda la resistencia militar afgana contra el imperialismo, incluida la resistencia talibán.”

Participamos en el movimiento contra la guerra en Europa occidental. Sin embargo, estábamos casi solos al defender la defensa militar del Afganistán liderado por los talibanes y nos enfrentamos a una serie de ataques reaccionarios de fuerzas reformistas y centristas que se acomodaron a la presión socialimperialista e islamófoba.

Sin embargo, en Austria logramos establecer vínculos con grupos de jóvenes inmigrantes, en su mayoría de Turquía, e intervinimos conjuntamente en manifestaciones contra la guerra (para disgusto de los oportunistas occidentales). Claramente, nuestra línea de antiimperialismo intransigente apelaba mucho más a estas capas, relacionadas con los estratos más bajos de la clase trabajadora, que a la izquierda occidental tradicionalmente infestada de arrogantes prejuicios imperialistas de la clase media académica y la aristocracia obrera. ^[12]

Luego, luego de que EE.UU. y sus aliados ocuparan el país, apoyamos la creciente lucha guerrillera y llamamos a la expulsión de los invasores yankis y sus aliados europeos. ^[13]

La guerra de Irak de 2003 y el período subsiguiente de ocupación liderada por Estados Unidos

La guerra encabezada por Estados Unidos contra Irak en 2003, así como la ocupación subsiguiente, desempeñaron un papel importante en el trabajo de la organización predecesora de CCRI en ese momento. Nuevamente, nuestros camaradas de los países imperialistas europeos propugnaron la derrota de los agresores yankis y la defensa militar de Irak.

El titular de nuestro periódico en Gran Bretaña decía: “¡Hagamos retroceder el ataque de EE. UU./Reino Unido: decimos victoria a Irak!”. Nuestros camaradas austriacos argumentaron en sus publicaciones, poco antes del comienzo de la guerra: “El movimiento contra la guerra que necesita ser construido, no debe tomar una posición neutral, sino que debe tomar partido. Tomar partido por las víctimas del imperialismo, por los oprimidos y explotados, tomar partido por aquellos que se interponen en el camino de las ávidas de ganancias de las corporaciones estadounidenses. Por eso llamamos a la retirada inmediata de todas las tropas imperialistas de Oriente Medio y al cese inmediato de las sanciones. Si empieza la guerra, nos pondremos del lado del país semicolonial. ¡Por la derrota del imperialismo y por la victoria de Irak!” ^[14]

Intervinimos en el movimiento contra la guerra sobre la base de tales tácticas. Nuestro trabajo práctico se centró en el trabajo con jóvenes y en Austria jugamos un papel central en la organización de huelgas de estudiantes escolares contra la guerra. Cuando comenzó la invasión encabezada por Estados Unidos el 20 de marzo de 2003, ayudamos a organizar una huelga de ese tipo en Viena que sacó a la calle a varios miles de jóvenes. Trabajamos para construir una alianza con otras fuerzas de izquierda, así como con grupos de inmigrantes que organizaron una serie de mítines y manifestaciones en los próximos años.

Nuestra actividad más importante en este sentido fue el inicio de protestas masivas contra la visita del entonces presidente estadounidense George W. Bush a Austria el 21 de junio de 2006. Ese día, encabezamos una huelga estudiantil masiva en Viena por la mañana con miles de jóvenes participando, y por la noche unas 20.000 personas se manifestaron en las calles. (Ver fotos y video en el anexo)

Nuestra consistente línea antiimperialista provocó una polarización masiva dentro del movimiento contra la guerra en Austria, ya que las fuerzas reformistas y la mayoría de los centristas se opusieron a nuestra línea de defensa de Irak. Dentro del amplio frente único que organizó las protestas contra la visita de Bush, nuestra alianza de izquierda que adoptó una postura antiimperialista insistió en que los oradores de la amplia manifestación del frente único también deben incluir partidarios de la defensa de Irak (incluido el autor de Estas líneas). Esto era inaceptable para los reformistas y, en consecuencia, el movimiento se dividió en dos partes. Como resultado, tuvimos una manifestación conjunta ese día, pero con dos mítines separados al principio y al final.

La lucha de liberación palestina contra el Estado sionista del apartheid y las cuatro guerras de Gaza (2008/2009, 2012, 2014 y 2021)

Y sobre la misma base del antiimperialismo marxista, apoyamos la resistencia liderada por Hezbolá contra la invasión israelí del Líbano en 2006, así como la resistencia liderada por Hamas en Gaza en las cuatro guerras (2008/2009, 2012, 2014 y 2021). A pesar de nuestra crítica política al islamismo pequeñoburgués, defendimos la defensa incondicional del pueblo palestino (así como del libanés) contra el estado sionista. ^[15]

Nuestros camaradas en la Palestina ocupada, la Liga Socialista Internacional (LIS) que se unió a CCRI en la primavera de 2013, tienen un largo historial de defensa de una posición derrotista contra el estado de Israel y de apoyo a la lucha de liberación nacional del pueblo palestino. El camarada Yossi Schwartz, líder de la ISL durante mucho tiempo y antisionista judío desde hace más de cinco décadas, ya estuvo tres veces en prisión debido a sus actividades antisionistas. Mucho antes de que los camaradas de la ISL se reunieran con la CCRI, adoptaron una postura antiimperialista y rompieron con las fuerzas que se acomodaban al sionismo (como, por ejemplo, la IMT de Alan Woods). ^[16]

En un artículo publicado al comienzo de la cuarta guerra de Gaza en mayo de 2021, nuestro camarada Yossi Schwartz llamó a: “¡Victoria de la lucha palestina! ¡Derrota militar para Israel! ¡Por la plena renovación de la revolución árabe!” ^[17]

Nuestros camaradas de la Unión Europea imperialista, partidaria desde hace mucho tiempo del estado sionista del Apartheid, defendieron la misma línea de apoyo incondicional al pueblo palestino. En Austria, hemos colaborado durante muchos años con comunidades de inmigrantes musulmanes y árabes y hemos organizado conjuntamente numerosas manifestaciones. ^[18] Nuestro trabajo en Austria atrajo mucha atención en los medios. ^[19] En el apéndice presentamos algunos enlaces a videos de discursos de compañeros de la CCRI en tales movilizaciones.

La estrecha relación de los estados imperialistas europeos e Israel ha dado lugar a repetidos intentos de persecución de los activistas antisionistas. Entre ellos han estado varios compañeros de la CCRI, incluido el autor de estas líneas. ^[20]

Tan extraordinaria presión del aparato estatal imperialista ha resultado en una capitulación oportunista de amplios sectores de la izquierda reformista y centrista. Si bien generalmente se oponen, más o menos, a la opresión del pueblo palestino con palabras, se niegan a ponerse del lado del islamista Hamas, que resulta ser la fuerza más fuerte entre los palestinos y que ha desempeñado el papel principal en todas las guerras de Gaza. ¡Como resultado, estos capituladores ante el sionismo no piden la defensa militar de Gaza e incluso denuncian a los antisionistas consistentes como nuestra sección austriaca como “antisemitas”! Incluso ha habido casos en los que esta escoria (en particular, los llamados "anti-alemanes") intentaron atacar físicamente a nuestro movimiento. En un caso, atacaron nuestra manifestación del Primero de Mayo en Viena en 2016. ^[21] ¡En otras ocasiones, intentaron agredir a nuestra compañera Medina Gunić, una líder de la CCRI, así como a otros compañeros! El mismo argumento fue utilizado por el estalinista Partido “Comunista” de Austria para expulsarnos de su reunión anual. ^[22]

Malí 2013: interviene el imperialismo francés

Con base en su programa antiimperialista, CCRI también se opuso a la intervención militar del imperialismo francés en Malí cuando una insurgencia liderada por islamistas amenazó a su gobierno delegado en enero de 2013. Pedimos la derrota de los invasores europeos y denunciamos al Partido Comunista Francés que no se opuso a esta intervención.

En un comunicado, publicado en ese momento, decíamos: “¡La CCRI llama al movimiento obrero internacional a movilizarse contra la intervención imperialista en Malí! ¡Llamamos a la derrota de las tropas imperialistas y del ejército aliado del gobierno de Malí! En la tradición de la Internacional Comunista en tiempos de Lenin y la Cuarta Internacional de Trotsky apoyamos la lucha militar del pueblo colonial contra las fuerzas imperialistas y sus aliados sin apoyar de ninguna manera la política de los islamistas y nacionalistas burgueses. ¡Transformemos Mali en otro Afganistán para el imperialismo!” ^[23]

En Austria, nuestros camaradas iniciaron un frente único con otras organizaciones que organizaron una pequeña manifestación frente a la embajada de Francia en enero de 2013. En nuestro discurso llamamos a la derrota del imperialismo francés y la victoria militar de la resistencia. (Ver el video en el anexo) ^[24]

Represión estatal contra los inmigrantes musulmanes e islamofobia en Europa Occidental

También queremos mencionar brevemente nuestra lucha contra la represión estatal contra los inmigrantes musulmanes y la Islamofobia en Europa Occidental. Si bien esto no representa una guerra imperialista en sí misma, la islamofobia ha estado estrechamente relacionada con la intervención militar de las grandes potencias en los países musulmanes en las últimas dos décadas (por ejemplo, Afganistán, Irak, Siria, Libia, Chechenia, Malí, Somalia).

La CCRI siempre ha defendido los derechos democráticos de los inmigrantes musulmanes. Si bien no apoyamos las acciones terroristas individuales, enfatizamos que tales acciones son el resultado de la opresión sistemática de las minorías musulmanas, así como de la cruzada imperialista en los países musulmanes. Cuando en el otoño de 2020 surgió en el mundo musulmán un movimiento global de boicot contra la Francia imperialista como resultado del apoyo obsceno del gobierno de Macron a las caricaturas racistas de Charlie Hebdo, manifestamos inmediatamente nuestro apoyo.

“La CCRI da la bienvenida a las protestas masivas y al movimiento de boicot popular contra la Francia imperialista e islamofóbica. ¡A Macron se le debe dar una lección! Es importante construir un amplio movimiento de solidaridad internacional de trabajadores y organizaciones populares, musulmanas y no musulmanas. Tal campaña debería organizar un apoyo efectivo para los hermanos y hermanas en Francia y otros países europeos que actualmente enfrentan condiciones de dura represión por parte del estado y los medios de comunicación. Tal movimiento también debería organizar una campaña efectiva para boicotear los productos franceses. También debe organizar acciones de masas contra la agresión imperialista de París en el Mediterráneo oriental, así como en el norte y oeste de África. Además, debe declarar su apoyo al pueblo checheno que vive un horrible régimen de ocupación por parte del imperialismo ruso. Finalmente, los socialistas en Francia deberían tratar de vincular las actividades antirracistas con las protestas contra la represión antidemocrática del gobierno de Macron (con el pretexto de COVID-19), así como con las protestas contra los ataques neoliberales (por ejemplo, con el movimiento de los chalecos amarillos)” ^[25]

Nuestra sección austriaca tiene una larga reputación de defender a los inmigrantes musulmanes contra tales ataques reaccionarios y nuestras actividades han sido reportadas repetidamente en varios medios internacionales. ^[26]

Las guerras de Rusia contra Chechenia en 1994-96 y 1999-2009 y el subsiguiente período de ocupación

Como dijimos al comienzo de este ensayo, nuestra lucha contra las guerras de los EE.UU. y sus aliados europeos nunca ha estado impulsada por el antiamericanismo vulgar sino por los principios marxistas del antiimperialismo. Por lo tanto, los camaradas en Europa se opusieron no solo a las guerras de las grandes potencias occidentales sino también a las del imperialismo ruso. ^[27]

Cuando Rusia invadió Chechenia dos veces (en 1994-1996 y en 1999-2009), apoyamos incondicionalmente al heroico pueblo checheno y pedimos su victoria. ^[28] En una “Carta abierta al pueblo checheno”, la CCRI declaró: “Les enviamos nuestros más cordiales saludos en nombre de la CCRI. ¡Condenamos enérgicamente al imperialismo ruso! ¡Apoyamos su lucha por la libertad y la autodeterminación nacional! (…) En nuestra opinión, el pueblo checheno sólo puede ser libre si ninguna Gran Potencia imperialista (ni Rusia, ni EE.UU. ni la UE) domina el Cáucaso y ningún grupo de ricos explotadores gobierna sobre ustedes. Creemos que el futuro de la libertad está estrechamente relacionado con la lucha por la igualdad internacional de los pueblos y el socialismo.”

En consecuencia, nuestros camaradas en Austria han colaborado estrechamente con la comunidad de inmigrantes chechenos desde hace varios años y hablaron repetidamente en sus mítines de solidaridad. (Ver fotos y videos en el anexo) ^[29] Asimismo, nuestros camaradas en Rusia toman la misma posición de defensa incondicional de la lucha por la liberación del pueblo checheno. ^[30]

La intervención militar de Rusia contra la revolución siria desde 2015

La CCRI ha adoptado el mismo enfoque desde el comienzo de la intervención militar de Rusia en Siria. Hemos apoyado la lucha de liberación del pueblo sirio contra la tiranía de Assad y contra su amo Putin. ^[31]

Nuestra línea se puede resumir en el siguiente extracto de una de nuestras declaraciones publicada poco después del inicio de la intervención militar rusa en 2015: “Los socialistas, tanto en Siria como a nivel internacional, deberían unirse para apoyar la revolución siria y la lucha de los rebeldes contra Assad, así como contra el reaccionario salafista-takfiri Daesh. La CCRI apoya la resistencia de los rebeldes tanto contra todos los imperialistas, tanto los rusos como los estadounidenses, británicos y franceses. Al mismo tiempo, los socialistas tienen que luchar contra la agenda política de la dirección de los rebeldes. Es vital apoyar todos los pasos para fortalecer las estructuras locales de autogobierno. Es crucial construir consejos locales y milicias para romper el dominio de las facciones islamistas y seculares militaristas pequeñoburgueses sobre la revolución. Esta es la única perspectiva para avanzar en la lucha por una república obrera y fellahin en Siria y una federación socialista en el Medio Oriente.” ^[32]

Nuestros camaradas austriacos establecieron vínculos estrechos con la comunidad migrante siria desde el comienzo del proceso revolucionario en marzo de 2011. Desde entonces, hemos participado en numerosas actividades de solidaridad y hablado en sus mítines. (Ver fotos y videos en el anexo) ^[33]

La invasión de Putin a Ucrania desde el 24 de febrero de 2022

Dado que hemos documentado la postura de la CCRI sobre la Guerra de Ucrania en nuestras publicaciones con mucho detalle en los últimos meses, nos limitaremos en este lugar solo a unas pocas palabras. ^[34] Son estos principios de internacionalismo y antiimperialismo los que han llevado a la CCRI a oponerse a todas las potencias imperialistas, tanto en Occidente como en Oriente. Es sobre esta base que defendemos al pueblo ucraniano contra la invasión de Putin desde el principio mientras nos oponemos tanto a la OTAN como al imperialismo ruso.

Es sobre una base tan programática que (co) organizamos tres convoyes de solidaridad, junto con una organización de inmigrantes chechenos en Austria, así como junto con la Red Laboral Internacional para la Solidaridad y las Luchas, para llevar ayuda humanitaria al pueblo ucraniano. También participamos con dos delegados en una conferencia internacional celebrada en Lviv (Ucrania) el Primero de Mayo de este año. (Ver fotos y videos en el anexo) ^[35]

Basado en tales principios de internacionalismo y antiimperialismo consecuentes, la CCRI ha podido expandir masivamente su colaboración con los marxistas en Rusia desde el comienzo de la guerra. Fruto de este trabajo, recientemente pudimos fusionarnos con los compañeros de “Tendencia Socialista”. ^[36]

Nuestros camaradas en Rusia han seguido el mismo enfoque de principios de internacionalismo y antiimperialismo consistente que los camaradas CCRI en Europa Occidental y Palestina Ocupada han seguido en las últimas décadas. Los revolucionarios rusos, como sus camaradas occidentales, se ponen del lado del pueblo oprimido atacado por “su” imperialismo y propugnan la derrota de “su” clase dominante. ^[37]

Conclusiones

En este ensayo hemos elaborado la postura de los revolucionarios radicados en países imperialistas ante las guerras reaccionarias libradas por su “propia” clase dominante contra los pueblos oprimidos. Lo hemos demostrado sobre la base de la experiencia de la CCRI (y su organización predecesora) y su actitud en las guerras imperialistas más importantes de las últimas cuatro décadas: la Guerra de Malvinas de 1982, las Guerras de Irak en 1991 y 2003 (y la posterior período de ocupación), la guerra de Afganistán en 2001 (y el posterior período de ocupación), la lucha de liberación palestina contra el Estado sionista del apartheid y las cuatro guerras de Gaza (2008/09, 2012, 2014 y 2021), la intervención militar de Francia en Malí en 2013 y la represión estatal contra los inmigrantes musulmanes en Europa Occidental.

Hemos demostrado, además, con base en la experiencia de la CCRI, que los revolucionarios en Europa Occidental no se oponen sólo a su “propio” imperialismo sino también a otras Grandes Potencias que libran guerras reaccionarias de agresión contra los pueblos oprimidos. Como ejemplos de ello, usamos nuestra lucha contra las guerras reaccionarias del imperialismo ruso (Chechenia 1994-96 y 1999-2009, Siria desde 2015 y la actual Guerra de Ucrania). Estamos orgullosos de que nuestros camaradas en Rusia compartan el mismo enfoque de oponerse constantemente a su “propia” burguesía imperialista, así como a las de los países occidentales.

En nuestra lucha contra las guerras imperialistas, los camaradas CCRI en Europa Occidental combinaron teoría y práctica, palabras y hechos. Abogamos por nuestro análisis y tácticas a través de todas las formas de propaganda y agitación. Al mismo tiempo, también intervinimos en movimientos contra la guerra, ayudamos a construir frentes únicos con otras fuerzas y establecimos, en la medida de lo posible, una estrecha colaboración con organizaciones de migrantes de las regiones bajo ataque imperialista.

En todos estos conflictos y guerras, nuestra política se basó en los principios marxistas del internacionalismo y el antiimperialismo. Estos principios pueden resumirse brevemente en los siguientes:

1.           En una guerra reaccionaria de una potencia imperialista contra un pueblo oprimido, los revolucionarios preconizan la derrota militar de la primera y la victoria de la segunda. De tal postura se deduce que también apoyamos todas las formas de ayuda práctica para las personas oprimidas en tal guerra (incluidas las armas).

2.           Los revolucionarios en los países imperialistas no deben prestar ningún apoyo a su “propia” clase dominante y sus esfuerzos de guerra militar, política, económica o ideológica. Al mismo tiempo, tienen que oponerse por igual a cualquier otra potencia imperialista ya sus guerras de agresión. Por lo tanto, no prestamos ningún apoyo a la política de una Gran Potencia, incluso si tácticamente se pone del lado de un pueblo oprimido (con la esperanza de hacer avanzar su esfera de influencia a costa de su rival).

3.           Nuestro apoyo a las guerras de liberación de los pueblos oprimidos no incluye ningún apoyo político a la dirección no revolucionaria que suele estar en la cúspide de tales luchas (a menudo son fuerzas pequeñoburguesas o nacionalistas burguesas y/o islamistas). Abogamos por la creación de órganos de autoorganización y autogobierno como consejos y milicias obreras y populares.

4.           Nuestra defensa consecuente de los pueblos oprimidos contra la agresión imperialista constituye una parte esencial de nuestra lucha por el socialismo. Es imposible avanzar hacia el socialismo sin oponerse a todas las formas de opresión nacional y superexplotación imperialista. Es imposible avanzar hacia el socialismo sin debilitar y eventualmente derrotar a las potencias imperialistas. Es imposible avanzar hacia el socialismo sin utilizar todos y cada uno de los conflictos que puedan ayudar al avance de la lucha de la clase obrera y los pueblos oprimidos.

5.           Estos principios de internacionalismo y antiimperialismo han puesto a los camaradas CCRI en los países imperialistas en completo contraste con la mayoría de las fuerzas reformistas y centristas en los países imperialistas durante las últimas décadas. Casi ninguno de estos oportunistas ha ido más allá de la oposición pacifista a las guerras o de la denuncia abstracta de la agresión imperialista. Casi ninguno de ellos se ha atrevido a preconizar la victoria de la lucha militar de los pueblos oprimidos y la derrota de las Grandes Potencias. Casi ninguno de ellos ha podido, o incluso querido, acercarse a las organizaciones de migrantes de los pueblos oprimidos y trabajar conjuntamente con ellos. El amplio abismo entre el marxismo y el oportunismo no se limita al mundo de la teoría y el programa, también existe en la lucha práctica.

Para resumir nuestros principios en pocas palabras: ¡Con la lucha de liberación de los pueblos oprimidos, siempre! ¡Con la dirección (pequeño) burguesa del pueblo oprimido – a veces, cuando se enfrentan al agresor imperialista! Con cualquiera de los Grandes Potencias, ¡nunca!

Apéndice: Documentación visual de las actividades de la CCRI contra las guerras imperialistas en las últimas décadas

Exemplos da história da CCRI/RCIT e de sua organização predecessora nas últimas quatro décadas

Um ensaio (com fotos e vídeos) por Michael Pröbsting, Secretário Internacional da Corrente Comunista Revolucionária Internacional (CCRI/RCIT), 2 de setembro de 2022, www.thecommunists.net

Conteúdo

Introdução

A Guerra das Malvinas 1982: o Imperialismo Britânico contra a Argentina

A Guerra do Iraque 1991

A Guerra do Afeganistão 2001 e o consequente período de ocupação ocidental

A Guerra do Iraque de 2003 e o período subsequente da ocupação liderada pelos EUA

A Luta de Libertação da Palestina contra o Estado Sionista do Apartheid e as quatro guerras de Gaza (2008/09, 2012, 2014 e 2021)

Mali 2013: O imperialismo francês intervém

A repressão estatal contra os migrantes muçulmanos e a islamofobia na Europa Ocidental

As guerras da Rússia contra a Chechênia em 1994-96 e 1999-2009 e o período de ocupação que se seguiu

A intervenção militar da Rússia contra a Revolução Síria desde 2015

A invasão de Putin na Ucrânia desde 24 de fevereiro de 2022

Conclusões

Introdução

Vivemos em uma época marcada por conflitos e guerras imperialistas - tanto contra nações oprimidas quanto entre grandes potências. Os exemplos mais importantes dos primeiros são a invasão de Putin na Ucrânia, as guerras de ocupação americana no Iraque e no Afeganistão até recentemente ou a intervenção militar russa em andamento na Síria. A aceleração das tensões e o perigo de guerras em plena expansão entre a OTAN e a Rússia ou entre os EUA e a China são exemplos para esta última. ^[1]

Como podemos ver na atual Guerra da Ucrânia - e como foi repetidamente o caso no século passado - estes dois tipos de guerras podem ser misturados com frequência. Grandes setores da esquerda reformista e centrista têm sido totalmente confundidos por estes acontecimentos. Muitos negam o caráter imperialista de algumas dessas Grandes Potências (Rússia^[2] e China^[3] ), outros não reconhecem as consequências de tal análise. Não poucos grupos se limitam a repetir o conhecido slogan contra a guerra imperialista - "O Inimigo Principal está em Casa!" - e se abstém de qualquer posição clara sobre as guerras e conflitos fora de seu país. ^[4] O resultado de tudo isso é que suas posições são marcadas pelo fracasso em defender as nações oprimidas contra a agressão imperialista (por exemplo, a Ucrânia contra a Rússia), por desvios social-imperialistas ou por propaganda pacifista. ^[5]

Neste lugar não vamos repetir nossa análise da Guerra da Ucrânia ou da crise no Estreito de Taiwan. Tampouco pretendemos delinear novamente nossa crítica à esquerda social-imperialista e oportunista. Para ambos, remetemos nossos leitores para a literatura nas respectivas notas de rodapé. Em vez disso, queremos fornecer aqui uma visão geral da luta da CCRI (respectivamente sua organização antecessora) nas terras do coração imperialista contra as guerras travadas por sua "própria" classe dominante nas últimas quatro décadas.

Mostraremos que, em contraste com a esquerda revisionista, nossos camaradas que vivem nas terras do coração imperialista tomaram uma posição clara e de princípios de derrotismo revolucionário contra sua "própria" classe dominante. Eles defenderam o país semicolonial sob ataque e defenderam a derrota dos agressores imperialistas. Naturalmente, nossa defesa do povo oprimido não incluiu nenhum apoio político às lideranças pequeno-burguesas no topo dessas lutas.

Além disso, a CCRI (respectivamente sua organização antecessora) tem sido capaz de se opor tanto à sua "própria" classe dominante quanto à de outras grandes potências. Nossa luta contra a agressão imperialista nunca foi motivada pelo geopolitismo burguês, ou seja, pelo antiamericanismo vulgar ou pela russofobia, mas sim pelos princípios marxistas do anti-imperialismo.

Por razões de conveniência, limitar-nos-emos em cada caso de nossos exemplos históricos a resumir brevemente nossa posição (com referências a elaborações mais extensas) e dar alguns exemplos de nossa intervenção prática. Também apresentaremos uma documentação visual exemplar no apêndice deste ensaio (em caso de guerras antes de 2003, isto só é possível em grau limitado por razões técnicas). Mais uma vez, por razões de conveniência, temos que nos limitar a apenas um ou dois exemplos em cada caso.

A Guerra das Malvinas 1982: o Imperialismo Britânico contra a Argentina

Na guerra entre a Argentina semicolonial e o imperialismo britânico nas ilhas Malvinas em 1982, nossa organização antecessora - o então revolucionário grupo britânico Workers Power - exigiu a derrota do imperialismo britânico e a vitória da Argentina. Nossos camaradas declararam em seu jornal na primeira página: "A guerra da Grã-Bretanha contra a Argentina exige apenas uma resposta: "O principal inimigo está em casa". Reconhecemos absolutamente o direito da Argentina de reapoderar-se das Malvinas. Condenamos a aventura imperialista da Grã-Bretanha no Atlântico Sul, somos inequivocamente pelo seu fracasso, ou seja, pela derrota do imperialismo britânico” ^[6]

Nossos camaradas participaram de protestos anti-guerra e defenderam uma linha anti-imperialista claramente inequívoca. Em contraste, os esquerdistas e centristas britânicos - quase sem exceção - fracassaram completamente neste teste histórico e se recusaram a defender a Argentina contra o agressor britânico. A CWI - liderada por Ted Grant e Peter Taaffe - tomou uma posição particularmente vergonhosa. Estes capituladores do imperialismo social - do qual o TMI de Alan Woods e o ISA se separariam mais tarde sem romper com o método programático - se opuseram explicitamente até mesmo a levantar exigências como "parar a guerra" ou "retirada da frota"! ^[7]

A Guerra do Iraque 1991

Nosso movimento tomou a mesma posição intransigente anti-imperialista durante a primeira Guerra do Golfo em 1991, quando quase todas as potências imperialistas - com o consentimento do regime Gorbachev da URSS estalinista - se reuniram para atacar o Iraque. Desde o primeiro momento, apelamos para a defesa do Iraque e defendemos a derrota da aliança profana das grandes potências imperialistas. Ao mesmo tempo, não prestamos nenhum apoio político ao regime de Saddam Hussein - uma ditadura militar burguesa.

Nós argumentamos em nossas publicações: "Uma vitória para o Iraque seria um golpe para o imperialismo". Enfraqueceria seu domínio mundial e sabotaria seus planos para uma nova e opressiva ordem mundial". É por isso que é dever dos internacionalistas da classe trabalhadora fazer tudo o que estiver ao seu alcance para que a vitória do Iraque nesta guerra seja uma realidade.” ^[8]

Armados com tal programa anti-imperialista, nós nos lançamos no movimento anti-guerra já no outono de 1990, quando os EUA e seus aliados começaram a reunir suas forças na região do Golfo. Quando as primeiras bombas caíram, a capa do jornal de nossa seção britânica dizia em letras grandes "Defendam o Iraque - Derrotar o Imperialismo!”. ^[9] Nossa seção austríaca fez o mesmo. Em ambos os países, desempenhamos um papel ativo no movimento antiguerra. Na Áustria, iniciamos uma frente unida - com outros socialistas e nacionalistas árabes progressistas - que se tornou a ala esquerda dentro do movimento antiguerra e organizou seus próprios comícios.

Em contraste com os marxistas revolucionários, os estalinistas, assim como muitos centristas nas terras do coração ocidental, não conseguiram defender a vitória militar do Iraque. Muitos se limitaram a exigir o fim da guerra e a clamar pela paz - em vez de defender o chamado para a derrota da besta imperialista. ^[10]

A Guerra do Afeganistão 2001 e o consequente período de ocupação ocidental

Da mesma forma, quando os imperialistas ocidentais reuniram suas forças para invadir o Afeganistão no outono de 2001, assumimos desde o início uma posição inequívoca em defesa deste país semicolonial e pela derrota das Grandes Potências. Naturalmente, não demos nenhum apoio político às forças reacionárias do Talibã. Como nas guerras anteriores, declaramos em nossos folhetos e na capa de nossos jornais "Defender o Afeganistão - Derrotar o Imperialismo!” ^[11]

Nós argumentamos em nossas publicações: "Temos que ser claros que nesta guerra queremos ver a coalizão imperialista derrotada, e isso significa apoiar toda a resistência militar afegã contra o imperialismo, incluindo a resistência talibã.”

Participamos do movimento antiguerra na Europa Ocidental. Entretanto, estávamos quase sozinhos na defesa militar do Afeganistão liderado pelos talibãs e enfrentamos uma série de ataques reacionários das forças reformistas e centristas que se acomodaram à pressão social-imperialista e islamofóbica.

Entretanto, na Áustria, conseguimos construir vínculos com grupos de jovens migrantes - a maioria da Turquia - e interviemos conjuntamente em manifestações anti-guerra (para o incômodo dos oportunistas ocidentais). Claramente, nossa linha de antiimperialismo intransigente apelou muito mais para essas camadas, relacionadas aos estratos mais baixos da classe trabalhadora, do que para a esquerda ocidental, tradicionalmente infestada por preconceitos imperialistas arrogantes da classe média acadêmica e da aristocracia trabalhista. ^[12]

Mais tarde, depois que os EUA e seus aliados ocuparam o país, apoiamos a crescente luta guerrilheira e pedimos a expulsão dos invasores ianques e seus aliados europeus. ^[13]

A Guerra do Iraque de 2003 e o período subsequente da ocupação liderada pelos EUA

A guerra liderada pelos EUA contra o Iraque em 2003, bem como a ocupação que se seguiu, desempenhou um papel importante no trabalho da organização antecessora da CCRI naquela época. Mais uma vez, nossos camaradas nos países imperialistas europeus defenderam a derrota dos agressores ianques e a defesa militar do Iraque.

A manchete de nosso jornal na Grã-Bretanha dizia: "Beat Back US/UK Attack (Rechaçar o ataque dos EUA/Reino Unido )- Nós dizemos vitória para o Iraque!”. Nossos camaradas austríacos argumentaram em suas publicações, pouco antes do início da guerra: "O movimento antiguerra que precisa ser construído, não deve tomar uma posição neutra, mas deve tomar partido. Tomar partido pelas vítimas do imperialismo, pelos oprimidos e explorados, tomando partido por aqueles que se opõem às empresas americanas gananciosas e lucrativas. É por isso que pedimos a retirada imediata de todas as tropas imperialistas do Oriente Médio e o fim imediato das sanções. Se a guerra começar, tomaremos o lado do país semicolonial. Pela derrota do imperialismo e pela vitória do Iraque!“ ^[14]

Nós interviemos no movimento antiguerra com base em tais táticas. Nosso trabalho prático teve um foco no trabalho juvenil e na Áustria desempenhamos um papel central na organização de greves estudantis contra a guerra. Quando a invasão liderada pelos Estados Unidos começou em 20 de março de 2003, ajudamos a organizar tal greve em Viena que trouxe vários milhares de jovens para as ruas. Trabalhamos para construir uma aliança com outras forças de esquerda, bem como com grupos de migrantes que organizaram uma série de comícios e manifestações nos próximos anos.

Nossa atividade mais importante neste sentido foi o início de protestos em massa contra a visita do então presidente dos EUA, George W. Bush, à Áustria, em 21 de junho de 2006. Naquele dia, lideramos uma greve de estudantes em Viena pela manhã com a participação de milhares de jovens e, à noite, cerca de 20.000 pessoas se manifestaram nas ruas. (Veja fotos e vídeos no anexo)

Nossa consistente linha anti-imperialista provocou uma polarização maciça dentro do movimento anti-guerra na Áustria desde que as forças reformistas e a maioria das forças centristas se opuseram à nossa linha de defesa do Iraque. Dentro da ampla frente unida que organizou os protestos contra a visita de Bush, nossa aliança de esquerda que assumiu uma postura anti-imperialista insistiu que os oradores da ampla frente unida devem também incluir apoiadores da defesa do Iraque (incluindo o autor dessas linhas). Isto era inaceitável para os reformistas e, consequentemente, o movimento se dividiu em duas partes. Como resultado, tivemos uma manifestação conjunta naquele dia, mas com dois comícios separados no início e no final.

A Luta de Libertação da Palestina contra o Estado Sionista do Apartheid e as quatro guerras de Gaza (2008/09, 2012, 2014 e 2021)

E na mesma base do anti-imperialismo marxista, apoiamos a resistência liderada pelo Hezbolla contra a invasão israelense do Líbano em 2006, bem como a resistência liderada pelo Hamas em Gaza nas quatro guerras (2008/09, 2012, 2014 e 2021). Apesar de nossas críticas políticas ao islamismo pequeno-burguês, defendemos a defesa incondicional do povo palestino (assim como dos libaneses) contra o Estado sionista. ^[15]

Nossos camaradas na Palestina ocupada - a Liga Socialista Internacional (LSI) que aderiu à CCRI na primavera de 2013 - têm um longo histórico de defesa de uma posição derrotista contra o Estado israelense e de apoio à luta de libertação nacional do povo palestino. O camarada Yossi Schwartz - um líder de longa data da LSI e judeu anti-sionista há mais de cinco décadas - já esteve três vezes na prisão por causa de suas atividades anti-sionistas. Muito antes de os camaradas do SLI conhecerem a CCRI, eles tomaram uma posição anti-imperialista e romperam com forças que se acomodavam ao sionismo (como por exemplo o TMI de Alan Woods). ^[16]

Em um artigo publicado no início da quarta Guerra de Gaza, em maio de 2021, nosso camarada Yossi Schwartz fez um pedido: "Vitória para a luta palestina! Uma derrota militar para Israel! Pela renovação total da revolução árabe!” ^[17]

Nossos camaradas dentro União Europeia imperialista – uma UE apoiadora de longa data do Estado sionista do Apartheid - defenderam a mesma linha de apoio incondicional ao povo palestino. Na Áustria, colaboramos durante muitos anos com as comunidades de migrantes muçulmanos e árabes e organizamos em conjunto numerosas manifestações. ^[18] Nosso trabalho na Áustria atraiu muita atenção da mídia. ^[19] No anexo, apresentamos alguns links para vídeos de discursos dos camaradas da CCRI em tais mobilizações.

A estreita relação dos Estados imperialistas europeus com Israel tem resultado em repetidas tentativas de perseguição aos ativistas anti-sionistas. Entre eles estiveram vários camaradas da CCRI, incluindo o autor destas linhas. ^[20]

Tal extraordinária pressão do aparato estatal imperialista resultou em uma capitulação oportunista de grandes setores da esquerda reformista e centrista. Embora geralmente se oponham, mais ou menos, à opressão do povo palestino em palavras, eles se recusam a tomar o partido do Hamas islâmico, que por acaso é a força mais forte entre os palestinos, e que tem desempenhado o papel principal em todas as Guerras de Gaza. Como resultado, estes capituladores do sionismo não apelam para a defesa militar de Gaza e até mesmo denunciam como "anti-semita" nossa consistente política anti-sionista que pratica nossa seção austríaca! Houve até mesmo casos em que esta escória (em particular os chamados "Anti-Germânicos") tentou atacar fisicamente nosso movimento. Em um caso, eles atacaram nossa manifestação do Dia do Trabalhador em Viena em 2016. ^[21] Em outras ocasiões, eles tentaram atacar nossa camarada Medina Gunić - uma líder feminina da CCRI - assim como outros camaradas! O mesmo argumento foi usado pelo Partido Estalinista "Comunista" da Áustria para nos expulsar de sua festa anual. ^[22]

Mali 2013: O imperialismo francês intervém

Com base em seu programa anti-imperialista, a CCRI também se opôs à intervenção militar do imperialismo francês em Mali quando uma insurgência liderada pelo Islamismo tratou seu governo substituto em janeiro de 2013. Exigimos então a derrota dos invasores europeus e denunciamos o Partido Comunista Francês que não se opôs a esta intervenção.

Em uma declaração, publicada na época, dissemos: "A CCRI/RCIT chama o movimento operário internacional a se mobilizar contra a intervenção imperialista em Mali! Pedimos a derrota das tropas imperialistas e do exército aliado do governo de Mali! Na tradição da Internacional Comunista no tempo de Lenin e da Quarta Internacional de Trotsky, apoiamos a luta militar do povo colonial contra as forças imperialistas e seus aliados sem apoiar de forma alguma a política dos islamistas e nacionalistas burgueses. Vamos transformar Mali em outro Afeganistão para o imperialismo!” ^[23]

Na Áustria, nossos camaradas iniciaram uma frente unida com outras organizações que organizaram um pequeno comício em frente à embaixada da França em janeiro de 2013. Em nosso discurso, pedimos a derrota do imperialismo francês e a vitória militar da resistência. (Veja o vídeo no anexo) ^[24]

A repressão estatal contra os migrantes muçulmanos e a islamofobia na Europa Ocidental

Também queremos mencionar brevemente nossa luta contra a repressão estatal contra os migrantes muçulmanos e a islamofobia na Europa Ocidental. Embora tal não represente uma guerra imperialista em si, a islamofobia tem estado intimamente relacionada à intervenção militar das Grandes Potências nos países muçulmanos nas últimas duas décadas (por exemplo, Afeganistão, Iraque, Síria, Líbia, Chechênia, Mali, Somália).

A CCRI sempre defendeu os direitos democráticos dos migrantes muçulmanos. Embora não apoiemos ações terroristas individuais, enfatizamos que tais ações são o resultado da opressão sistemática contra as minorias muçulmanas, bem como da cruzada imperialista nos países muçulmanos. Quando um movimento global de boicote contra a França imperialista surgiu no mundo muçulmano no outono de 2020 como resultado do apoio obsceno do governo Macron às caricaturas racistas de Charlie Hebdo, nós declaramos imediatamente nosso apoio.

"A CCRI saúda fortemente os protestos em massa e o movimento de boicote popular contra a França imperialista e islamofóbica. A Macron deve ser ensinado uma lição! É importante construir um amplo movimento de solidariedade internacional de trabalhadores e organizações populares - muçulmanos e não-muçulmanos". Tal campanha deve organizar um apoio efetivo aos irmãos e irmãs na França e em outros países europeus que atualmente enfrentam condições de duras repressões por parte do Estado e da mídia. Tal movimento também deveria organizar uma campanha eficaz para boicotar os produtos franceses. Também deveria organizar ações em massa contra a agressão imperialista de Paris no Mediterrâneo Oriental, bem como no Norte e Oeste da África. Além disso, deveria declarar seu apoio ao povo checheno que vive um horrível regime de ocupação pelo imperialismo russo. Finalmente, os socialistas na França deveriam tentar associar atividades anti-racistas com protestos contra a repressão antidemocrática do governo Macron (sob o pretexto da COVID-19), bem como com protestos contra ataques neoliberais (por exemplo, com o movimento dos Coletes Amarelos)". ^[25]

Nossa seção austríaca tem uma longa reputação de defender os migrantes muçulmanos contra tais ataques reacionários e nossas atividades têm sido noticiadas repetidamente em vários meios de comunicação internacionais. ^[26]

As guerras da Rússia contra a Chechênia em 1994-96 e 1999-2009 e o período de ocupação que se seguiu

Como dissemos no início deste ensaio, nossa luta contra as guerras dos Estados Unidos e seus aliados europeus nunca foi impulsionada pelo anti-americanismo vulgar, mas sim pelos princípios marxistas do anti-imperialismo. Assim, os camaradas na Europa se opuseram não apenas às guerras das grandes potências ocidentais, mas também àquelas travadas pelo imperialismo russo. ^[27]

Quando a Rússia invadiu a Chechênia duas vezes (em 1994-96 e em 1999-2009), nós apoiamos incondicionalmente o heroico povo checheno e pedimos sua vitória. ^[28] Em uma "Carta Aberta ao Povo Checheno", a CCRI declarou: "Enviamos-lhe nossas mais calorosas saudações em nome da CCRI". Condenamos veementemente o imperialismo russo! Apoiamos sua luta pela liberdade e autodeterminação nacional! (...) Em nossa opinião, o povo checheno só pode ser livre se nenhuma Grande Potência imperialista (nem a Rússia, nem os EUA ou a UE) dominar o Cáucaso e nenhum grupo de exploradores ricos governar sobre você. Pensamos que o futuro da liberdade está intimamente ligado à luta pela igualdade internacional dos povos e do socialismo.”

Consequentemente, nossos camaradas na Áustria têm colaborado estreitamente com a comunidade de migrantes chechenos desde vários anos e falaram repetidamente em seus comícios de solidariedade. (Veja fotos e vídeos no anexo)^[29] Da mesma forma, nossos camaradas na Rússia assumem a mesma posição de defesa incondicional da luta de libertação do povo checheno. ^[30]

A intervenção militar da Rússia contra a Revolução Síria desde 2015

A CCRI adotou a mesma abordagem desde o início da intervenção militar russa na Síria. Temos apoiado a luta de libertação do povo sírio contra a tirania de Assad, bem como contra seu mestre Putin. ^[31]

Nossa linha pode ser resumida no seguinte trecho de uma de nossas declarações publicadas logo após o início da intervenção militar russa em 2015: "Os socialistas tanto na Síria como internacionalmente devem se mobilizar para apoiar a Revolução Síria e a luta dos rebeldes contra Assad, bem como contra o reacionário Salafista-Takfiri Daesh". A CCRI apóia a resistência dos rebeldes tanto contra todos os imperialistas, os russos como contra os EUA, os britânicos e os franceses. Ao mesmo tempo, os socialistas têm que lutar contra a agenda política da liderança dos rebeldes. É vital apoiar todos os passos para fortalecer as estruturas locais de autogestão. É crucial construir conselhos e milícias locais para quebrar o domínio das facções militaristas islâmicas pequeno-burguesas e burguesas sobre a revolução. Esta é a única perspectiva para avançar na luta por uma república operária e fellahin na Síria e uma federação socialista no Oriente Médio. Em qualquer possível confronto entre as forças militares russas e ocidentais, os revolucionários não devem apoiar nenhum dos lados, mas se opor a ambos, já que ambos são imperialistas reacionários e inimigos da revolução síria.” ^[32]

Nossos camaradas austríacos estabeleceram laços estreitos com a comunidade migrante síria desde o início do processo revolucionário, em março de 2011. Desde então, participamos de numerosas atividades de solidariedade e falamos em seus comícios. (Veja fotos e vídeos no anexo) ^[33]

A invasão de Putin na Ucrânia desde 24 de fevereiro de 2022

Como documentamos a posição da CCRI sobre a Guerra da Ucrânia em nossas publicações com muitos detalhes nos últimos meses, nos limitaremos neste lugar apenas a algumas palavras. ^[34] Foram esses princípios de internacionalismo e anti-imperialismo que levaram a CCRI a se opor a todas as potências imperialistas - tanto no Ocidente como no Oriente. É com base nisso que defendemos o povo ucraniano contra a invasão de Putin desde o início, opondo-se tanto à OTAN quanto ao imperialismo russo.

É com base em tal base programática que (co-)organizamos três comboios de solidariedade - junto com uma organização de migrantes chechenos na Áustria respectivamente junto com a Rede Internacional do Trabalho para Solidariedade e Luta - para levar ajuda humanitária ao povo ucraniano. Também participamos com dois delegados em uma conferência internacional realizada em Lviv (Ucrânia) no dia de maio deste ano. (Veja fotos e vídeos no anexo) ^[35]

Com base nesses princípios de consistente internacionalismo e anti-imperialismo, o CCRI tem sido capaz de expandir largamente sua colaboração com os marxistas na Rússia desde o início da guerra. Como resultado deste trabalho, recentemente pudemos nos fundir com os camaradas da "Tendência Socialista". ^[36]

Nossos camaradas na Rússia seguiram a mesma abordagem de princípio de consistente internacionalismo e anti-imperialismo que os camaradas da CCRI na Europa Ocidental e Palestina ocupada seguiram nas últimas décadas. Os revolucionários russos, como seus camaradas ocidentais, tomam o lado do povo oprimido atacado pelo "seu" imperialismo e defendem a derrota da "sua" classe dominante. ^[37]

Conclusões

Neste ensaio, elaboramos a postura dos revolucionários baseados nos países imperialistas em relação às guerras reacionárias travadas por sua "própria" classe dominante contra os povos oprimidos. Demonstramos isso com base na experiência da CCRI (respectivamente sua organização predecessora) e sua atitude nas mais importantes guerras imperialistas das últimas quatro décadas - a Guerra das Malvinas em 1982, as Guerras do Iraque em 1991 e 2003 (e o período de ocupação subsequente), a Guerra do Afeganistão em 2001 (e o período de ocupação subsequente), a luta de libertação palestina contra o Estado sionista do Apartheid e as quatro Guerras de Gaza (2008/09, 2012, 2014 e 2021), a intervenção militar da França no Mali em 2013 e a repressão estatal contra os migrantes muçulmanos na Europa Ocidental.

Demonstramos ainda, com base na experiência da CCRI, que os revolucionários da Europa Ocidental não se opõem apenas ao seu "próprio" imperialismo, mas também a outras grandes potências que travam guerras reacionárias de agressão contra povos oprimidos. Como exemplos para tal, usamos nossa luta contra as guerras reacionárias do imperialismo russo (Chechênia 1994-96 e 1999-2009, Síria desde 2015 e a atual Guerra da Ucrânia). Estamos orgulhosos de que nossos camaradas na Rússia compartilham a mesma abordagem de se oporem consistentemente à sua "própria" burguesia imperialista, bem como às dos países ocidentais.

Em nossa luta contra as guerras imperialistas, os camaradas da CCRI na Europa Ocidental combinaram teoria e prática, palavras e ações. Defendemos nossa análise e tática através de todas as formas de propaganda e agitação. Ao mesmo tempo, também interviemos em movimentos anti-guerra, ajudamos a construir frentes unidas com outras forças e estabelecemos, sempre que possível, uma estreita colaboração com organizações de migrantes das regiões sob ataque imperialista.

Em todos esses conflitos e guerras, nossa política foi baseada nos princípios marxistas do internacionalismo e do anti-imperialismo. Estes princípios podem ser resumidos brevemente no que se segue:

1.           Em uma guerra reacionária de um poder imperialista contra um povo oprimido, os revolucionários defendem a derrota militar do primeiro e a vitória do segundo. A partir de tal postura, também apoiamos todas as formas de ajuda prática para o povo oprimido em tal guerra (incluindo armas).

2.           Os revolucionários nos países imperialistas não devem dar nenhum apoio à sua "própria" classe dominante e aos seus esforços militares, políticos, econômicos ou ideológicos de guerra. Ao mesmo tempo, eles têm que se opor igualmente a qualquer outra potência imperialista e a suas guerras de agressão. Portanto, não damos nenhum apoio à política de uma Grande Potência, mesmo que ela esteja taticamente ao lado de um povo oprimido (na esperança de avançar sua esfera de influência à custa de seu rival).

3.           Nosso apoio às guerras de libertação dos povos oprimidos não inclui qualquer apoio político à liderança não revolucionária que normalmente está no topo de tais lutas (muitas vezes estas são forças nacionalistas burguesas ou burguesas e/ou islâmicas). Defendemos a criação de órgãos de auto-organização e governo autônomo como os trabalhadores e os conselhos e milícias populares.

4.           Nossa defesa consistente dos povos oprimidos contra a agressão imperialista constitui uma parte essencial de nossa luta pelo socialismo. É impossível avançar em direção ao socialismo sem opor-se a todas as formas de opressão nacional e superexploração imperialista. É impossível avançar em direção ao socialismo sem enfraquecer e eventualmente derrotar as potências imperialistas. É impossível avançar em direção ao socialismo sem utilizar todo e qualquer conflito que possa ajudar a avançar a luta da classe trabalhadora e dos povos oprimidos.

5.           Estes princípios de internacionalismo e anti-imperialismo colocaram os camaradas da CCRI nas terras do coração imperialista em completo contraste com a maioria das forças reformistas e centristas nas terras do coração imperialista durante as últimas décadas. Quase nenhum destes oportunistas foi além da oposição pacifista às guerras ou da denúncia abstrata da agressão imperialista. Quase nenhum deles se atreveu a defender a vitória da luta militar dos povos oprimidos e a derrota das Grandes Potências. Dificilmente algum deles conseguiu - ou mesmo quis - aproximar-se das organizações de migrantes dos povos oprimidos e trabalhar em conjunto com eles. O grande abismo entre o marxismo e o oportunismo não se limita ao mundo da teoria e do programa - ele existe igualmente na luta prática.

Para resumir nossos princípios em poucas palavras: Com a luta de libertação do povo oprimido - sempre! Com a liderança pequeno-burguesa do povo oprimido - às vezes, quando eles enfrentam o agressor imperialista! Com qualquer uma das Grandes Potências - nunca!

Veja fotos e vídeo aqui

Примеры из истории РКИТ и её предшествующих организаций за последние четыре десятилетия

Эссе (с фотографиями и видео) Михаэля Прёбстинга, международного секретаря Революционной коммунистической интернациональной тенденции (РКИТ), 2 сентября 2022 года, www.thecommunists.net

Оглавление

Введение

Мальвинская война 1982 года: британский империализм против Аргентины

Война в Ираке 1991

Афганская война 2001 года и последующий период западной оккупации

Иракская война 2003 года и последующий период американской оккупации

Палестинская освободительная борьба против сионистского апартеида и четыре войны в Газе (2008/09, 2012, 2014 и 2021 гг.)

Мали 2013: Интервенция французского империализма

Государственные репрессии против мигрантов-мусульман и исламофобия в Западной Европе

Война России против Чечни в 1994-96 и 1999-2009 годах и последующий период оккупации

Военное вмешательство России против Сирийской Революции с 2015 года

Вторжение Путина в Украину с 24 февраля 2022 года

Выводы

Приложение: видео- и фотоархив деятельности РКИТ против империалистических войн в прошлые десятилетия

Приложение

Введение

Мы проживем в эпоху, отмеченную империалистическими конфликтами и войнами: как против угнетенных народов, так и между великими державами. Наиболее важными примерами на данный момент являются вторжение Путина в Украину, американские оккупационные войны в Ираке и Афганистане (вплоть до недавнего времени) или продолжающаяся российская военная интервенция в Сирию. Примеры этого являются случаеми растущей напряженности и опасности полномасштабных войн между НАТО и Россией или между США и Китаем. [1]

Как мы видим на примере нынешней войны в Украине, и как это неоднократно происходило в прошлом веке, эти два типа войн могут часто переплетаться. Многие представители левых реформистов и центристов левых оказались в полном замешательстве из-за этих событий. Одни отрицают империалистический характер некоторых из этих великих держав (например России [2] и КНР [3]). Другие оппортунисты не признают следствий такого анализа. Многие группы ограничиваются повторением известного лозунга против империалистической войны, "Главный враг у себя дома!", но воздерживаются от какой-либо четкой позиции в отношении войн и конфликтов за пределами своей страны. [4] Результатом всего этого является то, что их позиции характеризуются неспособностью защитить угнетенные народы от империалистической агрессии (например, Украину против России), социал-империалистическими уступками правящему классу или пацифистской пропагандой. [5]

Здесь мы не будем повторять наш анализ войны в Украине или кризиса в Тайваньском проливе. Мы также не собираемся вновь излагать нашу критику социал-империалистов и оппортунистов. И в том, и в другом случае мы отсылаем читателей к литературе в соответствующих сносках. Вместо этого мы хотим представить здесь обзор борьбы РКИТ (а также ее предшествующей организации) в империалистических странах против войн, которые вел "собственный" правящий класс за последние четыре десятилетия.

Мы покажем то, что, в отличие от ревизионистов, наши товарищи, живущие в империалистических стрнах, заняли четкую и принципиальную позицию революционного пораженчества против "своего" правящего класса. Они встали на защиту полуколониальных стран, подвергшейся империалистической интервенции, а также выступили за их разгром. Естественно, наша защита угнетенных народов не включала в себя никакой политической поддержки (мелко-)буржуазных лидеров, стоящих во главе этой борьбы.

Более того, РКИТ (и её предшествующие организации) смогла противостоять как "своему" правящему классу, так и правящим классам других великих держав. Наша борьба против империалистической агрессии никогда не была мотивирована буржуазным геополитизмом, то есть вульгарным антиамериканизмом или русофобией, а скорее марксистскими принципами антиимпериализма.

Из соображений удобства мы ограничимся в каждом случае наших исторических примеров кратким изложением нашей позиции (со ссылками на более развернутые материалы) и приведем несколько примеров нашего вмешательства в антиипериалистические движения. Мы также представим ряд примеров в приложении к данному эссе (в случае войн до 2003 года это возможно лишь в ограниченной степени по техническим причинам). Опять же, из соображений удобства, мы вынуждены ограничиться одним или двумя примерами в каждом случае.

Мальвинская война 1982 года: британский империализм против Аргентины

Во время войны между полуколониальной Аргентиной и британским империализмом за Мальвинские острова в 1982 году, наша предшествующая организация, ещё революционная на тот момент британская организация Workers Power, призывала к поражению британского империализма и победе Аргентины. Наши товарищи заявили в своей газете на первой странице:

"Война Британии против Аргентины требует только одного ответа: "Главный враг в собетсвенной стране". Мы признаем абсолютное право Аргентины на возвращение Мальвинских островов. Мы осуждаем империалистическую авантюру Великобритании в Южной Атлантике, мы стоим однозначно за ее провал, то есть за поражение британского империализма".[6]

Наши товарищи участвовали в антивоенных протестах и выступали за такую недвусмысленную антиимпериалистическую линию. В отличие от них, британские левые реформисты и центристы (почти все без исключения) полностью провалили этот исторический тест и отказались защищать Аргентину от британского агрессора. Особенно позорную позицию заняла КРИ во главе с Тедом Грантом и Питером Тааффе. Эти социал-империалисты (от которых впоследствии отделились ММТ Алана Вудса и ИСА, не отступая от программного метода) прямо выступили даже против выдвижения требований вроде "остановить войну" или "вывести флот"! [7]

Война в Ираке 1991

Наше движение заняло такую же непримиримую антиимпериалистическую позицию во время первой войны в Персидском заливе в 1991 году. В тот момент почти все империалистические державы, с согласия горбачевского режима сталинистского СССР, собрались для нападения на Ирак. С самого первого момента мы призвали к защите Ирака и выступили за разгром порочного союза империалистических великих держав. В то же время мы не оказывали политической поддержки режиму Саддама Хусейна, буржуазной военной диктатуре.

В своих публикациях мы утверждали:

"Победа Ирака стала бы ударом по империализму. Она ослабит мировое господство империалистов и сорвет их планы по созданию нового, репрессивного мирового порядка. Вот почему долг интернационалистов рабочего класса: сделать все возможное, чтобы добиться победы Ирака в этой войне". [8]

Вооруженные такой антиимпериалистической программой, мы бросились в антивоенное движение уже осенью 1990 года, когда США и их союзники начали собирать свои силы в районе Персидского залива. Когда упали первые бомбы, на обложке газеты нашей британской секции большими буквами было написано

"Защитить Ирак - победить империализм!" [9]

Наша австрийская секция сделала то же самое. В обеих странах мы играли активную роль в антивоенном движении. В Австрии мы создали единый фронт с другими социалистами и прогрессивными арабскими националистами, который стал левым крылом в антивоенном движении и организовывал собственные митинги.

В отличие от революционных марксистов, сталинисты, а также многие центристы в западных центрах не выступили за военную победу Ирака. Многие ограничились требованием прекращения войны и призывом к миру. Это было высказано вместо призыва к поражению империалистического зверя. [10]

Афганская война 2001 года и последующий период западной оккупации

Когда осенью 2001 года западные империалисты собрали свои силы для вторжения в Афганистан, мы с самого начала заняли однозначную позицию в защиту этой полуколониальной страны и за поражение великих держав. Естественно, мы не оказывали никакой политической поддержки реакционным силам Талибана. Как и во время предыдущих войн, мы заявляли в своих листовках и на обложках наших газет:

"Защитить Афганистан - победить империализм![11]

В своих публикациях мы утверждали:

"Мы должны четко заявить, что в этой войне мы хотим видеть империалистическую коалицию побежденной, а это означает поддержку любого афганского военного сопротивления против империализма, включая сопротивление талибов".

Мы участвовали в антивоенном движении в Западной Европе. Однако, выступая за военную защиту управляемого талибами Афганистана, мы были практически одиноки и столкнулись с рядом реакционных нападок со стороны реформистских и центристских сил, которые поддались давлению социал-империалистизму и исламофобии.

Однако в Австрии нам удалось наладить связи с группами молодых мигрантов, в основном из Турции, и совместно включиться в антивоенные демонстрации (к досаде западных оппортунистов). Очевидно, что наша линия непримиримого антиимпериализма гораздо больше импонировала этим группам, связанным с низшими слоями рабочего класса, чем западным левым, традиционно зараженным высокомерными империалистическими предрассудками академического среднего класса и рабочей аристократии.[12]

Позже, после оккупации страны США и их союзниками, мы поддерживали растущую партизанскую борьбу и призывали к изгнанию захватчиков-янки и их европейских союзников. [13]

Иракская война 2003 года и последующий период американской оккупации

Война против Ирака со стороны США в 2003 году, а также последующая оккупация, сыграли важную роль в работе организации-предшественника РКИТ в то время. И снова наши товарищи в европейских империалистических странах выступили за поражение агрессоров-янки и военную защиту Ирака.

Заголовок нашей газеты в Великобритании гласил:

"Отбить атаку США и Великобритании! Мы говорим "Победа Ираку!".

Наши австрийские товарищи незадолго до начала войны утверждали в своих публикациях:

"Антивоенное движение, которое должно быть создано, не должно занимать нейтральную позицию, оно должно занять чью-то сторону. Встать на сторону жертв империализма, на сторону угнетенных и эксплуатируемых, на сторону тех, кто стоит на пути жадных до прибыли американских корпораций. Вот почему мы призываем к немедленному выводу всех империалистических войск с Ближнего Востока и к немедленному прекращению санкций. Если начнется война, мы встанем на сторону полуколониальной страны. За поражение империализма и за победу Ирака!" [14]

На основе такой тактики мы включились в антивоенное движение. Наша практическая деятельность была направлена на работу с молодежью, и в Австрии мы играли центральную роль в организации забастовок учащихся против войны. Когда 20 марта 2003 года США начали вторжение, мы помогли организовать такую забастовку в Вене, которая вывела на улицы несколько тысяч молодых людей. Мы работали над созданием альянса с другими левыми силами, а также с группами мигрантов, которые организовали ряд митингов и демонстраций в последующие годы.

Нашей самой важной деятельностью в этом отношении было проведение массовых протестов против визита тогдашнего президента США Джорджа Буша в Австрию 21 июня 2006 года. В этот день утром мы возглавили массовую забастовку учащихся в Вене, в которой приняли участие тысячи молодых людей, а вечером около 20 000 человек вышли на улицы. (См. фотографии и видео в приложении).

Наша последовательная антиимпериалистическая линия вызвала массовую поляризацию внутри антивоенного движения в Австрии, поскольку реформистские и большинство центристских сил выступили против нашей линии по защите Ирака. В рамках широкого единого фронта, организовавшего протесты против визита Буша, наш левый альянс, занимавший антиимпериалистическую позицию, настаивал на том, чтобы среди выступающих на демонстрации были и сторонники защиты Ирака (включая автора этих строк). Это оказалось неприемлемым для реформистов, и, как следствие, движение раскололось на две части. В результате в этот день у нас была общая демонстрация, но с двумя отдельными митингами в начале и в конце.

Палестинская освободительная борьба против сионистского апартеида и четыре войны в Газе (2008/09, 2012, 2014 и 2021 гг.)

На той же основе марксистского антиимпериализма мы поддерживали сопротивление Хезболлы против израильского вторжения в Ливан в 2006 году, а также сопротивление ХАМАСа в Газе в четырех войнах (2008/09, 2012, 2014 и 2021). Несмотря на нашу политическую критику мелкобуржуазного исламизма, мы выступали за безоговорочную защиту палестинского (а также ливанского) народа против сионистского государства. [15]

Наши товарищи в оккупированной Палестине, Международная социалистическая лига (ISL), которая присоединилась к РКИТ весной 2013 года, имеют большой опыт отстаивания пораженческой позиции в отношении сионистского-апартеидного государства и поддержки национально-освободительной борьбы палестинского народа. Товарищ Йосси Шварц, многолетний лидер ISL и еврейский антисионист на протяжении более пяти десятилетий, уже трижды сидел в тюрьме за свою антисионистскую деятельность. Задолго до того, как товарищи из ISL познакомились с РКИТ, они заняли антиимпериалистическую позицию и порвали с теми силами, которые приспосабливались к сионизму (как, например, ММТ Алана Вудса). [16]

В статье, опубликованной в начале четвертой войны в Газе в мае 2021 года, наш товарищ Йосси Шварц призвал:

"Победа палестинской борьбы! За военное поражение Израиля! За полнейшее возобновление арабской революции!". [17]

Наши товарищи в империалистическом Европейском Союзе, давнем сторонник сионистского режима апартеида, отстаивали ту же линию безоговорочной поддержки палестинского народа. В Австрии мы на протяжении многих лет сотрудничали с мусульманскими и арабскими общинами мигрантов и совместно организовывали многочисленные демонстрации. [18] Наша работа в Австрии привлекла довольно много внимания СМИ. [19] В приложении мы приводим несколько ссылок на видеозаписи выступлений товарищей из РКИТ на подобных мероприятиях.

Тесная связь европейских империалистических государств и Израиля привела к неоднократным попыткам преследования антисионистских активистов. Среди них было несколько товарищей из РКИТ, в том числе и автор этих строк. [20]

Такое чрезвычайное давление со стороны империалистического государственного аппарата привело к оппортунистической капитуляции больших секторов реформистов и центристов. Хотя они обычно выступают более или менее против угнетения палестинского народа на словах, они отказываются встать на сторону исламистского ХАМАСа, который является самой мощной силой в рядах палестинцев и который играл ведущую роль во всех войнах в Газе. В результате эти капитулянты перед сионизмом не призывают к военной обороне Газы и даже осуждают последовательных антисионистов вроде нашей австрийской секции как "антисемитов"! Были даже случаи, когда эти твари (в частности, так называемые "антинемцы") пытались физически напасть на наше движение. В частности, они напали на нашу первомайскую демонстрацию в Вене в 2016 году. [21] Кроме того, они пытались напасть на Медину Гунич, лидер_ку РКИТ, а также на других товарищей! Этот же аргумент использовала сталинская "Коммунистическая" партия Австрии для изгнания нас с их ежегодного фестиваля. [22]

Мали 2013: Интервенция французского империализма

На основе своей антиимпериалистической программе, РКИТ также выступала против военной интервенции французского империализма в Мали. В этом время возглавляемое исламистами повстанческое движение бросило вызов его прокси-правительству Франции в январе 2013 года. Мы призвали к поражению европейских захватчиков и осудили Французскую коммунистическую партию, которая отказалась выступить против этой интервенции.

В заявлении, опубликованном в то время, мы сказали:

"РКИТ призывает международное рабочее движение мобилизоваться против империалистической интервенции в Мали! Мы призываем к разгрому империалистических войск и союзной им правительственной армии Мали! В традициях Коммунистического Интернационала времен Ленина и Четвертого Интернационала Троцкого мы поддерживаем военную борьбу колониальных народов против империалистических сил и их союзников, ни в коем случае не поддерживая политику исламистов и буржуазных националистов. Давайте превратим Мали в еще один Афганистан для империализма!". [23]

В Австрии наши товарищи выступили инициаторами создания единого фронта с другими организациями, которые провели небольшой митинг перед посольством Франции в январе 2013 года. В своей речи мы призвали к поражению французского империализма и военной победе сопротивления. (См. видео в приложении) [24]

Государственные репрессии против мигрантов-мусульман и исламофобия в Западной Европе

Мы также хотим кратко упомянуть о нашей борьбе против государственных репрессий мигрантов-мусульман и исламофобии в Западной Европе. Хотя сама по себе она не является империалистической войной, исламофобия тесно связана с военным вмешательством великих держав в мусульманские страны в последние два десятилетия (например, Афганистан, Ирак, Сирия, Ливия, Чечня, Мали, Сомали).

РКИТ всегда защищала демократические права мигрантов-мусульман. Хотя мы не поддерживаем индивидуальные террористические действия, мы подчеркиваем, что такие действия являются результатом систематического угнетения мусульманских меньшинств, а также империалистического крестового похода в мусульманских странах. Когда осенью 2020 года в мусульманском мире возникло глобальное движение бойкота против империалистической Франции в результате безобразной поддержки правительством Макрона расистских карикатур Charlie Hebdo, мы немедленно заявили о своей поддержке.

"РКИТ решительно приветствует массовые протесты и народное движение бойкота против империалистической и исламофобской Франции. Макрон должен получить урок! Важно создать широкое международное движение солидарности рабочих и народных организаций - мусульманских и немусульманских. Такое движение должно организовать эффективную поддержку сестер и братьев во Франции и других европейских странах, которые в настоящее время сталкиваются с условиями жестких репрессий со стороны государства и СМИ. Такое движение также должно организовать эффективную кампанию по бойкоту французских товаров. Оно также должно организовать массовые акции против империалистической агрессии Парижа в Восточном Средиземноморье, а также в Северной и Западной Африке. Кроме того, оно должно заявить о своей поддержке чеченского народа, который переживает ужасный режим оккупации со стороны российского империализма. Наконец, социалисты Франции должны попытаться связать антирасистскую деятельность с протестами против антидемократических репрессий правительства Макрона (под предлогом COVID-19), а также с протестами против неолиберальных атак (например, с движением "Желтые жилеты")" [25]

Наша австрийская секция имеет давнюю репутацию защитников мусульманских мигрантов от подобных реакционных нападок, и о нашей деятельности неоднократно сообщалось в различных международных СМИ.[26]

Войны России против Чечни в 1994-96 и 1999-2009 годах и последующий период оккупации

Как мы уже говорили в начале этой работы, наша борьба против войн США и их европейских союзников никогда не была обусловлена вульгарным антиамериканизмом, а скорее марксистскими принципами антиимпериализма. Поэтому товарищи в Европе выступали не только против войн западных великих держав, но и против войн, которые вел российский империализм. [27]

Когда Россия дважды вторгалась в Чечню (в 1994-96 и в 1999-2009 годах), мы безоговорочно поддержали героический чеченский народ и призвали его к победе. [28] В "Открытом письме чеченскому народу"

РКИТ заявила:

"Мы шлем вам приветствие от имени РКИТ. Мы решительно осуждаем российский империализм! Мы поддерживаем вашу борьбу за свободу и национальное самоопределение! (...) По нашему мнению, чеченский народ может быть свободным только в том случае, если ни одна империалистическая Великая Держава (ни Россия, ни США, ни ЕС) не будет доминировать на Кавказе и ни одна группа богатых эксплуататоров не будет править вами. Мы считаем, что будущее свободы тесно связано с борьбой за международное равенство людей и социализм".

Поэтому наши товарищи в Австрии уже несколько лет тесно сотрудничают с сообществом чеченских мигрантов и неоднократно выступали на их митингах солидарности. (См. фото и видео в приложении) [29] Точно так же и наши товарищи в России занимают ту же позицию безоговорочной защиты освободительной борьбы чеченского народа. [30]

Военное вмешательство России против Сирийской Революции с 2015 года

РКИТ придерживается одного и того же подхода с самого начала военной интервенции России в Сирию. Мы поддерживаем освободительную борьбу сирийского народа против тирании Асада, а также против его хозяина Путина. [31]

Нашу линию можно резюмировать в следующей выдержке из одного из наших заявлений, опубликованных вскоре после начала российской военной интервенции в 2015 году:

"Социалисты как в Сирии, так и на международном уровне должны сплотиться для поддержки Сирийской Революции и борьбы повстанцев против Асада, а также против реакционной салафитско-такфирской ДАЕШ. РКИТ поддерживает сопротивление повстанцев против всех империалистов, как русских, так и американских, британских и французских. В то же время социалисты должны бороться против политической программы повстанческого руководства. Жизненно важно поддерживать все шаги по укреплению местных структур самоуправления. Крайне важно создавать местные советы и ополчения, чтобы сломить власть мелкобуржуазных милитаристских исламистских и светских фракций над революцией. Это единственный путь к продвижению в борьбе за рабоче-крестьянскую республику в Сирии и социалистическую федерацию на Ближнем Востоке. В любой возможной конфронтации между российскими и западными военными силами революционеры не должны поддерживать ни одну из сторон, но должны выступать против обеих, поскольку и те, и другие являются реакционными империалистами и врагами сирийской революции". [32]

Наши австрийские товарищи установили тесные связи с сообществом сирийских мигрантов с самого начала революции в марте 2011 года. С тех пор мы участвовали в многочисленных акциях солидарности и выступали на их митингах. (См. фотографии и видео в приложении) [33]

Вторжение Путина в Украину с 24 февраля 2022 года

Поскольку за последние месяцы мы достаточно подробно изложили позицию РКИТ в отношении войны в Украине в наших публикациях, здесь мы ограничимся лишь несколькими словами. [34] Именно такие принципы интернационализма и антиимпериализма заставили РКИТ выступить против всех империалистических держав - как на Западе, так и на Востоке. Именно на этой основе мы с самого начала защищаем украинский народ против путинского вторжения, выступая как против НАТО, так и против российского империализма.

Именно на этой программной основе мы (со)организовали три конвоя солидарности - вместе с организацией чеченских мигрантов в Австрии и с Международной рабочей сетью солидарности и борьбы - для доставки гуманитарной помощи украинскому народу. Два наших делегата приняли участие в международной конференции, состоявшейся во Львове (Украина) на Первое мая этого года. (См. фотографии и видео в приложении). [35]

Основываясь на таких принципах последовательного интернационализма и антиимпериализма, РКИТ с начала войны удалось значительно расширить сотрудничество с марксистами в России. В результате этой работы мы смогли недавно объединиться с товарищами из "Социалистической тенденции". [36]

Наши товарищи в России придерживаются того же принципиального подхода последовательного интернационализма и антиимпериализма, которого в последние десятилетия придерживались товарищи РКИТ в Западной Европе и оккупированной Палестине. Российские революционеры, как и их западные товарищи, встают на сторону угнетенных народов, подвергшихся нападению "своего" империализма, и выступают за поражение "своего" правящего класса. [37]

Выводы

В этом эссе мы подробно изложили позицию революционеров из империалистических стран по отношению к реакционным войнам, которые ведет их "собственный" правящий класс против угнетенных народов. Мы показали это на основе опыта РКИТ (и предшествующих организаций) и её позиции в самых важных империалистических войнах последних четырех десятилетийЖ Мальвинская война 1982 года, Иракские войны 1991 и 2003 годов (и последующий период оккупации), Афганская война 2001 года (и последующий период оккупации), освободительная борьба палестинцев против сионистского государства апартеида и четыре войны в Газе (2008/09, 2012, 2014 и 2021), военная интервенция Франции в Мали в 2013 году и государственные репрессии против мигрантов-мусульман в Западной Европе.

Кроме того, опираясь на опыт РКИТ, мы показали, что революционеры в Западной Европе выступают не только против "своего" империализма, но и против других великих держав, ведущих реакционные агрессивные войны против угнетенных народов. В качестве примера мы привели нашу борьбу против реакционных войн российского империализма (Чечня 1994-96 и 1999-2009, Сирия с 2015 года и нынешняя война в Украине). Мы гордимся тем, что наши товарищи в России разделяют тот же подход, последовательно выступая против "своей" империалистической буржуазии, а также буржуазии западных стран.

В нашей борьбе против империалистических войн товарищи РКИТ в Западной Европе сочетали теорию и практику: слова и дела. Мы продвигали наш анализ и тактику через все формы пропаганды и агитации. В то же время, мы включались в антивоенные движения, помогали создавать объединенные фронты с другими силами и, по возможности, налаживали тесное сотрудничество с организациями мигрантов из регионов, подвергшихся империалистическому нападению.

Во всех этих конфликтах и войнах наша политика основывалась на марксистских принципах интернационализма и антиимпериализма. Эти принципы можно кратко суммировать следующим образом:

1. В реакционной войне империалистической державы против угнетенного народа революционеры выступают за военное поражение первой и победу второго. Из такой позиции следует, что мы также поддерживаем все формы практической помощи угнетенному народу в такой войне (включая поставки оружия).

2. Революционеры в империалистических странах не должны оказывать никакой поддержки "своему" правящему классу и его военным, политическим, экономическим или идеологическим военным действиям. В то же время они должны в равной степени выступать против любой другой империалистической державы и ее агрессивных войн. Следовательно, мы не оказываем никакой поддержки политике Великих Держав, даже если она тактически встает на сторону угнетенного народа (в надежде расширить сферу своего влияния за счет соперника).

3. Наша поддержка освободительных войн угнетенных народов не включает в себя политическую поддержку нереволюционного руководства, которое обычно находится на вершине такой борьбы (часто это мелкобуржуазные или буржуазные националистические и/или исламистские силы). Мы выступаем за создание органов самоорганизации и самоуправления, таких как рабочие и народные советы и ополчения.

4. Наша последовательная защита угнетенных народов против империалистической агрессии является существенной частью нашей борьбы за социализм. Невозможно двигаться к социализму, не выступая против всех форм национального угнетения и империалистической сверхэксплуатации. Невозможно двигаться к социализму, не ослабив и не победив империалистические державы. Невозможно двигаться к социализму, не используя все и каждый конфликт, который может помочь продвижению борьбы рабочего класса и угнетенных народов.

5. Эти принципы интернационализма и антиимпериализма ставят товарищей РКИТ совершенно противоположно большинству реформистов и центристов сил в империалистических центрах за последние десятилетия. Почти никто из этих оппортунистов не пошел дальше пацифистской оппозиции войнам или абстрактного осуждения империалистической агрессии. Почти никто из них не осмелился выступить за победу военной борьбы угнетенных народов и поражение великих держав. Почти никто из них не смог, или даже не захотел, обратиться к организациям мигрантов угнетенных народов и совместно работать с ними. Широкая пропасть между марксизмом и оппортунизмом не ограничивается миром теории и программы - она также существует в практической борьбе.

Подытожим наши принципы в нескольких словах:

С освободительной борьбой угнетенных народов - всегда! С (мелко-)буржуазным руководством угнетенных народов - иногда, когда они противостоят империалистическому агрессору! С любой из великих держав – никогда!

* * * * *

Приложение: видео- и фотоархив деятельности РКИТ против империалистических войн в прошлые десятилетия

Смотрите фото и видео здесь

Подборка титульных страниц газеты Workers Power (Великобритания) во время империалистических войн

Подборка титульных страниц выпусков газеты ArbeiterInnenstandpunkt (Австрия) во время империалистических войн

Протесты против войны в Ираке 2003 г. и последующего периода оккупации под руководством США

Демонстрации поддержки освободительной борьбой Палестины

Протест против французского военного вмешательства в Мали (январь 2013 г.)

Долой притеснение мигрантов-мусульман в Европе - нет исламофобии!

Солидарность с чеченским народом против русского угнетения

Солидарность с сирийским народом против военной интервенции России

Солидарность с борбой украинского народа против путинского вторжения

[1] Позицию РКИТ по кризису в Тайваньском проливе см: Тайвань: визит Пелоси может спровоцировать войну между США и Китаем. Долой обе империалистические великие державы за политику революционного пораженчества!, 1 августа 2022 г., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/taiwan-pelosi-visit-might-provoke-war-between-the-u-s-and-china/#anker_2; см. также: Грядущая межимпериалистическая война на Тайване. Революционный разгром против обеих великих держав - США и Китая! 10 октября 2021 года, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/the-coming-inter-imperialist-war-on-taiwan/; Михаэля Прёбстинга: Китай: Империалистическая держава... Или еще нет? Часть первая. Продолжение дискуссии с Эстебан Меркатанте и PTS/FT о классовом характере Китая и последствиях для революционной стратегии, 22 января 2022 года, https://www.thecommunists.net/theory/china-imperialist-power-or-not-yet/#anker_3

[2] РКИТ опубликовала множество документов о капитализме в России и ее превращении в империалистическую державу. См. об этом, например, несколько брошюр Михаэля Прёбстинга: Особенности российского империализма. Исследование российских монополий, вывоза капитала и сверхэксплуатации в свете марксистской теории, август 2021, https://www.thecommunists.net/theory/the-peculiar-features-of-russian-imperialism/#anker_13; см. того же автора: Lenin’s Theory of Imperialism and the Rise of Russia as a Great Power. On the Understanding and Misunderstanding of Today’s Inter-Imperialist Rivalry in the Light of Lenin’s Theory of Imperialism. Another Reply to Our Critics Who Deny Russia’s Imperialist Character, August 2014,http://www.thecommunists.net/theory/imperialism-theory-and-russia/; Russia as a Great Imperialist Power. The formation of Russian Monopoly Capital and its Empire – A Reply to our Critics, 18 March 2014, in: Revolutionary Communism No. 21,http://www.thecommunists.net/theory/imperialist-russia/; Russia: An Imperialist Power or a “Non-Hegemonic Empire in Gestation”? (Reply to Claudio Katz), New Politics,https://newpol.org/russia-an-imperialist-power-or-a-non-hegemonic-empire-in-gestation-a-reply-to-the-argentinean-economist-claudio-katz-an-essay-with-8-tables/; Russian Imperialism and Its Monopolies, in: New Politics Vol. XVIII No. 4, Whole Number 72, Winter 2022,https://newpol.org/issue_post/russian-imperialism-and-its-monopolies/(the same essay has been republished by International Viewpoint, 21. April 2022,https://internationalviewpoint.org/spip.php?article7618); Once Again on Russian Imperialism (Reply to Critics). A rebuttal of a theory which claims that Russia is not an imperialist state but would be rather “comparable to Brazil and Iran”, 30 March 2022,https://www.thecommunists.net/theory/once-again-on-russian-imperialism-reply-to-critics/.См. другие документы РКИТ по этому вопросу на специальной подстранице на сайте РКИТ: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/.

[3] РКИТ опубликовала множество документов о капитализме в Китае и его превращении в великую державу. См. об этом, например, книгу Михаэль Прёбстинг: Антиимпериализм в эпоху соперничества великих держав. Факторы, стоящие за ускоряющимся соперничеством между США, Китаем, Россией, ЕС и Японией, RCIT Books, Vienna 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/; см. также того же автора "Китайский империализм и мировая экономика", эссе, опубликованное во втором издании The Palgrave Encyclopedia of Imperialism and Anti-Imperialism (edited by Immanuel Ness and Zak Cope), Palgrave Macmillan, Cham, 2020, https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-3-319-91206-6_179-1; Китай: Империалистическая держава... Или еще нет? Часть первая. Продолжение дискуссии с Эстебан Меркатанте и PTS/FT о классовом характере Китая и последствиях для революционной стратегии, 22 января 2022 года, https://www.thecommunists.net/theory/china-imperialist-power-or-not-yet/#anker_3; Превращение Китая в империалистическую державу. Исследование экономических, политических и военных аспектов превращения Китая в великую державу (2012), в: Revolutionary Communism No. 4, http://www.thecommunists.net/publications/revcom-number-4; Как возможно, что некоторые марксисты все еще сомневаются, что Китай стал капиталистическим? (Критика PTS/FТ), Анализ капиталистического характера государственных предприятий Китая и его политических последствий, 18 сентября 2020 г., https://www.thecommunists.net/theory/pts-ft-and-chinese-imperialism-2/; Неспособность увидеть дерево за деревьями (ПТС/ФТ и Китай). Эклектический эмпиризм и неспособность PTS/FT признать империалистический характер Китая, 13 августа 2020 года, https://www.thecommunists.net/theory/pts-ft-and-chinese-imperialism/; Возникновение Китая как империалистической державы (статья в американском журнале "NewPolitics"), в: "NewPolitics", Summer 2014 (Vol:XV-1, Whole #: 57). Многие другие документы РКИТ можно посмотреть на специальной странице на сайте РКИТ: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/.

[4] См., например, Michael Pröbsting: A Marxist Slogan and its Caricature. On the social-imperialist distortion of the slogan “The Main Enemy Is At Home” in the context of the Ukraine War and the Taiwan Strait Crisis, 17 August 2022, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/the-marxist-slogan-the-main-enemy-is-at-home-and-its-social-imperialist-distortion/

[5] Мы опубликовали ряд статей, в которых критически рассматривается оппортунистическая политика различных групп. Эти статьи можно найти на специальной странице нашего сайта, посвященного войне на Украине: https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/  

[6] Workers Power, No. 32, May 1982, p. 1. Выпуск газеты можно скачать здесь: https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm; see also: Workers Power: Arguments on the Malvinas, in: Workers Power, No. 32, May 1982, p. 1&3, https://www.thecommunists.net/theory/archive-documents-from-the-lrci-and-lfi/#anker_4  

[7] См. в главах 12 и 13 книги Михаэля Пребстинга: The Great Robbery of the South. Continuity and Changes in the Super-Exploitation of the Semi-Colonial World by Monopoly Capital Consequences for the Marxist Theory of Imperialism, 2013, https://www.thecommunists.net/theory/great-robbery-of-the-south/.

[8] См. статью Михаэля Пребстинга: Am Beispiel des Iraks: Anti-Imperialistische Strategie und Taktik, ArbeiterInnenstandpunkt (October 1990); by the same author: Kampf dem Imperialismus! Verteidigt den Irak!, in: ArbeiterInnenstandpunkt Nr. 32 (January 1991); Stoppt den imperialistischen Massenmord!, in: ArbeiterInnenstandpunkt Nr. 33 (February 1991); Workers Power (Britain): Working class action to defeat imperialism – Victory to Iraq! (1991), http://www.fifthinternational.org/content/working-class-action-defeat-imperialism-victory-iraq

[9] Workers Power, No. 139, February 1991, p. 1. Выпуск газеты можно скачать здесь: https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm  

[10] См. 12 и 13 главу книги Michael Pröbsting: The Great Robbery of the South.  

[11] Компиляцию документов по войне в Афганистане с 2001 года см. https://www.thecommunists.net/theory/archive-documents-from-the-lrci-and-lfi/afghanistan-invasion-2001/ (версия на английском языке) и https://www.thecommunists.net/home/deutsch/us-krieg-vs-afghanistan-2001/ ( на немецком). Выпуск газеты британскойсекции можно скачать здесь (Workers Power No. 257-259, October – December 2001): https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm.  

[12] См. 12 и 13 главу Michael Pröbsting: The Great Robbery of the South.  

[13] См. Компиляцию документов о поражении США в Афганистане здесь, https://www.thecommunists.net/worldwide/asia/collection-of-articles-on-us-defeat-in-afghanistan/

[14] Michael Pröbsting: Bush führt Krieg für Weltherrschaft und Öl – Erklären wir Bush den Krieg! In: ArbeiterInnenstandpunkt Nr. 125 (2003), (наш перевод)  

[15] Мы выпустили ряд заявлений о войне в Секторе Газы. Документы по четвертой войне в Газе, включая подстраницу сайта нашей секции в Аргентине “Convergencia Socialista”: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/the-fourth-gaza-war-has-begun/. Заявление по предудщим войнма в Секторе Газы RCIT: Israel Starts Ground Offensive: Defend Gaza! Defeat Israel’s War! Support the Palestinian Resistance! For a Workers’ and Popular International Campaign to Boycott Israel! Down with the Regimes which Collaborate with Israel! For a Free, Red Palestine! 22.7.2014, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/joint-statement-defend-gaza/; RCIT: New Wave of Israeli terror against Gaza: Support the Palestinian Resistance! Defeat the Zionist killing machine! 15.11.2012, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/defend-gaza/.  

[16] См. The ISL’s Break with the IMT, August 2009, https://the-isleague.com/isl-imt-split/  

[17] Yossi Schwartz: A Jewish Anti-Zionist in Israel Says: For Military Victory of Gaza against Zionist Apartheid! Internationalist Socialist League (Секция РКИТ в оккупированной Палестине) 11 May 2021, https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/a-jewish-anti-zionist-in-israel-says-for-military-victory-of-gaza-against-zionist-apartheid/  

[18] За время нашей активности по поддержке палестинского народа набрились многочисленные сообщения. Здесь мы ограничимся одним отчетом о каждой из трех последних войн. В приложении вы также найдете фотографии и видео о нашей деятельности во время первой войны в Газе в 2008-2009 гг. RKOB: Vienna/Austria: Mass Demonstration in Solidarity with Palestine, 12 May 2021, https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/the-fourth-gaza-war-has-begun/#anker_3; Austria: Rally in Solidarity with Gaza on 13.7.2014! https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/rally-for-palestine-13-7-2014/; Successful demonstration in Vienna in solidarity with Gaza! 19.11.2012, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/report-gaza-demo-19-11/.  

[19] См обзор активности РКИТ во время четвертой войны в Секторе Газы https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/the-fourth-gaza-war-has-begun/#anker_5  

[20] См. Stop Judicial Prosecution for Solidarity with Palestine! A Call to the Austrian State to Drop Its Charges against Michael Pröbsting! https://www.thecommunists.net/rcit/solidarity-proebsting/; see also: Victory! The Charge against RKOB Spokesperson and Palestine Solidarity Activist Johannes Wiener has been dropped! 10.1.2013, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/solidarity-with-wiener-won/  

[21] Report on May Day 2016 in Austria: Joint Resistance against Racist Attacks. Forceful, militant, internationalist demonstration despite racist attacks. Report (with Pictures and Videos) on the multinational, internationalist demonstration in Vienna marking May Day 2016 organized by the Revolutionary Communist Organization LIBERATION, https://www.thecommunists.net/rcit/report-may-day-2016-in-austria/  

[22] См. KPÖ schließt RKOB aus und macht den Weg frei für Frauenschläger der Anti-Nationalen Szene. Wiederholter körperlicher Angriff auf Genossin Gunić am Volksstimmefest, 05.09.2016, https://www.rkob.net/wer-wir-sind-1/rkob-aktiv-bei/bericht-vs-fest-2016/; Austria: “Left-Wing” Zionists Attack Arab Migrants at Demonstration in Solidarity with Refugees! Report (с фотографиями и видео) с антирасистской демонстрации австрийской секции РКИТ 26 ноября в Вене, 27.11.2016, https://www.thecommunists.net/rcit/zionists-attack-rcit-austria/  

[23] RCIT: Down with France’s Colonial War in Mali! Solidarity with the Resistance! Let’s transform Mali into another Afghanistan for imperialism! Fight for a Workers Government based on the Peasants and Poor! For Socialist Revolution in North Africa and the Middle East! 19.1.2013, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/no-to-france-s-war-in-mali/  

[24] См: Austria: Rally in Solidarity with Mali and against the French Intervention, 26.1.2013, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/rally-for-mali-in-vienna-25-1/  

[25] RCIT: Boycott Imperialist and Islamophobic France! Solidarity with the Muslim migrants! Drive out the French occupiers from Mali and other countries! 26.10.2020, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/boycott-imperialist-and-islamophobic-france/

[26] См. Michael Pröbsting speaks on Al Jazeera on Islamophobic Racism in Austria, 13 November 2020, https://www.thecommunists.net/rcit/michael-probsting-speaks-on-al-jazeera-on-islamophic-racism-in-austria-12-11-2020/; Michael Pröbsting speaks on TV Channel Arabi21 on Islamophobic Racism in Austria, 19 November 2020, https://www.thecommunists.net/rcit/michael-probsting-speaks-on-tv-channel-arabi21-on-islamophobic-racism-in-austria/; Media Coverage of Activities of Austrian RCIT Section against Islamophobic Racism (12-14.11.2020), https://www.thecommunists.net/rcit/media-reports-about-rcit-activities-against-islamophobic-racism-in-austria-12-13-11-2020/;  

[27] См. RCIT: Solidarity with the Liberation Struggle of the Chechen People! Open Letter to the Oppressed Chechen People, February 2018, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/solidarity-with-the-liberation-struggle-of-the-chechen-people/; Where does the RCIT Stand on Russia's Occupation of Chechnya? https://www.thecommunists.net/theory/russia-and-chechnya/  

[28] См выпуски газеты нашей британской секции, которые были опубликованы во время войн, которые можно скачать здесь: https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm; see also LRCI and FT: Russian Troops Out! Self-determination for Chechnya! 30.06.1996, https://www.thecommunists.net/theory/archive-documents-from-the-lrci-and-lfi/#anker_17  

[29] См. e.g. Chechnya: Rally against the Murder of Mamikhan Umarov by the Russian Security Service, 7 July 2020, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/chechnya-rally-against-the-murder-of-mamikhan-umarov-by-the-russian-security-service/; Chechnya: Rally against the Murder of Zelimkhan Khangoshvili by the Russian Security Service, 30 August 2019, https://www.thecommunists.net/rcit/chechnya-rally-against-murder-of-zelimkhan-khangoshvili-by-russian-security-service/; Freedom for the Chechen People! Down with Putin and Kadyrov! 26 February 2017, https://www.thecommunists.net/rcit/chechnya-solidarity-feb-2017/

[30] См. Против капитализма и империализма в РФ и во всем мире Временная платформа революционных коммунизмов (Российская Федерация), сентябрь 2019,https://www.thecommunists.net/rcit/platform-of-rcit-russia/  

[31] РКИТ опубликовала ряд брошюр, заявлений и статей о сирийской революции, доступ к которым можно получить в специальном подразделе этого веб-сайта.: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/

[32] RCIT: Defend the Syrian Revolution against Russian Imperialism! Stop the US, UK and French Air Strikes! Smash the Assad Dictatorship! 9.10.2015, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/defend-syria-against-russia/

[33] Читатели могут найти многочисленные отчеты на вышеупомянутой подстранице, посвященной сирийской революции. Последний митинг, на котором выступили наши товарищи Медина Гунич и Михаэль Пребстинг.: Rally on the 11th Anniversary of the Syrian Revolution 2011, 20 March 2022, https://www.thecommunists.net/rcit/rally-on-11th-anniversary-of-syrian-revolution-20-3-2022/

[34] Мы отсылаем читателей к специальной странице на нашем сайте, где собрано более 100 документов РКИТ о войне на Украине и текущем конфликте между НАТО и Россией: https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/. В частности мы отсылаем читателей к: "Война в Украине: переломный момент всемирно-исторического значения Социалисты должны соединить революционную оборону от вторжения Путина в Украину с интернационалистской борьбой против российского империализма, а также империализма НАТО и ЕС." Манифест Революционной коммунистического интернациональной тенденции, 1 марта 2022 (РКИТ), https://www.thecommunists.net/worldwide/global/manifesto-ukraine-war-a-turning-point-of-world-historic-significance/

[35] Смотрите подборку отчетов о работе солидарности РКИТ с борьбой украинского народа, https://www.thecommunists.net/rcit/international-workers-aid/. Отчет с конференции в Львове с изображениями и видео здесь, https://www.thecommunists.net/rcit/international-workers-aid/#anker_1.

[36] Важный шаг вперёд к революционному единству! Совместное заявление о слиянии Социалистической тенденции (Россия) и Революционной коммунистической интернациональной тенденции, 6 августа 2022 года,https://www.thecommunists.net/rcit/fusion-declaration-between-ct-russia-and-rcit/

[37] Cмотри вебсайт Социалистической тенденции, www.socialisttendency.com

Смотрите фото и видео здесь

Приклади з історії РКМТ та її попередніх організацій за останні чотири десятиліття

Есе (з фотографіями та відео) Міхаеля Прьобстінга, міжнародного секретаря Революційної комуністичної міжнародної тенденції (РКМТ), 2 вересня 2022 року, www.thecommunists.net

Зміст

Вступ

Мальвінська війна 1982 року: британський імперіалізм проти Аргентини

Війна в Іраку 1991 року

Афганська війна 2001 року і подальший період західної окупації

Іракська війна 2003 року і подальший період американської окупації

Палестинська визвольна боротьба проти сіоністського апартеїду і чотири війни в Газі (2008/09, 2012, 2014 та 2021 рр.)

Малі 2013: Інтервенція французького імперіалізму

Державні репресії проти мігрантів-мусульман та ісламофобія в Західній Європі

Війна Росії проти Чечні в 1994-96 та 1999-2009 роках і подальший період окупації

Військове втручання Росії проти Сирійської Революції з 2015 року

Вторгнення Путіна в Україну з 24 лютого 2022 року

Висновки

Додаток: відео- та фотоархів діяльності РКМТ проти імперіалістичних війн у минулі десятиліття

Додаток

Вступ

Ми проживемо в епоху, відзначену імперіалістичними конфліктами та війнами: як проти пригноблених народів, так і між великими державами. Найбільш важливими прикладами на даний момент є вторгнення Путіна в Україну, американські окупаційні війни в Іраку та Афганістані (аж до недавнього часу) або триваюча російська військова інтервенція в Сирію. Приклади цього є випадками зростаючої напруженості та небезпеки повномасштабних воєн між НАТО та Росією або між США та Китаєм. [1]

Як ми бачимо на прикладі нинішньої війни в Україні, і як це неодноразово відбувалося в минулому столітті, ці два типи воєн можуть часто переплітатися. Багато представників лівих реформістів та лівих центристів опинилися в повному замішанні через ці події. Одні заперечують імперіалістичний характер деяких із цих великих держав (наприклад Росії [2] та КНР [3]). Інші опортуністи не визнають наслідків такого аналізу. Багато груп обмежуються повторенням відомого гасла проти імперіалістичної війни, "Головний ворог у себе вдома!", але утримуються від будь-якої чіткої позиції щодо воєн та конфліктів за межами своєї країни. [4] Результатом усього цього є те, що їхні позиції характеризуються нездатністю захистити пригноблені народи від імперіалістичної агресії (наприклад, Україну проти Росії), соціал-імперіалістичними поступками правлячому класу або пацифістською пропагандою. [5]

Тут ми не будемо повторювати наш аналіз війни в Україні або кризи в Тайванській протоці. Ми також не збираємося знову викладати нашу критику соціал-імперіалістів та опортуністів. І в тому, і в іншому випадку ми відсилаємо читачів до літератури у відповідних виносках. Замість цього ми хочемо представити тут огляд боротьби РКМТ (а також її попередньої організації) в імперіалістичних країнах проти воєн, які вів "власний" правлячий клас за останні чотири десятиліття.

Ми покажемо те, що, на відміну від ревізіоністів, наші товариші, які живуть в імперіалістичних країнах, зайняли чітку і принципову позицію революційного поразництва проти "свого" правлячого класу. Вони стали на захист напівколоніальних країн, що зазнали імперіалістичної інтервенції, а також виступили за їхній розгром. Природно, наш захист пригноблених народів не включав у себе жодної політичної підтримки (дрібно-)буржуазних лідерів, які стоять на чолі цієї боротьби.

Ба більше, РКМТ (та її попередні організації) змогла протистояти як "своєму" правлячому класу, так і правлячим класам інших великих держав. Наша боротьба проти імперіалістичної агресії ніколи не була вмотивована буржуазним геополітизмом, тобто вульгарним антиамериканізмом або русофобією, а скоріше марксистськими принципами антиімперіалізму.

З міркувань зручності ми обмежимося в кожному випадку наших історичних прикладів стислим викладом нашої позиції (з посиланнями на більш розгорнуті матеріали) та наведемо кілька прикладів нашого втручання в антиімперіалістичні рухи. Ми також наведемо низку прикладів у додатку до цього есе (у випадку воєн до 2003 року це можливо лише обмеженою мірою з технічних причин). Знову ж таки, з міркувань зручності, ми змушені обмежитися одним або двома прикладами в кожному випадку.

Мальвінська війна 1982 року: британський імперіалізм проти Аргентини

Під час війни між напівколоніальною Аргентиною та британським імперіалізмом за Мальвінські острови 1982 року, наша попередня організація, ще революційна на той момент британська організація Workers Power, закликала до поразки британського імперіалізму та перемоги Аргентини. Наші товариші заявили у своїй газеті на першій сторінці:

"Війна Британії проти Аргентини вимагає тільки однієї відповіді: "Головний ворог у власній країні". Ми визнаємо абсолютне право Аргентини на повернення Мальвінських островів. Ми засуджуємо імперіалістичну авантюру Великої Британії в Південній Атлантиці, ми стоїмо однозначно за її провал, тобто за поразку британського імперіалізму". [6]

Наші товариші брали участь в антивоєнних протестах i виступали за таку недвозначну антиімперіалістичну лінію. На відміну від них, британські ліві реформісти та центристи (майже всі без винятку) повністю провалили цей історичний тест і відмовилися захищати Аргентину від британського агресора. Особливо ганебну позицію зайняла КРІ на чолі з Тедом Грантом та Пітером Тааффе. Ці соціал-імперіалісти (від яких згодом відокремилися ММТ Алана Вудса та ІСА, не відступаючи від програмного методу) прямо виступили навіть проти висунення вимог на кшталт "зупинити війну" або "вивести флот"! [7]

Війна в Іраку 1991

Наш рух зайняв таку саму непримиренну антиімперіалістичну позицію під час першої війни в Перській затоці 1991 року. У той момент майже всі імперіалістичні держави, за згодою горбачовського режиму сталіністського СРСР, зібралися для нападу на Ірак. З найпершого моменту ми закликали до захисту Іраку і виступили за розгром порочного союзу імперіалістичних великих держав. Водночас ми не надавали політичної підтримки режиму Саддама Хусейна, буржуазній військовій диктатурі.

У своїх публікаціях ми стверджували:

"Перемога Іраку стала б ударом по імперіалізму. Вона послабить світове панування імперіалістів і зірве їхні плани зі створення нового, репресивного світового порядку. Ось чому обов'язок інтернаціоналістів робітничого класу: зробити все можливе, щоб домогтися перемоги Іраку в цій війні". [8]

Озброєні такою антиімперіалістичною програмою, ми кинулися в антивоєнний рух уже восени 1990 року, коли США та їхні союзники почали збирати свої сили в районі Перської затоки. Коли впали перші бомби, на обкладинці газети нашої британської секції великими літерами було написано:

"Захистити Ірак - перемогти імперіалізм!". [9]

Наша австрійська секція зробила те ж саме. В обох країнах ми відігравали активну роль в антивоєнному русі. В Австрії ми створили єдиний фронт з іншими соціалістами та прогресивними арабськими націоналістами, який став лівим крилом в антивоєнному русі й організовував власні мітинги.

На відміну від революційних марксистів, сталіністи, а також багато центристів у західних центрах не виступили за військову перемогу Іраку. Багато хто обмежився вимогою припинення війни і закликом до миру. Це було висловлено замість заклику до поразки імперіалістичного звіра. [10]

Афганська війна 2001 року і подальший період західної окупації

Коли восени 2001 року західні імперіалісти зібрали свої сили для вторгнення до Афганістану, ми від самого початку зайняли однозначну позицію на захист цієї напівколоніальної країни і за поразку великих держав. Природно, ми не надавали жодної політичної підтримки реакційним силам Талібану. Як і під час попередніх воєн, ми заявляли у своїх листівках та на обкладинках наших газет:

"Захистити Афганістан - перемогти імперіалізм!". [11]

У своїх публікаціях ми стверджували:

"Ми повинні чітко заявити, що в цій війні ми хочемо бачити імперіалістичну коаліцію переможеною, а це означає підтримку будь-якого афганського військового опору проти імперіалізму, зокрема й опору талібів".

Ми брали участь в антивоєнному русі в Західній Європі. Однак, виступаючи за військовий захист керованого талібами Афганістану, ми були практично самотні та зіштовхнулися з низкою реакційних нападок з боку реформістських та центристських сил, які піддалися тиску соціал-імперіалізму та ісламофобії.

Однак в Австрії нам вдалося налагодити зв'язки з групами молодих мігрантів, здебільшого з Туреччини, і спільно долучитися до антивоєнних демонстрацій (на досаду західних опортуністів). Очевидно, що наша лінія непримиренного антиімперіалізму набагато більше імпонувала цим групам, пов'язаним із нижчими прошарками робітничого класу, ніж західним лівим, традиційно зараженим зарозумілими імперіалістичними забобонами академічного середнього класу та робітничої аристократії. [12]

Пізніше, після окупації країни США та їхніми союзниками, ми підтримували зростаючу партизанську боротьбу і закликали до вигнання загарбників-янки та їхніх європейських союзників. [13]

Іракська війна 2003 року та подальший період американської окупації

Війна проти Іраку з боку США 2003 року, а також подальша окупація, зіграли важливу роль у роботі організації-попередника РКМТ у той час. І знову наші товариші в європейських імперіалістичних країнах виступили за поразку агресорів-янки і військовий захист Іраку.

Заголовок нашої газети у Великій Британії свідчив:

"Відбити атаку США та Великобританії! Ми говоримо "Перемога Іраку!".

Наші австрійські товариші незадовго до початку війни стверджували у своїх публікаціях:

"Антивоєнний рух, який має бути створений, не повинен займати нейтральну позицію, він має стати на чийсь бік. Встати на бік жертв імперіалізму, на бік пригноблених та експлуатованих, на бік тих, хто стоїть на шляху жадібних до прибутку американських корпорацій. Ось чому ми закликаємо до негайного виведення всіх імперіалістичних військ з Близького Сходу і до негайного припинення санкцій. Якщо почнеться війна, ми станемо на бік напівколоніальної країни. За поразку імперіалізму та за перемогу Іраку!". [14]

На основі такої тактики ми включилися в антивоєнний рух. Наша практична діяльність була спрямована на роботу з молоддю, і в Австрії ми відігравали центральну роль в організації страйків учнів проти війни. Коли 20 березня 2003 року США почали вторгнення, ми допомогли організувати такий страйк у Відні, який вивів на вулиці кілька тисяч молодих людей. Ми працювали над створенням альянсу з іншими лівими силами, а також із групами мігрантів, які організували низку мітингів і демонстрацій у наступні роки.

Нашою найважливішою діяльністю в цьому відношенні було проведення масових протестів проти візиту тодішнього президента США Джорджа Буша до Австрії 21 червня 2006 року. Цього дня вранці ми очолили масовий страйк учнів у Відні, в якому взяли участь тисячі молодих людей, а ввечері близько 20 000 людей вийшли на вулиці. (Див. фотографії та відео в додатку).

Наша послідовна антиімперіалістична лінія викликала масову поляризацію всередині антивоєнного руху в Австрії, оскільки реформістські та більшість центристських сил виступили проти нашої лінії щодо захисту Іраку. У рамках широкого єдиного фронту, який організував протести проти візиту Буша, наш лівий альянс, що займав антиімперіалістичну позицію, наполягав на тому, щоб серед тих, хто виступав на демонстрації, були і прибічники захисту Іраку (зокрема й автор цих рядків). Це виявилося неприйнятним для реформістів, і, як наслідок, рух розколовся на дві частини. У результаті цього дня у нас була спільна демонстрація, але з двома окремими мітингами на початку та наприкінці.

Палестинська визвольна боротьба проти сіоністського апартеїду і чотири війни в Газі (2008/09, 2012, 2014 і 2021 рр.)

На тій самій основі марксистського антиімперіалізму ми підтримували опір Хезболли проти ізраїльського вторгнення до Лівану 2006 року, а також опір ХАМАСу в Газі в чотирьох війнах (2008/09, 2012, 2014 і 2021). Незважаючи на нашу політичну критику дрібнобуржуазного ісламізму, ми виступали за беззастережний захист палестинського (а також ліванського) народу проти сіоністської держави. [15]

Наші товариші в окупованій Палестині, Міжнародна соціалістична ліга (ISL), що приєдналася до РКМТ навесні 2013 року, мають великий досвід обстоювання поразницької позиції щодо сіоністської-апартеїдної держави та підтримки національно-визвольної боротьби палестинського народу. Товариш Йоссі Шварц, багаторічний лідер ISL та єврейський антисіоніст упродовж більше ніж п'яти десятиліть, уже тричі сидів у в'язниці за свою антисіоністську діяльність. Задовго до того, як товариші з ISL познайомилися з РКМТ, вони зайняли антиімперіалістичну позицію і порвали з тими силами, які пристосовувалися до сіонізму (як, наприклад, ММТ Алана Вудса). [16]

У статті, опублікованій на початку четвертої війни в Газі в травні 2021 року, наш товариш Йоссі Шварц закликав:

"Перемога палестинської боротьби! За військову поразку Ізраїлю! За цілковите відновлення арабської революції!". [17]

Наші товариші в імперіалістичному Європейському Союзі, давньому прихильникові сіоністського режиму апартеїду, обстоювали ту саму лінію беззастережної підтримки палестинського народу. В Австрії ми протягом багатьох років співпрацювали з мусульманськими та арабськими громадами мігрантів і спільно організовували численні демонстрації. [18] Наша робота в Австрії привернула досить багато уваги ЗМІ. [19] У додатку ми наводимо кілька посилань на відеозаписи виступів товаришів з РКМТ на подібних заходах.

Тісний зв'язок європейських імперіалістичних держав та Ізраїлю призвів до неодноразових спроб переслідування антисіоністських активістів. Серед них було кілька товаришів із РКМТ, зокрема й автор цих рядків. [20]

Такий надзвичайний тиск з боку імперіалістичного державного апарату призвів до опортуністичної капітуляції великих секторів реформістів та центристів. Хоча вони зазвичай виступають більш-менш проти гноблення палестинського народу на словах, вони відмовляються встати на бік ісламістського ХАМАСу, що є найпотужнішою силою в лавах палестинців і що відігравав провідну роль у всіх війнах у Газі. У результаті ці капітулянти перед сіонізмом не закликають до військової оборони Гази і навіть засуджують послідовних антисіоністів на кшталт нашої австрійської секції як "антисемітів"! Були навіть випадки, коли ці тварюки (зокрема, так звані "антинімці") намагалися фізично напасти на наш рух. Зокрема, вони напали на нашу першотравневу демонстрацію у Відні 2016 року. [21] Крім того, вони намагалися напасти на Медіну Гуніч, лідерку РКМТ, а також на інших товаришів! Цей самий аргумент використовувала сталінська "Комуністична" партія Австрії для вигнання нас з їхнього щорічного фестивалю. [22]

Малі 2013: Інтервенція французького імперіалізму

На основі своєї антиімперіалістичної програми, РКМТ також виступала проти військової інтервенції французького імперіалізму в Малі. У цей час очолюваний ісламістами повстанський рух кинув виклик його проксі-уряду Франції в січні 2013 року. Ми закликали до поразки європейських загарбників і засудили Французьку комуністичну партію, яка відмовилася виступити проти цієї інтервенції.

У заяві, опублікованій у той час, ми сказали:

"РКМТ закликає міжнародний робітничий рух мобілізуватися проти імперіалістичної інтервенції в Малі! Ми закликаємо до розгрому імперіалістичних військ і союзної їм урядової армії Малі! У традиціях Комуністичного Інтернаціоналу часів Леніна і Четвертого Інтернаціоналу Троцького ми підтримуємо військову боротьбу колоніальних народів проти імперіалістичних сил та їхніх союзників, в жодному разі не підтримуючи політику ісламістів і буржуазних націоналістів. Давайте перетворимо Малі на ще один Афганістан для імперіалізму!". [23]

В Австрії наші товариші виступили ініціаторами створення єдиного фронту з іншими організаціями, які провели невеликий мітинг перед посольством Франції в січні 2013 року. У своїй промові ми закликали до поразки французького імперіалізму і військової перемоги опору. (Див. відео в додатку) [24]

Державні репресії проти мігрантів-мусульман та ісламофобія в Західній Європі

Ми також хочемо коротко згадати про нашу боротьбу проти державних репресій мігрантів-мусульман та ісламофобії в Західній Європі. Хоча сама по собі вона не є імперіалістичною війною, ісламофобія тісно пов'язана з військовим втручанням великих держав у мусульманські країни в останні два десятиліття (наприклад, Афганістан, Ірак, Сирія, Лівія, Чечня, Малі, Сомалі).

РКМТ завжди захищала демократичні права мігрантів-мусульман. Хоча ми не підтримуємо індивідуальні терористичні дії, ми наголошуємо, що такі дії є результатом систематичного пригноблення мусульманських меншин, а також імперіалістичного хрестового походу в мусульманських країнах. Коли восени 2020 року в мусульманському світі виник глобальний рух бойкоту проти імперіалістичної Франції внаслідок потворної підтримки урядом Макрона расистських карикатур Charlie Hebdo, ми негайно заявили про свою підтримку.

"РКМТ рішуче вітає масові протести та народний рух бойкоту проти імперіалістичної та ісламофобської Франції. Макрон має отримати урок! Важливо створити широкий міжнародний рух солідарності робітничих та народних організацій - мусульманських та немусульманських. Такий рух має організувати ефективну підтримку сестер та братів у Франції та інших європейських країнах, які нині стикаються з умовами жорстких репресій з боку держави та ЗМІ. Такий рух також має організувати ефективну кампанію з бойкоту французьких товарів. Він також має організувати масові акції проти імперіалістичної агресії Парижа в Східному Середземномор'ї, а також у Північній та Західній Африці. Крім того, воно має заявити про свою підтримку чеченського народу, який переживає жахливий режим окупації з боку російського імперіалізму. Нарешті, соціалісти Франції повинні спробувати пов'язати антирасистську діяльність із протестами проти антидемократичних репресій уряду Макрона (під приводом COVID-19), а також із протестами проти неоліберальних атак (наприклад, із рухом "Жовті жилети")". [25]

Наша австрійська секція має давню репутацію захисників мусульманських мігрантів від подібних реакційних нападок, і про нашу діяльність неодноразово повідомлялося в різних міжнародних ЗМІ. [26]

Війни Росії проти Чечні в 1994-96 і 1999-2009 роках та подальший період окупації

Як ми вже говорили на початку цієї роботи, наша боротьба проти воєн США та їхніх європейських союзників ніколи не була зумовлена вульгарним антиамериканізмом, а радше марксистськими принципами антиімперіалізму. Тому товариші в Європі виступали не тільки проти воєн західних великих держав, а й проти воєн, які вів російський імперіалізм. [27]

Коли Росія двічі вторгалася в Чечню (у 1994-96 та в 1999-2009 роках), ми беззастережно підтримали героїчний чеченський народ та закликали його до перемоги. [28] У "Відкритому листі чеченському народу" РКМТ заявила:

"Ми шлемо вам вітання від імені РКМТ. Ми рішуче засуджуємо російський імперіалізм! Ми підтримуємо вашу боротьбу за свободу та національне самовизначення! (...) На нашу думку, чеченський народ може бути вільним тільки в тому разі, якщо жодна імперіалістична Велика Держава (ані Росія, ані США, ані ЄС) не буде домінувати на Кавказі і жодна група багатих експлуататорів не буде правити вами. Ми вважаємо, що майбутнє свободи тісно пов'язане з боротьбою за міжнародну рівність людей та соціалізм".

Тому наші товариші в Австрії вже кілька років тісно співпрацюють зі спільнотою чеченських мігрантів і неодноразово виступали на їхніх мітингах солідарності. (Див. фото і відео в додатку) [29] Так само і наші товариші в Росії займають ту саму позицію беззастережного захисту визвольної боротьби чеченського народу. [30]

Військове втручання Росії проти Сирійської Революції з 2015 року

РКМТ дотримується одного й того самого підходу з самого початку військової інтервенції Росії в Сирію. Ми підтримуємо визвольну боротьбу сирійського народу проти тиранії Асада, а також проти його господаря Путіна. [31]

Нашу лінію можна резюмувати в наступному уривку з однієї з наших заяв, опублікованих незабаром після початку російської військової інтервенції у 2015 році:

"Соціалісти як у Сирії, так і на міжнародному рівні повинні згуртуватися для підтримки Сирійської Революції та боротьби повстанців проти Асада, а також проти реакційної салафітсько-такфірської ДАЄШ. РКМТ підтримує опір повстанців проти всіх імперіалістів, як російських, так і американських, британських та французьких. Водночас соціалісти повинні боротися проти політичної програми повстанського керівництва. Життєво важливо підтримувати всі кроки зі зміцнення місцевих структур самоврядування. Вкрай важливо створювати місцеві ради та ополчення, щоб зломити владу дрібнобуржуазних мілітаристських ісламістських та світських фракцій над революцією. Це єдиний шлях до просування в боротьбі за робітничо-селянську республіку в Сирії та соціалістичну федерацію на Близькому Сході. У будь-якій можливій конфронтації між російськими і західними військовими силами революціонери не повинні підтримувати жодну зі сторін, але повинні виступати проти обох, оскільки і ті, і інші є реакційними імперіалістами та ворогами сирійської революції". [32]

Наші австрійські товариші встановили тісні зв'язки зі спільнотою сирійських мігрантів від самого початку революції в березні 2011 року. Відтоді ми брали участь у численних акціях солідарності та виступали на їхніх мітингах. (Див. фотографії та відео в додатку). [33]

Вторгнення Путіна в Україну з 24 лютого 2022 року

Оскільки за останні місяці ми досить докладно виклали позицію РКМТ щодо війни в Україні в наших публікаціях, тут ми обмежимося лише кількома словами. [34] Саме такі принципи інтернаціоналізму та антиімперіалізму змусили РКМТ виступити проти всіх імперіалістичних держав - як на Заході, так і на Сході. Саме на цій основі ми від самого початку захищаємо український народ проти путінського вторгнення, виступаючи як проти НАТО, так і проти російського імперіалізму.

Саме на цій програмній основі ми (співорганізували три конвої солідарності - разом з організацією чеченських мігрантів в Австрії та з Міжнародною робітничою мережею солідарності та боротьби - для доставки гуманітарної допомоги українському народу. Два наші делегати взяли участь у міжнародній конференції, що відбулася у Львові (Україна) на Перше травня цього року. (Див. фотографії та відео в додатку). [35]

Ґрунтуючись на таких засадах послідовного інтернаціоналізму та антиімперіалізму, РКМТ від початку війни вдалося значно розширити співпрацю з марксистами в Росії. У результаті цієї роботи ми змогли нещодавно об'єднатися з товаришами з "Соціалістичної тенденції". [36]

Наші товариші в Росії дотримуються того самого принципового підходу послідовного інтернаціоналізму й антиімперіалізму, якого в останні десятиліття дотримувалися товариші РКМТ у Західній Європі та окупованій Палестині. Російські революціонери, як і їхні західні товариші, стають на бік пригноблених народів, що зазнали нападу "свого" імперіалізму, і виступають за поразку "свого" правлячого класу. [37]

Висновки

У цьому есе ми докладно виклали позицію революціонерів з імперіалістичних країн щодо реакційних війн, які веде їхній "власний" правлячий клас проти пригноблених народів. Ми показали це на основі досвіду РКМТ (і попередніх організацій) та її позиції в найважливіших імперіалістичних війнах останніх чотирьох десятиліть: Мальвінська війна 1982 року, Іракські війни 1991 і 2003 років (і подальший період окупації), Афганська війна 2001 року (і подальший період окупації), визвольна боротьба палестинців проти сіоністської держави апартеїду та чотири війни в Газі (2008/09, 2012, 2014 і 2021), військова інтервенція Франції в Малі у 2013 році та державні репресії проти мігрантів-мусульман у Західній Європі.

Крім того, спираючись на досвід РКМТ, ми показали, що революціонери в Західній Європі виступають не тільки проти "свого" імперіалізму, а й проти інших великих держав, які ведуть реакційні агресивні війни проти пригноблених народів. Як приклад ми навели нашу боротьбу проти реакційних воєн російського імперіалізму (Чечня 1994-96 і 1999-2009, Сирія з 2015 року та нинішня війна в Україні). Ми пишаємося тим, що наші товариші в Росії поділяють той самий підхід, послідовно виступаючи проти "своєї" імперіалістичної буржуазії, а також буржуазії західних країн.

У нашій боротьбі проти імперіалістичних воєн товариші РКМТ у Західній Європі поєднували теорію і практику: слова і справи. Ми просували наш аналіз і тактику через усі форми пропаганди й агітації. Водночас ми долучалися до антивоєнних рухів, допомагали створювати об'єднані фронти з іншими силами і, за можливості, налагоджували тісну співпрацю з організаціями мігрантів із регіонів, що зазнали імперіалістичного нападу.

У всіх цих конфліктах і війнах наша політика ґрунтувалася на марксистських принципах інтернаціоналізму й антиімперіалізму. Ці принципи можна коротко підсумувати так:

1. У реакційній війні імперіалістичної держави проти пригнобленого народу революціонери виступають за військову поразку першої і перемогу другого. З такої позиції випливає, що ми також підтримуємо всі форми практичної допомоги пригнобленому народу в такій війні (включно з постачанням зброї).

2. Революціонери в імперіалістичних країнах не повинні надавати жодної підтримки "своєму" правлячому класу і його військовим, політичним, економічним або ідеологічним військовим діям. Водночас вони повинні однаковою мірою виступати проти будь-якої іншої імперіалістичної держави та її агресивних воєн. Отже, ми не надаємо жодної підтримки політиці Великих Держав, навіть якщо вона тактично стає на бік пригнобленого народу (в надії розширити сферу свого впливу за рахунок суперника).

3 Наша підтримка визвольних воєн пригноблених народів не включає в себе політичну підтримку нереволюційного керівництва, яке зазвичай перебуває на вершині такої боротьби (часто це дрібнобуржуазні або буржуазні націоналістичні та/або ісламістські сили). Ми виступаємо за створення органів самоорганізації та самоврядування, таких як робітничі та народні ради й ополчення.

4. Наш послідовний захист пригноблених народів проти імперіалістичної агресії є суттєвою частиною нашої боротьби за соціалізм. Неможливо рухатися до соціалізму, не виступаючи проти всіх форм національного гноблення та імперіалістичної надексплуатації. Неможливо рухатися до соціалізму, не послабивши і не перемігши імперіалістичні держави. Неможливо рухатися до соціалізму, не використовуючи всі і кожен конфлікт, який може допомогти просуванню боротьби робітничого класу і пригноблених народів.

5 Ці принципи інтернаціоналізму та антиімперіалізму ставлять товаришів РКМТ абсолютно протилежно більшості реформістів і центристів сил в імперіалістичних центрах за останні десятиліття. Майже ніхто з цих опортуністів не пішов далі пацифістської опозиції війнам або абстрактного засудження імперіалістичної агресії. Майже ніхто з них не наважився виступити за перемогу військової боротьби пригноблених народів і поразку великих держав. Майже ніхто з них не зміг, або навіть не захотів, звернутися до організацій мігрантів пригноблених народів і спільно працювати з ними. Широка прірва між марксизмом та опортунізмом не обмежується світом теорії та програми - вона також існує в практичній боротьбі.

Підсумуємо наші принципи в кількох словах:

З визвольною боротьбою пригноблених народів - завжди! З (дрібно-) буржуазним керівництвом пригноблених народів - іноді, коли вони протистоять імперіалістичному агресору! З будь-якою з великих держав - ніколи!

* * * * *

[1] Позицію РКМТ щодо кризи в Тайванській протоці див: Тайвань: візит Пелосі може спровокувати війну між США та Китаєм. Геть обидві імперіалістичні великі держави за політику революційного поразництва!, 1 серпня 2022 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/global/taiwan-pelosi-visit-might-provoke-war-between-the-u-s-and-china/#anker_2; див. також: Прийдешня міжімперіалістична війна на Тайвані. Революційний розгром проти обох великих держав - США та Китаю! 10 жовтня 2021 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/the-coming-inter-imperialist-war-on-taiwan/; Міхаеля Прьобстінга: Китай: Імперіалістична держава... Чи ще ні? Частина перша. Продовження дискусії з Естебаном Меркатанте та PTS/FT про класовий характер Китаю і наслідки для революційної стратегії, 22 січня 2022 року, https://www.thecommunists.net/theory/china-imperialist-power-or-not-yet/#anker_3

[2] РКМТ опублікувала безліч документів про капіталізм у Росії та її перетворення на імперіалістичну державу. Див. про це, наприклад, кілька брошур Міхаеля Прьобстінга: Особливості російського імперіалізму. Дослідження російських монополій, вивезення капіталу та надексплуатації у світлі марксистської теорії, серпень 2021, https://www.thecommunists.net/theory/the-peculiar-features-of-russian-imperialism/#anker_13; див. того ж автора: Lenin's Theory of Imperialism and the Rise of Russia as a Great Power. Про розуміння і нерозуміння сьогоднішнього міжімперіалістичного суперництва у світлі ленінської теорії імперіалізму. Ще одна відповідь нашим критикам, які заперечують імперіалістичний характер Росії, серпень 2014 р., http://www.thecommunists.net/theory/imperialism-theory-and-russia/; "Росія як велика імперіалістична держава. Формування російського монопольного капіталу та його імперії - відповідь нашим критикам, 18 березня 2014 р., в: Революційний комунізм No. 21, http://www.thecommunists.net/theory/imperialist-russia/; Росія: імперіалістична держава чи "негегемонічна імперія в процесі виношування"? (відповідь Клаудіо Кацу), New Politics, https://newpol.org/russia-an-imperialist-power-or-a-non-hegemonic-empire-in-gestation-a-reply-to-the-argentinean-economist-claudio-katz-an-essay-with-8-tables/; Russian Imperialism and Its Monopolies, in: New Politics Vol. XVIII No. 4, Whole Number 72, Winter 2022, https://newpol.org/issue_post/russian-imperialism-and-its-monopolies/ (той самий нарис передруковано в International Viewpoint, 21. April 2022, https://internationalviewpoint.org/spip.php?article7618); Ще раз про російський імперіалізм (відповідь критикам). A rebuttal of a theory which claims that Russia is not an imperialist state but would be rather "comparable to Brazil and Iran", 30 March 2022, https://www.thecommunists.net/theory/once-again-on-russian-imperialism-reply-to-critics/. См. інші документи РКМТ з цього питання на спеціальній підсторінці на сайті РКМТ: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/

[3] РКМТ опублікувала безліч документів про капіталізм у Китаї та його перетворення на велику державу. Див. про це, наприклад, книгу Міхаель Прёбстінг: Антиімперіалізм в епоху суперництва великих держав. Фактори, що стоять за прискореним суперництвом між США, Китаєм, Росією, ЄС та Японією, RCIT Books, Vienna 2019, https://www.thecommunists.net/theory/anti-imperialism-in-the-age-of-great-power-rivalry/; див. також того самого автора "Китайський імперіалізм та світова економіка", есе, опубліковане в другому виданні The Palgrave Encyclopedia of Imperialism and Anti-Imperialism (edited by Immanuel Ness and Zak Cope), Palgrave Macmillan, Cham, 2020, https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-3-319-91206-6_179-1; Китай: Імперіалістична держава... Чи ще ні? Частина перша. Продовження дискусії з Естебаном Меркатанте та PTS/FT про класовий характер Китаю та наслідки для революційної стратегії, 22 січня 2022 року, https://www.thecommunists.net/theory/china-imperialist-power-or-not-yet/#anker_3; Перетворення Китаю на імперіалістичну державу. Дослідження економічних, політичних та військових аспектів перетворення Китаю на велику державу (2012), в: Revolutionary Communism No. 4, http://www.thecommunists.net/publications/revcom-number-4; Як можливо, що деякі марксисти все ще сумніваються, що Китай став капіталістичним? (Критика PTS/FТ), Аналіз капіталістичного характеру державних підприємств Китаю та його політичних наслідків, 18 вересня 2020 р., https://www.thecommunists.net/theory/pts-ft-and-chinese-imperialism-2/; Нездатність побачити дерево за деревами (PTS/FТ та Китай). Еклектичний емпіризм та нездатність PTS/FT визнати імперіалістичний характер Китаю, 13 серпня 2020 року, https://www.thecommunists.net/theory/pts-ft-and-chinese-imperialism/; Виникнення Китаю як імперіалістичної держави (стаття в американському журналі "NewPolitics"), в: "NewPolitics", Summer 2014 (Vol: XV-1, Whole #: 57). Багато інших документів РКМТ можна подивитися на спеціальній сторінці на сайті РКМТ: https://www.thecommunists.net/theory/china-russia-as-imperialist-powers/

[4] Див., наприклад, Michael Pröbsting: A Marxist Slogan and its Caricature. Про соціал-імперіалістичне спотворення гасла "Головний ворог вдома" в контексті війни в Україні та кризи Тайванської протоки, 17 серпня 2022 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/global/the-marxist-slogan-the-main-enemy-is-at-home-and-its-social-imperialist-distortion/

[5] Ми опублікували низку статей, у яких критично розглядається опортуністична політика різних груп. Ці статті можна знайти на спеціальній сторінці нашого сайту, присвяченого війні в Україні: https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/

[6] Workers Power, No. 32, May 1982, p. 1. Випуск газети можна завантажити тут: https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm; see also: Workers Power: Arguments on the Malvinas, in: Workers Power, No. 32, May 1982, p. 1&3, https://www.thecommunists.net/theory/archive-documents-from-the-lrci-and-lfi/#anker_4

[7] Див. у розділах 12 та 13 книги Міхаеля Прьобстінга: The Great Robbery of the South. Continuity and Changes in the Super-Exploitation of the Semi-Colonial World by Monopoly Capital Consequences for the Marxist Theory of Imperialism, 2013, https://www.thecommunists.net/theory/great-robbery-of-the-south/

[8] Див. статтю Міхаеля Прьобстінга: Am Beispiel des Iraks: Anti-Imperialistische Strategie und Taktik, ArbeiterInnenstandpunkt (October 1990); by the same author: Kampf dem Imperialismus! Verteidigt den Irak!", в: ArbeiterInnenstandpunkt Nr. 32 (січень 1991); Stoppt den imperialistischen Massenmord!", в: ArbeiterInnenstandpunkt Nr. 33 (лютий 1991); Workers Power (UK): Workers Power: Workers class action to defeat imperialism - Victory to Iraq! (1991), http://www.fifthinternational.org/content/working-class-action-defeat-imperialism-victory-iraq

[9] Workers Power, No. 139, February 1991, p. 1. Випуск газети можна завантажити тут: https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm

[10] Див. 12 та 13 розділ книги Michael Pröbsting: The Great Robbery of the South.

[11] Компіляцію документів щодо війни в Афганістані з 2001 року див. https://www.thecommunists.net/theory/archive-documents-from-the-lrci-and-lfi/afghanistan-invasion-2001/ (версія англійською мовою) та https://www.thecommunists.net/home/deutsch/us-krieg-vs-afghanistan-2001/ (німецькою). Випуск газети британської секції можна завантажити тут (Workers Power No. 257-259, October - December 2001): https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm

[12] Див. 12 та 13 главу Michael Pröbsting: The Great Robbery of the South. 

[13] Див. компіляцію документів про поразку США в Афганістані тут, https://www.thecommunists.net/worldwide/asia/collection-of-articles-on-us-defeat-in-afghanistan/

[14] Michael Pröbsting: Bush führt Krieg für Weltherrschaft und Öl - Erklären wir Bush den Krieg! In: ArbeiterInnenstandpunkt Nr. 125 (2003), (наш переклад).

[15] Ми випустили ряд заяв про війну в Секторі Гази. Документи щодо четвертої війни в Газі, включаючи підсторінку сайту нашої секції в Аргентині "Convergencia Socialista": https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/the-fourth-gaza-war-has-begun/. Заява щодо попередніх воєнних дій в Секторі Гази RCIT: Israel Starts Ground Offensive: Defend Gaza! Переможемо війну Ізраїлю! Підтримайте палестинський опір! За міжнародну кампанію бойкоту Ізраїлю! Геть режими, які співпрацюють з Ізраїлем! За вільну, червону Палестину! 22.7.2014, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/joint-statement-defend-gaza/; RCIT: Нова хвиля ізраїльського терору проти Гази: Підтримай палестинський опір! Переможемо сіоністську машину вбивств! 15.11.2012, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/defend-gaza/

[16] Див. Розрив ІСЛ з ІДВ, серпень 2009 р., https://the-isleague.com/isl-imt-split/

[17] Йосі Шварц: Говорить єврейський антисіоніст в Ізраїлі: За військову перемогу Гази проти сіоністського апартеїду! Інтернаціоналістична соціалістична ліга (Секція РКМТ в окупованій Палестині) 11 травня 2021 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/a-jewish-anti-zionist-in-israel-says-for-military-victory-of-gaza-against-zionist-apartheid/

[18] За час нашої активності з підтримки палестинського народу набридли численні повідомлення. Тут ми обмежимося одним звітом про кожну з трьох останніх воєн. У додатку ви також знайдете фотографії та відео про нашу діяльність під час першої війни в Газі в 2008-2009 рр. RKOB: Відень/Австрія: Масова демонстрація на знак солідарності з Палестиною, 12 травня 2021 року, https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/the-fourth-gaza-war-has-begun/#anker_3; Австрія: Мітинг на знак солідарності з Газою 13.7.2014! https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/rally-for-palestine-13-7-2014/; Успішна демонстрація у Відні на знак солідарності з Газою! 19.11.2012, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/report-gaza-demo-19-11/

[19] Див. Огляд активності РКМТ під час четвертої війни в Секторі Гази https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/the-fourth-gaza-war-has-begun/#anker_5

[20] Див. Зупиніть судове переслідування за солідарність з Палестиною! Заклик до австрійської держави зняти звинувачення проти Міхаеля Прьобстінга! https://www.thecommunists.net/rcit/solidarity-proebsting/; див. також: Перемога! Звинувачення проти прес-секретаря РКОБ та активіста "Солідарності з Палестиною" Йоганнеса Вінера знято! 10.1.2013, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/solidarity-with-wiener-won/

[21] Звіт про першотравень 2016 року в Австрії: Спільний опір проти расистських нападів. Сильна, войовнича, інтернаціоналістична демонстрація, незважаючи на расистські напади. Звіт (з фотографіями та відео) про багатонаціональну інтернаціоналістичну демонстрацію у Відні з нагоди Першотравня 2016 року, організовану Революційною комуністичною організацією LIBERATION, https://www.thecommunists.net/rcit/report-may-day-2016-in-austria/

[22] Див. KPÖ schließt RKOB aus und macht den Weg frei für Frauenschläger der Anti-Nationalen Szene. Wiederholter körperlicher Angriff auf Genossin Gunić am Volksstimmefest, 05.09.2016, https://www.rkob.net/wer-wir-sind-1/rkob-aktiv-bei/bericht-vs-fest-2016/; Австрія: "Ліві" сіоністи нападають на арабських мігрантів на демонстрації солідарності з біженцями! Report (з фотографіями та відео) з антирасистської демонстрації австрійської секції РКМТ 26 листопада у Відні, 27.11.2016, https://www.thecommunists.net/rcit/zionists-attack-rcit-austria/

[23] RCIT: Геть колоніальну війну Франції в Малі! Солідарність з Опором! Перетворимо Малі на ще один Афганістан для імперіалізму! Боротьба за робітничий уряд, заснований на селянах та бідняках! За соціалістичну революцію в Північній Африці та на Близькому Сході! 19.1.2013, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/no-to-france-s-war-in-mali/

[24] Див.: Австрія: Мітинг на знак солідарності з Малі та проти французької інтервенції, 26.1.2013, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/rally-for-mali-in-vienna-25-1/

[25] RCIT: Бойкот імперіалістичній та ісламофобській Франції! Солідарність з мусульманськими мігрантами! Виженемо французьких окупантів з Малі та інших країн! 26.10.2020, https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/boycott-imperialist-and-islamophobic-france/

[26] Див. Michael Pröbsting speaks on Al Jazeera about Islamophobic Racism in Austria, 13 November 2020, https://www.thecommunists.net/rcit/michael-probsting-speaks-on-al-jazeera-on-islamophic-racism-in-austria-12-11-2020/; Michael Pröbsting speaks on TV Channel Arabi21 about Islamophobic Racism in Austria, 19 November 2020, https://www.thecommunists.net/rcit/michael-probsting-speaks-on-tv-channel-arabi21-on-islamophobic-racism-in-austria/; Media Coverage of Activities of Austrian RCIT Section against Islamophobic Racism (12-14.11.2020), https://www.thecommunists.net/rcit/media-reports-about-rcit-activities-against-islamophobic-racism-in-austria-12-13-11-2020/; 

[27] Див. RCIT: Солідарність із визвольною боротьбою чеченського народу! Відкритий лист до пригнобленого чеченського народу, лютий 2018 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/solidarity-with-the-liberation-struggle-of-the-chechen-people/; Де позиція РКМТ щодо російської окупації Чечні? https://www.thecommunists.net/theory/russia-and-chechnya/

[28] Див. випуски газети нашої британської секції, що були опубліковані під час воєн, які можна завантажити тут: https://www.marxists.org/history/etol/newspape/workers-power-uk/index.htm; see also LRCI and FT: Russian Troops Out! Self-determination for Chechnya! 30.06.1996, https://www.thecommunists.net/theory/archive-documents-from-the-lrci-and-lfi/#anker_17

[29] Див. e.g. Чечня: мітинг проти вбивства Маміхана Умарова російською службою безпеки, 7 липня 2020 р., https://www.thecommunists.net/worldwide/europe/chechnya-rally-against-the-murder-of-mamikhan-umarov-by-the-russian-security-service/; Чечня: мітинг проти вбивства Зелімхана Хангошвілі російською службою безпеки, 30 серпня 2019 р., https://www.thecommunists.net/rcit/chechnya-rally-against-murder-of-zelimkhan-khangoshvili-by-russian-security-service/; Свобода чеченському народу! Долой Путіна та Кадирова! 26 лютого 2017 року, https://www.thecommunists.net/rcit/chechnya-solidarity-feb-2017/

[30] Див. Проти капіталізму та імперіалізму в РФ і в усьому світі: "Тимчасова платформа революційних комунізмів (Російська Федерація)", вересень 2019, https://www.thecommunists.net/rcit/platform-of-rcit-russia/

[31] РКМТ опублікувала низку брошур, заяв та статей про сирійську революцію, доступ до яких можна отримати в спеціальному підрозділі цього вебсайту: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/collection-of-articles-on-the-syrian-revolution/

[32] RCIT: Defend the Syrian Revolution against Russian Imperialism! Зупиніть авіаудари США, Великої Британії та Франції! Розгромити диктатуру Асада! 9.10.2015, https://rcitarchive.wordpress.com/worldwide/africa-and-middle-east/defend-syria-against-russia/

[33] Читачі можуть знайти численні звіти на вищезгаданій підсторінці, присвяченій сирійській революції. Останній мітинг, на якому виступили наші товариші Медіна Гуніч та Міхаель Прьобстінг: Rally on the 11th Anniversary of the Syrian Revolution 2011, 20 March 2022, https://www.thecommunists.net/rcit/rally-on-11th-anniversary-of-syrian-revolution-20-3-2022/

[34] Ми відсилаємо читачів до спеціальної сторінки на нашому сайті, де зібрано понад 100 документів РКМТ про війну в Україні та поточний конфлікт між НАТО та Росією: https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/. Зокрема ми відсилаємо читачів до: "Війна в Україні: переломний момент всесвітньо-історичного значення Соціалісти повинні з'єднати революційну оборону від вторгнення Путіна в Україну з інтернаціоналістською боротьбою проти російського імперіалізму, а також імперіалізму НАТО та ЄС." Маніфест Революційної комуністичної мiжнародної тенденції, 1 березня 2022 року (РКМТ), https://www.thecommunists.net/worldwide/global/manifesto-ukraine-war-a-turning-point-of-world-historic-significance/

[35] Дивіться добірку звітів про роботу солідарності РКМТ з боротьбою українського народу, https://www.thecommunists.net/rcit/international-workers-aid/. Звіт із конференції у Львові із зображеннями та відео тут, https://www.thecommunists.net/rcit/international-workers-aid/#anker_1

[36] Важливий крок уперед до революційної єдності! Спільна заява про злиття Соціалістичної тенденції (Росія) та Революційної комуністичної мiжнародної тенденції, 6 серпня 2022 року, https://www.thecommunists.net/rcit/fusion-declaration-between-ct-russia-and-rcit/

[37] Дивись веб-сайт Соціалістичної тенденції, www.socialisttendency.com

Дивіться фото та відео тут

Beispiele aus der Geschichte der RCIT und ihrer Vorgänger-Organisation den letzten vier Jahrzehnten

Ein Essay (mit Bildern und Videos) von Michael Pröbsting, Internationaler Sekretär der Revolutionär-Kommunistischen Internationalen Tendenz (RCIT), 2. September 2022, www.thecommunists.net